Рости на спасіння (проповідь)

вівторок, 31 березня 2009 р.

РІЗНІ РЕЛІГІЇ - ЧАСТИНА ПЕРША


Пропоную Вашій увазі частину лекцій доктора Вальтера про основні помилки щодо втрати віри та перебування у вірі у двох великих християнських напрямках: 1) римо-католицький і подібний до нього сучасний православний; 2) реформатський, і всі відбрунькування від нього, тобто, всі сучасні протестанти, окрім лютеран і, відповідно: 3) лютеранський, який будується на Писанні. Отже, сьогодні 1-а частина: римський католицизм та його відповідники.

"Як ви знаєте, Тридентський Собор, був скликаний за кілька місяців до Лютерової смерті, аби зализати ті рани, яких папству завдала Реформація. Собор поставив свою печать на всі ті помилки, які з плином часу прижилися у Римській церкві, але представив їх у більш витончений спосіб, аніж це робилося більшістю тогочасних богословів. Римський богослов Сметс відтворює наступну постанову Тридентського Собору, схвалену на шостій сесії: «На захист божественного Закону, який відлучає не лише невіруючих, але й віруючих, а саме таких як: блудники, перелюбники, педерасти, п’яниці, грабіжники та всі ті, що чинять смертний гріх, треба чітко стверджувати, що Євангеліє, благодать, праведність і прощення гріхів можуть бути втраченими не лише невірством, яким втрачається сама віра, але й будь-яким іншим смертним гріхом, хоча й віра таким гріхом не втрачається». Цей Собор визнає, що людина, яка стає невіруючою, втрачає віру. Це справді кричуща правда! Вона вставлена сюди, аби людей засліпити та звести. Вона навчає, що спасіння можна позбутися, коли віри не втрачено, що є цілком правильним, якщо його застосовувати до релігії папістів. Бо найбільш розбещений католик може бути найкращим членом Католицької Церкви. Відповідно до релігії Риму можуть бути віруючі злодії, віруючі блудники, віруючі перелюбники і педерасти, віруючі скнари, п’яниці, богохульники і грабіжники. Зауважте, що ці нещасні люди взагалі не мають поняття, що таке віра. Якби в них було хоча б зелене поняття, то вони би бачили, що нечестивці не можуть правдиво вірувати, не можуть мати щирої віри. Водночас вони би побачили, що Лютеранська Церква не вірує так, як вони собі думають. Не відкладаючи взагалі-то добрі діла на задній план, Лютеранська Церква вказує на правдиве джерело, з якого мусять випливати добрі діла. Бо людина, яка Святим Духом і благодаттю Божою здобула живу упевненість у Христі, у гріхові перебувати не може. Її віра змінює серце і очищує його".

Доктор К.В.Ф. Вальтер з «Належної відмінності між Законом і Євангелієм: Лекція двадцята».

понеділок, 30 березня 2009 р.

ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПРИЙДЕ ЯК ЗЛОДІЙ


Кількість добрих і благочестивих проповідників зменшується. Всі люди піддаються своїм пожаданням. Але Останній День прийде на світ, як злодій (1 Сол. 5:2) і зненацька захопить людей, які у своєму самовдоволенні дають повну волю своїм амбітним бажанням, тиранії, жадібності та всім можливим порокам.


Мартін Лютер – з лекцій на книгу Буття

понеділок, 23 березня 2009 р.

У ПОРУ ВЕЛИКОГО ПОСТУ


ЧЕТВЕРТА ЗАПОВІДЬ

Шануй свого батька та матір свою, [щоб довгі були твої дні на землі]!

Що це означає? – Відповідь: Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не зневажати та не гнівити наших батьків та інших старших, а шанувати їх, служити їм і слухатися їх та наділяти їх любов’ю й повагою.

Батьківство і материнство Бог особливим чином відрізняє від усіх решти станів і настільки звеличує їх, що заповідає нам не просто любити своїх батьків, але шанувати їх... Бо шанувати означає набагато більше, ніж любити когось, оскільки дане поняття включає в себе не лише любов, але також скромність, покору і пошану [ніби] перед прихованою величчю, і вимагає не лише того, щоб ми зверталися до них по-доброму і шанобливо, але, більш того, щоб як в серці своєму, так і зовнішньо ми чинили, показуючи, що ми поціновуємо їх дуже високо, і що після Бога ми поважаємо їх найбільше. Бо до того, кого ми повинні шанувати від усього серця, нам справді варто ставитися з найбільшою і найвищою повагою.

Щодо цієї Заповіді, то належно буде також говорити про всі інші види послуху до людей, які стоять при владі і покликані командувати і правити. Бо усяка влада походить і розповсю­джується від влади батьків. Тому що там, де батько не може один виховувати свою непокірну і дратівливу дитину, він наймає шкільного учителя, щоб той настановляв її. Якщо він надто безсилий, то заручається допомогою своїх друзів і сусідів. Якщо він покидає цей світ, то доручає і передає свою владу і право керувати іншим людям, призначеним для цієї мети.

Те саме варто сказати про покору світському урядові… Бо батько в Біблії – це не лише батько однієї родини, але людина є батьком стількох людей, стількох мешканців, громадян і підлеглих, скількох він має. Бо через наших володарів, так само, як і через наших батьків, Бог дає нам їжу, дах і помешкання, заступництво і захист. Отже, оскільки вони носять це ім’я і звання з усією повагою, як найвищу гідність, то нашим обов’язком є шанобливо ставитися до них і цінувати їх найвищим чином, як найбільший скарб і найкоштовніший на землі камінь.

Окрім них існують ще й духовні батьки – не ті, які є у папстві, що самі назвалися такими, але не виконуючі ніякого батьківського служіння. Бо лише ті називаються духовними отцями, хто порядкує і керує нами через Слово Боже, як св. Павло хвалиться своїм отцівським служінням в 1 Кор. (4:15), де він каже: “…а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...” Отже, будучи батьками, вони мають право на пошану навіть більше за інших.

З Малого та Великого Катехізисів доктора Мартіна Лютера

неділя, 22 березня 2009 р.

ДИПЛОМ ВИЗНАННЯ ВІД УЛЦ - ПАСТИРЕВІ ВОРНКЕ


В неділю, 22 березня, від імені Української Лютеранської Церкви я вручив Превелебному Річарду Ворнке, менторові «Думок про віру» Диплом визнання за час його служіння нашій церкві (пастир Ворнке завершує своє служіння в Україні). Вручення диплому отцеві Річардові та букету квітів його дружинні, Селлі, відбулося наприкінці служби Божої. З вдячності за служіння пастиря Річарда, наша парафія у молитві звернулася до Господа дарувати пастиреві Ворнке та його дружині многая і благая літа та побажала щасливої подорожі до Сполучених Штатів, їхньої домівки.

ШВАБСЬКІЙ ЗЛАГОДІ АНДРЕА – 435 РОКІВ


435 років тому Якоб Андреа закінчив працю над Швабською Злагодою, попередником Формули Злагоди. Над нею він фактично працював від 1567 року, аби відкинути єретичні учення, які закралися в Євангельську Церкву та підтвердити вірні учення, які були відновлені в Церкві внаслідок Реформації. Саме через працю Андреа та Хемніца Господь поблагословив Свою Церкву Формулою Злагоди.

субота, 21 березня 2009 р.

КРУГЛА ДАТА У ВЕЛИКОГО КАТЕХІЗИСУ


480 років тому Мартін Лютер закінчив написання «Німецького» або ж «Великого» Катехізису. Великий Катехізис було написано для допомоги пастирям та батькам у навчанні дітей. Стиль Катехізису – практичний, простий і водночас глибоко богословський. У Декалозі пояснюється гріх, у Символі Віри – виправдання самою вірою у Христа, а в Господній Молитві виражене нове життя у Духові. Великий Катехізис є складовою Злагоди – Віросповідань Євангельсько-Лютеранської Церкви. Донедавна українці могли читати Великий Катехізис, як окрему книгу – на жаль, наклад вже закінчився. Тож тим, хто бажає ознайомитися із класикою Реформації, раджу звертатися до Книги Злагоди надрукованої на папері, або ж розміщеною в інтернеті за адресою: http://217.196.164.139/concordia/index.php?option=com_content&view=article&id=100&Itemid=161

пʼятниця, 20 березня 2009 р.

ТРИЗІРКОВІСТЬ? ЕГЕ Ж!


Подорожуючи західною частиною України, зупинився у Тернополі в одному з тризіркових готелів. До ранку в номері було холодно, а вранці зробив помилку, запросивши друзів на сніданок до ресторанчику в готелі - каву чекали близько сорока хвилин і не дочекавшись, поїхали снідати в інше місце. Отже, народилася така ідея про зірочки для подібних готелів :-).

середа, 18 березня 2009 р.

У ПОРУ ВЕЛИКОГО ПОСТУ


ТРЕТЯ ЗАПОВІДЬ
Пам’ятай день святий, щоб святити його!

Що це означає? – Відповідь: Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не зневажати проповідування та Його Слово, але свято шанувати їх, а також радо їх слухати та вивчати.

Суть даної Заповіді полягає в наступному – оскільки святі дні [свята, вихідні] так чи інакше дотримуються, то їх потрібно присвячувати слуханню Слова Божого, щоб особливим призначенням цього дня було служіння Слова для молоді і бідного загалу люду. Але при цьому щоб спокій не тлумачився так суворо, що заборонялося б здійснення будь-якої несуттєвої роботи, якої неможливо уникнути.
Святити святий день – те саме, що зберігати його святим. Але що означає зберігати його святим? Не що інше, як відводити його для святих слів, діл, життя.
Бог бажає, щоб цей день був святим і для вас. Таким чином він стає святим чи не святим через вас, залежно від того святим чи не святим є те, що ви чините в цей день.
Бо Слово Боже є найвищою святинею, єдиним, що ми, християни, знаємо, і чим ми володіємо. … Слово Боже є скарбом, яке освячує все, і котрим освятилися усі святі… Завжди, коли викладається Слово Боже, коли воно проповідується і слухається, завжди, коли воно читається чи обдумується, воно освячує людину [котра цим займається], день [в який це відбувається] і діло – і не через зовнішні діла, але завдяки Слову, котре чинить святими усіх нас.
З Малого та Великого Катехізисів доктора Мартіна Лютера

вівторок, 17 березня 2009 р.

З ДНЕМ СВЯТОГО ПАТРИКА!


Сьогодні християни Заходу, а особливо ірландці, згадують святого Патрика, місіонера до Ірландії. Він народився у християнській сім’ї приблизно 389 року. Підлітком його захопили в полон ірландці, які напали на його батьківщину і змусили працювати в них пастухом. Через шість років він утік до монастиря у Франції. 432 року його було рукопокладено на єпископа і він повернувся до Ірландії, де провів решту життя, проповідуючи Євангеліє і організовуючи християнські спільноти. У час загрози доктрині про Святу Трійцю, він її наполегливо захищав – трилисник (листок конюшини) використовувався Патриком, як ілюстрація про триєдиність Бога. Донині християни читають його «Сповідь» і проказують його молитви та співають гімни написані цим ревним слугою Господнім, якого Він забрав до Себе приблизно 466 року. Як кажуть мої американські друзі - у день Св. Патрика - всі трохи ірландці.

понеділок, 16 березня 2009 р.

ВІРА СПРАВЖНЯ І НЕСПРАВЖНЯ


В Гал. 5:6 читаємо: «Сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю». Недієвість віри, якій не вдається діяти любов’ю пояснюється не браком любові, а тим фактом, що це – несправжня, нечесна віра. Любов має не додаватися до віри, а виростати із неї. Родюче дерево не приносить плоди за чиїмось наказом, а через те, що в ньому є життєвість і воно не всохло, то воно мусить приносити плоди спонтанно. Віра є таким деревом – вона доводить свою життєвість плодоношенням. Якщо вона плодів не приносить, то вона засохла. Так само і сонцю не треба наказувати сяяти, воно й далі сяятиме аж до Судного Дня без чиїхось наказів. Віра є таким сонцем.

Доктор К.В.Ф. Вальтер з «Належної відмінності між Законом і Євангелієм: Лекція двадцята».

неділя, 15 березня 2009 р.

СЛОВУ «ПРОТЕСТАНТ» - 480 РОКІВ!


У цей день, 1529 року, відкрився Другий Шпаєрський Рейхстаг. Римо-католицька сторона перебувала тут у більшості. Якщо на попередньому Рейхстазі (1526 року) євангельським краям дозволялося «жити, управлятися та поводитися так, як вони сподіваються дати відповідь Богові та Його Імператорській Величності», то під загрозою поразки від Османської імперії, католики скасували рішення попереднього рейхстагу і поставили вимогу, аби ціла імперія повернулася до римського католицизму. Саме на цьому Рейхстазі викарбувалося слово «протестант»: Филип Гессенський, Йоганн Саксонський та інші німецькі князі склали формальний протест, але його було відхилено Карлом V і його прихильниками. Протестантизм символізує статуя із піднятою рукою (розташована в Шпаєрі).

субота, 14 березня 2009 р.

ШУКАТИ БОГА


Ми шукаємо Бога повсюди. Але не шукаючи Бога у Христі, ми ніде Його не знайдемо.

Мартін Лютер «Застольні бесіди»

пʼятниця, 13 березня 2009 р.

ВЕЛИЧАННЯ БОЖОЇ БЛАГОДАТНОЇ СЛАВИ


Лютеранська Церква у службі Божій пропонує багату спадщину. І тут вона – не символізм, а реальність. Тут ми маємо реальний контакт із Богом – не ми приходимо до Нього, а Він приходить до нас. Він зустрічає нас у проголошенні Слова. Тут Син Божий дає Своє правдиве тіло і кров на запевнення про прощення гріхів. Тут народ Божий збирається, аби принести Йому подяку, хвалу і молитву. І все це – справжнє!

Настав час для нової ініціативи у службі Божій. Люди прагнуть Бога. Де ж вони Його знайдуть? На сипучих пісках свого внутрішнього життя чи на непорушній скелі Слова Христового Євангелія? Як вони збираються Йому дякувати та Його прославляти? Банальними методами, запозиченими із розважальної індустрії чи у тих формах поклоніння, які зосереджуються на величанні Божої благодатної слави? Саме останній вид поклоніння підносить серце, яке підносить Христа! І саме це чинить лютеранська служба Божа.

Harold L. Senkbeil, Sanctification: Christ in Action, Evangelical Challenge and Lutheran Response. Milwaukee, NPH, 1992, стор 181-182.

середа, 11 березня 2009 р.

У ПОРУ ВЕЛИКОГО ПОСТУ


ДРУГА ЗАПОВІДЬ

Не призивай Ймення Господа, Бога твого, надаремно!

Що це означає? – Відповідь: Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не вживати Його Імені для прокльонів, присягання, ворожіння, брехні чи обману, але звертатись до Божого Імені у кожній турботі, молитися до Нього, прославляти Його та дякувати Йому.

Тому, коли запитають: “Як ви розумієте Другу Заповідь, чи що маєте на увазі під надаремним призиванням Господнього Ймення, чи зловживанням Його Іменем?” – коротко відповідайте: “Зловживання Йменням Господнім – це коли ми, без різниці, яким чином, звертаємося до Господа Бога з метою неправдивого свідчення або здійснення будь-якого іншого зла”. Тобто ця Заповідь наказує, щоб до Імені Божого не зверталися неправдиво, щоб Воно не з’являлося на вустах, коли серце знає достатньо добре чи повинне знати по-іншому. Як серед тих, що присягають на суді, коли одна сторона неправдиво свідчить на другу.

Бо не може бути більш гіршого зловживання Іменем Божим, ніж використання Його для підтримки неправди та обману. Хай це залишається точним … та найпростішим значенням цієї Заповіді.

Та найбільше зловживань чиниться в духовних ділах… коли з’являються лжепроповідники, котрі висувають свої неправдиві і марні вигадки, видаючи їх за Слово Боже.

З Малого та Великого Катехізисів доктора Мартіна Лютера.

ПАСТИРСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ


Вчора, 10 березня, у приміщенні Канцелярії УЛЦ в місті Києві, відбулася чергова Пастирська Конференція Київської Єпархії. Конференція розпочалася із молитовного роздуму місіонера в Черкасах, о. Вадима Колесника і продовжилася презентацією пастиря Річарда Ворнке про доморядництво у Церкві. Презентація – актуальна, оскільки діяльність Церкви підтримується пожертвами вірників, які нині самі вражені глобальною економічною кризою. Презентація була також підбадьорливою, бо вказувала на Подателя усякого добра – нашого люблячого Господа. Пастирі нашої Єпархії також поділилися новинами зі своїх парафій і обговорили поточні справи нашої Церкви.

понеділок, 9 березня 2009 р.

500 РОКІВ ТОМУ


500 років тому Мартін Лютер здобув ступінь бакалавра Біблії від Ерфуртського університету. Перед цим він був професором –відвідувачем в університеті Віттенберґу (1508 р.) та читав лекції з «Етики» Арістотеля. Але він надав перевагу дослідженню богослов’я і Біблії.

195-А РІЧНИЦЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ШЕВЧЕНКА

Вчора, після служби Божої, драматична студія "Янголятко" від час святкової презентації розповіла парафіянам громади "Воскресіння" про творчість Тараса Шевченка, славетного українського поета, художника та, звісно, християнина. Діти та молодь з нашої парафії описали життєвий шлях та мистецтво великого Тараса, а також прочитали його поезії, зокрема переспіви Псалмів. У виконанні Миколи Данилова та Людмили Яновської полунала пісня на слова Тараса Шевченка, яка стала народною "Думи мої, думи", а Святослав Горпинчук та Олексій Самойленко проспівали декілька дитячих пісень на слова Шевченка, серед них і відому "Садок вишневий коло хати". Закінчилося святкування 195-ої річниці Дня народження Кобзаря молитвою за Україну. Вашій увазі пропоную запис виконання хором нашої парафії Псалма 12 у переспіві Тараса Шевченка, який можна прослухати тут: http://ukrainian-lutherans.podfm.ru/my/1/

пʼятниця, 6 березня 2009 р.

З ПОЧАТКОМ ВЕЛИКОГО ПОСТУ!

Вітаю всіх відвідувачів цього блоґу із початком Великого посту (від слова "піст", а не "пост" у кіберпросторі :-))!


У цю благословенну пору звернімося і до Закону, і до Того, Хто цей Закон виконав на нашому місці, замість нас і для нас, для прощення наших гріхів, аби ми мали вічне життя.


Перша Заповідь:
Нехай не буде тобі інших богів переді Мною!

Що це означає? – Відповідь: Ми повинні боятися і любити Бога, та довіряти Йому понад усе.

«Прихилитися до Нього усім серцем – це не що інше, як цілковито Йому довіряти. З цієї причини Він бажає відвернути нас від всього, що існує поза Ним, і притягнути нас до себе, тому що лише Він є вічним добром. Тобто Він ніби говорить: “Все, що ви раніше шукали у святих, і всі свої надії, котрі ви покладали на мамону чи ще на щось, покладіть тепер на Мене – очікуйте тепер всього цього від Мене, і вважайте Мене Тим, Хто допомагає вам і по достатком проливає на вас різні блага»».


З Малого та Великого Катехізисів доктора Мартіна Лютера.

середа, 4 березня 2009 р.

На заході України


Другу половину лютого провів у західній частині країни: викладав для семінаристів УЛБССС курс історії християнства в Україні та відвідував нашу парафію у місті Кременці (Голова парафії - отець диякон Василь Андрейчук, пастир - о. Роман Андрунців). Два тижні промайнули непомітно і принесли масу благословень від перебування у Слові Божому, спілкування із братами-служителями та вірянами нашої Церкви. Хай Господь далі благословляє всіх Його людей, аби через їхню працю у Євангелії Боже благословення прощення і вічного життя у Христі Ісусі, нашому Викупителеві далі поширювалося нашим краєм!