неділя, 20 жовтня 2019 р.

Проповідь на 18-у неділю по П'ятидесятниці

                       
ОДИН ГОСПОДЬ, ОДНА ВІРА, ОДНЕ ХРИЩЕННЯ
                         (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас, зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного, пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру. Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрищення, один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх (Ефесян 4:1-6).

            Нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Еф. 1:2) Амінь.

Дорогі брати і сестри, ми живемо у світі плюралізму. Вже наших дітей змалку привчають до того, що існують чимало різних поглядів і всі вони мають право на існування не через те, що ми повинні дати їм шанс пізніше прийти до правди, а через те, що вони теж мають свою істину. «Всі мають свою істину» - є фактично гаслом пост-модерну, який не є, власне кажучи, ніяким гаслом пост-модерну, а видозміною старого і риторичного питання ще Понтія Пілата, яке він поставив Синові Божому: «Що є правда?» (Ів. 18:38).

Таке послання світу спрямоване проти Бога та проти Його Слова. Мета такого послання полягає у тому, аби відвести нас від однієї-єдиної правди про наше спасіння, аби ми збились на манівці і не змогли потрапити до Царства Небесного, а натомість опинились у палаючих глибинах пекла, з яких немає виходу.

Світ і його князь, диявол, пропонують досить зручне, на перший погляд послання – всі релігії мають істину і всі вони пропонують спасіння. Вони пробують переконати нас, що це просто Бог об’являвся в усіх цих релігіях по-різному. Тож, віруй у що хочеш – головне будь доброю людиною і тоді ти спасешся. Не важливо, як зветься твій бог – важливо, щоб твоя віра була щира і щоб ти робив добро та виконував правила і тоді все буде добре. Ти будеш у раю.

Заманлива пропозиція, правда ж? Не потрібно ні з ким змагатись, а тим більше комусь щось доводити. Живи собі, віруй у що хочеш, займайся чим хочеш, можеш навіть періодично міняти своє вірування або змішувати його з якимось іншим віруванням – ти все-одно отримаєш в нагороду вічне життя. Світ і диявол наче повчають: «Вчора ти міг надіятись на щось одне. Сьогодні ти так само можеш надіятись з однаковим успіхом на щось інше. А завтра ти можеш уже надіятись на щось третє. Успіх все-одно буде однаковим». Успіх, звісно, буде, але не для людини, а для ворога людського роду. Бідна людина, яка має фальшиву надію, отримає не вічне життя, а вічні муки в аду.

Сьогодні Господь Святий Дух через Апостола Павла нагадує нам про одну і єдину надію нашого покликання, одну і єдину надію нашого вічного життя. Він каже, що є лише один Господь. Проти цієї істини бунтує світ і люто воює диявол, але вона залишається незмінною споконвіку, коли був Бог і нічого, і нікого більше не було.

Він, Отець, Син і Святий Дух, залишається нашим єдиним Господом – один Бог у Трьох Особах, Бог, Якого ми ще називаємо своїм людським терміном – Святою Трійцею. Цей Бог обявився у Ісусі Христі. Про тайну цього обявлення нам звіщає Апостол і Євангеліст Іван: «Ніхто Бога ніколи не бачив, – Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був» (Ів. 1:18). Вічний Бог Син виявив нам Отця через воплочення, народившись від Діви Марії людиною.

Саме цього обявленого Бога Св. Апостол називає сьогодні Господом. Ісус виявляє нам Отця, а Святий Дух свідчить весь час про Ісуса, звертаючи весь час нашу увагу на Нього, і наголошує: «Один Господь!» Все Писання свідчить про цього Господа Христа. Вся Біблія, все Боже Слово спрямовує нашу увагу на Сина Божого.

Воно так робить, бо Ісус – єдина надія нашого спасіння. Без Христа ми були навіки приречені перебувати під владою гріха, диявола і смерті. Бог – справедливий і Його вирок на кожен гріх – суворий і непохитний: «Заплата за гріх – смерть».

Але водночас Його любов до нас невимовна і послання Боже залишається повіки незмінним: «Дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Рим. 6:23). Через цю любов до кожного з нас, любі брати і сестри, Бог Син вибрав воплочення – стався людиною, аби на Себе забрати усі до одного наші гріхи і обмити їх Своєю святою, невинною і божественною кровю.

Сам Бог стається людиною і йде на страшну смерть на хресті, аби викупити нас від нашого гріха, від влади диявола і смерті – аби принести Себе Самого в абсолютну і досконалу жертву за всі гріхи світу. Бог – Господь і іншого Бога та Господа немає. Христос – Господь і поза Христом спасіння немає. Ніхто не віддав Себе у жертву за наші гріхи. Зробив це лише наш Господь. Ніхто не подолав смерті – із мертвих воскреснув лише наш Господь Христос.

І все це Він зробив для кожного з нас, бо Він настільки сильно нас любить. І любов Христова триває вічно. Він хоче, аби ми це знали, тож щоразу про Свою любов Він нас запевнює. Він нас запевнює про Свою любов до нас приватно, коли ми молимось і читаємо Його Слово. Він проголошує це прилюдно у церкві, коли ми збираємось, аби почути Його Слово і причастись Христовими істинними тілом і кров’ю у хлібі та вині Святої Євхаристії, з якими Він дає нам прощення гріхів і вічне життя.

Господь нічого не вимагає від нас. Він каже нам лише вірувати в Нього, довіряти Йому, уповати на Нього. Саме це й означають ці слова Св. Павла «один Господь» і «одна віра». Вони ідуть поряд, бо вони нерозривно повязані. Віру в Христа творить Господь Святий Дух. Віра – це дар Святого Духа. І вірою ми отримуємо все, що для нас здобув Господь Христос. Вірою ми отримуємо прощення гріхів. Вірою в Христа ми стаємо виправдані перед Богом. Вірою ми одержуємо вічне життя і воскресіння, і Царство Небесне.

Ця віра лише одна, як і один Господь. Ніяка інша віра не дасть прощення гріхів. Бо прощення гріхів здобув лише Христос, і це прощення дарується лише тим, хто має віру в Христа. Так само і виправдання. Не можна виправдатись перед Богом без віри. Виправдовує лише віра в Христа. Одна віра, каже Апостол.

Не будь-яка віра несе прощення гріхів, а лише ця віра в Христа – віра, яку створив у наших серцях Господь Святий Дух. А віру цю Він створив через Слово Христове, через Євангеліє. Якщо хтось має іншу віру, тоді це – не одна віра, тобто не та віра, яка приносить прощення гріхів, виправдання і вічне життя.

Бо ця віра – особлива. Вона створена Святим Духом, Який діє через Євангеліє і ця віра не уповає у своєму спасінні на добрі діла або на ще щось. Ні, ця одна віра уповає лише на одного Господа. Якщо є в комусь віра, яка надіється на Христа і на свої добрі діла, то це не та одна віра про яку говорить нам сьогодні Христів Апостол. Бо ця одна віра вона має лише одного Господа, а не Господа і добрі діла, або Господа і святих, або Господа і мощі, або Господа і все інше, що можна знайти у світі і де завгодно.

Але віра, яка уповає на щось поза Христом або на Христа і на ще щось одночасно – це не одна віра, про яку говорить нам сьогодні Святий Дух. Одна віра стосується лише одного Господа. І де є віра від Святого Духа, там вона буде уповати лише на Христа і прагнути Христа, Його повернення у славі. Ця одна віра також прагне чути свого Господа у Слові і горнутися до Нього у Святому Причасті.

Ця віра так само буде прагнути виявляти любов до наших ближніх, бо лише ця одна віра чинна любовю. Ця любов не фальшива любов, що будується на розрахунках і думає: «А що мені за це буде? Скільки гріхів мені за це спишеться? Або скільки мені буде за це зроблено добра?» Ця любов – щира і спонтанна, бо вона лине від віри, яка створена Святим Духом. Тож походження її у божественній любові, у благодаті, бо вона є її породженням.

Так само є й одне Хрищення. Як і віра – воно дар від Бога і воно здійснюється Богом. Ті, хто не розуміє Христа, не розуміє і того, що Він робить. Інколи ми чуємо про те, як була перехрищена та або інша людина. Той, хто кличе перехрищувати дітей Божих, які були охрищені в Ім’я Отця, і Сина і Святого Духа, той ставить себе на місце одного Господа або поряд з Ним і наче стверджує, що від Божого Слова можна віднімати або до Божого Слова можна додавати, забуваючись про погрозу Божу: «Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій» (Об. 22:18, 19).

Один Господь, одна віра, одне Хрищення – написано в Біблії і це одне Хрищення ми сповідуємо у нашому Символі віри сьогодні: «Вірую в одне Хрищення на відпущення гріхів». Як сказав Бог, так воно і є. Він дав нам Хрищення. Він його чинить. І це ще одна велика тайна, яку ми сповідуємо, в яку ми віруємо і якою ми радіємо. Адже у Хрищенні ми отримали прощення гріхів. У Хрищенні ми отримали нове життя. У Хрищенні ми зодягнулися у праведність Христову. У Хрищенні ми стали дітьми Божими і частиною народу Божого. У Хрищенні ми отримали громадянство Царства Небесного. Яке велике благословення – це наше Хрищення!

Як один Господь на цілу вічність, як єдина спасенна віра для всіх без винятку людей – віра у Христа, так само і Хрищення – одне на цілу вічність. Апостол ставить Хрищення у цей величний священний ряд, аби ми тішились ним щодня і, аби ми цей дар Божий і цю Тайну Божу весь час цінували.

Доктор Мартін Лютер пояснює це нам таким чином: «(Хрищення) означає, що старий Адам у нас має бути втоплений щоденним каяттям, і мусить померти з його лихими вчи­н­­ка­ми та бажаннями, і що замість нього повинна щоденно поставати та воскресати нова людина, яка житиме перед Богом у праведності та непорочності вічно». Як чудесно діє Хрищення – коли ми каємось, то наш старий Адам топиться, а постає і воскресає нова людина. Ми повертаємось до нашого першого дня, коли у Хрищенні ми померли з Христом і ми линемо до того дня, коли наш Господь повернеться у славі, і ми воскреснемо до вічного життя у прославленому тілі у Царстві Божому.

Один Господь, одна віра, одне Хрищення. Який чудовий наш Господь!  Як Він нас любить і які прекрасні дари Він нам дає, аби ми раділи Його прощенням, Його праведністю і ходили під покровом Його любові в цьому світі, аби згодом увійти в Його Царства слави. Прийди, Господи Ісусе!  Амінь.

Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь (Еф. 6:24).

Немає коментарів: