(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Любі брати і сестри, від самого початку нашого життя ми всі маємо учителів. Першими нашими вчителями зазвичай є наші батьки. До них долучаються дід і баба, старші брати і сестри. І найчастіше їхні слова ми сприймаємо за істину. А потім ми йдемо до школи. Там нам дають Букваря, Читанку, інші підручники і ми вивчаємо їх. Не просто читаємо, а вивчаємо. Як і вивчаємо решту предметів в інших класах та навчальних закладах, куди йдемо далі вчитись. Ця наука необхідна нам для нашого життя.
А як щодо свідчення Божого?
Чи Бог має нам що сказати? Чи має нам що
сказати Бог, Який створив усе, що тільки є? Чи має нам що сказати Бог, Який є
Сам джерелом усього добра і розуму, і мудрості, і врешті-решт життя? Чи діємо
ми розумно, коли витрачаємо інколи цілі години, аби слухати людські свідчення
потім приймаємо їх за істину, а на свідчення Бога не знаходимо й кількох годин
на тиждень? Вже не кажу про те, щоб слухати Його Слово, Його свідчення, бодай
по 15-20 хвилин щодня?
Проте, якщо ми будемо із тих настанов вибудовувати для себе список діл, за допомогою яких ми спасемось і здобудемо вічне життя, то ми за деревами й лісу не побачимо. Бо хоча все у Біблії «корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тим. 3:16, 17), все Писання, вся Біблія свідчить про Христа.
Апостол Іван кличе нас повірити цьому свідченню Божому. Якщо ми довіряємо свідченням людей, то свідчення Бога – вартніше за людське. І коли щось каже Бог, то на сказане Богом слід звертати увагу понад усіма свідченнями. Боже свідчення – головне.
Юдеї пишались тим, що вони мали Писання Старого Заповіту і таким чином у них мали вічне життя. Їхня біда була і залишається донині в тому, що вони не бачать там Божого Сина. Він був про це говорив їм Сам: «Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене! Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя» (Ів. 5:39, 40). Але, хто вірує в Сина Божого, у тому живе Святий Дух і Він свідчить про Христа вже з середини нас. А ми цьому свідченню радіємо і радісно його приймаємо.
Проте є дуже багато тих, хто відкидають це свідчення. Якщо ви увімкнете якийсь телеканал, який претендує на те, що він робить науково-популярні передачі і такий канал буде говорить навіть щось про Христа, то зазвичай ви там почуєте відкидання і заперечення багатьох фактів із того свідчення, яке нам дав Бог. За такими запереченнями стоїть сам сатана.
Це диявол із самого початку намагався зобразити Бога неправдомовцем. В
Саду Еденському він закликав нашу праматір, Єву, засумніватись у
правдивості Божого Слова – Божого свідчення. І стратегія диявола спрацювала.
Єва повірила, що правду каже диявол, а Бог – неправдомовець. Потім вона
спокусила Адама, нашого прабатька – він згрішив і через нього у світ увійшов
гріх, а гріхом – смерть.
Бо через віру в нас живе Христос. А де є Христос – там є життя. І то не просто життя, але вічне життя. Життя на цьому світі для більшості людей триває менше століття. Помирають усі люди. І не грає ролі, багатий ти чи бідний, маєш заводи-пароходи, чи є жебраком, ти все-одно помреш. Навіть якщо ти будеш довгожителем і будеш отримувати вітальні телеграми зі століттям від уряду, в кінці на всіх нас чекає смерть.
Пам’ятаєте, як увійшла у світ смерть? Вона увійшла тоді, коли наші прабатьки послухали намови сатани і відкинули свідчення Боже. Бог свідчить нам сьогодні і каже, що коли ми віримо в Його свідчення, тоді ми маємо вічне життя і зі смерті переходимо до життя, і ми воскреснемо, аби жити вічно вже в наших прославлених тілах. Для цього ми маємо бути долученими до життя вічного.
А це вічне життя – у Божому Сині, Ісусі Христі. Чому це вічне життя саме в Христі. Для нас насправді було б достатньо вірувати в це через те, що так засвідчив Бог. Але наш люблячий Бог розповів нам дуже багато всього про Христа. Ісус Христос – це вічний Бог Син. Він є життям споконвіку і в Ньому, у Божому Сині – життя всіх людей. Він нас творив і творить. Але коли ми опиняємось по за Богом, у Якому наше життя, то життя ми втрачаємо, а натомість нашою перспективою є смерть і вічні муки в аду.
Тож є вічний Бог Син, Який є Сам Життя і в Якому є життя для
всіх людей на світі. Через гріх ми приречені до смерті тимчасової і вічної, але
Божий Син – святий. Він істинний Бог і Бог люблячий. Диявол, який працює над
тим, аби ми відкидали свідчення Боже, Його Слово, хоче нашої погибелі. А Бог
хоче, щоб ми жили і то жили вічно. Чому Він має таке бажання? Бо Він нас
любить. Ми – Його твориво. Ми були створені на Його образ і подобу.
З цієї великої любові до нас Бог Син, Який має життя всіх людей, стався людиною. Ми народились у гріхах від наших батьків. Ісус Христос був зачатий від Святого Духа, тож Він – святий Бог і свята людина. На Ньому немає ні плями, ані вади гріха. У Ньому немає гріха і тління, тобто смерті, а є лише праведність і життя.
Він стався людиною, аби ми теж мали вічне життя. Бог не лише
люблячий, але й справедливий. Божа справедливість вимагає кари за гріх. І та
кара за будь-який гріх однакова – смерть. Божий Син Ісус Христос прийшов, аби
забрати усі наші гріхи на Себе і аби понести кару за всі наші провини і
переступи проти Бога. Він – Ягня Боже, Яке на Себе гріх світу бере.
Апостол Христів наголошує: «Оце написав я до вас, що віруєте в
Ім'я Божого Сина, щоб ви знали, що ви, віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне
життя». Він не пише, що ви будете мати вічне життя. Він не пише, що ви на
початку дороги до вічного життя, яке вам ще слід заслужити своїми ділами. Ні.
Він дуже чітко заявляє: «Ви, віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя».
Бог любить нас і у Христі ми маємо вічне життя. Ми – Божі діти,
а отже й маємо відвагу до Бога просити про все, що відповідає Його волі, і Він
те нам, через Христа і заради Христа, подасть. Бо Він нас любить і слухає.
Молімось до нашого люблячого Отця, в Ім’я Христа. Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар