Мир вам: проповідь на 3-тю неділю Великодня

                                 МИР ВАМ!

             (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

     І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: «Мир вам!» А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа. Він же промовив до них: «Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять? Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю». І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги. І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: «Чи не маєте тут чогось їсти?» Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового. І, взявши, Він їв перед ними. І промовив до них: «Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане». Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання. І сказав Він до них: «Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. А ви – свідки того. І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти» (Євангеліє від Св. Луки 24:36-49). 

Христос воскрес! 

      Любі брати і сестри, Україна виникла як незалежна держава у час виходу із Радянського Союзу, величезної і жорстокої атеїстичної імперії. Боротьба проти Бога і християн була частиною офіційної політики комуністичної влади. Ленін і його послідовники настільки ненавиділи Христа, що, подібно до своїх пізніших учнів, нацистів, вони прагнули створити гетто, але для Церкви. З 1928 року вони намагались обмежити проповідь Божого Слова винятково стінами церкви. Тих, хто намагався ділитись Євангелієм Христовим, вони жорстко переслідували. 

      Втім, комуністи не були першими, хто намагався загнати Церкву в гетто, хто намагався не допускати її на телеекрани та в радіостудії. Де були учні у день Воскресіння Христового? В гетто!  Саме так!  Вони сиділи в замкненій кімнаті, бо боялись того, що з ними могли зробити юдеї, а юдеї могли учнів Христа не лише висміювати та обзивати, але й бити і навіть убивати! 

      Переслідуванням займались безбожники в овечих шкурах, які на словах вірували в Бога, а на ділі прагнули знищити і назавжди поховати Ісуса Христа Єдинородного Сина Божого. Переслідування, убивства, залякування – ось тактика, якої дотримувались вороги Христа. Кульмінацією їхньої атаки на Христа стало запечатування гробу, в який поклали неживе тіло розп’ятого Царя Ізраїлю. 

      Вони хотіли обмежити тіло Христове гробом. Вони хотіли, щоб говорячи про Христа, люди говорили, що знають, де Він похований. Але Христос воскрес! Його не змогли тримати, ані смерть, ані гріб. Бо Ісус Назарянин – не просто людина, але й вічний, всевідаючий і всемогутній Бог. Яким глупством є заганяти Церкву, Головою якої є Ісус Христос у гетто!  Яким глупством є воювати проти Христа, тобто проти Бога і Творця! 

      Яким глупством є вести війну проти невинного народу, як це робить тиранічна і безбожна Росія. Яким глупством було залякувати учнів Христових так, що вони сиділи за зачиненими дверима, бо розуміли, що коли війна йде про Христа, то війна йде і проти них. І навіть більше – проти них ведуть війну, бо воюють проти Христа, Божого Помазанця і Спасителя.

      І ось якраз посеред такої війни, «Сам Ісус став між ними, і промовив до них: «Мир вам!» Мир вам посеред погроз і глузувань. Мир вам посеред пліток і чуток про вас. Мир вам посеред страху і гонінь. Мир вам посеред переслідувань і воєн. Мир – вам, любі брати і сестри. 

      Але це не мир для Апостолів із фарисеями і первосвящениками. Це не мир для українців з Путіним і росіянами. Це не мир для гнаних християни із їхніми можновладними і нечестивими переслідниками. Це мир для християн із Богом. Це мир, який Ісус здобув для нас, віруючих, забравши усі наші гріхи на Себе, Святого Ізраїлевого. Це мир, який Ісус здобув для нас проливши Свою невинну і святу кров за всіх нас, померши за гріхи світу і воскреснувши, аби вірою в Нього ми були виправдані і мали мир з Богом і вічне життя у Його Царстві. 

      Цього миру не було б, якби Ісус програв війну проти гріха, диявола і смерті. Але Він здобув перемогу і з гробу, де лежало Його неживе тіло, Ісус вийшов переможцем над нашими страшними ворогами. Первосвященики та фарисеї хотіли обмежити перебування Ісуса стінами запечатаного гробу, але ось – Христос воскрес і проголошує Своїм учням і нам: «Мир вам!» 

      Мир вам, любі брати і сестри. Христос воскрес із мертвих, смертію смерть подолав і тим, що в гробах – усім тим, що мають смертне тіло, але вірують в Нього – життя дарував! Воскресіння мертвих важко сприйняти грішним розумом. Коли воскреслий Господь став посеред Своїх учнів посеред замкненої кімнати, то учні налякались.  Двері ж замкнено! Лише дух може пройти крізь стіни та замкнені двері! 

      Але Ісус їх одразу заспокоює: «Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять? Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю». Дух не має ні рук, ані ніг. Дух не має кісток. Духа доторкнутись неможливо. Дух – наче повітря. Але Ісус має руки і ноги. Ісус має тіло і кістки, бо це Він, їхній Господь, а не якийсь дух. І Він стоїть посеред них, бо Він воскрес із мертвих! Він стоїть посеред них, бо Він не просто істинна людина, але й всюдисущий Бог.

      «А ось доказ – беріть торкайтесь Мене», – наче каже Господь. «Переконайтесь, що Я воскрес, що Я – живий і здоровий. Так, Я був мертвий, але Я воскрес! Не бійтесь, не тривожтесь і не сумнівайтесь. Дивіться, оглядайте Мене і торкайтеся!» Слова Христа приносять учням радість і здивування, але  як-то буває і з нами, коли відбувається, щось дуже чудове і радісне для нас, то нам буває важко в це повірити. Саме так було й з учнями. 

      «І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: «Чи не маєте тут чогось їсти?» Їжа в них була. А що вони мали? Що їли Апостоли? Рибу й мед. Тож і «подали Йому кусника риби печеної та стільника медового». Такою була перша пожива Господа Христа посеред Апостолів у той найперший Великдень. «І, взявши, Він їв перед ними». Учні тепер на власні очі переконались, що перед ними їхній розп’ятий і воскреслий Господь і Учитель. Він живий!  Він споживає печену рибу і смакує медом! 

      А ще Він їм пояснює, що означає все це, що вони бачать, з чого вони дивуються і чим вони радіють: «Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане».  Вони раніше не дуже хотіли слухати усі ті слова. А чому вони не хотіли їх слухати? Бо Господь говорив найперше про дорогу до Єрусалиму і те, що мало відбутись перед воскресінням. 

      Згадаймо ті слова: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його... І поганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!» (Мт. 20:19). Не один раз промовляв Господь ці слова учням до того, як Його були видали на розп’ятття. Їх ці слова були засмучували і лякали аж до такої міри, що Петро був навіть став речником сатани, відмовляючи Сина Божого іти на хрест за гріхи світу. 

      Але саме про це говорили Мойсей, Пророки і Псалми. Коли хтось цінує Тору, Біблію, але відкидає Христа на хресті Голгофи і Його воскресіння, то він може так само викинути Тору і всю Біблію, бо ніякої користі Писання їм не принесе, бо всі Писання свідчать про Христа, про Його викупне діло, про спасіння самою вірою в Христа розп`ятого і воскреслого. Для людей плотських, мирських ця наука важка і недоступна. 

      Ось Христос вже воскрес із мертвих і навіть Своїм любим учням Він мусить знову повторювати основи спасенної віри. Ось чому й ми, за порадою доктора Мартіна Лютера, маємо весь час згадувати основні речі нашої віри, які так гарно підсумовані у нашому Малому Катехізисі. Для того, щоб розуміти Писання потрібно, щоб розум відкрив Сам Бог. І Бог розкриває учням розум, щоб вони розуміли Писання. 

      І, розкривши їм розум, Господь Христос каже:» «Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши». Коли Він промовляв подібні слова у майбутньому часі, ці слова їх засмучували, тривожили і лякали. Але тепер Христос воскрес! Страждання і смерть Христа в минулому. Христос воскрес, а вони в Його Ім’я мають прощення гріхів і воскресіння. І ви, любі віруючі брати і сестри, в Христове Ім’я маєте прощення гріхів, спасіння, воскресіння і вічне життя. 

      Господь хоче, щоб ми каялись у наших гріхах і мали прощення гріхів. І Він хоче, щоб каялись і мали прощення гріхів усі люди на землі. Для цього Христос відправляє Своїх проповідників, щоб лунала проповідь, яка кличе до покаяння і щоб лунала проповідь про те, що в Ім’я Христа і заради Христа усім, хто вірує в Христа, гріхи прощаються і віруючий теж воскресне, і буде мати вічне життя в Царстві Божому. 

      Таких невіруючих людей дуже багато. А всі, хто не вірує в Христа, не мають прощення гріхів, не виправдані і не мають воскресіння життя. Всі вони приречені до пекла. Тож перед Церквою дуже багато роботи. А там, де Церква проповідує Євангеліє, там діє Господь Святий Дух. Там Бог приводить людей до покаяння і там Святий Дух творить спасенну віру в Христа. Через це диявол і його слуги так ненавидять Церкву. Через це вони хочуть так сильно загнати її в гетто, аби ніхто не чув проповіді Закону і Євангелія. Бо де буде така проповідь, там буде покаяння і віра в Христа, і воскресіння з мертвих до вічного життя.

       У найперший Великдень учні перебували наче в гетто, в яке їх загнав страх перед юдеями. Але через п’ятдесят днів виконається ще одне пророцтво Христа, про яке Він каже вже радісним учням: «Ви – свідки того. І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти». 

      Вони є свідками Христа, Його життя, страждань, смерті і воскресіння. А тепер вони мають залишатись у місті, допоки вони не зодягнуть в силу з висоти. Їм зараз ще страшно. Їм ще зараз важко підбирати правильні слова. Але вони зодягнуть в силу з висоти. Що це за сила з висоти? Це – Святий Дух, Який злине на Церкву в День П’ятидестниці. І відтоді проповідь Євангелія, Хрищення, і Причастя віруючих істинними тілом і кров’ю Христовими не зупинятимуться ні в біді, ні в радості, ні в переслідуваннях, а ні в спокої. 

      Євангельська проповідь лунатиме. Люди будуть каятись у своїх гріхах і отримувати прощення гріхів. Віруючі мають спасіння. Небеса наповнюються новими вірууючими, а Церква діє і живе.  І сили адові її не подолають. Бо Христос вокрес! Воістину воскрес! Амінь.