Ми поєднані з Христом спільними статками

   Ми, звісно, повинні знаходити велику радість у Христовому приході і тому, що Він стався людиною, щиросердечно приймаючи той факт, що людиною став Божий Син. Він не прийшов до нас, як посланець із поганою новиною, але поєднався Він з нами, ставши правдивою людиною, аби набувши нашу людську природу, вже ніколи від нас не відділятися. У такий спосіб Він прийшов до нас, щоб ніколи від нас не відділитись. Хоча й зараз ми не бачимо Його, це не має значення. Бо Він сказав, щоб ми чекали на День Суду – ось тоді ми Його побачимо, зодягненого в нашу плоть і кров і побачимо, що і ми маємо таке саме тіло, як і Він.

   Через це ми повинні радіти і дякувати Богові. Хто ж цього не робить, той – нещасна людина… Хто лишень тримається Христа і горнеться до Нього, той має стільки ж всього, що і Він, бо Христос воістину ділиться з нами Своєю спадщиною, якщо ми віруємо, що ми тепер поєднані з Ним спільними статками. Навіть якщо на нас накинеться диявол, то зжерти нас він не зможе, бо Христос стався людиною в усьому – як ми, але без гріха. Цей Самий Христос промовляє до нас у Своєму Слові: «Перебувайте в Мені, Я вас не полишу. Так само як диявол, смерть і пекло не змогли втримати мене, так само не зможуть вони втримати і вас».

Мартін Лютер