Рости на спасіння (проповідь)

вівторок, 28 вересня 2010 р.

Сергій Ніколаєнко в Небесній Оселі

Сьогодні, близько 1-ої години ночі, на 74-ому році життя Господь покликав нашого дорогого брата, Сергія Ніколаєнка до Себе на небеса.  Вчора я провідував Сергія Івановича - він сповідався і прийняв правдиве тіло та кров нашого воскреслого Спасителя у Святій Вечері.  Мені особливо гірко було чути новину про впокоєння нашого брата, бо він тривалий час служив Головою київської парафії Воскресіння і до останнього дня він також служив Членом Синоду УЛЦ.  Він був добрим другом і хорошим радником, як для мене так і для багатьох парафіян в усій УЛЦ.  Але нас також утішає надія, що ми побачимо нашого улюбленого брата Сергія у час повернення Господа.  Він каже: "Я - воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити" (Ів. 11:25).  Прошу тримати в молитвах сім'ю і родину нашого відкликаного до небесної домівки брата, особливо за його дружину, Зою Георгіївну Ніколаєнко.  Господь - добрий і благодатний, хай в ці дні зміцнить Він Своїм Словом усіх нас.

Хрищення немовлят - практика апостольської Церкви

[Хрищення], як ми знаємо здійснювалося не тільки до дорослих, але у випадку з наверненням цілих сімей, воно здійснювалося і щодо цілого “дому”  і таким чином з дітьми включно.  Були б доречними добре відомі приклади Лідії, купчихи карамзином, і в’язничний сторож у Филипах (Дії 16), були охрищеними з цілими домами після того, як вони самі прийшли до віри.  Коли Полікарп засвідчував на своєму мученицькому суді, що він служив Господу 86 років (Mart. Pol. 9), те може стосуватися тільки його членства у церкві. Тоді його хрищення мало би відбутися в апостольський вік, перед 70 роком.  Твердження Юстина (Apol. 1. 15.), що в його дні було чимало християн щестидесяти та семидесятирічного віку “які стали учнями Христа дітьми” може стосуватися тільки людей, які були охрищені в дитячому віці між 80 та 90 р.р. по Різдві Христовім.  Про Іринея ми вже говорили.  Він сповідує, що Христос прийшов спасти усіх, “що через Нього народжені знову для Бога: немовлят, малих дітей, хлопців, юнаків і чоловіків” (Adv. haer. 2. 22.4).  В церковному порядкові його учня Іполіта чітко згадується хрищення маленьких дітей.  Їх треба христити перед дорослими, а їхні батьки чи родич повинні представляти їх у даванні згоди та сповідуванні символу віри промовляючи за них, на їхньому місці (Apost. trad. 46).  Коли Тертуліан у його творі Про хрищення чітко противиться звичаєві хрищення немовлят, то не виступає проти нього, наче то було якесь нововведення.  Тож так само пізніше, коли Пелагій нападає на Августинову доктрину про  прабатьківський гріх, то залишає допустимою точку зору про хрищення дітей і не змагається проти хрищення немовлят.  Подібним чином Оріген та Кіпріан приймають хрищення немовлят наче так і повинно бути.  Оріген зазначив, що хрищення немовлят іде до традиції, яку апостоли отримали від Господа (Коментар до Римлян 5. 9), твердження, що було передане в середньовіччя Діонисієм Ареопагітом. Кіпріан дає Єпископу Фідусу добре відому пораду, що Хрищення не треба відкладати аж до восьмого дня по народженню відповідно до аналогії з обрізанням. (Ep. 64).  Єремія правий, коли він стверджує, що пізніше введення хрищення немовлят спровокувало б глибоке незадоволення у церкві і залишило б виразні сліди  у історії церкви.  Те що ми знаємо про історію церкви вказує набагато більше на те, що в ранній церкві обидві форми хрищення: і хрищення дорослих, і хрищення немовлят завжди існували поруч, так само як вони існують сьогодні в місійних полях.  Це може тільки означати, що хрищення немовлят мусить повертатися до часів апостолів.  Воно мало би бути включеним у практику охрищення цілих сімей, про що свідчить Новий Заповіт, навіть хоча діти там чітко не згадуються.

Герман Зассе, Святе Хрищення, Листи до лютеранських пастирів, № 4, Березень 1949

понеділок, 27 вересня 2010 р.

Молитва на День Св. Хреста Господнього

Милосердний Боже!  Твій Син, Ісус Христос, був піднесений на хреста, аби понести гріх світу і притягнути до Себе всіх людей. Дай, аби ми, що славимо Його смерть задля нашого викуплення могли вірно прислухатися до Його поклику нести хрест і йти за Ісусом, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

неділя, 26 вересня 2010 р.

Проповідь на 18-у неділю по П'ятидесятниці


                                     БЛАГОДАТЬ - ДЛЯ СМИРЕННИХ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

             Де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!  А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава. А плід правди сіється творцями миру. Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють? Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте, прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої. Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається. Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: «Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?» Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать  (Якова 3:16-4:6).

           
Вибраним із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир! (1 Петр. 1:1, 2).  Амінь.

Дорогі брати і сестри, нещодавно нашу парафію відвідували християни зі Швеції.  Посеред речей, які їх вразили була велика прірва між бідними та багатими в нашій країні, велика прірва між цінами та зарплатами в нашому рідному краї, а також наявність величезної кількості надзвичайно дорогих авто «на один квадратний кілометр у Києві» – в заможній і багатій Швеції такого бачити їм не доводилося.   Коли, зацікавившись цими питаннями, я почав досліджувати  тему про надмірно розкішні авто на наших вулицях, то в кількох публікаціях знайшов пояснення, що таким чином власники цих автомашин змагаються за престиж один перед одним.

Власників таких авто зовсім не хвилює той факт, що більшість їхніх співвітчизників живуть у бідності – ними рухає радше заздрість і бажання за будь-яку ціну мати розкіш, при тому розкіш більшу від своїх друзів чи сусідів.   Світ схвалює такі бажання і підтримує їх. Людей, що мають такі статки, світ вважає за мудрих.  Проте, така мудрість, хоча й пишна та блискуча в очах світу, руйнує як суспільство так і країну.

Власне кажучи цей гріх заздрості та мирської мудрості властивий не лише багатим.  Гріхом однаково вражені всі люди – і бідні, і багаті, чиновники і робітники, власники заводів і селяни.  У гріху народилися ми всі, любі брати та сестри!  Ви народилися у гріхові і гріх живе у вашій плоті!

Сьогодні Апостол Яків шокує нас словами, які звернені до людей, які називаються віруючими.  Він починає з двох огидних пороків, які вразили людство від часу гріхопадіння: «Де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!»  Хіба можна сподіватися на успіх сім’ї, де панує заздрість.  Ми можемо згадати українську класику, Нечуя-Левицького і його «Кайдашеву сімю». А можемо й звернутися до першої реальної історії про фізичну смерть людини, яка сталася на поверхні землі – один брат убив іншого через заздрість.  Убивцю звали Каїн, жертву – Авель.  Пильнуйте, заздрісники, ви стоїте на дорозі Каїна і ймовірно розділите його долю!

Апостол Яків пояснює походження сварок і воєн між людьми. Він каже, що вони «від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють». Каїнові Господь наказав: «Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати» (1 М. 4:7).  Коли віддаватися на волю нашої грішної плоті, то відбувається те, що описує Яків: «Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте, прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої».

«Аби лишень-мені Бог дав мені більше грошей, куплю собі найкрутішого джипа» – думає один егоїст.  «Аби лишень Бог дав мені більше грошей, куплю собі маєток  і буду крутіший від свого конкурента-чиновника» – думає егоїст інший. Третій думає, як перевершити їх обох.  Але ніхто з них не думає про те, як живеться пересічному українцеві, який трудиться на всіх їх і навіть не має гідної зарплати. Егоїсти мають свої бажання, які вони вперто реалізують і які виснажують суспільство та руйнують країну.

Господь Святий Дух засуджує такі бажання і каже: «Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога?»  Іншими словами, ви хочете все так, як у світі, ви хочете жити так як світ, ви хочете зі світом і з його цінностями дружити, тоді ви маєте ворожнечу супроти Бога. «Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається», - продовжує апостол. Хай боронить Бог, аби хто-небудь переходив у категорію ворогів Божих! Бо такі люди не лише перебувають під гнівом Божим цьому житті, але й доля ворогів Божих – провести вічність у вогняному озері пекла, де «де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!» (Мр. 9:48).  Страшні муки, коли упродовж вічності живе тіло людини жеруть червяки, а тим часом воно горить у невгасимому огні!

Як добре, що над цим грішним і егоїстичним світом широко розчинені небеса! Як добре, що є мудрість, про яку сьогодні згадує Апостол Яків. Він каже: «А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста». Тут апостол не говорить про людську мудрість. Наша особиста мудрість, навіть наймудріших людей походить із враженого гріхом розуму.  Святий Яків говорить про Мудрість, яка була споконвіку – про Того, в Кому «всі скарби премудрости й пізнання заховані» (Кол. 2:3) – про Ісуса Христа.   Ісус Христос – чистий. У Ньому немає жодної плями або вади, у Ньому немає жодної краплини егоїзму або заздрості.   Він правдивий Бог і досконала людина.

Заздрість, каже Апостол Яків, викликає сварки. Не так із Христом. Він чистий, каже про Нього нам Святий Дух, а потім спокійний.  Коли немає духа заздрості, то й немає  революційного неспокою, бунтівної сварливості, яка прагне знищити свого ближнього, а є спокій.  Христос Господь запрошує до цього спокою усіх людей: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм» (Мт. 11:28).  Ісус дарує сьогодні цей спокій вам.

Де лишень бере гору заздрість і сварка, там обовязково буде безлад.  Але не так із Христом і у Христа.  Він – лагідний і покірливий і ці речі Він Своїм Духом передає Своїм дітям, і навчає: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони» (Мт. 5:5).  Блаженні ті, що вірують у Христа, бо з Його лагідності – ви лагідні і заради Христа ви успадковуєте землю.  Христову покору Бог зараховує, як вашу покору, бо то заради вас «Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...» (Фил. 2:8).

Христос-Мудрість – зверху від Отця і Він – повний милосердя та добрих діл. Через це милосердя Він зглянувся над нами, бідними й нещасними, заздрісними й егоїстичними грішниками.  Він покинув розкіш і пишноту небес, з якою не може зрівнятися жодна розкіш цього минущого світу і віддав Себе у жертву за наші гріхи заздрості, егоїзму та сварок, за наші гріхи духовного перелюбу та злості. За вас пролив Він Свою святу кров і в Його Імя всі ви прощені.  В Імя воскреслого Христа, Який царює по правиці Отця Небесного Ви охрищені, і вам дано Святого Духа, Який чинить вас милосердними і повних добрих діл.

Люблячий Христос, Який зцілював хворих, насичував голодних, воскрешав померлих, чинив радість на місці смутку, Христос, Який далі діє у вас, що маєте Його розум, спонукає і вас чинити добро вашим ближнім.   Звісно те, що робимо ми – це лише маленька краплинка в океані того добра, що Господь зробив для нас і щодня робить для нас, але ця краплинка прагне подякувати Господу за створення нас, за викуплення нас на хресті Голгофи, за прощення дане в Імя Христа і за вічне життя, що дарує Бог кожному з вас у Своєму Царстві.

Господь Христос, наша Мудрість – безсторонній.  В 2 Книзі Хронік (19:7) написано: «Нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання дарунка», а в Посланні до галатів (2:6) Апостол Павло повторює: «Не дивиться Бог на особу людини!».  Господь Ісус хоче спасіння однаково всім без винятку людям. Для Нього всі ви – Його творіння, Його брати й сестри, бо Він зодягнувся у ваше, людське тіло. Він любить весь світ і хоче, щоб «усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тим. 2:4). 

І Христос – нелукавий. Коли Він щось каже, то саме це й має на увазі. Він каже, що любить вас. І будьте впевнені, що так воно і є. Він довів цю любов, померши за все наше лукавство, і Своє не лукавство Він продемонструє тоді, коли здійсняться ці Його слова: «Надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду» (Ів. 5:28, 29). Так буде, тому що Господь завжди каже правду. І кожен, хто вірує в Нього, воскресне на воскресіння життя.

Господь Святий Дух через Апостола Якова каже, що «плід правди сіється творцями миру».  У Нагірній проповіді Спаситель навчає: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть».  Блаженні ті, що прагнуть миру зі своїми братами, що несуть послання миру і піклуються про мир і в громаді,  і в Церкві.   Вони будуть синами Божими. Але не через те, що роблять вони, а через те, що зробив Єдинородний Син Божий для них, Який поєднав із «Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне. І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках, тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою» (Кол. 1:20-22). 

Христос примирив нас із Отцем через хрест Голгофи. Тепер ми ділимося цією Доброю Новиною із іншими людьми. Ви маєте плід правди, чудове Євангеліє про те, що Бог простив усім людям їхні гріхи і провини заради Христа і дарує їм вічне життя у Його святому Царстві.   Раніше ви дружили зо світом і були ворогами Божими. Але ось що каже до вас Христос Господь: «Вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.  Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую» (Ів. 15:15, 14).

Ви – Христові друзі. Ви друзі Христа-Мудрості, і ця «мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава». Все це – Христос. Але хтось може сказати: «Ну я був може не спокійний, але я був безсторонній» або: «Я, можливо не був покірливий, але я робив добрі діла».  А ще хтось може сказати: «А я відповідаю усім цим критеріям, бо я дуже намагаюся жити саме відповідно до цих принципів, що їх викладає Апостол Яків».  Таких стосуються дальші слова Апостола із сьогоднішнього тексту: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать».

 Горді благодаті не отримують – вони її відкидають.  А дарується благодать смиренним, тим, що падають на коліна і визнають: «Згрішив я, Господи проти тебе і проти ближніх!  Прости мені!  Будь милостивий до мене, грішного».  І ця благодать дарується у відпущенні гріхів і особливо в правдивих тілі та крові Христа у Святій Вечері, а з ними йде нерозлучні супутники Христові – Його любов, Його прощення і вічне життя у Його Царстві. А вони набагато важливіші від багатства, від маєтків і від будь-якої розкоші у цьому світі з усією його ганебною мудрістю.  Заради Христа.  Амінь.

Мир вам усім у Христі! Амінь. (1 Петр. 5:14).

субота, 25 вересня 2010 р.

Телепрограма "Світло"

Сьогодні о 12:10 на Першому Національному було показано чергову телепрограму "Світло".  У цій програмі я також взяв участь. Програма була присвячена темі пластичної хірургії і ставленню до неї віруючих людей.

Правдива апостольська спадкоємність

Існує, звичайно, правдива апостольська спадкоємність, але вона має мало чого спільного із зовнішніми зв'язками (Мр. 9:38-40!) з привілейованими місцями, людьми або ж руками.  Натомість вона має повне відношення до вірного передавання Євангельської, таїнственної сутності - і лише її. Вже Єроним пише: "Церква полягає не в стінах, але у правді її вчень. Церква є там, де є правдива віра"...

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"

пʼятниця, 24 вересня 2010 р.

Не що означає, а що зробив

Бог не хоче, аби ми розповідали про те, що Ісус означає для мене, але Він хоче, щоби ми розповідали про те, що Ісус зробив для мене й світу. Бог хоче, аби ми сповідували віру.

Клемет Пройс "Вогонь і посох: лютеранське богослов'я на практиці"

четвер, 23 вересня 2010 р.

Віруючі розпинають свою плоть

Гал. 5:24.  А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.

Вся ця дискусія про діла показує, що правдиві віруючі – не лицеміри. Тому не треба обманюватися.  Кожен, хто належить Христові, каже Павло – розпинає плоть з усіма її пожадливостями та похотями.  Бо через те, що святі ще не цілковито скинули свою грішну плоть, вони схильні до гріха.  Вони не бояться Бога достатньо і не люблять Його достатньо тощо.  Вони збуджуються до гріха, заздрості, нетерпіння, статевої пожадливості та подібних почуттів, але все-таки вони не виконують цих почуттів, бо як каже тут Павло, вони розпинають свою плоть з її пожадливостями та похотями. Це відбувається тоді, коли вони не лише придушують розбещеність плоті постами та іншими видами дисципліни, але й коли, як сказав Павло раніше (5:16), ходять вони за Духом, тобто, коли погроза про те, що Бог покарає гріх, їх суворо застерігає і відлякує їх від гріха; і коли навчені Словом, вірою і молитвою, вони відмовляються піддаватися пожадливостям плоті.  Коли вони таким чином плоті чинять опір, то прибивають її до хреста з її пристрастями та пожадливостями.   

Таким чином хоча плоть ще живе і рухається, вона не може здійснити того, що бажає, бо по руках і ногах вона привязана до хреста.  Тож допоки вірні живуть у цьому світі, вони свою плоть розпинають, тобто, усвідомлюють її пожадливості, але їм не піддаються.  Зодягнені в Божі обладунки, вірою, надією і мечем Духа (Еф. 6:11-17), вони відбиваються від плоті і цими цвяхами вони прибивають її до хреста так, що всупереч своїй волі, вона змушена коритися Духові. В кінці, помираючи, вони скинуть її повністю, а у воскресінні, вони матимуть плоть, яка чиста і не має жодних пристрастей  або злих бажань.

Мартін Лютер, З Лекцій на галатів.

середа, 22 вересня 2010 р.

Найвидатніше вчення в Церкві


Євангеліє повинне виступати, як найвидатніше вчення в Церкві, аби Христова заслуга була добре знаною, а віра, яка вірує, що гріхи прощено заради Христа, була піднесена понад усі діла.

З Ауґсбурзького Віросповідання, Стаття XXVI

субота, 18 вересня 2010 р.

Молитва на День Св. Захарія і Єлисавети

Боже!  Лише Ти тчеш усіх немовлят в утробі.  Ти обрав слуг старих і бездітних, аби вони зачали та виховали Предтечу Христа і таким чином Ти знову виявив Свою силу в слабкості. Дай нам, аби  ми, такі ж слабі й немічні, як Захарій і Єлисавета, мали нагоду любити Тебе і служити Тобі відповідно до Твоєї доброї і благодатної волі; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.  Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

пʼятниця, 17 вересня 2010 р.

День Св. пророка Мойсея

Сьогодні ми дякуємо Господу за святого пророка Мойсея.  Він народився у Єгипті через декілька поколінь по тому, як Йосип перевіз туди свого батька Якова та своїх братів, які таким чином врятувалися від голоду в ханаанському краї.  Нащадки Якова були уярмлені єгиптянами. Єгиптяни також віддали наказ убивати всіх новонароджених єврейських хлопчиків.  Коли народився Мойсей, його мати поклала його в кошик, а кошик в очерет біля Нілу, де його знайшла дочка фараона і виховала Мойсея, як свого сина (Вихід 2:1-10). У віці сорока років Мойсей, захищаючи єврея, убив єгипетського наглядача і втік у мідіянський край, де впродовж сорока років працював пастухом.  Звідти Господь покликав його повернутися до Єгипту і сказати фараонові: «Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!» (Вихід 5:1).  Вкінці, після десяти кар Господніх, фараон поступився і, після того, як ізраїльтяни відсвяткували першу Пасху, Мойсей вивів їх із Єгипту.  На Червоному морі було знищено єгипетську армію, а ізраїльтяни перейшли море по сухому дні (Вихід 12-15).  Біля гори Сінай їм було дано Закон і там було збудовано скинію (Вихід 19-40).  Але через непослух, вони мали блукати в пустині упродовж сорока років. Самому Мойсеєві не було дозволено увійти в Обіцяний Край, хоча Бог дозволив йому той край побачити (Повторення Закону 34).  У Новому Заповіті Мойсей згадується як законодавець і пророк.  Перші пять книг Біблії написані ним.

Зі Скарбниці щоденної молитви

четвер, 16 вересня 2010 р.

Молитва на День Св. Григорія Великого

Всемогутній і милосердний Боже!  Ти підняв Григорія Римського, аби він був пастирем Божої отари і Ти надихнув його відправляти місіонерів на проповідь Євангелія до англійського народу.  Збережи в Твоїй Церкві католицьку, апостольську віру, аби Твої люди далі рясніли плодами в кожному доброму ділі та одержали нев'янучий вінець слави; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

середа, 15 вересня 2010 р.

Засідання Синоду УЛЦ

15 вересня в м. Києві відбулося чергове засідання Синоду Української Лютеранської Церкви. Синод заслухав звіти посадових осіб Єпископату, звіти Голів Єпархій УЛЦ, надав перші покликання до пастирського служіння випускникам Української Лютеранської Богословської Семінарії Святої Софії 2009 року: Олександрові Кульчицькому та Тарасові Босюкові. Синод також розглянув питання підготовки до чергового Собору УЛЦ та інші поточні справи. Головував на Соборі  Єпископ Вячеслав Горпинчук.

вівторок, 14 вересня 2010 р.

День Св. Ісуса Навина

   Сьогодні ми дякуємо Богові за св. Ісуса Навина. "Ісус, син Навина, був служитель і наступник Мойсея, і провідник народу Ізраїлю, який провів їх через сухе русло Йордану у Край Ханаанський.  Він мав таке саме ім'я, як наш Спаситель, Ісус Христос [оскільки єврейською мовою імена "Єгошуа" та "Ісус" звучать однаково]. Він був прототипом Христа, Який привів дітей Авраама через Йордан життя бід і смерть у спочинок вічного життя...

   Коли першого дня 2493 року від створення світу помер Мойсей, Єгошуа повів народ Ізраїлю у Край Ханаанський, який був обіцяний їхнім батькам. Він здобув відмінні і дивовижні перемоги для Божих обранців. Подолавши царів Ханаану, він розділив край і в кінці помер у віці 110 років. Єврейською мовою його ім'я звучить Єгошуа або Йосуа, тобто "Спаситель", "Помічник". Грецькою мовою його ім'я звучить Іесус або Єсус.

Давид Хитрей, Зі Скарбниці щоденної молитви

Похорон тіла пастиря Бадрусьова

В суботу 11 вересня відбувся християнський похорон тіла пастиря Мікалая Бадрусьова.  Прощання з тілом Превелебного Бадрусьова та служба Божа відбулися у приміщенні церкви Хреста Господнього в Мінську - саме в ці й церкві проводилося головним чином служіння покійного пастиря. Похорон тіла пастиря Мікалая відбувся на кладовищі в Мінську. Службу Божу під час похорону правив Єпископ Української Лютеранської Церкви Вячеслав Горпинчук. Читцем на службі Божій був студент Української Лютеранської Богословської Семінарії Святої Софії з Мінська, брат Олексій Зеленко.  На похороні були присутні члени лютеранських парафій з Мінська та Жодіно, члени сім'ї та родини пастиря Бадрусьова, представники Римо-катодицької церкви та інших лютеранських церков.  Господь Святий Дух каже: "Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають. Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним.  Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних. Сам-бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі,  потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.  Отож, потішайте один одного цими словами!" (1 Солунян 4:13-18)

пʼятниця, 10 вересня 2010 р.

Пастир Мікалай Бадрусьов у небесній оселі

Сьогодні близько 6:30 ранку, після важкої хвороби, на 59 році життя, Господь покликав до небесної домівки Свого слугу в Білорусі, Мікалая Ахремавіча Бадрусьова. Отець Мікалай, батько шести дітей, служив двом лютеранським парафіям у Білорусі: в Мінську та Жодіно. Господь Ісус Христос каже: "Я - воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити" (Євангеліє від Св. Івана 11:25). Ми побачимо Мікалая Ахремавіча або на небесах, або в час воскресіння усіх мертвих, в час повернення Христа в славі, про що Він каже: "Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть. Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі" (Євангеліє від Св. Івана 5:25, 26). Христа, Життя, проповідував наш брат у Христі, пастир Мікалай Бадрусьов.  Правдивими Христовими тілом і кров'ю Він причастився незадовго до покидання свого земного мешкального намету. З Христом він перебуває зараз.  Прийди, Господи Ісусе!

четвер, 9 вересня 2010 р.

Молитва на День Св. Моніки

Господи!  Ти зміцнив Твою терплячу слугу Моніку через духовну дисципліну, аби вона наполегливо несла свою любов, підносила свої молитви і проливала свої сльози за навернення її чоловіка і Августина, її сина.  Зроби нашу відданість глибшою, аби ми приводили інших людей, особливо членів наших сімей до визнання Ісуса Христа Спасителем і Господом, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

середа, 8 вересня 2010 р.

Кожна помісна церква - соборна

Христос є неподільним.  Де є Він - Голова посеред Його "двох або трьох" (Мт. 18:20) - там є Його Тіло у всій його повноті.  У тому місці  кожна помісна церква є повною, тобто соборною,  а не просто фрагментом, або ж осколком.

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"

вівторок, 7 вересня 2010 р.

Правильна причина

Якщо ви йдете до церкви, аби задовольнити потреби своїх почуттів, то ви йдете туди з неправильної причини.  Ви перебуваєте в небезпеці.  Якщо ж ви ідете туди за прощенням гріхів - тоді ви в безпеці.  Якщо церква рекламує себе, як таку, що дає відповіді на ваші почуття... тоді люди через таку церкву можуть бути осуджені.

Клемет Пройс "Вогонь і посох: лютеранське богослов'я на практиці"

понеділок, 6 вересня 2010 р.

День Св. Варфоломія

Сьогодні ми дякуємо Господу за життя і служіння Св. Апостола Варфоломія.  Св. Варфоломій (або ж Нафанаїл, як він називається у Євангелії від. Св. Івана) був одним із перших Дванадцяти учнів Ісуса. Його домівка була в Кані Галілейській (Ів. 21:2), де Ісус здійснив Своє перше чудо. Він був запрошений, аби стати одним із Дванадцятьох Пилипом, який сказав йому, що вони знайшли Месію в Особі Ісуса з Назарета (Ів. 1:45).  Початкове вагання Варфоломія увірувати швидко замінилося чітким, непорушним проголошенням віри: "Ти - Син Божий!  Ти - Цар Ізраїлів!" (Ів. 1:49).  Він був присутній з іншими учнями (Ів. 21:1-13), коли вони мали привілей бачити та спілкуватися із воскреслим Господом і Спасителем. Відповідно до деяких ранніх церковних отців, Варфоломій приніс Євангеліє у Вірменію, де він став мучеником - з нього живцем здерли шкіру.

Зі Скарбниці щоденної молитви