субота, 27 квітня 2024 р.

Протест Лютера проти синтезу мудрості світу і мудрості божественної

      Схоластична ідея про синтез між обявленням і розумом виявилась фатальною… У жодному разі богословя  не сміє прагнути синтезу між людською мудрістю і мудрістю божественною. Ця одвічна спроба залити дурість хреста мудрістю світу – навіть там, де ця мудрість сама по собі доволі легітимна, наприклад, природне знання про Бога і Його закон (Римлян 1, 2) була саме тим, проти чого Лютер так палко протестував у його богословї хреста. Те, що Лютер має на увазі стає дуже чітким в його власному поясненні його двадцять першої тези у Гайдельберзькому Диспуті (1518 р.): «Богословя слави називає зло добром, а добро – злом. Богословя хреста називає все тим, чим воно насправді є»:

«Це – зрозуміло: хто не знає Христа, той не знає Бога, схованого в стражданні. Через це він віддає перевагу ділам над стражданням, славі над хрестом, силі над слабкістю, мудрості над глупством, і загалом – добру над злом. Це ті люди, яких апостол називає «ворогами хреста Христового» (Фил. 3:18), бо вони ненавидять хрест і страждання, а люблять діла і славу діл. Таким чином вони називають добро хреста злом, а зло діла – добром. Як вже було сказано, Бога можна знайти лише в стражданні і в хресті. Через це друзі хреста кажуть, що хрест – добрий, а діла – злі, бо через хрест діла усуваються з трону, а старий Адам, який особливо розбудовується ділами, розпинається. Не може такого бути, щоб людина не надималась своїми добрими ділами, хіба що вона буде здута і зруйнована стражданнями і злом, допоки не пізнає, що вона – марна і, що діла – не її, а Божі»[1].

Лютер далекий від того, щоб відкидати природне знання, закон чи смертність. Суть сказаного ним полягає в тому, що поза хрестом ці реалії спотворюються у замінники Христа: «Втім та мудрість сама по собі не є злом, ані слід уникати закону, проте без богословя хреста людина зловживає найкращим у найгірший спосіб» (Теза 24).[2]

Сучасне богословя, будучи далеким від зречення схоластики, приймає все це у радикалізовній формі.

 Курт Маркварт


[1] Твори Лютера, Американське видання, т. 31, с. 53.

[2] Твори Лютера, Американське видання, т. 31, с. 55.

Немає коментарів: