Царство Небесне здобувається силою

     В Матвія 11:12 Христос каже: «Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його». Тобто, оскільки Іван виявляв людям їхні гріхи та недоліки, як це повинні робити всі пастирі, то люди настільки прагнули Царства Божого і його помочі, що одразу і сильно його прагнули і хапали його. Бог любить таких гостів – ті гості Йому любі, за якими женуться їхні гріхи та переступи. Псалом 39[1] промовляє: «Як лине той гнаний[2] олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя».

  … Ці слова слід розуміти, як ті, що стосуються трудів і тягарів сумління, і то саме нечистого сумління, на яке тиснуть скоєні гріхи, щоденні переступи і тяга до гріха. Господь не проганяє таких людей від Себе, як це роблять ті, що навчають, що ми повинні приступати до Таїнства у (нашій власній) чистоті та гідності. Так само Він не віддає нікому наказу приступати до Таїнства і нікого до Таїнства не змушує, а радше у доброті запрошує і підбадьорює усіх тих, хто є грішниками і носять тягарі, і прагнуть допомоги. Це величне Таїнство нам слід вважати не за отруту, а за ліки для душі. Христос Сам проголошує в Матвія 9:12: «Лікаря не потребують здорові, а слабі!» Залишається одне-єдине питання:  чи ти повністю визнаєш і відчуваєш труди свої і тягар свій, і чи ти палко бажаєш від них визволитись. Якщо так, тоді ти воістину достойний цього Таїнства. Якщо ти віруєш, то це Таїнство дасть усе, що тобі потрібно.

Мартін Лютер

---

[1] Псалом 42:1.

[2] Лютер вживає це слово у перекладі Псалма.