середа, 28 лютого 2018 р.

День святих Филимона та Онисима

    
Сьогодні ми згадуємо святих Филимона та Онисима та дякуємо за них Господу. У першому столітті Филимон був відомий християнин, який мав раба на ім'я Онисим. Хоча ім'я Онисим означає "корисний", Онисим виявився "некорисним", втікши від свого пана і, можливо, навіть щось в нього укравши (Филимона 18). Якимось чином Онисим познайомився із апостолом Павлом, який пізніше перебував у в'язниці (можливо в Римі) і через Павлове проголошення Євангелія він став християнином. Визнавши перед Павлом, що він був утеклим рабом, Онисим був спрямований Павлом до його пана та став знову "корисним". Аби допомогти прокласти дорогу для Онисимового мирного повернення додому, Павло відправив разом із ним листа, в якому спонукав Филимона простити свого раба за втечу та "прийняти його як мене" (в. 17), "і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого" (в. 16). Цей лист пізніше був прийнятий Церквою як одна з книг Нового Заповіту.

Молитва на День святих Филимона та Онисима:


Господи Боже, Отче Небесний! Ти відправив Онисима назад до Филимона, як брата у Христі, визволивши його від рабства гріха через проповідування апостола Павла. Очисти глибини гріха всередині душ наших і спини в нас образи за минулі переступи, щоби милосердям Твоїм були ми примирені з нашими братами та сестрами і, щоби наше життя відображало Твій мир; через Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь.


Зі Скарбниці щоденної молитви

вівторок, 27 лютого 2018 р.

Правило в божественних справах


В божественних справах має бути таке правило: будь непоступливим, не виявляй терпеливості, борись і змагайся навіть, коли ти ризикуєш власним життям.

Мартін Лютер з проповіді на Євангеліє від Св. Івана

понеділок, 26 лютого 2018 р.

День Св. Акили, Прискилли та Аполлоса

     
     Сьогодні ми згадуємо святих Акилу, Прискиллу та Аполлоса і дякуємо за них Господу. Акила та його дружина, Прискилла, були єврейськими сучасниками Св. Павла і багато подорожували.  Через переслідування в Римі, вони перейшли до Коринту, де познайомилися з Апостолом Павлом, який приєднався до них у ремеслі з виготовлення наметів (Дії 18:1-3). Своєю чергою вони приєдналися до Павла в його місії проголошення християнського Євангелія.  Пізніше це святе подружжя мандрувало з Павлом з Коринту до Ефесу (Дії 18:18), де вони мали домівку, яка служила осередком гостинності для новонавернених християн.  Аполлос був одним із багатьох єврейських учнів віри.  Будучи красномовним, Аполлос "палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав" (Дії 18:25). Пізніше він здійснив подорож від Коринту до провінції Ахая та "переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус то Христос" (Дії 18:28).  Ми вшановуємо Акилу, Прискиллу та Аполлоса за їхню велику місійну ревність.


Молитва на День Св. Акили, Прискилли та Аполлоса:

Триєдиний Боже!  Ти - святий у природі Своїй!  Навчи нас бути вірними Твоєму Слову, палати Духом, як Аполлос, аби ми правильно навчали і настановляли на правдиву дорогу тих, хто був зведений до фальші й помилки, щоб ми могли повторювати приклад Акили й Прискили задля добра Твоєї Церкви, яку Ти установив тут і доручив її під нашу покірну опіку, бо Ти, Отець, Син, і Святий Дух, живеш і царюєщ, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

субота, 24 лютого 2018 р.

Велика помилка Меланхтона

Не підлягає обговоренню, що в деяких аспектах, як заява про доктрину Variata має велику красу та велику цінність і, що там, де вона безумовно перебуває у досконалій гармонії з первісним Сповіданням, там вона надає важливу допомогу у його тлумаченні. Якби Меланхтон виклав це нове питання чисто як приватний твір, то переважна частина цього твору була б прийнята із великим захопленням, на яке вона заслуговувала б. Але він допустився фатальної помилки, ставлячись до офіційного документу як до особистої власності, при цьому зберігаючи стару назву, в цілому стару форму та старі підписи. Як би дивилися на Джефферсона, якби 1786 року, через 10 років після Декларації, яку він назвав Декларацією про Незалежність, він би тут трохи збільшив, а тут трохи зменшив її новими темами та новою угодою і тим, що здавалось, принаймні невеликою поступкою силі, від якої ми відділились і додав до цього імена Комітету та поручителів Континентального Конгресу нібито це акт і документ нації? А Меланхтон зробив ще гірше. Декларація про Незалежність була простою формою про здійснений акт. Ауґсбурзьке Віросповідання було документом перманентної сили та постійного користування. Зміна будь-якої з його доктрин означала визнання того, що тут Сповідники помилялися та викликала підозру, що вони могли помилятися ще більше. А зміна фраз, незважаючи ні на які пояснення, витлумачувалась, як зміна доктрини. Як і не забарились противники нашої віри скористатись великою помилкою Меланхтона.
Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я

пʼятниця, 23 лютого 2018 р.

День Св. Сили, співробітника Св. Петра і Св. Павла

  
Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Силу. Він був одним із провідників Церкви в Єрусалимі і Св. Павло вибрав його для супроводу під час другої місіонерської подорожі з Антіохії до Малої Азії і Македонії.  Силу, разом із Павлом було ув'язнено у Филипах і вони пережили заворушення в Солуні та Верії.  Знову приєднавшись до Павла в Коринті, Сила, очевидно,  залишався там впродовж тривалого часу.  Дещо пізніше він, очевидно, став супутником Апостола Петра і, можливо, служив його секретарем (1 Петр. 5:12). Згідно з Переданням, Сила став першим єпископом Коринту.

Молитва на День Св. Сили, співробітника Св. Петра і Св. Павла:
Всемогутній і віковічний Боже!  Твій слуга, Сила, проповідував Євангеліє поряд із Апостолами Петром і Павлом народам Малої Азії, Греції і Македонії. Ми дякуємо Тобі за те, що Ти в нашому краї і в кожній землі, піднімаєш євангелістів і проповідників Твого Царства, щоби Твоя Церква могла далі проголошувати недослідимі багатства нашого Спасителя Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

четвер, 22 лютого 2018 р.

Молитва за милостивість

    
Господи!  Ти навчаєш нас, що всі наші діла без милостивості нічого не вартують.  Зішли нам Твого Духа Святого і виливай у серця наші величний дар милостивості, істинний союз миру та всі чесноти, без яких кожен, хто живе, рахується перед Тобою мертвим. Подай нам все це заради Твого Сина Єдинородного Ісуса Христа. Амінь.

З лютеранського співаника

середа, 21 лютого 2018 р.

Причини для добрих діл (1)


Урбаній Регій таким чином підсумував причини для добрих діл у буклеті під назвою De formulis caute loquendi:

І. Через те, що наші добрі діла, які ми винні Творцеві, є належним послухом та заповідані Богом і вони є, як і були, подякою за Божу ласку і жертви, приємні Богові заради Христа.
ІІ.  Щоб ними прославлявся наш Отець.
ІІІ.  Щоб нашими добрими ділами наша віра могла вправлятись і збільшуватись, аби вона могла зростати.
IV.  Щоб наставляти нашими добрими ділами своїх ближніх, спонукати їх до повторення цих діл та допомагати їм у потребі.
V.  Щоб добрими ділами ми могли робити певним наш поклик і свідчити про те, що наша віра є ані підробною, ані мертвою.
VI.  Хоча наші добрі діла і не заслуговують ні на виправдання, ні на спасіння, однак їх слід робити, бо в них є обітниці про це життя та життя грядуще (1 Тимофія 4:8).

Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства

вівторок, 20 лютого 2018 р.

Господь і далі на Своєму престолі

Гнобителі настільки зосереджують свої очі на землі, багатстві та владі, які вони накопичують на землі, що не можуть побачити божественного суду, який висить над їхніми головами.  Давид молиться, аби Бог «зламав рамено», тобто зламав владу нечестивих, покінчив із їхньою жорстокістю і притягнув їх до відповідальності за всі їхні вчинки.  Тирани, диктатори та будівничі імперій дадуть відповідь Богові за те нещастя, яке вони поширювали і серед своїх підданих, і  серед тих народів, на які вони нападали.  Злочинці не уникнуть справедливості Божої навіть, якщо вони уникнуть формальної справедливості. Багатим гнобителям, які експлуатують своїх працівників та недоплачують їм, буде відплачено Богом повністю. Переслідники та фальшиві вчителі, які утискують Церкву, одержать заслужене ними покарання.  Давид запевнює Божих людей: «Господь і далі на Своєму престолі.  Він пильнує за слабкими.  Хоча Його праведні суди на трохи часу відкладаються, вони безперечно здійсняться.  Будьте терплячі і побачите в кінці торжество суду».
Джон Бруґ, Народна Біблія, З коментаря на Псалом 9 (10).

понеділок, 19 лютого 2018 р.

Початок Великого посту

    
Сьогодні в українських лютеран  розпочинається Великий піст. Упродовж днів Великого посту Божі хрищені люди, згадуючи про страждання Христові та Його жертву за наші гріхи й провини, практикують у своїх серцях дисципліну посту: покаяння, молитву, піст і давання милостині. Великий піст - це час, коли Божі люди з радістю готуються до Пасхи - Світлого Воскресіння Христового (Великодня). Це час, коли Бог оновлює ревність Його людей у вірі та житті. Це час, в який ми молимося, аби нам було дано повноту благодаті, яка належить дітям Божим.

Молитва на початок Великого посту:

     Всемогутній і віковічний Боже!  Ти не зневажаєш жодного Свого творива і прощаєш гріхи усіх розкаяних. Створи в нас чисті та розкаяні серця, щоби оплакуючи власні гріхи і визнаючи власну жалюгідність, ми змогли отримати від Тебе повне вибачення і прощення; через Ісуса Христа, Твого Сина, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

неділя, 18 лютого 2018 р.

Кому жах, а кому - суцільна доброта


Побожний громадянин у біді не боїться бургомістра чи судді, у потребі своїй він звертається до уряду і шукає там допомоги, поради і втіхи.  Суддя і бургомістр до нього ставляться у доброті, а до винних, шахраїв і злочинців, а не до тих, що у потребі, суддя повинен зявлятися, як тиран і вселяти жах. А до того, хто в потребі, суддя чи князь – батько і суцільна доброта.
Мартін Лютер з проповіді на Євангеліє від Св. Івана

субота, 17 лютого 2018 р.

Пий від Христа

І є ще річка, яка радує мирну і спокійну душу. Кожен, хто отримує з повноти цього потоку, як Євангеліст Іван, Петро та Павло, підносить той голос свій. Точно так як Апостоли у гармонії з їхнім посланням поширювали голос їхнього проповідування Євангелія до всіх кінців землі, так само і він починає розповідати Добру Новину про Господа Ісуса. Тож пий від Христа, аби твій голос теж лунав.
А море – це Святе Писання, яке має в собі незмірні значення і таємничі глибини Пророків. У це море впали багато річок. Радісні та чисті ці потоки, джерела їхні прохолодні, що постають у життя вічне і там теж слова приємні, наче «щільники медові» і ґречні розмови, які зволожують душі солодощами моральних заповідей. Різноманітними є потоки Святих Писань і ти знаєш про те, який є першим, другим і останнім, щоб з нього пити.
Збирай воду Христову – ту, яка славить Господа. Збирай воду з багатьох місць – воду, яка ллється з хмар пророцтв. Той, хто збирає воду з гір і притягає її до себе, чи п’є із цих джерел, так само, як і хмари, проливає росу.

Св. Амвросій Медіоланський, З листа до єпископа Констанція

пʼятниця, 16 лютого 2018 р.

Проголошувати істину, а не вирушати на її пошуки


Оскільки Бог бачить Велику Картину у найменших подробицях, то все, що Він каже на будь-яку тему, мусить бути абсолютною істиною. Це не означає, що богослов’я пропонує енциклопедичний звіт про космос, як і не має це на увазі, що письменники Біблії були всезнаючими. Це лише означає, що незважаючи на те, яким обмеженим є Біблійне обявлення, в тому, що воно каже, воно абсолютно істинне. Якесь твердження може бути правдивим, не будучи повною правдою про все!  А Біблійне обявлення – цілковито істинне, хоча воно й викладене частинами та вибіркове. Воно нагадує мапу певного маршруту, яка не показує нічого поза межами двадцяти чи сорока кілометрів з кожного боку від головної траси. У цьому сенсі «ми знаємо частинно» (1 Кор. 13:9). Так богословя пілігрима є ще й скромним богословям. 
Але що би не було обявлено Богом, в тому ми можемо і мусимо бути впевнені. Таким є значення Новогозаповітного сильного, а почасти й жорсткого наголосу на вченні (Мт. 16:12; Рим. 16:17; 1 Тим. 4:16; Тит. 1:9; 2 Ів. 9, 10). Св. Павла спантеличила б ідея про те, що християнська доктрина залишається якоюсь нечіткою і сумнівною (Рим. 10:8). Христос сказав Своїй Церкві проголошувати істину, а не вирушати на її пошуки (Мт. 28:19, 20).
Курт Маркворт, «Святе Писання: Книга Христова»

четвер, 15 лютого 2018 р.

Стрітення Господнє

    
Сьогодні ми святкуємо Стрітення Господнє, день, коли на виконання Писання, Немовля Христа було принесено до Храму, Його правдивої домівки. У цей день Св. Діва Марія і Св. Йосип (коли минулися дні очищення) принесли необхідну жертву, що складалася з двох голубів. Ця жертва вказувала на їхню бідність і на їхню покору. Така жертва була дозволена в Левиті 12:8. Втім, потреби приносити ягня не було, бо Ісус - "Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере" (Івана 1:29) і таким чином Він починає Стрітення зі Своїм віруючим народом з усіх рас і національностей, який, повторюючи приклад праведного Семена, співає: "Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля", розуміючи та сповідуючи ціну викуплення від влади гріха, смерті і диявола, що пролягає винятково через хрест Ісуса (Луки 2:22-38).

Молитва на День Стрітення Господнього:
Всемогутній і вічний Боже! У день цей Син Твій був представлений в Храмі у сутності нашої плоті. Дай, аби через Нього, ми представали перед Тобою з серцями чистими; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

середа, 14 лютого 2018 р.

Коли Христос Спаситель стає Суддею

Я не суджу нікого.
Цей прекрасний текст просить, аби ми не зображали Христа суддею. Проте папа ставив наголос на Христі саме, як на Судді в Останній День. Папісти уявляють, що Христос сидить високо не престолі якраз з метою суду та прокляття. Ось таке зображання Христа мав я і ви не можете заперечувати, що у папстві, і вашим було таке поняття про Христа. Цей образ Христів привів до постання всіх добрих діл, монастирів і чернецьких орденів, з якими має примирятися Суддя. Потім закликали ще й про поміч Марії, яка для нагадування мала показувати Христові свої груди. Всі паломництва і всі закликання до святих проростають саме з цього погляду на Христа. Таким чином Євангеліє повністю руйнувалось і винищувалось, а ми ставали щирими ворогами Христовими. Я би радів, якби Христос пропав зовсім. Всі від Нього втікали і ставали Його ворогами. Таке послання нам передавалось і слухачі ставились до нього схвально. Ось так Христос став нашим Суддею, від Якого ми втікали. Але Христос – не суддя. Він – Суддя лише для винних. Злочинець мусить постійно боятися суддю, ката і шибеницю та ненавидіти їх, а суддя повинен бути джерелом помочі та втіхи для кожної людини.
Ось так проповідники, які спотворювали нам Христа, були покаранням за нашу велику невдячність. Вони перетворювали світло на темряву і перемінювали Христа зі Спасителя на тирана і суддю.
Мартін Лютер з проповіді на Євангеліє від Св. Івана 8

вівторок, 13 лютого 2018 р.

День Св. Князя Костянтина Василя Острозького, християнського правителя

    
Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. князя Костянтина Василя Острозького, який народився 1526 р. Будучи нащадком славетного роду Рюриковичів та сином великого литовського гетьмана Костянтина Івановича Острозького, Костянтин Василь Острозький, став не лише одним із впливових правителів тогочасного світу і захисником Русі у Речі Посполитій, але й християнським просвітителем. Саме цей волинський князь вважається засновником Острозької Академії (1572 р.), першого вищого навчального закладу в східній Європі та ряду шкіл на території теперішньої західної України, а також засновником Острозької друкарні, в якій Іван Федоров, утікач з Москви, 1580 року надрукував перший повний текст Біблії слов'янською мовою. Князь Костянтин Василь Острозький також підтримував віротерпимість та був прихильником союзу православних і протестантів для відстоювання християнських свобод у Речі Посполитій. Князь Костянтин Василь Острозький упокоївся у такий день, як цей 1608 року та був похований у крипті Богоявленської церкви Острога (на Рівненщині).


Молитва на День Св. Князя Костянтина Василя Острозького, християнського правителя:

Отче Небесний! Ти - Податель усякого добра. В тобі немає переміни чи тіні відміни. Прийми нашу подяку за Князя Костянтина Василя Острозького, християнського правителя та мужа, який дбав про християнську освіту рідного краю. Благословляй нашу країну подібними правителями, аби наш рідний край завжди мав освіту, в підвалинах якої лежить Твоє святе Слово. Заради Христа, Твого Сина, а нашого Господа. Амінь.

понеділок, 12 лютого 2018 р.

Молитва за любов до Бога

    
     Боже! Ти чиниш так, що все діє на добро для тих, що люблять Тебе. Виливай у серця наші таку до Тебе непохитну любов, щоб ті чисті бажання, які викликав у нас Твій Дух, не були заглушені ніякими спокусами; через Ісуса Христа, Твого Сина, а нашого Господа. Амінь.

З лютеранського співаника

неділя, 11 лютого 2018 р.

Проповідь на 4-у неділю Богоявлення

                                         
                            БЛАГОСЛОВЕННІ І ПРОКЛЯТІ
            (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята – ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був – і ви нагодували Мене, прагнув – і ви напоїли Мене, мандрівником Я був – і Мене прийняли ви. Був нагий – і Мене зодягли ви, слабував – і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був – і прийшли ви до Мене». Тоді відкажуть Йому праведні й скажуть: «Господи, коли то Тебе ми голодного бачили – і нагодували, або спрагненого – і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили – і прийняли, чи нагим – і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці – і до Тебе прийшли?»  Цар відповість і промовить до них: «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили». Тоді скаже й тим, хто ліворуч: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був – і не нагодували Мене, прагнув – і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був – і не прийняли ви Мене, був нагий – і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці – і Мене не відвідали ви». Тоді відкажуть і вони, промовляючи: «Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці – і не послужили Тобі?» Тоді Він відповість їм і скаже: «Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, – Мені не вчинили!» І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя (Євангеліє від Св. Матвія 25:31-46)

Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим,.. благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!  (1 Кор. 1:2, 3) Амінь.

Дорогі брати і сестри, здається, що в нашій мові слово «проклятий» вживається частіше, ніж слово «благословенний». Наші люди вміють проклинати і про це свідчать класики нашої літератури, зокрема Іван Семенович Нечуй-Левицький в його незабутній «Кайдашевій сім’ї». Часом в народі думаємо про проклятих, як про таких, яких помітно одразу або через якій жахливі особливості їхнього зовнішнього вигляду або в кращому випадку, як про людей, які мають жахливу поведінку, яка швидко впадає в око.

Але в Господа ці два слова мають дещо інше значення. Сьогодні Господь у Євангелії описує Останній Суд, який, більшість українських християн називають Страшним Судом. До цього Дня, до цього Суду залишається все менше днів і годин. Ми не знаємо ні часу, ні годин, коли повернеться Син Божий, Ісус Христос у славі. Але ми знаємо, що буде в час Його повернення. Про це Він нам сьогодні розповідає.

І Він каже, що весь світ вже умовно поділений на дві категорії людей: овечок і козлів. Поки що ми живемо всі змішані в одну велику отару людства. Ми, звісно, розділені на країни, на народи. Ми ділимось на раси і на національності. Нас розділяють кордони, мови, кухні, традиції і культури. Ми поділені на різні цивілізації, між якими стільки всього різного.

Але для Царя Небесного ці поділи лише тимчасові і чисто умовні. Для Бога ці поділи великого значення не мають.  Вони для нього, власне кажучи, значення не мають взагалі. Ми ходимо під Богом уже поділені на дві величезні групи в одній поки що отарі – овечки і козли, або ж як Господь зазначить в кінці – благословенні і прокляті.

Останнього Дня відбудеться гігантський судовий процес і останній судовий процес в історії цього світу. Він буде гігантським, бо на ньому будуть стояти всі народи і всі без винятку люди, мільярди, а може й трильйони людей. І всі вони будуть розділені саме на дві цих велетенські групи – вівці і козли або ж благословенні і прокляті.

Хто ж такі ці вівці та козли, благословенні і прокляті? Розпочнемо з козлів, тобто з проклятих.  Господь починає з вироку: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований».  Пекло було не для них, а для диявола і бісів. Але вони в нього йдуть.  І вирок Господь пояснює їхнім злочином: Він до них приходив, але не отримав від них тієї відповіді, на яку очікував.  Він приходив до них голодним, а вони Його не нагодували. Він дуже хотів пити, а вони не запропонували Йому навіть склянки води. Ісус мандрував, а вони Його не прийняли. Ісус був роздягнутим і вони Його не одягли. Він лежав хворим, а вони не заглянули до Нього. Ісуса кидали у в’язницю, і їм до Нього діла теж не було.

Козли або ж прокляті дивуються і кажуть: «Коли то Тебе ми такого бачили?» Вони наче кажуть Йому: «Ти кажеш неправду Царю Небесний! Ми не бачили Тебе у славі, у силі, у сяйві, у супроводі Твоїх святих ангелів. Тебе не було на землі, Тебе не було у цьому світі!» Повір, якби Ти був, то ми б повели Тебе в найдорожчі ресторани Києва.  Ми б купили Тобі найкращий одяг, який можна знайти з України, або поділилися б одягом із шопінгу в Європі. Ми б поїли тебе вишуканими коктейлями і орендували б для Тебе найкращі готелі наших міст.

А якби Ти захворів, то ми б звозили до Тебе світил світової медицини, і днювали б та ночували б біля Твого ліжка. А якби Тебе якийсь нікчемний правитель посадив у в’язницю, то ми заплатили б за тебе гроші або й навіть революцію організували б, щоб Тебе витягнути з тюрми!  Але ж Тебе ніде видно не було! Як Ти, Ісусе Христе, Царю Небесний, можеш так нас безпідставно звинувачувати?!»

А відповідь Сина Божого на Останньому Суді проста: ««Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, – Мені не вчинили!» Ви жили без віри. Ви жили так, наче Бога немає. Ви не вірили в Мене. А отже не любили ні Бога, ні людей. Без віри Богові догодити не можна (Євр. 11:6). Навіть, коли ви у невірстві думали про те, що служите Богові, ви Богові не служили. Бо якби ви вірували в Мене, то бачили б Мене у віруючих в Мене, у громадянах Мого Царства. Бо Я живу в них, а вони – в Мені».

Козли, прокляті – невіруючі в Христа, або фальшиві, фейкові віруючі. Пекло не було приготоване для них, але вони відкинули Христа і Його Євангеліє і залишились без віри, без Христа, без прощення, без спасіння і без вічного життя.  Тож Останнього Дня вони підуть за своїм товариством – дияволом і всіма його бісами на вічні муки.

Але є ще вівці або ж благословенні. І то не просто благословенні, а Христос називає їх «благословенні Мого Отця».  Господь називає їх так у присутності невіруючих і запрошує їх посісти Царство Боже, яке було приготоване від початку світу.  Ось де мали б опинитись усі люди, бо ж пекло було приготовлене лише для диявола і бісів. А Царство було приготовлене для людей.

Як сумно, що в Царство потраплять не всі. І ми знаємо, хто в Царство Боже не потрапить. А хто ж в нього потрапить? Благословенні Отця Небесного. Перед Ісусом в Останній День зберуться всі народи землі. Не буде такої людини, яку Бог не воскресить для Останнього Суду. Але в Царство увійдуть лише благословенні, віруючі в Христа, бо лише в Ньому Бог від початків обіцяв благословення для всіх народів землі.

            Є в Писанні два подібних слова – блаженні і благословенні. Синонімом до слова «блаженний» є слово «щасливий». А синонімом до слова «благословенний» є радше слово «похвалений». Тож благословенні – це ті, кого хвалить Отець Небесний. Вони хвалені, бо вони догодили і догоджають Отцеві. Це ті, що благословенні у Христі, у найбільшому Благословенні людського роду.  Це – віруючі в Христа.

            Це ви, що охрищені в Христа. «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!» (Гал. 3:27). Це – ви, що уповаєте на Христа, горнетесь до Нього, споживаєте Його плоть Його і пєте кров Його, і так перебуваєте в Ньому, а Він перебуває у вас. І, будучи зодягнутими у Христа, будучи обмитими Його святою і невинною кровю, яку Він пролив за нас на Голгофському хресті, будучи похованими у Його смерть і піднятими до життя Його воскресінням, ви – благословенні.

            Бо живемо вже не ми, а Христос живе у нас, любі брати і сестри. Віра, дар Божий, приносить нам усі благословення, які Христос здобув для нас – прощення гріхів, правденість, воскресіння і вічне життя.  І ця віра – дуже жива і діяльна. Ви навіть не зауважуєте, як ви служите Христові.

            Останнього Дня Він вам усе це нагадає. І багато всього, що Ісус скаже, буде приємним сюрпризом. Ісус буде хвалити вас. Він буде хвалити вас, що ви нагодували Його, коли Він був голодний. Він хвалитиме вас, що ви напоїли Його, коли Він хотів пити. Він буде хвалити вас, що Ви одягли Його, коли Він був нагий. Він буде хвалити вас, що ви відчинили перед ним двері своєї квартири чи будинку, коли Він мандрував.

Він буде хвалити вас, що ви не залишили Його хворим на самоті, а провідали Його. А коли Його кидали до вязниці, то ви не стидались Його і не боялися осуду можновладців або інших Його переслідників, а йшли до вязниці і провідували Його. Можливо, ви не мали можливості завести Його навіть до дешевого ресторану, а ділилися тим, що було в той день у вас на столі. Можливо, напоєм вашим була проста вода і звичайне пиво із супермаркету.

Можливо, одяг був вживаний, той який ви самі купуєте на секонхенді, тут порівняно недалеко від церкви. Можливо, ви не могли покласти Ісуса на найкраще ліжко на світі і дати Йому найсучасніші ліки. Можливо, ви нічого не змогли зробити, щоб витягнути Його з вязниці, але ви намагалися не залишати Його на самоті.

Ісус за це вас буде хвалити. І коли ви, здивовані спитаєтесь: «Господи, а коли це було? Я ж тебе не бачив. Я тебе не бачила. Ти, напевно, мене з кимось наплутав», то почуєте Його вражаючу відповідь: «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили». Він наче каже: «Ти – віруючий чоловік. Ти – віруюча жінка. І через це ти навіть не задумуєшся, робити добро твоєму братові чи сестрі – найменшим Моїм, потребуючим. 

Ти думав, що ти годував голодного віруючого, а насправді ти годував Мене. Ти думав, що поїв спрагнену сестру, а насправді давав пити Мені. Ти думав, що просто давав одяг бідному братові, а вдягав ти насправді Мене, Христа. Ти думав, що відкривав свої двері домівки для пастиря, а приймав Мене. Ти думав, що ти провідував хвору сестру і піклувався про неї, а то Я насправді був у тій немочі. Ти думав, що кинули у в’язницю проповідника і ти хотів утішити його, а провідував і утішав насправді Мене, бо то Мене вкинули за ґрати і хотіли позбавити свободи і можливості звіщати Євангеліє назавжди».

Христос – посеред нас, любі брати і сестри. Це – хороше гасло і правдиве. Христос царює і Христос живе у вас, і у ваших братах і сестрах. Пройде ще трохи часу і Він прийде у славі, і похвалить вас, і запросить вас увійти у вічне життя, аби радіти Царством, яке здобув для нас Він Своєю жертвою на хресті Голгофи і відкрив брами життя Своїм воскресінням із мертвих. Віруючі в усі часи прагнули повернення Христа, бо для нас буде не Страшний Суд, а початок нового, досконалого життя у воскреслих і прославлених тілах у Царстві Божому. Через це ми молимось сьогодні: «Чекаю воскресіння мертвих і життя будучого віку». І доєднуємось до молитов Апостолів: Прийди Господи Ісусе! Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23)

субота, 10 лютого 2018 р.

Кожен християнин - світло для світу


Кожен християнин – світло для світу, бо він точно мусить знати, якою людиною він є і які в нього взаємини з Богом. Він мусить знати, що він приходить від Бога, що він приходить від Адама до Христа Хрищенням і, що таким чином він вступає у християнський стан, що він став новою людиною і, що він повіки віків живе з Богом. У цьому стані я живу і несу хреста. Я знаю, звідки я приходжу.
Мартін Лютер з проповіді на Євангеліє від Св. Івана

пʼятниця, 9 лютого 2018 р.

Ауґсбурзьке Віросповідання - міст до чистої віри


Наші реформатори справді плекали шляхетну надію, яку гіркий досвід щораз робив все більш кволою, що ціла Церква Заходу, визволена з рабства папи, зможе повернутись до її старожитньої Біблійної віри та, відмовившись від римського католицизму, одержить знову християнське католицтво і стане Спільнотою святих. Якби такий поворот став можливий, то Ауґсбурзьке Віросповідання, так само в простоті та чистоті його заяви про доктрину, в консерватизмі його тональності, в своїй непохитності та лагідності, допомогло би це здійснити. Але міст, який воно поклало, призначений не для повернення у помилку, а для переходу до чистої віри.
Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я

четвер, 8 лютого 2018 р.

День Св. Тита, пастиря і сповідника

    
     Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Тита. Св. Тит, як і Тимофій, був другом і співробітником Св. Павла. Титу був язичником, можливо уродженцем Антіохії. Він супроводжував Павла та Варнаву до Єрусалиму, коли вони несли допомогу для християн в Юдеї під час голоду (Дії 11:29, 30; Галатів 2:1). Невідомо, чи він супроводжував Павла під час першої чи другої місіонерської подорожі останнього, але Тит був з ним в третій подорожі  і допомогав коринтянам помиритися з Павлом (2 Коринтян 7:6, 7), а також допомагав у збірці для церкви в Єрусалимі (2 Коринтян 8:3-6). Напевно, по поверненні з Єрусалиму, Павло залишив Тита на Криті (Тита 1:4, 5). Потім він продовжив працю в Далматії (2 Тимофія 4:10). Відповідно до передання, Тит повернувся на Крит, де служив єпископом до упокоєння 96 року по Р. Х.

               
Молитва на День Св. Тита, пастиря і сповідника:

    Всемогутній Боже!  Ти покликав Тита до діла пастиря і вчителя. Учини всіх пастирів отари Твоєї старанними в проповідуванні Твого святого Слова, аби весь світ міг пізнати незміренні багатства нашого Спасителя Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

середа, 7 лютого 2018 р.

День Навернення Св. Апостола Павла

   
Сьогодні ми згадуємо навернення Св. Павла, яке сталося дорогою до Дамаску і про яке, в Книзі Дій, розповідається тричі (9:1-9; 22:6-11; 26:12-18). Будучи архіворогом християн, Савл із Тарсу, вирушив до Дамаску, аби там заарештовувати віруючих і доставити їх на допит до юдейської верхівки в Єрусалимі. Дорогою до Дамаску він побачив сліпуче світло і почув слова: "Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?" Савл запитав: "Хто Ти, Пане?" І пролунала відповідь: "Я - Ісус, що Його переслідуєш ти". В Дамаску, куди Савла привели за руку, бо він осліп, учень Христів, якого звали Ананія, був спрямований Господом до Савла, щоби відновити його зір: "Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля" (Дії 9:15). Отримавши знову зір, Савл охристився і далі був відомий, як Павло, великий апостол.


Молитва на День Навернення Св. Апостола Павла:

Всемогутній Боже! Ти перемінив серце того, хто переслідував Церкву і він своєю проповіддю викликав, аби світло Євангелія сяяло по всьому світові. Дай, аби ми завжди раділи спасенним світлом Твого Євангелія і, повторюючи приклад Апостола Павла, поширювали Євангеліє до всіх кінців світу; через Ісуса Христа, Твого Сина, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.


Зі Скарбниці щоденної молитви

вівторок, 6 лютого 2018 р.

Відсутність добрих діл – ознака відсутності правдивої віри


Людей повинні невпинно і впевнено вражати ці найсерйозніші твердження і погрози Писання: Римлян 8:13 – якщо ви живете за плоттю, то помрете; Галатів 5:21 та Ефесян 5:5 – ті, хто чинить таке (зло), не успадкує Царства Божого; 1 Івана 3:14 – той, хто не любить, залишається мертвим. Тож, коли Давид узяв незнайому жінку, то тоді він не був ні праведним, ані спасенним в Божих очах і то не з тієї причини, що є щось більше і важливіше для виправдання і спасіння поза Христом, прийнятим вірою (бо спочатку, перед тим як можна буде робити добрі та угодні Богові речі, повинні бути праведність та спасіння або ж, як каже Писання, перед тим, як дерево почне давати добрі плоди, саме дерево спочатку повинне бути добрим (Матвія 7:18). Тому там, де не родяться добрі плоди (не робляться добрі діла), є дуже певний знак того, що там немає правдивої віри, а праведність і спасіння були втрачені (1 Тимофія 5:8; 2 Петра 1:9; 1 Івана 3:6).

Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства

понеділок, 5 лютого 2018 р.

Коли віра - чиста


Хай люди тримаються непохитно Божого Слова, тоді вони знатимуть, що вони роблять і в що вони вірують, і куди вони належать. Бо лише християнин знає в що він вірує і що він робить. Інші ходять навпомацки в темряві і невпевнені про своє становище. Вони дивляться на віру точно так, як теля – на нові ворота. Коли вони хочуть вірувати в те, що вірує їхній імператор або пастир, то один зводить іншого. Віруй так і ти будеш бачити у що ти віруєш. Я вірую не в те, в що вірує імператор, князь чи Електор Саксонії, а в те, що стверджує Боже Слово. Тоді-то я знаю, до чого я належу. Я ходжу у світлі і знаю джерело моєї віри. Тоді ви не пожбурите мене у темну діру, яку вони переді мною відкривають, в яку збиваються у непевності, не знаючи у що вірувати. Тоді моя віра – чиста.

Мартін Лютер з проповіді на Євангеліє від Св. Івана

неділя, 4 лютого 2018 р.

День Св. Тимофія, пастиря і сповідника

      Cьогодні ми дякуємо Господу за Св. Тимофія. Він виростав у родині християнських віруючих. Його матір, Евнікія, була християнка і донька християнки Лоіди (2 Тимофія 1:5). Книга Дій зазначає, що Св. Павло познайомився із Тимофієм під час його другої місіонерської подорожі і хотів, аби Тимофій перебував із ним (16:1-3). З часом Тимофій став близьким другом і вірним співробітником Павла, якому Павло довірив місійну працю в Греції та Малій Азії. Тимофій також перебував із Павлом в Римі. Відповідно до передання, по смерті Павла, Тимофій перейшов до Ефесу, де служив єпископом і став мучеником за віру в Христа приблизно 97 року Господнього. Св. Тимофія найчастіше згадують, як вірного супутника Св. Апостола Павла, який вірно служив посеред церков з язичників.

Молитва на День Св. Тимофія, пастиря і сповідника:


Господи Ісусе Христе! Ти завжди даєш Твоїй Церкві на землі вірних пастирів таких як Тимофій, аби вони вели та годували Твою отару. Учини, аби всі пастирі були старанні в проповіді Твого святого Слова і роздаванні Твоїх засобів благодаті, а людям Твоїм даруй мудрості іти дорогою, що веде до життя вічного; бо Ти живеш і царюєш з Отцем і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.
Зі Скарбниці щоденної молитви