Коли влада сама собі закон

     Зверніть на це пильну увагу: Христос засуджений і вбитий найвищими посадовими особами і духовного, і світського царства, які установив Бог. Ці люди, які займали посади необмеженої  прилюдної влади, убили Христа! Бог призначив первосвящеників, старійшин і Синедріон Єрусалима, аби вони виконували власні обов’язки в повній гармонії із Божим Законом. Та уваги на той Закон Божий вони не звертали. Натомість вони зловживали своєю законною владою, аби зумисно зневажати Бога. Так, Бог наділив папу, імператора, королів і князів владою, аби вони владою, даною їм Богом, могли служити Богові. Як головному єпископові, папі була дана духовна влада зв’язувати та розв’язувати людям їхні гріхи. Імператорові, царям і князям влада була дана, щоб вони керували краєм і людьми, аби карати злочинців та зберігати мир на землі, будучи урядом світським. Ця влада була дана їм Богом, аби її використовувати відповідно до Божого Слова. Але що ж відбувається? Бог воістину каже їм: «Ти, імператоре, наділений мечем, то ж іди і вішай злодіїв на шибениці, страчуй убивць і так далі. Ти, папо, як єпископ, наділений ключами до Царства Небесного: тож кидай невиправних грішників до пекла відповідно до Мого Слова та Заповіді». Але ж вони цілковито нехтують Божим Словом. Вони кажуть: «Те, що ми робимо і те, що ми постановляємо – ось тільки те і буде законом».

Мартін Лютер