неділя, 5 серпня 2012 р.

Проповідь на 9-у неділю П'ятидесятниці


НЕ СЛУХАЙТЕ ФАЛЬШИВИХ ПРОРОКІВ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх. Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: «Господь говорив: Мир вам буде!» А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: «Зло не прийде на вас!» А хто ж то стояв на таємній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?  Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде...  Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все це! Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують. А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків.  Чи Я – Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь  (Єремії 23:16-24).

Усім… улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!  (Рим. 1:7)  Амінь.

Дорогі брати і сестри, Єроним Стридноський, який відомий також, як Св. Єроним був надзвичайно вченим і продуктивним чоловіком який десь у ІІІ  і IV століттях провів майже 35 років у Віфлеємі. Посеред інших трудів, він переклав латиною Біблію. Його переклад став відомий як Вульґата і впродовж багатьох століть залишався стандартною версію Біблії у західному світі. Одного разу Єроним почув про чоловіка, який хотів здійснити важке паломництво до Віфлеєму, аби там докінчити свій вік. Єроним відправив йому послання з порадою не робити цього. «Бо», - сказав Єроним, «небеса так само близькі до тебе в Британії, як і тут, бо Царство Боже – всередині тебе». 

Багато священиків так не думають і так не наставляють своїх одновірців. Ми чуємо про прощі, які здійснюються багатьма паломниками з різних церков.  Іноді такі прощі, на превеликий смуток, завершуються дуже трагічно, як-от нещодавня паломницька подорож росіян до монастирів у Києві та Почаєві. І я не кажу про те, що не варто мандрувати до різних міст або й монастирів.  Зовсім ні – чого не слід робити, так це шукати в таких подорожах спасіння і прощення гріхів.  Бо саме слово «проща» вже передбачає участь в очищенні від гріхів через власні дії, через власні діла. Паломники мандрують до різноманітних місць, де служив той або інший святий, аби вирішити якусь свою проблему, звернувшись у молитві до нього або до неї, або здійснивши якісь інші дії.

            Дуже часто лунають поради звертатися до того або іншого святого у час якоїсь потреби і це виглядає таким чином наче небеса – велика бюрократична установа з масою міністерств, департаментів і різноманітних відділів, які діють як чиновники з різними повноваженнями і, аби ефективніше вирішити питання, то слід звертатися саме до такого чиновника-святого, аби він посприяв одужанню, в роботі тощо.  Ну і до Бога в нього простіший доступ, просто таки як у земного чиновника з Адміністрації Президента до очільника держави.  А ще краще діяти через Божу Матір, адже вже кого-кого, а її Господь обов’язково послухає, кого ж ще слухати, як на рідну матір?!  До Бога ж важче доступитися, аніж до такої як і ми – Діви Марії.

            І ось тоді вже можна добитися успіху, і миру, і здоров’я, і всього чого лишень душа забажає. Так бува думають обдурені люди, які слухають фальшивих пророків, священиків, які мають проповідувати Самого Христа, а проповідують усе що завгодно, не забуваючи і про Христа, аби у слухачів їхніх проповідей склалося враження, що вони – таки істинні християнські пастирі та проповідники.  Насправді вони лише укорінюють грішників у гріхах, а несправедливих у їхній несправедливості.

Сьогодні через пророка Єремію Господь Бог проголошує суд на таких проповідників, на таких фальшивих пророків. Він каже: «Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх. Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: «Господь говорив: Мир вам буде!» А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: «Зло не прийде на вас!» 

Ці пророки висловлюють привиди серця свого, привиди, навіяні дияволом і його посланцями, вони проповідують те, що суперечить Слову Божому і видають це за Слово Бога, за істину. Господь каже: «А хто ж то стояв на таємній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?»  А що ж їм і їхнім послідовникам за це буде? Господь далі каже: «Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде...  Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все це!»  Але тоді вже буде пізно і для тих, що проповідують не Слово Боже, а привиди серця свого і для тих, хто в ті привиди вірує і покладає на них свою надію.

Навіть якщо вони зодягатимуть на себе тисячі золотих риз водночас, навіть якби вони будували найбільші та найвищі собори на світі, Господь про них каже: «Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують».  Вони пророкують те, що не говорив Бог. Вони пророкують не те, що записане в Його Слові.

А що мають пророкувати правдиві пророки?  Про це Господь каже: «А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків».  Не свої слова проповідують правдиві християнські пастирі та проповідники, не слова якихось інших людей, а слова Божі, слова, які Господь Бог висловив на Своїй таємній раді.

А хто ж був на тій таємній раді?  Ми знаємо про три Особи, Які точно там були, є і завжди будуть: Отець, Син і Святий Дух. А звідки ми знаємо про постанови тієї ради? Зі сторінок Писання – воно звіщає: «Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим» (2 Петр. 1:21).  Той – вірний пророк, той – вірний проповідник, хто проповідує викладене Духом Святим, те, що Господь дає у Писаннях.  А Господь Святий Дух не проголошує миру нерозкаяним грішникам.  Він проголошує гнів Божий на всякий гріх і заплату за гріх – смерть. 

Тож послання Господа для всіх грішників – покайтеся!  Не думайте, що здобудете мир з Богом через власні діла і не думайте, що уникнете Божого гніву якимось підкупом.  Покайтеся і не біжіть, не їдьте десь далеко, а робіть це просто тут і зараз.  Бо Господь також звіщає, що Він не хоче Вашої смерті, а хоче Він, щоб ви жили – для цього Божий Син стався людиною.  Він промовляє: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали» (Ів. 10:10).
Він прийшов до нас, бо безмежно нас любить. Він прийшов у цей світ, бо не хоче, щоб хтось загинув, а хоче, аби всі люди спаслися і мали вічне життя у Його Царстві. Аби нам не зараховувалися провини й гріх, Ісус Христос став під Закон і досконало виконав його.  Він прожив досконале життя на нашому місці і заради нас. Ми падали в гріх, але не Він. Нам не вдавалося чинити добро, але Христос добро чинив завжди.

І найголовніше – Він на Себе забрав усі наші гріхи і провини.  Він не відправив нас у паломництва або в якісь інші подорожі, аби ми там здобували собі прощення гріхів або мир з Богом та для своєї душі.  Мир для нас здобув Він.  Бог ненавидить усякий гріх і гріх – ворожнеча проти Бога.  Христос усі наші гріхи поніс на Голгофський хрест і там змив їх Своєю святою кров’ю.  Він помер за всі наші провини і сьогодні вам Бог проголошує прощення заради Ісуса Христа, Свого Єдинородного Сина, а нашого Господа і Спасителя.

Фальшиві пророки обіцяли мир, а натомість отримували лютість, вихор і бурю Господню, вогонь, війну та руїну в цьому житті, а у вічності – пекло. Господь Ісус Христос обіцяє мир з Богом, прощення гріхів і життя вічне і дає Його, бо Він на третій день воскрес із мертвих, аби ви сьогодні, любі брати та сестри, були виправдані перед Богом заради Христа і жили в мирі з Господом, а вкінці вспадкували вічне життя в Божому Царстві.

І не треба десь далеко йти чи їхати, аби знайти Бога.  Бог наповнює небо і землю.  Він – всюдисущий.  І Він каже про Себе: «Чи Я – Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю?»  Бог бачить вас, а  ви дивіться на Бога очима віри. Бо християнська віра це –  «підстава сподіваного, доказ небаченого» (Євр. 11:1).  Вірою далекий Бог стає Богом близьким, бо вірою ми отримуємо Христові заслуги, вірою ми зодягаємося в Христову праведність і вірою ми стаємо дітьми Божими і маємо з Богом мир.

Проти цієї віри в Христа воює світ і проти неї спрямовують свої головні отруйні стріли фальшиві проповідники. Як і за днів пророка Єремії вони не виступають прямо проти Христа, адже вони хочуть здаватися Його слугами.  Вони просто намагаються спотворити Його Слово, перекрутити його і на перше місце виставити привиди свого серця – ідеї про те, що ми виправдовуємося не самою вірою в Христа Божого Сина, а ділами, вірою й ділами і всяке таке інше.

Проте Бог залишається Богом.  Ісус Христос – учора і сьогодні, і повіки той Самий. І «Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії» (1 Петр. 1:25).  І Його послання до всіх людей однакове: «Праведний житиме вірою», саме вірою в Христа.   Вірою в Христа – Бог до нас не близький Суддя, а близький та любий Отець. Вірою ми отримуємо благословення від нашого близького Бога через Його святе Слово.  І вірою ми отримуємо благословення від люблячого Христа, коли Він стає настільки близьким у Своїй всемогутній любові до кожного з нас, що дає нам Свої правдиві тіло та кров у хлібі та вині Святої Вечері, аби ми сьогодні мали повне запевнення про прощення наших гріхів і вічне життя у Його Царстві.

Через віру Христос «замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові, змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина,  і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою» (Еф. 3:17-19). Бо то Він наповнює небо і землю і хай Він сьогодні і завжди наповнює ваші серця, аби ваша мандрівка до Царства Небесного була сповнена любові до Нього і до ваших ближніх. Заради Христа. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).

Немає коментарів: