Рости на спасіння (проповідь)

вівторок, 31 січня 2017 р.

День Віровизнання Св. Петра

     
Сьогодні ми згадуємо про віровизнання Св. Петра. Воно не постало з нахилу Петрового серця, а було об'явлене йому Отцем. Причину важливості цього віровизнання видно з Ісусової відповіді: "Ти - Скеля [грецьке - Петрос], і на скелі [грецьке - Петра] оцій побудую Я Церкву Свою" (Матвія 16:18). Як народ Божий в Старому Заповіті почався з особи Авраама, скелі, з якої були витесані Божі люди (Ісаї 51:1-2), так і народ Божий в Новому Заповіті, починається з особи Петрової, сповідання якого - скеля, на якій Христос збудує Свою Церкву. Але Петро не був один ("ключі" дані йому в Матвія 16:19 були дані всім учням в Матвія 18:18 та Івана 20:21-23). Як каже нам Св. Павло, Петро та інші апостоли разом із іншими пророками покладені в основу Церкви, наріжним каменем якої є Сам Христос (Ефесян 2:20). Тож віровизнання Св. Петра - свідчення цілого апостольського гурту і основоположне в будівлі Християнської Церкви. Таким чином Церква віддає подяку Богові за Св. Петра та інших апостолів, які навчали Христову Святу Церкву Його божественній та спасенній правді.

Молитва на День Віровизнання Св. Петра:

     Отче небесний! Ти об'явив Апостолові Петрові блаженну правду, що Твій Син, Ісус - Христос. Зміцни нас проголошенням цієї правди, аби ми також могли радісно сповідувати, що спасіння немає в нікому іншому, а є воно лише в Тобі; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

пʼятниця, 27 січня 2017 р.

Семінар для пастирів і дияконів Української Лютеранської Церкви

     23 і 24 січня ц. р. в кременецькій церкві Хреста Господнього відбувся семінар для пастирів і дияконів Української Лютеранської Церкви. Семінар мав назву "Підготовка духовного проводу - уроки з Тита". Семінар проводив професор Вісконсинської Лютеранської Семінарії Джонатан Беар. До-речі, професор Беар є прямим нащадком доктора Мартіна Лютера у 14-ому поколінні через сина Мартіна Лютера, Ганса. (R500 в дії :-)).    





неділя, 22 січня 2017 р.

З Днем Соборності України!

Твоя сьогодні Церква на зборах вся стоїть,
З усіх сторін Вкраїни наш стрійний спів дзвенить.
З далекої Волині, з-над берегів Дніпра,
З-над Буга і з над-Прута іде Тобі хвала!

Радіймо, веселімось, хвалімо Спаса ми,
Що нас купив Він кров'ю, що вже ми не раби.
Буде спокій і щастя в українських хатах,
Як мешкатиме Спас наш в євангельських серцях...
З Українського лютеранського служебника

субота, 21 січня 2017 р.

Гість парафії Воскресіння

Парафія Воскресіння вітає професора Вісконсинської Лютеранської Семінарії, Джона Беара. На світлині: у Києві професор Беар і диякон парафії, Владислав Горпинчук, досліджують особливості грецької мови Нового Заповіту.  Професор Беар також планує провести семінар для пастирів і дияконів Української Лютеранської Церкви на тему "Підготовка духовного проводу: уроки з Тита".

пʼятниця, 20 січня 2017 р.

Згадуючи Різдво


                                            Молитва про справжнє Різдво


                На молитву Господь дав відповідь чудовою розповіддю про події найпершого Різдва



четвер, 19 січня 2017 р.

Пора Богоявлення

     
Сьогодні завершуються 12 днів Різдва і розпочинається пора Богоявлення, яка цьогоріч триватиме до 1 березня. У Різдві Бог з'являється, як людина, а в Богоявленні цей Син Людський з'являється перед світом, як Бог. Те, що Христос стався людиною, доказів не потребувало. Але те, що ця Людина є Бог, потребувало доказу. Таким доказом були слова останнього пророка Старого Заповіту Івана Христителя: "Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере" (Ів. 1:29), слова Отця: "Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав" (Мт. 3:17) і сходження та перебування на Спасителеві Христові Святого Духа (Мт. 3:16). Згодом божественність Христа буде доведена багатьма ознаками та чудами. Церква про це свідчить у своїх піснеспівах: "Як в Йордані христився Ти, Господи, тоді об'явилася пошана Трійці; бо голос Вітцівський свідчив про Тебе, улюбленим Сином Тебе називаючи, а Дух у постаті голуба ствердив Слово об'явлене. Слава Тобі, Христе Боже, що явився і світ просвітив!.."  

Молитва на День Богоявлення:

Боже! У День Хрищення нашого Спасителя, Ти об'явив Себе, як Бог Отець, Бог Син і Бог Святий Дух.  Зміцнюй нашу віру в Тебе, аби ми славили Твоє святе Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа повіки віків. Заради Христа.  Амінь.  

Зі Скарбниці щоденної молитви

середа, 18 січня 2017 р.

Реформатор - визначення


     Реформатор – не той, хто думає про реформацію, а той, хто її здійснює. До Лютера були чоловіки, які не лише мали реформаційні ідеї, але й помирали за них, хоча й не була їхня смерть зовсім марною. Імена Вікліфа, Гуса, Єронима Празького, і Саванароли завжди будуть дорогі для людства. Але Реформатори до Реформації були такими лише потенційно. Так часто здавалося, що Реформація залежить від власної особи Лютера, що ми справедливо говоримо, що місце, яке він заповнив, дав йому Сам Бог, бо не було жодної людини його віку, яка могла би це зробити. З усією літературною ґречністю Еразма, яким кволим здається він, «проводячи своє життя», як про нього щасливо сказав був Лютер «намагаючи ходити по яйцях так, щоб їх бува не почавити». Без Лютера ми не бачимо жодного свідчення про те, що Реформація XVI століття могла би взагалі відбутися, або що імена Цвінґлі, Меланхтона чи Кальвіна зайняли б своє місце в історії. Немає такої домінуючої позиції, яку займає Лютер. Він піднімається над усіма коронованими головами, над усіма можновладними у Церкві і в Державі, і над усіма Реформаторами його ери.


Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я

вівторок, 17 січня 2017 р.

Навчати дорозі спасіння


    
Він додає: «І навернуться грішні до Тебе». Це виявляє ще одну причину, чому це діло – побожне і цінне в очах Божих. Перша причина полягала в тому, що це діло – сповнене небезпек і не може здійснюватися тими умами, які перше не були покріплені тривалим і мужнім Духом. Друга причина стосується плодів і це діло – найвеличніше. Через це хоча небезпеки цього діла можуть нас відлякувати,  користь його повинна нас спонукати, адже неможливо, щоби Слово Боже проповідувалося без плоду.  Хоча навертаються не всі, все одно є ті, що перемінилися з грішників на віруючих і вони – спасенні. Результати цього служіння – не у волі людей, а у волі Божій, як каже Соломон (Прип. 20:12): «Ухо, що слухає, й око, що бачить, –  Господь учинив їх обоє». Тобто через дар Божий існують обоє – і ті, що навчають здоровій науці, і ті, що слідують за такими здоровими учителями.
     Через це Давид каже: «Я робитиму все, що можу. Я навчатиму переступників дорогам Твоїм і навернуться грішні до Тебе. Тобто, я навчатиму про те, як навертаються грішники і я віддам результат у руки Божі. Безперечним є те, що хтось навернеться. Здається, що інші теж навчають такому самому, коли навчають про добрі діла, сповіді, каяття та власні сатисфакції. Але це – людські дороги, які надходять від духа диявола, якими ми день за днем відходимо від Тебе все далі і далі. Я ж навчатиму таким чином, яким я сам навернувся до Тебе.  Після того, коли я визнав мій гріх, тобто – те, що вся моя природа зіпсована гріхом, я кинувся до Твого милосердя і не виявляв невірства до слухання радості.[1] Ось та дорога і той спосіб, якими навертають грішні до Тебе. Цій дорозі навчатиму я. Хай той, хто приходить, приходить. А хто не приходить, хай не приходить на свій власний ризик».


Мартін Лютер, З лекції на Псалом 50 (51):13 (15)


[1] Євангелія.

четвер, 12 січня 2017 р.

Молитва за в'язнів

     Всемогутній Боже! Ти вивів був Апостола Петра з в'язниці. Змилуйся над усіма, що страждають від несправедливого ув'язнення і визволи їх від їхніх кайданів, аби ми могли радіти їхнім визволенням, і весь час славити Тебе; через Ісуса Христа, Твого Сина, а нашого Господа. Амінь.

З Лютеранського Співаника

середа, 11 січня 2017 р.

День Св. Давида, царя


   Сьогодні ми згадуємо Св. Давида, царя і дякуємо за нього Господу. Давид був найбільший з Ізраїлевих царів. Він правив Ізраїлем приблизно з 1010 по 970 роки до Різдва Христового. Події з його життя описані починаючи від 16 розділу в 1 Книзі Самуїловій до 2-го розділу 1 Книги Царів та в 1-ій Книзі Хронік, розділи 10-29. Давид мав також талант до музики. Він вміло грав на лірі та написав не менше 73 Псалмів, з Псалмом "Господь - то мій Пастир" включно. Його публічна і приватна поведінка виявляла, як добрі риси (наприклад битва з Голіафом, яка записана в 1 Сам. 17) так і злі (наприклад, його перелюб з дружиною Урії, після якого послідувало вбиство Урії - ці події описані в 2 Сам. 11).
     Давидова велич крилася в його вірності Богові у ролі політичного та військового провідника Ізраїлю, а також в його охоті визнавати власні гріхи та просити про Боже прощення (2 Сам. 12; дивіться також Псалом 50). Саме під проводом Давида народ Ізраїлю об'єднався в єдиний народ зі столицею в Єрусалимі.
     

Молитва на День Св. Давида, царя:

   Боже величі!  Тобі поклоняються на небесах святі та ангели. Ми дякуємо Тобі за Давида, який через Псалтир, дав Твоєму народові гімни, аби ми співали їх у радості, поклоняючись Тобі на землі, аби бачити частину Твоєї пишноти. Приведи до виконання тієї надії про досконалість, яка буде нашою, коли ми стоятимемо перед Твоєю неприхованою славою; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог нині і повіки віків. Амінь.

понеділок, 9 січня 2017 р.

День Св. Степана, диякона і першомученика

    
Сьогодні ми згадуємо Св. Степана, диякона і першомученика та дякуємо за нього Богові.  Св. Степан, муж "повний Духа Святого та мудрості" (Дії 6:5), був одним із перших семи дияконів Церкви.  Його було призначено провідниками Церкви, аби він роздавав убогим з єрусалимської християнської спільноти, що стрімко зростала, їжу та інші необхідні речі і таким чином апостоли отримували більше часу для публічного служіння Словом (Дії 6:2-5).  Очевидно, що від нього та інших дияконів, очікувалося, що вони не лише будуть служити при столах, але й навчатимуть і проповідуватимуть.  Коли деякі юдеї почали заздрити Степанові, то поставили його перед Синедріоном і фальшиво звинуватили його в тому, що він богохульствує проти Закону (Дії 6:9-14).  Степанове сповідання віри, разом із докором, який він висловив на адресу Синедріону за те, що вони відреклися від Месії і несуть відповідальність за Його смерть, настільки їх розгнівала, що його виволокли за місто і вкаменували.  Степана ми вшановуємо як першого мученика (першомученика) Церкви і за його слова довіри Богові та прощення, які він промовив помираючи: "Господи Ісусе, прийми духа мого!..." та: "Не залічи їм, о Господи, цього гріха!" (Дії 7:59-60).

Молитва на День Св. Степана, диякона і першомученика:

     Отче небесний!  Посеред наших страждань заради Христа, подай нам благодаті Твоєї, аби повторювали приклад першомученика Степана і теж дивилися на Того, Хто постраждав і був розп'ятий за нас, молячись за тих, що чинять нам зло; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

субота, 7 січня 2017 р.

День пам'яті Віфлеємських Немовлят

      Євангеліє від Св. Матвія розповідає нам про жорстокий замисел царя Ірода проти немовляти Ісуса після того, як його були "обманули" Мудреці зі Сходу.  Відчуваючи загрозу від "народженого Царя Юдейського", Ірод замордував всіх дітей віком від двох років і молодших, як у Віфлеємі, так і в його околицях (Матвія 2:16-18).  Цих Віфлеємських Немовлят ми згадуємо вже на другий день по Різдві Христовому і це служить нам як спомин не лише про жахливу брутальність, до якої схильні людські істоти, але й про те переслідування, якого зазнавав Ісус вже від самого початку Свого земного життя.  Хоча Божим Промислом, Ісусове життя було цього разу збережене, через багато років інший правитель, Понтій Пілат, винесе Ісусові смертний вирок.

Молитва на День пам'яті Віфлеємських Немовлят:

     Всемогутній Боже!  Невинно убієнні Немовлята Віфлеємські прославили Тебе не життям своїм, а смертю своєю. Умертвлюй в нас, благаємо Тебе, все те, що перебуває у конфлікті з волею Твоєю, аби наше життя несло свідчення про ту віру, яку ми сповідуємо вустами своїми;  через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

пʼятниця, 6 січня 2017 р.

Проповідь на Надвечір'я Різдва Христового


                                
                                        ВІН – ЯК МИ І МИ – ЯК ВІН
                         Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав. Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є. І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він. Кожен, хто чинить гріх, – чинить і беззаконня. Бо гріх – то беззаконня. І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема (1 Івана 3:1-5).

Христос рождається!  Славімо Його!

Дорогі брати і сестри,  свого часу в США був такий рух, який обрав собі гасло Ніцше «Бог – мертвий». Згодом на противагу цьому руху з явився інший, який на бампери своїх автомобілів чіпляв наклейку «Бог – не мертвий. Йому просто немає до нас діла». Як мало, на жаль, знали і знають про Бога ті люди, які вважають, що хоча Бог є, Йому просто немає діла до всіх людей на світі і до їхніх справ, до наших справ.

            Інколи такі думки можуть зявлятися і в нас. На сході України тривають бої. Вже скоро буде три роки, як Росія окупувала Крим і розпочала вбивати українців на Донбасі. Путін не зміг просунутися поки що далі від окупованих територій, але, здається, й нині живим і здоровим, а Росія не зупиняється, а далі вбиває людей по цілому світові.  Невже Богові справді немає діла до нас і до всіх інших невинних жертв московського тирана?

            А чи є в Бога до нас діло, коли ми страждаємо від несправедливості або скажімо від хвороб, наших або наших рідних? Чи не молилися ми до Господа за зцілення і одужання тих, хто мав смертельні недуги? Аж ось вони померли. Невже Богові справді немає діла до наших страждань і страждань наших рідних? Чому Він залишається десь в стороні і мовчить?

            Любі брати і сестри, Бог – живий. Богові завжди є до нас діло. І Бог не мовчить. Гріх, який живе в нашому тілі, диявол і світ, з усіх сил будуть намагатися переконати нас у зворотному. Вони будуть використовувати всі наявні в них способи, аби зневірилися в Богові, у Його Слові, у Його любові.  Вони завжди будуть намагатися відводити наш погляд від Бога на гріх, на плоть, на світ, на все що завгодно. І так само з усіх сил вони будуть затуляти від нас собою Бога та Його Слово. Бога і Його благодать. Бога і Його любов.

            Сьогодні Апостол Іван, якого ще називають Апостолом воплочення, Апостолом, який оспівує воплочення Ісуса Христа, починає Біблійний текст на сьогодні, закликом до нас. Він каже: «Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими». Подивіться на цю любов і ніколи про неї не забувайтеся.

            Трошки пізніше в цьому самому посланні наш Апостол каже «Бог є любов» (4:8). Бог дає нам любов і то любов не просту. Апостол наголошує «Подивіться, яку любов дав нам Отець». Цієї любові ні чим не виміряти. Сьогодні ми бачимо цю любов загорнуту у пелюшки, у яслах, у Віфлеємській стайні.

            Бог дає нам Свого Єдинородного Сина, Який є істинний Бог і невимовна любов.  Подивіться на цю любов, брати і сестри!  Дивіться на цю любов. І навіть більше не відводьте від цієї любові погляду – не відводьте погляду від Ісуса Христа, як про це кличе Господь Святий Дух євреїв. Не відводьте погляду від Ісуса Христа, Начальника, тобто Автора і Виконавця нашої віри!

            Ця любов стається людиною, маленьким, і безпомічним, на людський погляд Дитятком, яке Марія, Його матір, сповила і поклала в ясла. Дитятком, Яке вона прикладала до грудей, аби Воно було нагодоване і радісне, і в опіці материнської любові. Це Дитятко – таке саме як і ми, коли були маленькими дітьми. І таке подібне до наших маленьких діток: таке саме крихітне тільце, такі само ручки й ніжки, що тягнуться до мами, така сама радісна усмішка, коли бачить своїх рідних. І такий самий спів і розмова, коли хочеться більше товариства мами й тата.

            Це – Різдво, це – та найперша Різдвяна ніч для стомлених мандрівників, Йосипа і Марії, які тепер радіють, дивлячись на Дитятко, на ту любов, яку дав їм і всім нам Бог. Бог стається Дитятком – таким дитятком, якими були всі люди, якими були ми, наші діти, і якими будуть усі інші люди. Але Бог стається Дитятком без гріха. Бог виявляє до нас цю велику любов – Бог дає нам Різдво Свого Сина єдинородного, «щоб», – каже Апостол, «ми були дітьми Божими».

            Ось яка велика, невимірна, невимовна Божа любов – Бог стається у найперше Різдво Дитиною, Сином Людським, аби ви, любі брати і сестри, сталися дітьми Божими: Божими синами і Божими доньками! Ця чудесна Божа любов, об’явлена у Різдві Сина Божого, дається нам, аби ми мали найвеличніший привілей – привілей бути дітьми Божими.

            Апостол далі промовляє ще чудесніші слова. Він каже: «Ними ми є!»  Ми є  дітьми Божими. Ви, люба сестро – донька Божа!  Ви, любий брате – син Божий! Ви є ними, бо сталося те найперше Різдво і ви увірували в Сина Божого. Вірувати в Сина Божого – цього достатньо, аби бути дитям Божим. І навіть більше. Цього не просто достатньо – це єдиний спосіб бути дитям Божим!

            Яка чудесна Божа любов і який чудесний наш Бог, любі брати і сестри.  Він не вимагає від нас, аби ми робили щось надзвичайне, щось виняткове, аби потім, коли пройдемо якусь важку естафету чи поллємо потом і кров’ю всю землю, зарахувати нас до Божої сім’ї. Ні!  Апостол каже – ви вже є діти Божі!  Ви ними є через Ісуса Христа. Заради Нього. Ви ними є самою вірою в Ісуса Христа.

            Ви знаєте Ісуса, ви – діти Божі. Ви надієтеся на Нього, покладаєте Свою надію на народженого у Віфлеємі, ви – діти Божі. Ви святкуєте Його Різдво – ви діти Божі. Хвилиночку, скажете ви, але ж весь світ, принаймні значна частина світу святкує Різдво. Хіба ні? Хтось святкує Різдво 25 грудня, а хтось 7 січня. Майже по всьому світі – Різдвяні знижки. Хіба світ не знає Бога?

            «Не знає!» – каже Апостол. Бо знати Бога  є синонімом слова вірувати в Христа. Знати Бога означає знати Христа і уповати на Нього. І надіятися на Христа у всьому. А світ – наче Віфлеєм у Різдвяну ніч.  Двері його готелів – закриті для Марії і Йосипа, і тим більше вони закриті для Ісуса, Сина Божого і Сина Людського. Двері світу – відкриті для тих, хто готовий у світу щось купити і хто готовий йому щось продати за знижками, маскуючись під Різдво.  Власне кажучи, світ навчився вже навіть маски міняти. Навіщо вертепи із Йосипом і Марією, Ісусиком у яслах, пастушками на колінах і мудреців з дарами? Є набагато цікавіші персонажі – хоча би карикатурний Санта-Клаус із його оленями.  Ану, спробуй запамятати усі імена тих оленів, «небритих і неголених»!  - припрошує нас світ. Світ не знає Ісуса.

            А ви, любі віруючі брати і сестри, знаєте. Через це ви є діти Божі. Ви є ними вже зараз. Цього Різдва 2017 року в Україні. Як і були такими віруючі в Христа у Римській імперії у ту пору, коли цей лист писав, ведений Святим Духом, Апостол Іван, Апостол Воплочення Сина Божого.

            Через це він настільки однозначно стверджує: «Улюблені, ми тепер Божі діти». Просто зараз. Тут, у цій церкві, зібрані довкола Євангелія, біля Різдвяної ялинки ми вже Божі діти. Ми тепер, нині Божі діти. Бо Син Божий стався Дитиною Людською і Дитиною Людською Він тепер буде залишатися повіки віків.

            Нас чекає унікальне майбутнє. Не в цьому світі сповненому гріха. Він лежить у злі і він буде знищений у час повернення Христа у славі. Нас чекає надзвичайне майбутнє. І нас чекає невимовно прекрасна вічність. Інколи нам хочеться помріяти на ту тему, як-то воно там буде, у Царстві Божому?  Апостол нас у цей Різдвяний вечір дещо розчаровує. Він каже: «Ще не виявилось, що ми будемо».  Треба почекати. Лишилося ще недовго. Можливо, Ісус повернеться сьогодні або завтра. Можливо через день або місяць, або рік. Але навіть якщо Він повернеться через тисячу років, ми побачимося з Ним набагато швидше, адже людського життя, як співає Псалмоспівець якихось 70, а при силах 80 років.

«Та знаємо»,  – запевнює нас Апостол «що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є». Ісус народився. Ісус стався Дитям Людським, стовідсотковою Людиною, але без гріха – людиною досконалою і святою. У Віфлеємських яслах лежало святе Дитя, досконале Дитя, Дитя без жодної плями чи вади гріха. Таким Ісус був є і буде завжди. І коли Він повернеться у славі, то й ми перемінимось до святості і досконалості у наших тілах або ж Він воскресить нас у святих і досконалих тілах. І ми відтоді будемо як Він. Для цього Він стався такими як ми без гріха, аби ми були такими як Він – без гріха і у святості раділи і насолоджувалися радісним життям у Його Царстві повіки віків.

Але куди подінуться наші гріхи? Куди подінуться усі наші переступи проти Бога і всі наші беззаконня? Апостол каже: «І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він». Кожен, хто надіється на Христа – чистий, святий, невинний, праведний. Не в майбутньому, а вже є таким в очах Божих, саме через цю надію на Христа, через віру в Сина Божого, народженого у Віфлеємі і розпятого на Голгофі. Саме звідти на нас донині ллється Христова свята кров, очищуючи нас від кожного нашого гріха.

Сьогодні нашу увагу привертає ялинка, що кличе нас святкувати і радіти Воплоченням Сина Божого і нагадує про ті всі дари, які ми отримуємо від Бога через народження Ісуса. Але вона є лише початком і вступом до другого дерева.  Того дерева, на якому Син Людський приніс Себе у святу і досконалу жертву за всі наші гріхи та провини. Від ясел і до хреста Він не мав гріха, але на хрест поніс Він наші беззаконня. І на хресті Син Божий, народжений у Віфлеємі «був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!»

Його смерть була свідоцтвом нашого прощення в Його Ім’я. А Христове воскресіння є проголошенням нас виправданими самою вірою в Нього і справжньою причиною сьогоднішньої Різдвяної радості. Диявол, світ і плоть будуть далі з усіх сил нас переконувати в тому, що Богові немає до нас діла. А Різдво Христове свідчить – діло Богові до нас є! Ще й яке діло – подарувати нам Сина Божого, а з Ним і вічне життя!  Навіть серед війни, серед болю, страждань, і смерті – вічне життя і статус синів і доньок Божих для всіх, хто надіється на Христа. Бо для цього Він стався, як ми, але без гріха. Для цього Він промовляє до нас через Слово і поєднується з нами через Його істинні тіло та кров у хлібі та вині Святої Вечері. І через Нього ми будемо, як Він! Бо Христос народився! Славімо Його!  Амінь.

Христос народився! Славімо Його!


І всі йшли записатися, кожен у місто своє. Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.  І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них... (Євангеліє від Св. Луки 2:3-7).
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!  СЛАВІМО ЙОГО!

Дорогі брати і сестри!

        Яке велике благословення ми маємо у святкуванні Народження Сина Божого, нашого Царя, Який був сповитий і покладений до ясел, аби ми могли радіти впродовж цілої вічності небесними оселями, які Він приготував для нас Своїм досконалим життям, невинною смертю на хресті і славетним воскресінням! Хай Господь благословить Вас веселими святкування Його Різдва і благословенним Новим роком!

У Христі Ісусі, нашому Господі і Царі,
            + Вячеслав Горпинчук,
Єпископ Української Лютеранської Церкви

Молитва напередодні Різдва Христового

     Всемогутній Боже!  Отче Небесний!  Дякую Тобі за невимовний дар всьому людству в народженні Немовляти Ісуса Христа у Віфлеємі, про що було проголошено ангелом у ту найпершу святу ніч. Нехай таємниця втіленого Слова зігріває мою душу, сповнює її втіхою і прагненням, подібно до тих пастушків, аби я з ними поспішав до ясел і служив Христові.
     Нехай моє серце, на відміну від переповненого готелю, в якому не знайшлося місця для Твого Сина, буде Йому притулком.
     Допоможи мені у духові щирого каяття радіти в День народження мого Спасителя, щоб у щирій вірі я зміг приєднатися до пісні ангелів, розділити віру пастухів і поклонятися Христові разом з мудрецями, що прийшли зі сходу. Нехай Христос народиться знову в цю святу ніч у моїй душі, аби правда, любов і викуплення, які Він приніс, відтепер і завжди залишалися в моєму серці і в моєму житті. Допоможи мені, подібно до Марії, зберегти  все, пов'язане з Немовлям Ісусом у моєму серці і про Христа завжди розмірковувати.
     І нині, коли Ти вчинив мене причетним до Його слави тут на землі, зішли мені благодать розділити Його славу і на небесах. В Ім'я Ісуса прошу про це. Амінь.

З молитовника

четвер, 5 січня 2017 р.

Коли немає довіри до милосердя Божого


    
     У світі немає святих і праведних людей. Через це навіть ті, що мають вигляд святості, називаються Духом такими, якими вони є в очах Божих. Це служить покріпленню побожних. Ті, що проповідують цю доктрину про довіру до милосердя Божого, засуджені як єретики, оскільки вороги цієї доктрини зухвало привласнюють собі суд та ім’я Церкви. Через це Святий Дух покріплює вірних, аби їх не відволікав вигляд і велич ворогів Слова, але щоб вони знали, що Святий Дух проголосив усіх тих, хто не має цієї доктрини, навіть якщо на вигляд вони цілковито добрі та святі – переступниками та грішниками.

  
Мартін Лютер, З лекції на Псалом 50 (51):13 (15)

середа, 4 січня 2017 р.

Природа і характер віри

     Природа і характер віри полягають у тому, що вона не вагається, а підходить до Бога із сильною plerophoria (повною упевненістю) і непохитною довірою (Ефесян 3:12; Євреїв 3:6; 10:22, 23; 11:1; 1 Івана 3:14; 5:13, 19; Римлян 4:20-21; 5:2; 8:33-39; 1 Петра 1:13). І в Писанні віра святих у Ім'я це хвалиться (Римлян 4:18-19; Матвія 8:10; Луки 7:9).
     Аби вчинити цю впевненість надійнішою і ще більш непохитною, Сам Бог запечатав праведність віри Своїми Таїнствами (Римлян 4:11; 1 Петра 3:21) і Своїм Святим Духом, Якого з цієї причини Він виливає в серця віруючих (2 Коринтян 1:22; Ефесян 1:13-14; 4:30).

Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства

вівторок, 3 січня 2017 р.

День Св. Апостола Хоми

     Сьогодні ми згадуємо Св. Апостола Хому і дякуємо за нього Господу. Чотириєвангеліє згадує Св. Хому, як одного з Дванадцяти учнів Ісуса.  Євангеліє від Св. Івана, яке називає його "близнюком", використовує запитання Хоми для того, аби об'явити істину про Ісуса. Саме Хома запитує: "Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?" На це запитання Ісус відповідає: "Я - дорога, і правда, і життя" (Івана 14:5, 6).  Євангеліє від Св. Івана розповідає нам про те як Хома наприкінці дня, коли відбулося Ісусове воскресіння, сумнівається у повідомленні учнів про те, що вони бачили Ісуса.  Пізніше "Хома невіруючий" стає "віруючим Хомою", коли сповідує Ісуса: "Господь мій і Бог мій!" (Івана 20:24-29).  Відповідно до Передання на П'ятидесятницю Хома вирушив на схід і дійшов до Індії, де й сьогодні є група людей, які називають себе "християнами Св. Хоми".  Св. Апостол Хома був замучений за віру, померши від удару списом.


Молитва на День Св. Апостола Хоми:

Всемогутній і віковічний Боже!  Ти зміцнив Свого Апостола Хому непохитною і певною вірою у воскресіння Твого Сина.  Подай нам такої віри в Ісуса Христа, нашого Господа і Бога, аби нам ніколи нічого перед очима Твоїми не бракувало;  через Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Свтим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

понеділок, 2 січня 2017 р.

День Св. Йоганна Конрада Вільгельма Льое, пастиря і богослова

     
Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Йоганна Конрада Вільгельма Льое, пастиря і богослова. Ніколи не покидаючи меж Німеччини, Йоганн Конрад Вільгельм Льое, народжений у Фюрті 1808 року, справив надзвичайно глибокий вплив на розвиток лютеранства по всьому світові. Служачи пастирем в баварському селі Ноєндетельсау, він зрозумів потребу у працівниках для далеких країв і допомогав у підготовці таких вкрай необхідних помічників, які стали місіонерами та були відправлені до Північної Америки, Бразилії та Австралії. Частина чоловіків, яких він послав до Сполучених Штатів Америки, стали засновниками Лютеранської Церкви Міссурійського Синоду, найбільшої віросповідної лютеранської церкви в США. Завдяки фінансовій підтримці пастиря Льое було засновано богословську школу у Форт Вейні, штат Індіана та вчительський інститут в Сеґіно, штат Мічиган. Льое став відомий також за його непохитну віросповідну позицію та за його незмінний інтерес до літургії і катехітики. Його відданість ділам християнського доброчинства привела до запровадження школи з підготовки дияконес і заснування домівок для людей, що не можуть про себе самі піклуватися. 

Молитва на День Св. Йоганна Конрада Вільгельма Льое, пастиря і богослова:

Отче Небесний!  Твоя любов, яку Ти виявляєш до нас у Сині Твоєму, а нашому Господі Ісусі Христі, спонукала пастиря Льое невтомно діяти, аби Твоє Євангеліє проповідувалося по всьому світові та приносило плоди у житті тих, кого Твій Святий Дух навернув до спасенної віри. Благословляй нас, аби наші серця палали любов'ю до Тебе і до наших ближніх, щоб Євангеліє лунало і з наших уст, а руки наші були наповнені доброчинством, бо Ти живеш і царюєш із Сином, і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Катерини фон Бора-Лютер

 
Сьогодні ми згадуємо Св. Катерину фон Бора-Лютер і дякуємо за неї Господу. Катерину фон Бора (1499 - 1552 р. р.) ще дитиною відправили в монастир і 1515 р. вона стала черницею. В квітні 1523 р. вона та восьмеро інших монашок були врятовані з жіночого монастиря та перевезені до Віттенберга. Там Мартін Лютер допомог деяким жінкам повернутися до їхніх рідних домівок, а решту розташував у добрих родинах.
      Катерина і Мартін одружилися 13 червня 1523 року. Їхній шлюб був щасливий і був благословенний шістьма дітьми. Катерина вміло керувала домом Лютера, який завжди наче зростав через щедру гостинність Реформатора.
     Після смерті Лютера 1546 р. Катерина залишилася у Віттенберзі, але життя закінчила в бідності. Катерина фон Бора-Лютер померла внаслідок травм, які отримала, подорожуючи зі своїми дітьми до Торґау.


Молитва на День Св. Катерини фон Бора-Лютер:

Боже!  Ти - наш притулок і наша сила. Ти підняв Свою слугу Катерину, аби вона підтримувала свого чоловіка у реформуванні та обновленні Твоєї Церкви у світлі Твого Слова. Захищай і очищуй Церкву Твою сьогодні і дай, аби через віру, ми могли сміливо підтримувати та підбадьорювати наших пастирів і учителів, які проголошують і роздають багатства Твоєї благодаті у Христі Ісусі, нашому Господі, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог нині і повіки віків. Амінь.


Зі Скарбниці щоденної молитви

неділя, 1 січня 2017 р.

День Св. Прабатьків, Адама і Єви

    
     Сьогодні ми дякуємо Господу за наших прабатьків - Адама та Єву. Адам був першою людиною, створеною на образ Божий і йому було дано панування над усією землею (Буття 1:26).  Єва була перша жінка, створеною з одного з Адамових ребер, аби бути його супутницею та помічницею (Буття 2:18-24).  Бог розташував їх у Саду Еденському, щоби вони, будучи Його представниками, піклувалися про творіння.  Та вони покинули Боже Слово і занурили світ у гріх (Буття 3:1-7).  За цей непослух Бог із Саду їх вигнав. Єва страждатиме від болю в час народження дітей і буде роз'ятрюватися через покору Адамові.  Адам буде трудитися посеред терну та осоту і повернеться в порох земний.  Але Бог обіцяв, що Насіння жінки розчавить голову змія (Буття 3:8-24). Гріх увійшов був у Боже досконале творіння і змінив його аж до того часу, допоки Бог не відновить його через Христа.  Єва - праматір людського роду, Адам же - представник усього людства і гріхопадіння, як пише апостол Павло: "Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть" (1 Коринтян 15:22).

Молитва на День Св. Прабатьків, Адама і Єви:
Господи Боже, Отче Небесний!  Ти створив Адама на Свій образ і дав йому Єву за помічницю, а після їхнього падіння в гріх Ти обіцяв їм Спасителя, Який роздушить міць диявола.  Милосердям Своїм порахуй нас серед тих, що вийшли від великого горя з печаткою живого Бога на чолі і одежі яких були вибілені у крові Агнця.  Заради Ісуса Христа, нашого Господа.  Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Молитва на Новий рік

    
Дорогий Спасителю і Господи! Я хочу розпочати цей рік із Твоїм Ім’ям. Через це прошу Тебе – будь моїм Провідником, вказуй мені завжди на просту дорогу, оберігай від небезпек духовних і тілесних. Захисти мене від спокус гріха і допоможи мені позбутися усіх сумнівів. Нехай скорботи, смутки та страх за майбутнє не порушують спокою душі, який Ти здобув для мене, страждаючи на Голгофі. Скеровуй мої кроки на дороги праведності і не забирай від мене Своєї благодаті.
     
    Не полишай Своїх дітей, де б вони не перебували, і допоможи їм у турботах і справах. Прости нам всім і кожному наші численні гріхи через Твою дорогоцінну кров, яка очищує нас від усіх наших провин і гріхів. Подаруй мені і всім, хто любить Тебе, силу жити та перемагати гріх щодня.


     Вічний Спасителю, дай аби Твоя Церква зростала і квітла вічно. Поширюй Твоє спасенне Євангеліє ще далі. Збережи мир між народами, аби ніщо не заважало Твоєму посланню миру іти все далі цілим світом. Дай мені щастя жити в мирі з усіма людьми, уникнути суперечок, сварок і ненависті. Пошли мені непорушну віру в Тебе – мого Спасителя і Царя. Нехай цей рік буде ще одним роком благодаті для мене і всіх, хто Тебе любить. В Ім’я Ісуса Христа. Амінь.