Апостол…
в 1 Коринтян 10… каже: «Хто думає, ніби стоїть він, – нехай стережеться, щоб не впасти!» Стежка –
настільки слизька, а ворог[1] – настільки могутній та ще
й озброєний нашою власною силою (тобто тією поміччю, яку надає йому наша власна
плоть і наші власні лихі бажання), і якому прислуговують незчисленні армії
світу, його насолод і пожадливостей, його труднощів і злих намірів від людей,
що ліворуч[2]. Окрім усього цього, цей
ворог ще й сам є майстром у мистецтві завдавати нам шкоди, нищити і руйнувати
нас тисячею різних способів. Наше життя таке, що й на мить ми не є безпечними у
наших добрих намірах.
Немає коментарів:
Дописати коментар