Золотий перстень Заповідей

Але як було сказано раніше, такі діла слід робити і такі страждання слід терпіти у вірі та в непохитній упевненості в Божій ласці, аби всі діла залишалися в сфері Першої Заповіді та віри, яка вправляється у цих стражданнях і стає сильнішою. Саме заради цієї віри були запроваджені всі інші Заповіді та діла. Дивіться, який гарний золотий перстень утворюють ці Три Заповіді та їхні діла. Подивіться, як Друга Заповідь з’являється з Першої Заповіді, та її предмету, віри і як біжить у Третю, а Третя своєю чергою іде назад через Другу в Першу!  Перше діло – вірувати і мати добре серце та впевненість у Богові. Звідси випливає друге добре діло, хвалити Боже Ім’я, сповідувати Його благодать, віддавати всю шану Самому Йому. Потім слідує третє: поклонятися Богові, молячись, слухаючи проповідь, розмірковуючи про Божі благословення та осмислюючи їх і на додаток, дисциплінуючи себе та утримуючи власну плоть впокореною.

Але коли нечистий дух бачить таку віру, таку пошану і поклоніння Богові, то він лютує і підбурює переслідування, нападає на тіло, на добро, на честь і життя. Він наводить на нас хворобу, бідність, ганьбу і смерть, які дозволяє Бог і постановляє, аби все так сталося. І дивіться, саме тут починається друге діло дотримування Третьої Заповіді. Цим дотримуванням болісно випробовується віра – як золото у вогні (Екл. 2:5). Добре є триматися непохитної впевненості в Бога, хоча й посилає Він нам смерть, ганьбу, хворобу, бідність. І, переходячи цю жахливу форму гніву, добре є вважати Його за нашого все-благодатного Отця – це є чимось тим, що має робитися в цьому ділі Третьої Заповіді. За таких обставин страждання спонукають віру кликати до Божого Імені, і славити Його в такому стражданні. Тож віра проходить чітко крізь Третю Заповідь і йде знову до Другої. І через саме це кликання до Божого Імені і через хваління Його, віра зростає і стає на ноги. Таким чином віра зміцнюється через два діла Третьої і Другої Заповіді. Таким чином віра виходить у діла і через діла зову повертається до себе так само, як сонце іде до заходу і знову приходить на схід. Ось чому Писання ототожнюють день із мирним життям у виконані діл, а ніч із життям страждань і біди. І таким чином віра живе і діє в них обох; вона виходить і повертається в обох, як каже Христос в Івана 9 (:4).

Мартін Лютер, з Трактату про добрі діла