Якби весь світ складався із правдивих християн,
тобто істинних віруючих, то не було би потреби в князях, королі, панові, мечі
або законові та й користі з них не було б. Вони не служили б ніякій меті, адже християни
в своєму серці мають Святого Духа, Який
і навчає, і спонукає їх не чинити ніякої несправедливості, всіх любити і
страждати від несправедливості і навіть смерті самої зазнавати бадьоро та охоче
від рук будь-якої людини. Коли немає нічого окрім непідробного чинення добра і знесення
кривди, то немає ніякої потреби в подаванні позовів, в судовій тяганині, суді
та судді, покаранні, в законі або мечі. Через це не може тимчасовий меч або суд
знаходити для себе якусь роботу посеред християн, оскільки з власної волі християни
роблять набагато більше, аніж того вимагають усі закони та вчення, як і Павло
каже в 1 Тимофія 1: «Закон не даний для праведника, але для беззаконних».
А
чому так? Бо праведний з власної волі чинить усе і навіть більше, аніж того вимагає
закон. А неправедні не роблять нічого з того, що вимагає закон, - тож через це вони й
потребують закона для навчання, стримування
і примусу їх до добра. Добре ж дерево не потребує ані навчання, ані настанов
для того, аби приносити добрі плоди[1]
– сама його природа спричиняє приносити ті добрі плоди відповідно до виду і без
жодного закону або повчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар