ДУХ ВІД БОГА І ДУХ АНТИХРИСТІВ
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Христос воскрес!
А якщо ми переведемо наш погляд на північний схід і схід, то в Росії ми будемо бачити не лише масу церковних будівель, але й запевнення про те, що істинне християнство збереглось лише на Московії, а всі інші церкви, за дуже незначним винятком – відступники і єретики. В них свої критерії відбору про те, що таке істинне християнство, а що є розколом і всяким іншим злом. Як розібратись нам, де є істинне християнство і чи не є правильним підхід : «У кожній церкві вірують в Бога, тож немає значення, в яку церкву ходити і якого проповідника слухати. Яка різниця, кого ти слухаєш?».
Сьогодні Господь Святий Дух через Апостола Івана застерігає нас саме від такого підходу, Він каже нам сьогодні: «Улюблені, не кожному духові вірте». Кого Апостол має на увазі під цим словом «дух»? Ми ж не спілкуємось із духами, коли заходимо в церкву. Ми там бачимо проповідників. Під словом «духи» Апостол має на увазі саме проповідників. Бо кожен проповідник представляє одну з духовних сил – Бога або диявола.
Отже, ми не повинні бути довірливими, як телята і сприймати на віру все, що чуємо від різних проповідників. Цей заклик не вірити всім підряд проповідникам дуже серйозний і стосується усіх без винятку улюблених Божих, тобто християн. Ми повинні вірити не всім. Натомість ми повинні духів, тобто проповідників випробовувати. А на що їх випробовувати?
Ми повинні їх випробовувати, чи вони від Бога. Не кожен проповідник, який заявляє про те, що він християнський проповідник, є насправді від Бога. Бо, каже Апостол «неправдивих пророків багато з'явилося в світ». Слово «пророки» тут означає «проповідники». Від Апостольських часів нічого не змінилось. У світі є багато неправдивих пророків, тобто проповідників, які не є від Бога і які проголошують обман.
Апостол кличе нас, аби ми усіх проповідників випробовували, тобто перевіряли чи вони проповідують істину Божого Слова. Апостол кличе нас, щоб ми звіряли їхнє проповідування із Біблією. Перша і головна Біблійна істина, на якій наголошує Апостол Іван – воплочення Божого Сина. Власне саме з цього й починається Євангеліє від Св. Івана: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей… І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (1:1-4, 14).
Хто відкидає воплочення Бога – те, що Бог стався істинною людиною, є фальшивим пророком і неправдивим проповідником. Це одразу відкидає усі релігії, окрім християнства. Але є й ті, що маскуються певними християнськими назвами, словами, але відкидають цю істину про те, що Ісус Христос є істинний Бог, і що Він стався істинною людиною і залишається такою людиною, Богочоловіком, навіки віків. Якщо в часи Апостола Івана поширеною була єресь гностиків, то нині ми маємо не лише «Свідків Єгови», але й багатьох інших, які спотворюють Боже Слово, заперечують Божественність або людськість Ісуса Христа а отже не є від Бога.
А від кого ж тоді ці люди? Апостол пояснює: «А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, але він – антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі». Антихрист завжди пропонує щось інше замість правдивого Христа. Замість Бога, Який «полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16), вони проповідують бога фальшивого – бога, який діє наче світ і диявол.
Тож і проповідь їхня буде дуже світською. Проповідники антихриста проголошують те, що дуже цінується у світі і світом. Вони говорять про спасіння добрими ділами. Вони говорять про процвітання в цьому світі. Вони говорять про завоювання інших країн і підкорення інших народів. Вони дуже добре знають бажання світу і сильних цього світу, то й проповідь їхня спрямована на влещування їхніх вух. Ті, що не знають Христа, вважають їх за своїх.
Погляньте, наприклад, на московського патріарха Кіріла. Він
проповідував був, що українців слід було покарати за те, що ми, мовляв,
неправильно прочитали якусь історію. А сьогодні він проповідує, аби нас убивали
і називає геноцид українського народу і знищення нашої країни священною війною.
Кіріл московський – це дух, проповідник від антихриста. Він маскується під
християнина, але проповідує вчення сатани, яке дуже до вподоби нинішньому
російському жорсткому світові і народові.
Чи чують слухачі неправдивих проповідників заклик Добру Новину
про те, що Сам Бог Син стався людиною, аби бути нашим Агнцем Божим, що на Себе
забрав усі наші гріхи і обмив їх усі до одного Своєю святою і невинною кров’ю і що в Його Ім’я ми маємо прошення усіх без
винятку наших гріхів і провин, і що Христова жертва – досконала і повна, і що
кожен, хто вірує в Христа розп’ятого і воскреслого, вже виправданий самою вірою
в Нього і вже має спасіння, і вічне життя?
Перевіряти, а не боятись. Бо ми вже, каже Апостол, їх перемогли. Як? Через віру в Христа. Бо ми маємо те, чого їм ніколи в нас не відібрати. Ми маємо Христа. Ми належимо Христові. Ми живемо в Христові, а Христос живе у нас. А отже у Христі ми маємо перемогу над гріхом, над владою диявола і над самою смертю. Бо Христос воскрес! Воскреснемо і ми!
Апостол каже нам про проповідників від антихриста: «Вони – від
світу, тому-то говорять від світу, а світ слухає їх». А ми, продовжує Апостол,
«ми – від Бога, хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, – той не слухає
нас. Цим пізнаємо Духа правди та духа обмани». Дух обману – дух жорсткості,
підступності та убивств. Таким є дух антихриста і його творця, сатани. Таким є
дух усіх проповідників від антихриста.
Їх легко впізнати за їхньою жорстокістю, зокрема до гнаних і тих, кого
убивають.
Бога не знають не лише ті, що розпочинають і підхвалюють загарбницькі війни. Ті, що створюють різні перепони для своїх ближніх, щоб їх визискувати, теж не знають Бога. І ті, що знущаються з інших людей – вони Бога не знають, адже Бог є любов. Але, хто знає Бога, тобто, хто вірує в Христа, той любить своїх ближніх. І той буде мати чимало способів для того, щоб свою любов до людей виявляти.
Чому? Бо наш Бог є любов! «Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога», – каже нам Апостол, а в тому, «що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи». Тут Апостол знову атакує на вчення Антихриста, яке полягає в тому, що ми для спасіння повинні заслужити Божу любов ділами.
«Нічого подібного!», – наче каже Св. Іван. Не ми першими полюбили Бога і джерело любові, яку мають Божі – не в нас, а в Богові. Він є любов. Він нас перше полюбив. Христос помер за на, коли ми були ще гіишниками, аби наші гріхи були прощені і воскреснув із мертвих, аби ми були виправдані і теж мали воскресіння і вічне життя. Ось така Божа любов!
Поєднавши нас із Собою у Христі і через Христа, Який живе в нас і живить нас Своїми істинними тілом і кров’ю, Бог вливає у наші серця Сою любов. Любов дає нам Бог. Походження любові, про яку говорить Апостол – божественне. Ця любов від Бога. Перше Бог любить нас, робить нас Своїми дітьми і дає нам Свою любов.
А вже тоді ми можемо справді любити – любити не так як любить
світ, а так як любить Бог. Бо ця любов – від Бога, як каже Апостол: «Улюблені,
коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!» Любов – дуже
добрий тест на перевірку духа правди і духа обману, Церкви істинної і церкви
фальшивої. Бо Церкву істинну створив Христос, за неї Він помер і для неї Він
воскрес. Христос воскрес! Воістину воскрес! Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар