Тимчасова прерогатива Апостольського часу

    

     Окрім інших дарів робити чуда, Апостоли мали також цей - покладаючи свої руки, вони не лише зцілювали хворих (Марка 16:18), але й видимим чином віруючим у такий спосіб давався Святий Дух з говорінням мовами та пророкуванням (Дії 19:6). Але та прерогатива, яку мали Апостоли, була тимчасовою. У Божому Слові ми не маємо жодного наказу повторювати такий приклад Апостолів, як і не маємо Божої обітниці про те, що Бог посилає, дає і виливає Святого Духа через покладання рук...

Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства

Коли дари та добра не опоганюються

  

Зрозуміймо, що дари та те добро, яке дає нам Бог, не опоганюються тоді, коли вони використовуються для допомоги бідним і для благодійності, як і обіцяє нам Христос, кажучи: "Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам". У цьому на власному досвіді переконалося чимало побожних людей, які щедро подавали на підтримку проповідницького служіння, шкіл, бідних тощо. За це Бог давав їм добрий час, мир і спокій. Звідси й постала приповідка серед народу:  "Не марнує часу той, хто ходить до церкви; милостиня не робить бідним; багатство, здобуте неправедно, благословення не принесе".

Мартін Лютер

День Св. Захарія і Єлисавети

    

     Cьогодні ми згадуємо святих Захарія і Єлисавету та дякуємо за них Богові.  Захарій і Єлисавета були "праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні" (Луки 1:6).  Захарія, священика у єрусалимському храмі, привітав ангел Гавриїл, який оголосив про те, що в Захарія і Єлисавети народиться син. Спочатку Захарій не повірив оголошенню ангела, через свій і Єлисаветин літній вік.  За таке невірство Захарія було покарано німотою. 

     Народивши сина, Єлисавета назвала  його Іваном. Захарій підтвердив вибір дружини, і його здатність говорити було відновлено. У відповідь він заспівав "Благословенний Господь, Бог Ізраїлів..." - гімн - величний підсумок Божих обітниць у Старому Заповіті та передбачення діла Івана, як Предтечі Христа (Луки 1:68-79). Захарій і Єлисавета згадуються, як приклади вірності та побожності.

Молитва на День Св. Захарія і Єлисавети:

     Боже!  Лише Ти тчеш усіх немовлят в утробі.  Ти обрав слуг старих і бездітних, аби вони зачали та виховали Предтечу Христа і таким чином Ти знову виявив Свою силу в слабкості. Дай нам, аби  ми, такі ж слабі й немічні, як Захарій і Єлисавета, мали нагоду любити Тебе і служити Тобі відповідно до Твоєї доброї і благодатної волі; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.  Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Пророка Мойсея

    

Сьогодні ми згадуємо Св. Пророка Мойсея і дякуємо за нього Господу.  Мойсей народився у Єгипті через декілька поколінь по тому, як Йосип перевіз туди свого батька Якова та своїх братів, які таким чином врятувалися від голоду в ханаанському краї.  Згодом нащадки Якова були уярмлені єгиптянами. Єгиптяни також віддали наказ убивати всіх новонароджених єврейських хлопчиків.  Коли народився Мойсей, його мати поклала його в кошик, а кошик в очерет біля Нілу, де його знайшла дочка фараона і виховала Мойсея, як свого сина, найнявши рідну матір Мойсея на годувальницю (Вихід 2:1-10). У віці сорока років Мойсей, захищаючи єврея, убив єгипетського наглядача і втік у мідіянський край, де знайшов притулок і впродовж сорока років працював пастухом.  Звідти Господь покликав його повернутися до Єгипту і сказати фараонові: «Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!» (Вихід 5:1).  Вкінці, після десяти кар Господніх, фараон поступився і, після того, як ізраїльтяни відсвяткували першу Пасху, Мойсей вивів їх із Єгипту.  На Червоному морі було знищено єгипетську армію, а ізраїльтяни перейшли море по сухому дні (Вихід 12-15).  Біля гори Сінай їм було дано Закон і там було збудовано скинію (Вихід 19-40).  Але через непослух, вони мали блукати в пустині упродовж сорока років. Самому Мойсеєві не було дозволено увійти в Обіцяний Край, хоча Бог дозволив йому той край побачити (Повторення Закону 34).  У Новому Заповіті Мойсей згадується як законодавець і пророк, чуда і пророцтва якого свідчили про грядущого Месію-Христа.  Перші п’ять книг Біблії написані ним. 

                Молитва на День Св. Пророка Мойсея:

    Господи Боже, Отче Небесний, через пророка Мойсея, Ти розпочав пророцький взірець навчання Твого народу в правдивій вірі і, через чуда, Ти виявив Свою присутність у творінні, щоб зцілити його від руйнування. Дай, аби Твоя Церква могла бачити у Твоєму Сині, нашому Господі, Ісусі Христі, завершального Пророка останніх часів, вчення і чудеса Якого, тривають у Твоїй Церкві через цілющі ліки Євангелія і Таїнств; через Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь.

День Св. Ганни

Сьогодні ми згадуємо Св. Ганну (Анну) і дякуємо за неї Господу. Ганна була улюбленою дружиною Елкани, єфремлянина і благочестивою матір'ю Св. Пророка Самуїла. Він народився в неї через багато років гіркої безплідності (1 Самуїлова 1:6-8) та палких молитов про сина (1-а Самуїлова 1:9-18). Після відлучення сина, Ганна виявила свою вдячність Господу, повернувши свого сина до служіння Господу в Шіло (1 Самуїлова 1:24-28).  Її молитва (псалом) подяки (1 Самуїлова 2:1-10) починається словами "Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі". Ця пісня передвіщає "Величальну", пісню, яку проспіває Діва Марія через багато століть (Луки 1:46-55). Ім'я Ганна походить з єврейського слова благодать. Ганну згадують і вшановують за радісне виконання обітниці, яку вона принесла до народження сина і за те, що вона віддала сина на довічне служіння Господу.
     

Молитва на День Св. Ганни:

Боже, Отче Всемогутній!  Ти - Творець усього.  Ти зглянувся на біду Твоєї безплідної слуги, Ганни і не забувся про неї, а відповів на її молитви даром сина.  Почуй і наші так благання та прохання і наповни нашу порожнечу, даруючи нам довіру у Твоє піклування, щоб і ми, як Ганна, могли приносити Тобі подяку і славити Тебе, і радіти чудесним народженням Твого Сина, Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Проповідь на 11-у неділю по П'ятидесятниці

                      

                         РІЗНІ ДАРИ 
ОДНОГО І ТОГО САМОГО ДУХА
                         (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви. Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас. Тому-то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: «Нехай анатема буде на Ісуса», і не може сказати ніхто: «Ісус – то Господь», як тільки Духом Святим. Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий. Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий. Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе. І кожному дається виявлення Духа на користь. Одному-бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче (1 Коринтян 12:1-11).

            Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:2, 3) Амінь.

Дорогі брати і сестри, Роберт Ріплі, відомий американський карикатурист і водночас підприємець був показував наскільки збільшується або знижується вартість одного й того самого матеріалу, залежно від того, як його використовувати. Наприклад, простий брус заліза, який коштував 5 доларів. Якщо його перетворити на кінські підкови, то він вже коштуватиме 50 доларів.

А якщо це самий брус заліза перетворити на голки, то його вартість підніметься вже до 5 000 доларів. Проте якщо з нього почати виготовляти пружини для надійних швейцарських годинників, то все це буде коштувати вже 50 000 доларів. Простий сировинний матеріал не настільки цінний як той, з якого щось виготовляється. Один і той самий матеріал, але з нього виготовляються різні речі.  І всі ці речі, в принципі важливі для людського суспільства.

Навряд, чи селянин, який має коні, або людина, яка займається кінним спортом, погодиться, що голка важливіша за підкову. А шевці та всі господині, що мають праву із шиттям навряд чи будуть стверджувати, що голки, їхній інструмент не такий важливий, як, скажімо, пружини для швейцарських годинників.

У суспільстві важливі всі його складові. Так само всі складові важливі і в Церкві. У Церкві важливі всі дари від Святого Духа. Сьогодні ми чуємо, як Він через Апостола Павла навчає далі церкву у Коринті, а також цілу Церкву Христову. Віруючі у Коринті були розділені на різні фракції, кожна з яких вважала себе не просто за особливу, а за важливішу.  Ті пишалися тим, що їх христив Петро, а інші тим, що їх христив Аполлос. І вони сварились, намагаючись довести те, що їхнє Хрищення було краще, а отже й вони були, відповідно кращі. Так діє гординя.

Гординя властива нашій грішній природі. Гординя переконує нас у тому, що інші люди – гірші за нас. Гординя нас переконує, що те, що вони роблять – не настільки важливе, як те, що робимо ми. Гординя нас переконує, що дари інших людей, наших братів і сестер, не настільки важливі, як наші дари.

Проте всі ці дари були дані нам Святим Духом. І коли Він їх нам давав, то давав їх із певною метою. І звісно ж та мета не полягала в тому, щоб посварити людей у Церкві чи розколоти церкви, а навпаки, щоб церква була сильнішою.

І ці дари, каже нам сьогодні Апостол – різні. І всі вони – від Святого Духа. Господь Святий Дух, Який живе в людях, дає їм різні дари. А як нам дізнатися в кому живе Святий Дух, а в кому Він не живе? Апостол дає нам це чітку відповідь: «Ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: «Нехай анатема буде на Ісуса», і не може сказати ніхто: «Ісус – то Господь», як тільки Духом Святим.

Ніяка людина, в якій живе Святий Дух, не буде проклинати Ісуса Христа. Проклинають Божого Сина ті, в кому Дух Божий не живе. Бо саме Святий Дух приводить нас до віри в Ісуса Христа. Він цю віру творить і Він її зберігає. А ця віра горне нас до Христа. Вона єднає нас із Сином Божим, із Його праведністю. І вона чинна любов’ю до Ісуса.

І Святий Дух спонукає нас визнавати Ісуса нашим Господом. Таке визнання може бути лише через Духа Святого. Звісно, є чимало фальшивих учителів, які промовляють «Господи, Господи». Але вони промовляють ці слова, як папуги. Для них це речення «Ісус – то Господь» мало що значить.

Бо якби вони вірували в Христа і якби в них справді жив Святий Дух, то вони робили б те, що каже Божий Син: «Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів» (Ів. 14:23, 24). Фальшиві учителі не люблять Христа, бо не бережуть Його Слово, а заміщають всякими видами передань та байок. Тож, коли вони називають Христа Господом без любові, то дуже часто вони просто лицемірять.  

В кінці їм Господь скаже: «Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Мт. 7:21-23)

Слова «Ісус – то Господь» той промовляє Святим Духом, хто  любить Христа і визнає, що поза Христом немає нічого і нікого, хто або що могло б його спасти. І вірує, що всі його гріхи прощені винятково заради Христа і що немає такого гріха, за який би Божий Син не помер і не обмив той гріх Своєю святою і дорогоцінною кров’ю.

Той промовляє ці слова Святим Духом, хто радіє тим, що у воскресінні Христовому він має виправдання і той, хто сам чекає воскресіння мертвих і життя будучого віку, уповаючи на Самого Христа, а не власні діла чи діла та заслуги інших людей. І цей Самий Дух буде спонукати нас до єдності з Христом і покріплення Христом через Його істинні тіло та кров у хлібі та вині Святої Євхаристії.

І ось цей  Святий Дух, любі брати і сестри, Який створив віру у ваших серцях, Він цілій Церкві і кожному з вас зокрема дає Свої різні дари. Так само, як Церква одна, а нас – багато, так само і Дух – один, але дарів Його багато і вони – різні. Апостол каже нам, що різняться навіть ті дари, які називаються одним словом, входять наче в одну групу.

Він каже: «Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий».  В Діях Апостолів ми читаємо, наприклад про церкву в Єрусалимі, яка дбала про самотніх вдовиць, годуючи їх. А в Йоппії ми зустрічаємо Таввіту-Сарну, яка шила для незаможних вдовиць плащі. Ми зустрічаємо і купчиху кармазином Лідію, яка піклувалася про те, аби проповідники Євангелія мали дах над головою.

Дари милості різні, але Дух – один і той Самий. Дари милості, які виявляєте ви, коли ділитеся з потребуючими їжею чи одягом у нашій церкві – теж різні. Але Дух, Який промовляв через Апостола Павла і Який діє через вас – один і той Самий, любі брати і сестри. В церкві можуть бути різні служіння: хтось з вас може провідувати хворих і допомагати їм. Хтось прибирає в церкві.  Хтось оплачує рахунки церкви.

Хтось годинами вистоює в чергах в різних установах, аби ті рахунки сплатити та привести до ладу господарчі справи церкви. Хтось запрошує до церкви гостів. Хтось піклується про тих гостів, що зайшли до церкви. Служіння – різні. Дії – різні. Але Бог, Який стоїть за ними, спонукає до них, підбадьорює все це робити – один –Христос і  Отець наш Небесний.

І ось так Господь Святий Дух проявляється у кожному християнинові для спільного добра, для добра громади, і для добра цілої Церкви. Одним із дарів Духа є слово мудрості. У Христі, каже Апостол «всі скарби премудрости й пізнання заховані» (Кол. 2:3). Коли хтось може дуже могутнім чином доносити Христа, то йому цей дар дав Господь Святий Дух. Так само як і один і той Самий Дух дає слово знання.

Господь – дуже щедрий до Своїх дітей і рясно обдаровує нас Своїми дарами. Одним із таким дарів є особлива віра. Не просто спасенна віра, яку ми маємо всі, любі віруючі брати і сестри, а особлива віра –  а надзвичайна довіра до Христа і уповання на Христа у всяку лиху годину.

Ще є дари вздоровлення.  Ми бачили ці дари, коли Апостоли зцілювали людей. Ці дари присутні і нині, коли підноситься молитва за певну людину і така людина одужує. Дар вздоровлення може мати, очевидно й інший вимір, коли Бог дає людині дар лікування, як-то робив, наприклад, славний лікар Агапіт Печерський або роблять наші лікарі та медсестри. У всіх віруючих діє один і той Самий Святий Дух.

А є ще дар роблення чуд, які трапляються, можливо рідше ніж у першому столітті життя Апостольської Церкви, але вони трапляються через діяння тих, хто має цей особливий дар від Святого Духа. Дари – дуже різні, але Дух один і той Самий. Дари різні, але всі вони дані для блага цілої Церкви Христової.

Інший дар – пророкування, проповідування Христа і, коли того забажає Господь – пророкування про певну подію, яка станеться, бо того хоче Бог і Він оголошує Свою святу волю через Свого слугу, Якому дав такий дар пророцтва. Знову дари різні, але Дух – той Самий.

Інший дар – розпізнавання духів, бо є духи, а є Господь Святий Дух, Який свідчить про Христа. І Апостол Іван каже: «Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ»  (1 Ів. 4:1). Розпізнавання фальшивого вчення – дар від Святого Духа.

Так само як дар від Святого Духа – говоріння мовами, але не белькотання в екстазі, а проповідування спасіння самою вірою в Христа сучасними мовами. «Все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче», – каже Апостол. Святий Дух не обмежений, але все що Він робить, усі дари, які Він дає, Він дає нам на добро. Заради Христа. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.

День Св. Ісуса Навина

    

    Сьогодні ми згадуємо Св. Ісуса Навина і дякуємо  за нього Богові. "Ісус, син Навина, був служитель і наступник Мойсея, і провідник народу Ізраїлю, який провів їх через сухе русло Йордану у Край Ханаанський.  Він мав таке саме ім'я, як наш Спаситель, Ісус Христос [оскільки єврейською мовою імена "Єгошуа" та "Ісус" звучать однаково]. Він був прототипом Христа, Який привів дітей Авраама через Йордан життя бід і смерть у спочинок вічного життя...
    Коли першого дня 2493 року від створення світу помер Мойсей, Єгошуа повів народ Ізраїлю у Край Ханаанський, який був обіцяний їхнім батькам. Він здобув відмінні і дивовижні перемоги для Божих обранців. Подолавши царів Ханаану, він розділив край і в кінці помер у віці 110 років. Єврейською мовою його ім'я звучить Єгошуа або Йосуа, тобто "Спаситель", "Помічник". Грецькою мовою його ім'я звучить Іесус або Єсус".

Давид Хитрей

Молитва на День Св. Ісуса Навина:
Господи Ісусе Христе!  Твій слуга Ісус Навин провів дітей Ізраїлю через хвилі ріки Йордану в край, що тік молоком і медом.  Ісусе Христе!  Веди нас крізь води нашого Хрищення ув Обіцяний Край нашої вічної домівки, в якому Ти живеш і царюєш з Отцем і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Співчуваємо язичникам

Ми співчуваємо тим, хто в це вірує[1] і ми визнаємо, що це все вигадано демонами.

Св. Юстин Мученик, Перша і друга апологія

---

[1] В поганських богів.

День мучеництва Св. Івана Христителя

    

     Сьогодні ми згадуємо День мучеництва Св. Івана Христителя. На противагу Різдву Св. Івана Христителя, яке ми святкуємо 24 червня, цей день присвячений споминові про те, як Св. Іван Христитель помер як мученик від рук тетрарха Ірода Антипи, який наказав відсікти йому голову (Марка 6:14-29).  З погляду світу, такий кінець життя Св. Івана був безславний.  Але насправді це була шляхетна участь у хресті Христовому і для Івана це була найбільша слава. Сам Господь Христос сказав був, що серед людей більшої людини ніж Іван Христитель не з'являлося (Матвія 11:11).  Він був останній з пророків Старого Заповіту, а також провісник Нового Заповіту.  Будучи Предтечею Христа, Іван виконав пророцтво про те, що перед великим і страшним Днем Господнім прийде великий пророк Ілля (Малахії 4:5; Матвія  17:10-13).  Своєю проповіддю  і Хрищенням покаяння Іван привертав "серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків" (Малахії 4:6). Ходячи слідами пророків, які були перед ним і очікуючи на Христа, дорогу для Якого він готував, цей слуга Господній, свідченням власної смерті проголосив про хрест.

Молитва на День мучеництва Св. Івана Христителя:

  Всемогутній Боже, Ти дав, аби Твій слуга, Іван Христитель, був Предтечею Твого Сина Ісуса Христа, і в проповідуванні покаяння, і у своїй невинній смерті.  Дай, аби й ми, що померли і воскресли з Христом у Святому Хрищенні, могли щоденно каятися у наших гріхах, терпляче страждати заради правди,  і безстрашно нести свідчення про Його перемогу над смертю; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

Зі Скарбниці щоденної молитви

Проповідь на 10-у неділю по П'ятидесятниці

ЗДОБУВАТИ ДРУЗІВ

(Нарис проповіді 

пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Оповів же Він й учням Своїм: «Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його. І він покликав його, і до нього сказав: «Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити». І управитель почав міркувати собі: «Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь. Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства. І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: «Скільки винен ти панові моєму?» А той відказав: «Сто кадок оливи». І сказав він йому: «Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят». А потім питається другого: «А ти скільки винен?» І той відказав: «Сто кірців пшениці». І сказав він йому: «Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят». І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла. І Я вам кажу: «Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель» (Євангеліє від Св. Луки 16:1-9).

            Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:2, 3) Амінь.

Дорогі брати і сестри, світ, який лежить у гріхові живе за своїми власними принципами. Але цей світ дуже вимогливий. Час від часу ми чуємо новину про банкрутство якогось бізнесу. Врешті-решт, чи не пережили ми в Україні колапс кількох банків, у яких могли бути й ваші гроші через те, що хтось роздавав був дуже щедрі кредити, але роздавав безвідповідально?

Сьогоднішня євангельська оповідь від нашого Господа знайомить нас із дуже багатим чоловіком та його управителем, на якого надійшла скарга про зловживання у бізнесі. Дослівно його обвинувачували у переведенні маєтку. Грецьке слово, яке тут використовується означає розсіювання. І в українській мові коли хтось, наприклад, не береже грошей, то про нього можуть сказати, що він гроші кидає на вітер. Ось так і нашого управителя звинуватили в тому, що він на вітер кидав, дослівно «розсипав» маєток свого багатого роботодавця.

Звісно, що добрий господар не міг затикати вуха чи заплющувати очі на такі заяви.  Ми б так само не ставились байдуже до таких заяв, а зробили б те, що зробив багатий чоловік про якого розказує нам сьогодні Господь. Він затребував повного звіту про господарську діяльність свого управителя, якому він був доручив вести свій бізнес.

Вимога його роботодавця про повний аудит його справи застала його настільки зненацька, що він злякався і почав думати про своє дальше життя. Якщо він утратить роботу, то нічого доброго його в цьому житті вже не чекало. Можливо, він вже дійшов до того віку, коли на фізичну працю вже не мав сил, а іншої знайти було ніяк. Ставати жебраком він теж не міг. Цього не дозволяло йому його відчуття власної гідності.

І він вирішує завести друзів, які прийдуть йому на поміч у час його безробіття і не дадуть йому померти від голоду та холоду. Маючи ще свою високу посаду, він почав викликати боржників свого пана. В нашій оповіді їх згадано всього двоє. І перед кожним він ставив питання про об’єм позики, яку той отримав з рук цього управителя.

Один заборгував сто кадок оливи. І борг його наш управитель зменшує вдвічі. А другий заборгував сто кірців пшениці. Другому управитель списує п’яту частину боргу.  Аби ці боржники добре розуміли, що відбувається, він ставить перед ними питання: «Скільки винен ти панові моєму?»  Вони мають зазначити величину боргу, аби потім одразу оцінити великодушність управителя.

Бо він не кричить на них, не погрожує відібрати все силою, а стає на їхній бік і каже: «Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят» і: «Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят». І ті боржники з радістю погоджуються. Ще б пак – тепер їхній борг – значно менший. Вони тепер вдячні боржники управителя, який наче збирається далі жити за принципом «З миру по нитці – голому сорочка». Він шукає добрих взаємин із тими, кого, можливо, ще кілька днів тому визискував і гнобив.

Він робить це зі страху перед втратою роботи. Проте, коли він зменшив боргові зобов’язання боржників багатого чоловіка у надії набути собі друзів, які підтримають його у важку хвилину, Господь каже, що багатий чоловік не кляне свого управителя і не обіцяє його переслідувати, а натомість відбувається щось дивне. «Пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив» , – каже наш Господь.

А потім додає: «Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла». Синам світла, віруючим хочеться робити все абсолютно правильно.  Якщо заборгував, то повертай все до останньої копійки. Якщо винен, то відповідай по всій строгості закону. Якщо образив, то вибачайся першим, а інакше до мене й не підходь, і навіть не вітайся. «Око – за око, зуб – за зуб». Це ж написано в святому Законі Мойсея, чи не так?

Державам, які нехтують очима, зубами, руками та ногами своїх громадян, звісно слід пильно прислухатись до відмінного закону Мойсея, аби бути гідними слугами Божими на землі. Кращого державного закону від закону Мойсея, закону, що був даний Богом, на світі ще не було. Але ми не – держава, Божа установа на землі, яка покликана берегти мир і спокій, аби дітям світла жилось у мирі та в спокої.

Ми – діти світла. І наша функція інша. Господь в Нагірній проповіді промовляв: «Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:14-16).

І сьогодні Він кличе нас бути мудрими. Ну чого це діти цього світу можуть бути мудрими, а ми не можемо? Звісно, наша мудрість – не від світу, а від Господа, джерела усієї мудрості. Сьогодні Господь навчає нас набувати друзів від багатства неправедного. Управитель із нашої євангельської оповіді почав виявляти доброту до боржників лише коли йому припекло і він зрозумів, що йому буде непереливки, щойно завершиться аудит. В цьому проявилася його мудрість. Він побачив власне становище, оцінив його і зрозумів, де його вихід і майбутнє.

В нас є набагато більше підстав діяти у мудрий спосіб до наших боржників, починаючи з самого ранку, коли промовляємо у молитві: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим!».  Ми ці слова промовляємо, називаючи Бога Отцем, Який милостивий до нас і благодатний, добрий і щедрий, ласкавий і довготерпеливий.

Якби Він застосовував до нас Закон Мойсея так, як ми це заслуговуємо, то у кращому випадку ми всі ходили б скалічені, а в гіршому на цій землі нікого не було б, бо всі згрішили і нема праведного, нема ні одного. Проте наш Бог, Отець – благодатний і милостивий. Він нас настільки полюбив, «що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» (Ів. 3:16, 17).

Ми називаємо Бога Отцем, ми називаємо Христа Спасителем, бо ми віруємо і знаємо, що ми весь час отримаємо від Нього те, що не заслужили. Бо заслужили ми лише на божественний гнів, смерть і вічні муки в пеклі. Але натомість, коли ми каємось у наших гріхах, ми не чуємо від Бога: «Іди зроби те і те, поклонись стільки-то разів і так далі, і тоді, можливо, Я над тобою змилуюсь».  Ні ми чуємо: «Твої гріхи прощено заради Христа!»

Заради Христа всі наші гріхи прощені. Бо Христос, Єдинородний Божий Син, забрав усі наші гріхи на Себе. Він змив їх усі до одного Своєю святою і дорогоцінною кров’ю.  Він помер за кожного з нас і на місці кожного з нас. І Він воскрес, давши кожному з нас перемогу над гріхом, дияволом і смертю. І все це Він зробив через те, що Він так нас любить, любить безумовно, любить безмежно, любить не перестаючи.

Бог називає нас в Ім’я Отця дітьми світла і Він нам прощає усі наші гріхи і провини. Він рве боргові розписки, які Йому підсовує сатана і каже: «Ця віруюча Моя дитина не винна нічого! Всі її борги покриті Христом, Моїм Єдинородним Сином!» Це – божественна мудрість. І Господь хоче, аби ми її застосовували в нашому житті.

Скільки боргових розписок є у нашій голові, в нашій душі і в нашому серці про борги наших ближніх проти нас? Це огидне багатство.  Більше неправедне багатство за нього знайти важко. Той мудрий син світла і та мудра донька світла, яка ті розписки порве – простить не половину боргу, не двадцять відсотків, а всі сто. Тоді такий чоловік, така жінка набуде друга чи подругу від багатства неправедного.  Але цю мудрість дає лише Святий Дух і дається вона через це, звісно, лише віруючим людям, бо лише у віруючих людях живе Святий Дух, а діти світла – храми Духа Святого.  По іншому діти світла й не зможуть учинити.

Але є ще одна складова цієї мудрості. Це не просто скасовувати всі боргові розписки – прощати всі гріхи і провини, тим, хто згрішив проти нас, але й робити добро нашим боржникам.  Діти світу роблять добро, чекаючи на добро у відповідь. Діти світла роблять добро, нічого не чекаючи у відповідь. Ми робимо добро, бо по-іншому ми чинити не можемо, бо не може по-іншому чинити Господь Святий Дух, Який живе у нас.

Ми даємо оливу тим, хто не має на чому засмажити собі картоплю. Ми даємо пшеницю або борошно, аби ті, що не мають чим насмажити млинців чи напекти хліба, мали з чого зробити собі цю необхідну поживу. Так ми набуваємо друзів з багатства неправедного, із цього світу, зараженого гріхом, а отже і бідністю, хворобами та іншими нещастями. Істинне дитя світла не зможе стриматись від добрих діл – істинних добрих діл, які нічого не чекають навзамін, а просто через те, що до них нас спонукає наша віра, Господь, Який живе у нас.

 Управителя з нашої оповіді були готові прийняти до своїх осель у час його скрути вдячні боржники. Дітей світла – дітей, що мають істинну віру, радісно привітає у небесних оселях наш люблячий Господь, Який промовить до нас: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Мт. 25:34). І накриє для нас чудесний банкет у Своєму Царстві, в якому ми воскреслі і щасливі будемо жити по віки віків. Здобувайте друзів, любі брати і сестри, аби й вони були з нами в Царстві! В Ім’я Христа і заради Нього. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.

Молитва на День незалежності України

    

     Боже! Ти - наша Допомога у віки минулі.  Ти - наша Надія у роки грядущі. Ми дякуємо Тобі за річницю проголошення Декларації про Незалежність, за безцінні благословення свободи, яка з Твоєї ласки була здобута 24 серпня 1991 року.  Господи, дай щоб я завжди цінував життя, свободи та можливості мати в Україні щастя. Дай мені готовність служити моєму народові усіма моїми талантами.  Понад усе навчи мене цінувати ту дорогоцінну свободу совісті та віросповідання, без яких інші свободи не виживуть. Дай, щоби я ніколи не спричинився до втрати цих прекрасних благословень через мої особисті егоїзм, амбіції чи байдужість.
     Навчи мене, Господи, що радість свободи приносить також відповідальність служити.  Зроби, щоби я бажав шанувати закони моєї країни, служив моїм співвітчизникам на тій посаді, на яку можу бути обраний, вірно виконував свій привілей голосувати та надавати мою вірну підтримку громадянським інституціям.
      Благослови, Боже, всіх, хто має владу.  Дай їм мудрості та вірності на їхніх посадах. Бережи їх, аби вони не впали жертвами себелюбних груп і дай їм бажання служити інтересам української громади, а особливо вести наполегливу боротьбу проти корупції, підступного внутрішнього ворога, що руйнує наш народ ізсередини.
      Зупини, Господи, російську агресію проти України, зміцни наших воїнів, опережи їх силою Твоєю, аби вони дали могутню відсіч ворогам нашого народу і зберегли українську державу та відновили всі її землі.  Подай тривалого миру нашій країні і всім її установам,  щоби Твоє Євангеліє могло без перепон повернути серця всіх людей від ярма гріха до свободи, здобутої кров'ю нашого дорогого Викупителя, Ісуса Христа, в Ім'я Якого я молюся. Амінь.

Чи Відпущення гріхів є Таїнством?

    

 Відпущення гріхів справді має одну ознаку, яка характерна для Таїнств, а саме, що ним застосовується і запечатується для кожної окремої віруючої людини вселенська обітниця Євангелія. І, з огляду на цю ознаку, не помиляються ті люди, які зараховують Відпущення гріхів до Таїнств Нового Заповіту. Але оскільки Христос для його використання не призначив і не запровадив ніякого земного елементу, то ми не можемо називати його Таїнством у тому самому сенсі, в якому ми називаємо Хрищення і Господню Вечерю. Втім, за умови, що сама ця річ про яку навчає Святе Письмо, утримується у чистоті,  словесні війни розпалювати не варто.

Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства

День Св. Пророка Самуїла

 

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Самуїла. Він - останній із Старозаповітних суддів і перший з пророків (після Мойсея), який жив упродовж XI століття до Різдва Христового. Будучи сином Елкани (з племені Єфрема) і Анни, Самуїл від раннього дитинства був присвячений батьками священному служінню і підготовлений до нього священиком Елієм в домі Господньому в Шіло. Сам Бог установив авторитет Самуїла, як пророка (1 Самуїлова 3:20). Самуїл помазав Саула на першого царя Ізраїлю (1 Самуїлова 10:1). Пізніше, внаслідок Саулового непослуху Богові, Самуїл  відкинув лідерство Саула і на місце Саула царем помазав Давида (1 Самуїлова 16:13). Вірність Самуїла Богові, його духовні глибокі погляди і його здібність надихати інших людей, учинили його одним із великих лідерів Ізраїлю.

Молитва на День Св. Пророка Самуїла:

     Всемогутній Боже!  У милосерді Твоєму Ти дав Самуїлові мужність закликати Ізраїль до покаяння і до віднови їхньої посвяти Господу. Клич нас до покаяння так як кликав до покаяння Натан Давида, аби кров'ю Ісуса, Сина Давидового, ми змогли отримати прощення всіх наших гріхів; через Ісуса Христа. Амінь.

День Св. Бернарда з Клерво

    

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Бернарда з Клерво. Св. Бернарда, як одного з провідників християнської Європи в першій половині XII століття, вшановують не лише у Франції, але й по всьому світі.  Народившись у шляхетній сім'ї в Бургундії,  1090 року, Бернард у віці 22 років залишив достаток своєї спадщини і вступив до монастиря Сіто.  Провівши там два роки, він заснував новий чернецький дім в Клерво. Там його праця принесла рясні плоди. Монастир у Клерво зростав у місійній ревності та служінні, заснувавши понад 60 сестринських домів. Бернарда згадують не лише за його благодійність і політичні здібності - особливим чином ми згадуємо його за його проповідування і написання гімнів. Тексти гімнів "Ісусе, Царю найчудесніший" та "Свята глава зранена" - частина спадщини віри, залишеної Св. Бернардом.

Молитва на День Св. Бернарда з Клерво:

       Боже!  Твоя любов спонукала, аби слуга Твій, Бернард з Клерво, став яскравим світильником у Твоїй Церкві. Милістю Твоєю дай, аби ми також палали духом любові та дисципліни, і зажди ходили у Твоїй присутності, як діти світла; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви