День Св. Йосипа з Ариматеї

    

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Йосипа з Ариматеї. Цей Йосип, про якого згадують всі чотири Євангелія, походив із невеликого села Ариматея в гірському краї Юдеї.  Він був шанованим членом Синедріону, юдейського релігійного суду в Єрусалимі.  Очевидно, він був дуже заможним, бо мав свій невикористаний гріб у саду, недалеко від місця розп'яття Ісуса (Матвія 27:60).  Йосип, будучи чоловіком, який терпляче чекав на прихід Царства Божого, по смерті Ісуса пішов до Понтія Пілата і попросив Ісусове тіло (Марка 15:43).  Разом із
Никодимом, Йосип зняв тіло з хреста і поклав Його у власний гріб (Івана 19:38-39).  Публічна відданість Никодима та Йосипа виявляється особливо разюче на фоні переляканих учнів, які Ісуса були покинули.

Молитва на День Св. Йосипа з Ариматеї:

     Милосердний Боже!  Твій слуга, Йосип з Ариматеї, приготував тіло нашого Господа і Спасителя до похорону і в благоговінні та благочестивому страху поклав Його у власний гріб.   Дай Твоєму вірному людові, аби наслідуючи приклад Йосипа, ми мали таку саму благодать і любов служити Ісусові зі щирою присвятою по всі дні нашого життя; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Коли правителі ганьблять дану Богом посаду

Найголовніші обов’язки, які Бог дав правителям полягають у тому, щоб чинити опір злу та карати зло і захищати та підтримувати добро.  Правителі, які забувають чи  терплять зло або чинять перепони добру, ганьблять ту посаду, яку дав їм Бог.  Давид присягається, що його уряд чинитиме опір злу і, що він не дозволить нечестивцям служити в його уряді.  Він хоче, аби його колегами та підлеглими були мужі благочестиві.  Він не буде підтримувати посадовців, які служать лише власній гордині або тих, що просуваються вперед, очорнюючи та зраджуючи інших людей. Давид зробить усе в своїх силах, аби вивести з краю зло.

Джон Бруґ, Народна Біблія, з коментаря на Псалом 100 (101)

День Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії

    

Сьогодні ми дякуємо Господу за святих Марію, Марту і Лазаря з Віфанії. Марія, Марта і Лазар з Віфанії були учнями з якими Ісус мав особливий союз любові та дружби, Євангеліє від Св. Івана свідчить, що "Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря" (Івана 11:5). Одного разу Марта запросила Ісуса до свого дому на обід. У той час, коли Марта робила всю роботу, Марія сиділа в ногах у Ісуса, слухаючи Його Слово і Господь похвалив Марію за те, що вона "обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї..." (Луки 10:38-42). 

     Коли їхній брат, Лазар, помер, то Ісус промовив Марті цю чудову Євангельську обітницю: "Я - воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити" (Івана 11:25). Іронічно, але після того, як Ісус воскресив Лазаря із мертвих, то юдеї стали ще запеклішими у бажанні вбити Ісуса (Івана 11:39-54). За шість днів до розп'яття Ісуса, Марія намастила Його ноги дуже дорогими пахощами і витерла їх своїм волоссям, не відаючи, що таким чином вона робила приготування до поховання Ісуса (Івана 12:1-8; Матвія 26:6-13).

Молитва на День Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії:

     Отче Небесний!  Твій Син улюблений, заприятелював із такими кволими істотами як ми, аби вчинити нас Твоїми.  Навчай нас, аби ми були як Ісусові любі друзі з Віфанії, аби ми могли служити Йому вірно як Марта, щиро навчатися в Нього, як Марія, а вкінці бути воскрешеними Ісусом, як Лазар; через Господа їхнього і нашого - Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою, і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.  Амінь. 

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Йоганна Себастіана Баха, Реґента

     

     Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Йоганна Себастіана Баха.  Йоганна Себастіана Баха (1685-1750 р. р.) визнають за одного з найславетніших і найбільш обдарованих композиторів Західного світу.  Осиротівши у віці 10 років, музику вивчав він в основному самотужки. Його професійне життя диригента, виконавця, композитора, вчителя та консультанта з питань органів, розпочалося у віці 19 років у містечку Арнштадті та закінчилося в Лейпцизі, де впродовж останніх 27 років свого життя він був відповідальним за всю музику та співи в трьох лютеранських церквах міста. Окрім того, що він був надзвичайно вмілим гравцем на клавішних інструментах, неперевершеною залишається геніальність та величина інструментальних і вокальних творів  Баха.  Будучи побожним і відданим лютеранином, він особливо шанується в християнському світі за його невпинне і самовіддане наполягання на тому, що музику він писав головним чином для літургійного життя Церкви, аби прославляти Бога та розбудовувати Його люд.

Молитва на День Св. Йоганна Себастіана Баха, Реґента:

     Всемогутній Боже!  Ти прекрасний у величі та величний у святості. У Святому Писанні навчив Ти нас виспівувати Тобі хвалу і дав Ти слузі Твоєму Йоганнові Себастіанові Баху, благодать, аби він виявляв Твою славу в музиці.  Продовжуй давати цей дар натхнення всім слугам Твоїм, які пишуть та виконують музику для люду Твого, аби з радістю на землі ми могли осягати Твою красу і пізнавати невичерпні багатства Твого нового творива в Ісусі Христі, нашому Господі, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Володимира Великого, християнського правителя

   

Сьогодні ми дякуємо Богові за життя київського князя – Св. Володимира Великого. Саме він став тим правителем Київської Русі, який домігся офіційного запровадження християнства у нашому краї. Будучи великим полководцем і політиком, він також сам став християнином і піклувався, аби його народ був спасенним. Переоцінити роль св. Володимира (Василя у Хрищенні) Великого у історії Русі-України, неможливо. Адже християнство не лише долучало Київську Русь до сім’ї європейських народів (що саме по собі є другорядним), а насамперед благовістило Христа Спасителя, а отже принесло і продовжує приносити спасіння величезній кількості людей, які воскреснуть до вічного життя у Божому Царстві.

     «Ранком [Наступного дня] зійшов Володимир із царициними і корсунськими попами до Дніпра, і зійшлось людей без ліку: і ввійшли всі в воду, і стояли у ній по шию, а другі — до грудей, малі біля берега, інші тримали дітей, на руках, дорослі бродили, а попи ж стояли і творили молитву.

      І було видно радість велику на небі і на землі: стільки душ врятованих! А диявол стогнав, причитаючи: «О горе мені! Прогнаний я звідси! Тут думав мати житло, бо не було тут учення апостольського, не знали тут Бога, і радів я із служіння тих, що служили мені. А тепер я переможений невігласом, а не апостолами і мучениками, і вже більше не буду царствувати в цих землях».

      Охрещені ж люди розійшлися по домівках своїх. Володимир був радий, що пізнав Бога сам і люди його, подивився на небо і сказав: «Боже великий, що створив небо і землю! Зглянься на нових людей своїх, дай же їм, Господи, пізнати Тебе, істинного Бога, як пізнали Тебе країни християнські, і утверди в них віру правильну і неухильну. Поможи мені, Господи, проти супротивного ворога, надіюся на Тебе і на Твою силу в перемозі над його підступами». І, сказавши це, повелів будувати церкви і ставити їх на місцях, де стояли ідоли. І поставив церкву святого Василія на горі, де стояли ідоли — Перун і інші і де приносили їм жертви князь і люди.

     І почав ставити церкви і попів по інших городах, і людей приводити на хрещення по всіх городах і селах. І почав [Володимир] посилати забирать дітей у нарочитих мужів своїх і віддавати їх на навчання книжне. А матері плакали за чадами своїми, як за померлими, бо ще не були кріпкі у вірі.

     Через оцих, відданих на навчання книжне, і збулося пророцтво на Руській землі, в якому сказано: «У ті дні глухі почують слова книжні і ясною буде мова гундосих». Ці-бо не чули раніше мови книжної, але з Божого допусту і з милості своєї помилував їх Бог, як сказав пророк: «Помилую, кого захочу». Помилував-бо нас святим хрещенням і оновленням Духа, і за милістю Божою, а не за нашими ділами. Благословен Господь Ісус Христос, що возлюбив новоохрещених, Руську землю, і просвітив її святим хрещенням.

      От тому і ми припадаємо до Нього, кажучи: «Господи Ісусе Христе! Чим воздамо Тобі за все, що Ти воздав нам грішним? Не знаємо, чим воздати за дари Твої, великий бо Єси, дивні діла Твої, і величі Твоїй немає меж». Із роду в рід будемо восхваляти діла Твої, говорячи разом із Давидом: «Прийдіть, возрадуємося Господові і воскликнемо Богу і Спасителю нашому, предстанемо перед лицем Його у славослов’ї», славте Його, бо Він благий, бо вічна милість Його, бо звільнив нас від ворогів наших, тобто ідолослужителів.

      І ще скажемо з Давидом: «Заспівайте Господу нову пісню! Заспівайте Господу всім народом, заспівайте Господу, благословіть Ім’я Його, благовістіть з дня на день спасіння Його, возвістіть в народах славу Його, і серед усіх людей чуда Його, бо великий Господь і всеславний, і величі Його нема кінця». Яка радість! Не один і не два-бо зазнають спасіння. Сказав Господь: «Радість на небі буває і від одного грішника, що покаявся». А тут не один, не два, а незліченна кількість до Бога приступила, святим хрещенням просвітилася. Як сказав пророк: «Окроплю вас водою чистою, і очиститесь від ідолопоклонства вашого і гріхів ваших».

     І ще другий пророк сказав: «Хто, як не Бог, прощає гріхи і не ставить в провину неправду? І бажаючи цього — милостивий. Той наверне [до себе], і ущедрить нас, і ввергне у бездну гріхи наші». І [апостол] Павло говорить: «Браття! Скільки нас охрестилося в Ісуса Христа, і в смерть Його хрестимся, і хрещенням погребені-бо з ним у смерть, нехай, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і ми підемо в оновленому житті». І ще: «Старе минуло, тепер все нове». «Нині наблизилося до нас спасіння, ніч минула, а день настав».

     Завдяки князеві нашому Володимиру придбали ми доступ через віру до цієї благодаті, завдяки йому здобудемо славу і стоїмо. Нині ж, звільнившись від гріха і ставши рабами Господа, одержали плід свій у святості» («Повість врем’яних літ [з оповіді про 988 рік]».

Молитва на День Св. Володимира Великого, християнського правителя:

     Отче Небесний, у цей день ми приносимо Тобі щиру подяку за князя київського, Володимира Великого, якого Ти вчинив Своїм інструментом для принесення Святого Євангелія на простори Київської Русі. Просимо Духом Твоїм виставляти правильні пріоритети в нашому житті, аби ми завжди трималися Ісуса і горнулися до Нього, як до нашого Спасителя та вірно ділилися Твоїм Словом із нашими співвітчизниками. Заради Христа. Амінь.

Слухаймо Христа і приймаймо Його Таїнство

Хай палають у нас солодкі пахощі Христові. Слухаймо Його, спрямовуймо очі нашої душі і тіла до Нього, і дивуймося з Його діл, і проголошуймо Його добрість. Над порогами наших дверей нехай сяє слава Його святого Викупу. Приймаймо Таїнство палкою душею в опрісноках щирості та істини, виспівуючи разом із святою мудрістю славу Отцеві, Сина і неподільній величності Святого Духа.

Амвросій Медіоланський, З листів

Молитва перед отримуванням Святого Таїнства

      

Боже! Ти не бажаєш смерті грішника, але хочеш Ти, аби він звернув зі своєї злої дороги і жив. Звертаюсь до Тебе, Господи, хоча я згрішив і заслуговую лише на Твій гнів. Але я біжу до Твого милосердя в Христі Ісусі, моєму Господі, Який віддав Своє тіло і Свою кров на мій викуп. Господи, подай, аби я завжди в це вірував і ніколи не вагався. Подай, аби у вірі такій я міг достойно підходити до Твого вівтаря, аби отримувати істинне тіло та істинну кров, яку Твій Син віддав за моє спасіння і, щоб я міг належним чином вихваляти. величати і шанувати Твою любов і Твоє милосердя по всі дні  мого життя. Почуй мене заради Ісуса Христа, Твого Сина, а мого Викупителя і Спасителя. Амінь.

З лютеранського співаника

День Св. Ольги, християнської правительки

     

   Сьогодні ми дякуємо Господу за святу княгиню Ольгу, першу християнську правительку Русі-України. Мати великого князя Святослава, бабуся Володимира Великого, була мудрою володаркою і вірною християнкою, яка прагнула, аби Євангеліє поширилося цілим її краєм.

"[Княгиня Ольга] ж бо, хочучи додому, прийшла до патріарха,

І просила благословити на дорогу додому,
І сказала йому: «Люди мої — погани, і син мій,
Тож хай збереже мене Бог від усілякого зла».
І рече патріарх: «Чадо вірнеє! У Христа ти хрестилась
І в Христа одягнешся,
І Христос збереже тебе, як Еноха зберіг у перші часи,
І потім Ноя в ковчезі, Аврама від Авімелеха,
І Лота від содомлян, Мойсея від фараона
І Давида від Саула, трьох отроків від печі,
І Данила від звірів,— так і тебе збавить від ворога
І від сітей його».
І благословив її патріарх.
І пішла вона з миром у землю свою,
І прийшла в Київ.
І було це, як і при Соломоні:
Прийшла цариця Ефіопська, бажаючи почути мудрість Соломонову,
І велику мудрість видіти і знамення.
Так і ця блаженна Ольга шукала доброї мудрості Божої,
Але цариця ефіопська — людської, а Ольга — Божої.
«Ті, що шукають премудрість,— знайдуть».
«Премудрість на початках [дороги] співається,
На шляхах дерзновення водить,
На краю стін із заборолами проповідується,
При воротях градних сміливо говорить;
Скільки-бо років незлобивії тримаються правди?»
І ця-бо від зрілості блаженна Ольга шукала мудрістю,
Що є найліпше всього на світі цьому,
І бісер знайшла многоцінний, яким є Христос" (Повість врем'яних літ, оповідь про 955 рік).

Молитва на День Св. Ольги, християнської правительки:

Отче Небесний, Своїм Євангелієм Ти покликав до християнської віри княгиню Ольгу, аби вона була провідником нашого рідного народу до Христа і Його Царства.  Благослови нас, аби ми прагнули донести Євангеліє до всіх у нашому рідному краї, аби й вони знайшли бісер многоцінний, яким є Христос, Син Твій Єдинородний, а наш Господь, з Яким царюєш Ти і Твій Дух Святий, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Спадковий гріх і непорочне зачаття

     

Всі людські істоти  мають однакову природу. Цій природі притаманний прабатьківський гріх і всі його однаково успадковують. Через цю особливість його ще називають спадковим гріхом…

            Доктрина про те, що всі люди (omnes homines), народжені у звичайний спосіб, мають цей гріх, зазначає про фальшивість римського вимислу про безгрішність Матері нашого Господа. Вона відкидає ідею про непорочне зачаття Марії, яке вже за наших днів стала доктриною Римської Церкви.

Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я

День Св. Марії Магдалини

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Марію Магдалину.  Коли лишень Євангелія називають жінок, які перебували з Христом, Св. Марія Магдалина називається першою (Івана 19:25 - єдиний виняток) можливо через те, що вона першою побачила воскреслого Спасителя. Луки 8:2 повідомляє, що Ісус зцілив її від одержимості сімома демонами. Упродовж століть її часто ідентифікували з розкаяною "жінкою одною, що була в місті" (Луки 7:36-50).  Але для  ототожнення її з розкаяною блудницею не існує жодних Біблійних підстав.  Так само її не слід ототожнювати з Марією, сестрою Марти у Віфанії. Відповідно до Євангелій, Марія Магдалина бачила смерть Ісуса, вона була очевидцем Його похорону і найважливіше - вона бачила Його живим знову після воскресіння (Івана 20:11-18).  Через це Бернард з Клерво називає її "апостолом до апостолів".

Молитва на День Св. Марії Магдалини:

     Всемогутній Боже!  Твій Син, Ісус Христос, відновив Марію Магдалину до здоров'я і покликав її бути першим свідком Його воскресіння.  Зціли всі наші немочі і клич нас, аби ми пізнавали Тебе в силі нескінченного життя Твого Сина; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.  Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Пророка Єзекіїля

    Cьогодні ми згадуємо пророка Єзекіїля і дякуємо за нього Господу. Єзекіїль, син Бузі, був священиком, якого Бог покликав, аби він був пророком для вигнанців під час Вавилонської неволі (Єзекіїля 1:3). 597 р. до Р. Х. цар Навуходоносор і вавилонська армія привели царя Юдеї і тисячі найкращих громадян Єрусалиму, з Єзекіїлем включно, до Вавилону (2 Царів 24:8-16). У пророкуванні Єзекіїля надзвичайним чином відбилося його священство, як-от: святість Бога та образи Храму (наприклад, Єзекіїля 9-10 і 40-48). Від 593 р. до Р. Х. до зруйнування Єрусалиму та Храму 586 р. до Р. Х. Єзекіїль пророкував про неминучість божественного суду над Єрусалимом, над вигнанцями до Вавилону і на сімома народами, які оточували Ізраїль (Єзекіїля 1-32). Єрусалим впаде, а в вигнанці повернуться нескоро – це буде справедливою заплатою за їхні гріхи. Щойно до Єзекіїля дійшло слово про руйнування Єрусалиму та Храму, його послання стало посланням утіхи та надії. Через нього Бог обіцяв, що Його народ матиме майбутні відбудову, відновлення та оживлення у грядущому царстві Месії (Єзекіїля 33-48). Чимало символіки з пророцтв Єзекіїля було пізніше використано в Об’явленні Св. Івана.

Молитва на День Св. Пророка Єзекіїля:

     Господи Боже, Отче Небесний!  Через пророка Єзекіїля Ти продовжив пророцький взірець  навчання Твого народу правдивій вірі та через чудеса зцілення творива від ран гріха, Ти виявляв Свою присутність серед творива Твого. Дай, аби Твоя Церква бачила в Сині Твоєму, Ісусові Христові, останнього пророка кінцевих днів, вчення і чуда Якого тривають у Церкві Твоїй через цілющі ліки Євангелія і Таїнств; через Ісуса Христа. Амінь.

     Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Пророка Іллі

    

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Іллю.  Ім’я пророка Іллі означає: «Мій Бог – Ягве [Господь]». Він пророкував у північному царстві – Ізраїлі в основному упродовж царювання Ахава (847-953 р. р. до Р. Х.) Під впливом своєї поганської дружини Єзавелі, Ахав спонукав своє царство до поклоніння Ваалові, а Єзавель робила все, аби заборонити поклоніння Ягве. Іллю було покликано Богом осудити це ідолопоклонство і закликати народ Ізраїлю назад до поклоніння Ягве, як єдиному правдивому Богові (як він це зробив у 1 Царів 18:20-40). Ілля був різкою та показною особою, живучи в пустині та носячи одяг із верблюжої шерсті і шкіряного поясу (2 Царів 1:8). Він був пророком на слові та ділі. Через Іллю було здійснено багато чуд, з воскресінням мертвого (1 Царів 17:17-24) та впливом на довготривалу посуху в Ізраїлі (1 Царів 17:1), включно. Наприкінці свого служіння, його було забрано на небеса. Це бачив його наступник, пророк Єлисей (2 Царів 2:11). Пізніше пророк Малахія проголосив, що Ілля повернеться перед приходом Месії (Мал. 4:5-6). Це пророцтво збулося у пророцькому служінні Івана Христителя (Мт. 11:14).

Молитва на День Св. Пророка Іллі:

     Господи Боже, Отче Небесний!  Через пророка Іллю Ти продовжив пророцький взірець  навчання Твого народу правдивій вірі та через чудеса зцілення творива від ран гріха, Ти виявляв Свою присутність серед творива Твого. Дай, аби Твоя Церква бачила в Сині Твоєму, Ісусові Христові, останнього пророка кінцевих днів, вчення і чуда Якого тривають у Церкві Твоїй через цілющі ліки Євангелія і Таїнств; через Ісуса Христа. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Євангельська скельна основа

    

     Виправдання – євангельська скельна основа. Тож ми не повинні дивуватись, коли тут знаходимо істинний «епіцентр» того великого зрушення, яке називається Реформація. Виправдання – серцевина християнства. Хто б що про нього не думав і не говорив, саме воно мусить впливати на розуміння всього іншого в християнській істині. 

Курт Маркворт, «Святе Писання: Книга Христова»

Коли бачиш якусь дисгармонію у Церкві

Хто спокушується відмінностями у Церкві і, коли бачить хоч якусь дисгармонію, одразу робить висновок, що там Церкви немає, той в кінці залишиться і без Церкви, і без Христа. Ти ніколи не знайдеш громаду такої чистоти, що всі її члени одностайні щодо абсолютно всіх питань вірувань і вчення та живуть у досконалій гармонії.

 Мартін Лютер, з проповідей

Молитва після трапези

    

Дякуйте Господу, добрий-бо Він, бо навіки Його милосердя! Він кожному тілові хліба дає, Він худобі дає її корм, воронятам, чого вони кличуть!  Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання, - Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
     Дякуємо Тобі, Господи Боже, Небесний Отче, через Ісуса Христа, Господа нашого, за всі Твої блага, - Тобі, що живеш і царюєш повіки віків. Амінь.

      Мартін Лютер

День Св. Рут

     

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Рут, моавитянку, яка є чудесним прикладом  Божої благодаті. Хоча вона була язичницею, Бог учинив її прабабусею царя Давида (Рут 4:17) і одним з предків Самого Ісуса (Матвія 1:5). 
     Голод в Ізраїлі змусив Елімелеха та Ноомі з Віфлеєму та їх двох синів емігрувати до сусіднього народу, Моаву. Сини одружилися з моавськими жінками, Орпою і Рут, але через 10 років Елімелех і його сини повмирали (Рут 1:1-5). Тож Ноомі вирішила повернутися до Віфлеєму, а своїх невісток спонукала залишитися із їхніми родинами. Орпа послухалася поради Ноомі, але Рут відмовилася залишатися зі своїм народом і промовила вражаючі слова: "Куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій - мій Бог" (Рут 1:16).
    Після того, як Рут прибула до Віфлеєму, Боаз, близький родич Елімелеха, погодився бути "викупителем" Рут (Рут 3:7-13; 4:9-12). Він взяв її за дружину і Рут народила Оведа, Давидового діда (Рут 4:13-17), зберігши таким чином родовід Месії. Доброта Рут і її безкорислива відданість Ноомі, і її віра в Бога Ноомі, гріють серця вірних Божих і сьогодні, і спонукають нас повторювати приклад її віри.

                                     Молитва на День Св. Рут:

     Вірний Боже!  Ти обіцяв оберігати Твій народ і спасати насліддя Твоє. Ти використовував неймовірні на несподівані посудини для поширення родоводу, з якого вийшов благословенний Твій Син. Дай нам відданості Рут і такої довіри до Тебе, як у неї, аби й ми могли шанувати Тебе нашою покорою і пошаною та, щоб ми були залічені до Твого вибраного народу: Святої Християнської Церкви - благодаттю Ісуса Христа, нашого Господа і Святого Духа, які живуть і царюють з Тобою, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Досконалості в цьому житті не досягнути

    

     З допомогою Святого Духа відроджені люди дійсно віддають певний зовнішній та внутрішній послух, але через те, що Закон вимагає повну і, разом із цим, абсолютну досконалість від усього серця, без жодного гріховного бажання (Повторення Закону 5:21; 6:5), то всі віруючі люди скаржаться про те, що через гріх, який тримається їхнього тіла, вони ніяк не можуть здобути такої досконалості в цьому житті (Римлян 7:18; Галатів 5:17). Бо хоча, з Божої ласки, в них є бажання і побожний намір робити добрі діла, але через те, в тілі живе гріх, то біля них лежить зло і до них воно чіпляється (Римлян 7:18, 21; Ісаї 64:6; Псалом 142 (143):2; Луки 17:10).

Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства

Сила віри буде явна

    

Недостатньо хвалитись тим, що ти перейшов із смерті у життя – про цей факт мусить бути свідчення. Віра - не якась неактивна і нежива річ. Коли є віра в серці, то її сила буде явна. Де ж немає свідчення про цю силу, то всяке вихваляння – фальшиве і марне.  Коли людське серце, у його впевненості у божественній милості та любові захоплене духовною втіхою, а також розігріте до доброти, приязні, покірності і терпеливості до ближнього, а заздрість і зневага відсутні, а є бадьоре служіння всім у всяких потребах, навіть тоді, коли є небезпека для життя і тіла – коли це є, тоді плоди віри – явні.

Мартін Лютер, з проповідей

Богом дана відповідальність правителів

Богом дана відповідальність правителів полягає у покаранні винних і захисті добрих. Надто часто правителі Ізраїлю робили з точністю до навпаки. Коли правителі ігнорують навіть природне знання Божого Закону і ведуть свій народ у моральну темряву, то вони руйнують самі основи суспільства.  Правителі, які так ганебно зловживають висловленою Богом довірою, будуть дуже суворо засуджені.  Як правителі Ізраїлю, правителі за наших днів, які переслідують невинних і які терплять такі гріхи, як аборти та аморальність, повинні будуть відповідати за свою недбалість перед Богом.

Джон Бруґ, Народна Біблія, з коментаря на Псалом 81 (82)

Вірувати в повноту божества і викуплення

Хай Ісус завершить Своє діло в тих, що починають бути досконалими, аби через свою віру, вони могли вірувати в повноту Його божества та викуплення.

Амвросій Медіоланський, З листів

Молитва перед трапезою

  

     Очі всіх уповають на Тебе, о Господи, і Ти їм поживу даєш своєчасно, - Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш. Амінь.
     Господи Боже, Небесний Отче, благослови нас і ці Твої дари, які ми одержуємо від Твоєї щедрої доброти, через Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь.

Мартін Лютер

Не радувати диявола і світ

   

Аби не радувати диявола і світ, а тим більше заради власного вашого добра, ви не повинні дозволяти, щоб ваші переслідники відбирали від вас мир і спасіння, ані привели вас до втрати віри через нетерпеливість і бажання помсти. Радше виявляйте співчуття до їхнього нещастя та їхньої приреченості. Від їхніх утисків ви нічого не втрачаєте, здобуток все-одно – ваш, а втрата – їхня. За невелике горе, принесене вам щодо тіла та часу, буде велика заплата і тут, і потім. 

Мартін Лютер, з проповідей

Проповідь на 6-у неділю по Св. Трійці

                    

                   ПЛОДИ ДОБРОГО ДЕРЕВА

            (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

    І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво  – то виконуй його в міру віри, а коли служіння – будь на служіння, коли вчитель – на навчання, коли втішитель – на потішання, хто подає – у простоті, хто головує – то з пильністю, хто милосердствує – то з привітністю! Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго! Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною! У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві, тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві, беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців! Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче! Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; «не вважайте за мудрих себе!» Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! Коли можливо, якщо це залежить від вас, – живіть у мирі зо всіма людьми! Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь». Отож, як твій ворог голодний, – нагодуй його; як він прагне, – напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову. Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!   (Римлян 12:6-21)

            Усім... улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Рим. 1:7).

Дорогі брати і сестри, нині літо і пора відпусток,  а в українській традицій це також означає пору дач, садів і городів. Хоча початок літа був без дощів, кажуть, що цього року урожай черешень, вишень, абрикосів дуже гарний. Дерева принесли плід, який від них очікували господарі та господині і  ними можна смакувати зараз або використовувати для приготування різного варення та консервації.

Але уявіть собі, що ви ходите своїм садом і по черзі підходите до ваших улюблених дерев. Ось ваша улюблена черешня. Ви зриваєте черешню, але на смак вона гірка і неприємна. Ви її викидаєте. Ви підходите до вишні, а там, замість соковитого плоду, ростуть отруйні ягоди, скуштувавши які, ви потрапите до лікарні зі страшним діагнозом – отруєння.

А ось ви підходите до абрикоса. І на ньому замість жовто-гарячих, рум’яних плодів, ростуть якісь плоди потворні настільки, що вас лякає вже самий їхній вигляд і, звісно, ви їх не хочете навіть торкатися, не те, що до рук брати. Ви не можете повірити власним очам: що це сталось із моїм садом?  Що сталось із моїми деревами, які я власноруч садив?

У Книзі Св. Пророка Єремії Господь каже такі слова про Свій народ: «Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він насіння правдиве! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?» (2:21) Народ не приносив добірного плоду, який очікував від нього Господь, а натомість ось що витворяли ті, що вдавали із себе віруючих: «Ті, хто тримає Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе...Тому-то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!... покинули Мене, джерело живої води… Бо віддавна зламала ти, дочко Сіону, ярмо свої, пірвала свої поворозки й сказала: Не буду служити!...» (Єремії 2:8, 13, 20).

Що тепер буде робити Господь? Він каже: «Тому-то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!...»  (2:9) На тих, що вдають із себе віруючих, але не хочуть служити Богові, Господь виливає Свій суд.  Коли дерево не приносить плоду, добрий господар місця марнувати не буде. Як каже Син Божий: «Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається» (Мт. 7:18, 19).

            Господь очікує від вас добрих плодів, любі брати і сестри. Адже Він учинив вас добрими деревами. Ви перебували у гріхах, у темряві смерті, під владою диявола. Господь Ісус Христос з невимовної любові до кожного з вас, любі брати і сестри, забрав на Себе всі ваші гріхи та провини. Кожен ваш гріх Син Божий обмив Своєю святою і дорогоцінною кров’ю. За кожну Вашу провину Ісус Назарянин віддав Своє життя. Він воскрес, здолавши вашу смерть, аби вірою в Нього ви мали прощення гріхів і виправдання. Він вас переставив із долини смертної тіні у райський сад Свого Царства. 

            Господь дав вам воскресіння і вічне життя, і Святого Духа, аби ви раділи спасінням у Христі і приносили добрі плоди у вашому житті. Сьогодні Христів Апостол звертається до церкви в Римі і до християн у Києві із чудовим посланням – далі жити у Христі і на славу Бога. 

            Це – особливе життя і воно відрізняється від того, як живе світ. Адже світ залишається у темряві. А ви, любі брати і сестри, ходите у світлі Христового Євангелія, перед Господом і з Господом, Який промовляє до вас зі Слова і Який живить вас Своїми істинними тілом і кров’ю під виглядом хліба і вина Святої Вечері.  

            Апостол каже, що зі Своєї благодаті Господь дав Своїй Церкві масу дарів. Христова Церква всипана цими дарами наче коштовним камінням, що прикрашає її. Але ці дари благодаті не лише прикрашають Церкву, вони служать їй і всім людям, і то не лише християнам, але й тим, хто з людьми Божими зустрічається у повсякденному житті. Але ці дари розсипані по людях. Ці дари дані благодатним Господом вам, любі брати і сестри. Ці дари – різні так само як і різні ми, діти Божі.

            Апостол починає з дару пророцтва. Інколи Бог дає особливе пророцтво через Своїх мужів про певні події, які мають статись. Але загалом пророцтвами називаються проповіді Божого Слова, які передвіщають Божий гнів на гріх і Божу милість, Божу благодать, спасіння на всіх, хто вірує в Христа. Це – найперший дар, який даний Церкві і її найважливіший дар – через це він і називається першим  у нашому сьогоднішньому перелікові.

            Господь Святий Дух кличе пророкувати-проповідувати в міру віри, тобто, проголошувати спасенну віру в Христа, а не якісь байки та передання, які хотів би чути від церкви світ. «Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство, а для самих покликаних юдеїв та греків – Христа, Божу силу та Божую мудрість!» (1 Кор. 1:22-24). Саме в цьому полягає дар, який Святий Дух дає пророкові-проповідникові у Своїй благодаті – проголошувати про найбільший дар – Ісуса Христа.

            Дар служіння включає в себе масу всіх можливостей, які з’являються перед Божими дітьми у цьому житті. Однією із таких можливостей є наша сім’я. Власне кажучи, це навіть не можливість, а це – наш обов’язок: піклуватись про те, аби наші діти були Божими дітьми. Через це Господь дає дари навчання не лише пастиреві, але й батькам. Яке це велике благословення – навчати своїх дітей про Христа вдома, а потім разом прийти до Господнього дому на поклоніння Спасителеві! 

            Господь так само дає дари втішання не лише пастиреві, який покликаний Богом через громаду проголошувати прощення гріхів розкаяним грішникам і втішати своїх парафіян Словом Божим, але Господь дає ці дари також іншим людям, нашим братам і сестрам, які самі були втішені у своєму горю, і дуже добре розуміють інших людей, які зіштовхуються із бідою у власному житті. Ми добре знаємо, що Господь ніколи нас не полишає, а перебуває з нами завжди.

            Інший чудовий дар, який вам дав Господь Святий Дух, любі брати і сестри – подавання. Апостол кличе використовувати цей дар у простоті, так як каже нам Спаситель: «Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Мт. 6:2-4). Простота не вимагає прославлення, а всю славу віддає Богові – Подателеві усякого добра.

            Бог також дає дари головування. Він ставить таких людей на чолі різних церковних об’єднань і очікує від них головування з пильністю – щоб усе робилося правильно, відповідально і Богові на славу. А діла милосердя мають робитися з привітністю, тобто з радістю, аби людина розуміла, що їй хочуть допомогти так само, як і нам Господь хоче допомагати, коли б лишень ми до Нього у вірі не звертались.

            У світі дуже багато лицемірства. Так часто люди комусь допомагають, аби отримати якусь послугу навзаєм. Формулу діяльності світу ми можемо підсумувати словами: «Ти – мені, я – тобі». Але дар любові, яку дає Господь має іншу природу. Ця любов – відповідь на Його любов, найвищий вияв якої ми бачимо у Сині Божому, розп’ятому на хресті Голгофи, бо «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). Така любов – нелицемірна. Такої любові бажає нам Христів Апостол.

            Світ і диявол з усіх сил намагаються розмити відмінність між добром і злом. Вони намагаються нав’язати нам уявлення про життя, в якому все, що не робиться – все о.к. А наше завдання виявляти толерантність: до богохульства, до зневаги до батьків, до нівечення життя і здоров’я, до блуду, до крадіжок, брехні та обманів. Але Господь Святий Дух кличе нас від такого спотворення, від уявлення, що наче немає чорного і білого, а все навколо сіре. Господь кличе нас до погляду на світ крізь очі Божої дитини і до відповідної поведінки: «ненавидьте зло та туліться до доброго!» – каже Він. Туліться до Церкви, туліться до Христа.

            А в Церкві, серед Божого народу «любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!» Тут не може бути панів і рабів. Тут той перший і більший, і величніший, хто служить. І Апостол кличе нас не до лінощів, а до праці у ревності служити Христові та Його людям, палаючи у Духові, тобто у вірі в Христа  і заради Христа. Таке палання може бути, звісно лише коли приєднаний до огню Святого Духа – у Слові і Таїнстві.

            Таке палання також поєднане із втішанням надією про повернення нашого воскреслого Господа Христа у славі. Яка то буде славна мить, коли буде воскресіння усіх мертвих і, коли Господь забере Своїх віруючих у Його вічне Царство! В порівнянні з цим усі біди, усі утиски і навіть переслідування, яких ми зазнаємо бліднуть і перетворюють на порох, яких розвіває вітер. Ми радіємо і молимось, і підтримуємо своїми пожертвами нашу церкву – до цього кличе нас далі Господь.

А також ми відчиняємо двері наших домівок до Його мандрівників, до проповідників Його Слова або до утискуваних, які повинні втікати у місця безпечніші і шукати притулку в своїх братів і сестер.  Любі брати і сестри, Господь Христос заступається за нас і кличе нас, аби ми перебували у молитвах – молились не лише зранку і ввечері, а молились завжди, коли виникає хоч якась потреба – немає такої малої проблеми, почути про яку не хотів би наш Отець Небесний. Він любить вас і хоче вас чути, слухати вас і вам допомагати. 

Наше майбутнє з Ним і в Його Царстві і ми бажаємо, аби всі люди на землі перебували там теж. Через це ми не проклинаємо тих, хто нас переслідує, а благословляємо у надії, що вони покаються і увірують в Христа, і отримають таке саме прощення гріхів, яке отримали ми, і теж воскреснуть до вічного життя. Ми хочемо жити з ними в мирі, хоча й часом мусимо захищатися від нападів невіруючого світу. 

Але навіть у захисті, ми поїмо спрагнених ворогів і насичуємо голодних, бо Господь уклав у їхні серця сумління і те сумління не буде мовчати, а вчинить те, що пожадає Господь, Який наше зло переміг Своїм невимірним добром і навчає нас робити так само.  Аби всі бачили наші добрі плоди, наші добрі діла і хвалили нашого Отця Небесного. Заради Христа. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).