ЗМІЦНИТИ ЛЮДИНУ ВНУТРІШНЮ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Для того схиляю коліна свої перед Отцем, що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі, – щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім, щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові, змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою. А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас, – Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь (Ефесян 3:14-21).
Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь (Фил. 4:23).
Любі брати і сестри, як ми поводимось у церкві? Зокрема якою в церкві є наша постава? Якою є наша постава під час молитви? Під час сповіді? Під час Святої Вечері? Психологи мають цілі розділи у своїх лекціях, в яких навчають нас розуміти мову жестів, аби ми могли збагнути, коли люди до нас ставляться з повагою, а коли відверто нас зневажають. Коли довіряють нам і коли демонструють недовіру до того, що ми говоримо або робимо.
Те, як ми поводимось у церкві, зокрема на Службі Божій, так би мовити – мова нашого тіла відображає ставлення нашої душі до Бога. Ваше тіло на Службі Божій, ваші жести, рухи – те, де ви тримаєте руки, виказують те, що ви насправді думаєте про Господа, про Його Слово і про все, що Він для вас зробив і робить.
Сьогодні ми бачимо, яке ставлення до Господа має Апостол Павло. Наш текст починається словами: «Для того схиляю коліна свої перед Отцем». Павло стає перед Богом на коліна. Таким чином він виражає свою повну смиренність перед Отцем Небесним. Він стає на коліна перед Господом, як покірний прохач, який не має чого запропонувати Подателеві усякого добра, але визнає свою гріховність та велич і святість Господа Бога.
А як молимось ми, любі брати і сестри? Як молитесь ви, зокрема, коли вас ніхто, окрім Господа Бога не бачить? У церкві ми чуємо періодично заклик «Голови наші склонім перед Господом!» Ми склоняємо або ж схиляємо наші голови перед Господом у час молитви, у присутності всемогутнього і святого Бога, виражаючи таким чином наше благоговінням перед святим і люблячим Отцем Небесним.
Коли ми молимось, ми складаємо руки або підносимо свої руки до Господа, як прохачі, які не мають, що Богові запропонувати, а прагнуть від Нього отримати всяке добро. Коли ми є свідками Святого Хрищення наша радість і благоговіння перед Богом за дар народження з гори виявляється подібним чином, а ще піснями і псалмами від щирого серця.
Підходячи до Святої Вечері, ми так само своїм тілом виявляємо пошану до Господа Христа, тілом і кров’ю Якого ми збираємось причаститись і в яких і з якими ми отримуємо прощення гріхів, спасіння і вічне життя. А ті, що ще не причащаються – вони своєю поведінкою демонструють, яке їхнє ставлення до Сина Божого. Якщо вони розмовляють, галасують, то виявляють зневагу до Христа, до Його тіла та крові, до Його жертви на хресті, як власне і до Його Церкви, що зібрана саме довкола Слова і Таїнства. Таке ставлення не лише зневажливе до Бога і до Його святих, але й воно недобре для них, бо нічого доброго від зневаги до Бога та до Його Церкви очікувати не слід.
Апостол Павло – чудовий приклад для наслідування для всіх християн. Він упокорюється перед Богом у тілі, стає на коліна перед Отцем Небесним, «що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі». Що означають ці слова, що кожен рід на небі і на землі має ймення від Отця? Це означає, що тут мова йде про спасенні роди і народи. Спасенні не лише віруючі фізичні нащадки Авраама, але й усі віруючі, незважаючи на те, яке їхнє расове чи етнічне походження. Церква Христова – єдина. І в ній є фізичні нащадки Авраама, які вірують в Христа, і язичники, які вірують у Христа. І перші, і другі отримали імена від Бога.
Це – великий привілей мати імена від Бога. Не всі його мають. Його мають лише спасенні, тобто лише віруючі в Ісуса Христа, Який був також говорив Своїм любим Апостолам: «Не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!» (Лк. 10:20). Чимало з тих, чи імена були записані на небі, вже перебувають у Церкві Торжествуючій і чекають там воскресіння мертвих, а чимало – таких як ви, любі віруючі брати і сестри, і я все ще перебуваємо тут у Церкві, яка воює, яка веде невпинну боротьбу проти піднебесних духів злоби і проти гріха у нашій грішній плоті.
Чи може гріх подолати нас? Може, якщо стане сильнішим від нас через нашу власне відкидання сили Божої. Зауважте, що ми не самі собі здобули ймення на небесах. А Господь дав нам ці імена. Минулої неділі в нашій церкві відбувалось Хрищення нашого найменшого брата у Христі. У Хрищенні йому було дане ім’я Дем’ян. Таким чином Господь відродив його, народивши Його від води і Духа. Господь пролив на нього Свою благодать. Господь пролив на кожного з вас, любі віруючі, Свою благодать. Плоть наша грішна, але внутрішня людина, людина народжена згори – свята.
І ось Павло сьогодні молиться, аби Отець давав віруючим «за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім». Наша внутрішня людина має бути сильною і міцною. Так багато людей було охрищено в різних церквах у дитинстві і так багато з них зовсім не знають Христа і живуть як безбожники і навіть нечестивці. Чому так відбулося? Їхня внутрішня людина настільки ослабла, що стала рабом гріха і грішної плоті.
Через це так важливо, щоб внутрішня людина була сильною. А для цього наша внутрішня людина повинна зміцнюватись. Ось про це зміцнення нашої внутрішньої людини молиться Апостол Павло до Бога. Ця внутрішня людина – це наше серце, розум, душа і дух. Господь Святий Дух, хоче, аби ми були сильними, міцними, мужніми в нашому серці, в нашому розумі, в нашій душі та духові – у нашій внутрішній людині.
Але як відбувається зміцнення цієї внутрішньої людини. Коли нам потрібно зміцнити наше фізичне тіло, ми робимо фізичні вправи, хтось записується у спортзал, піднімає різноманітні тягарі, підтягується на турніках, віджимається від підлоги, бігає, присідає тощо. Але для зміцнення людини внутрішньої такі вправи не підійдуть.
Господь каже в Євангелії від Св. Івана: «Що вродилося з плоті є плоттю, що ж уродилося з Духа є дух» (3:6). Внутрішня людина народилась з Духа, отже й зміцнюватись вона може лише від Духа. Про це й молиться Апостол Павло, прохаючи зміцнювати віруючих «через Духа Його (Божого) в чоловікові внутрішнім». Але як діє Святий Дух?
Його інструменти не гантелі і не турніки, не штанги і не кросівки. Його інструменти – Його Засоби Благодаті - Слово Боже і Таїнства. Для зміцнення внутрішньої людини потрібен не спортзал, а церква. Недаремно всі богоборчі режими працювали і працюють над тим, аби саме в неділю організовувати різноманітні спортивні секції, змагання тощо. Диявол хоче, аби ми були духовно слабкі а в ідеалі – навіть духовно мертві. Тож чим рідше ми буваємо в церкві, тим менше в наш шансів зміцнити нашу внутрішню людину і тим більше в нас шансів духовно померти.
А в церкві відбувається зміцнення людини внутрішньої через євангельську проповідь, через перебування у Божому Слові, а також і особливо – через Таїнство Святої Євхаристії. Наш розп’ятий і воскреслий Господь Христос причащає нас Своїми істинними тілом і кров’ю і в них та з ними Він має з нами таїнственну спільність.
Ось таке зміцнення дає нам Отець через Духа Святого. А наслідком такого зміцнення є те, що в наших серцях, каже Апостол Павло, Христос через віру мешкає в наших серцях так, що ми разом із Апостолом можемо сповідувати: «І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе» (Гал. 2:20).
А коли Христос живе в нас, коли Дух Святий зміцнює нас через Євангеліє Христове, то ми стаємо, як те той муж із Псалма: «Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків, та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує! І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!» (Пс. 1:1-3).
Крона його – широка, а коріння його – розлоге. А чому так? Бо, пояснює Апостол Павло «ви, закорінені й основані в любові». Не в своїй, звісно, любові, а в любові Божій. Бо «не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи» (1 Ів. 4:10). З цієї любові плине до нас саме наше життя і вся наша духовна сила, сила внутрішньої людини – з Христа, Який є воплочення любові і Який живе в нас, а ми живемо в Ньому і через Духа Його пізнаємо все більше Його невимовну любов до кожного з нас.
Але скільки є Христової любові? Скільки гріхів ще Він нам прощатиме? Скільки разів після наших падінь буде Він ще нас піднімати? І чи не стомиться Він від нас і чи захоче Він нас привітати в Останній День у Своєму Царстві слави, як Своїх любих дітей, братів і сестер? Любі брати і сестри, не сумніваймось у любові Христовій. Він живе у вас через віру. А любов Його виміряти не можливо. Той, Хто забрав на Себе всі наші гріхи і провини, і помер за всіх нас на хресті – зробив це, люблячи нас. Він любить нас і далі у Своєму воскресінні і царюванні!
Ширину Христової любові неможливо виміряти, ані метрами, ані кілометрами, ані милями, ані світловими роками. Так само неможливо ані довжину, ані глибину, ані вишину Христової любові. Ми можемо лише захоплено і радісно витати у ній, весь час блаженствуючи у Христовій любові, в Його прощенні і доброті. Христос любить вас, любі брати і сестри і Його любов ніколи не перестає!
Ваша внутрішня людина, коли вона сильна, вона це розуміє і цим вона радіє. І в знанні цьому вона буде завжди зростати через Духа Святого, Який діє у Слові і Таїнствах. Наш любий апостол вкінці віддає всю славу за це Господу і каже, що Він може «може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо». А чим Він може це зробити? Апостол пояснює: «силою, що діє в нас». У Христі. Амінь.
Цареві ж віків – нетлінному, невидимому, єдиному,
премудрому Богові, – честь і слава на віки вічні, амінь (1 Тим. 1:17).
Немає коментарів:
Дописати коментар