ЧЕРЕЗ УТИСКИ ДО ПРОБУДЖЕННЯ І СЯЯННЯ
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Благодать вам та мир нехай
примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! (2 Петр. 2:1) Амінь.
А якщо хмелина перебуває з навітряного боку, то вітер все сильніше притискає хмелину до дерева так, що складається ось те враження, що хмелина наче горнеться до дерева. І знову їй буря не може нічого зробити. І так, і так хмелина рятується і перебуває у безпеці. Так буває із нами, коли ми віруємо в Господа Христа.
Саме на Господа Христа, на Його прихід вказує через Даниїла свого славного пророка, Бог. Михаїл – це Головнокомандувач війська небесного. Він бореться за Божих дітей. Він допомагає їм. І він також є передвісником Свого Верховного Головнокомандувача – Того, Хто є Великим Князем, Князем Миру, тобто Христа.
Син Божий, Цар над царями і Пан над панами став посеред синів Божого народу, аби народитися посеред Свого народу, вирости посеред нього, жити посеред нього і служити Своєму народові проповіддю Євангелія і великими чудами, які підтверджували, що Ісус Христос – Син Божий, давнообіцяний Месія-Христос і Спаситель.
Як Архангел Михаїл вів тяжку і запеклу боротьбу проти сил пекла, так і воплочений Син Божий дав вирішальний бій дияволові і всій його владі. Він на Себе забрав усі гріхи світу – гріхи не лише Свого народу, але гріхи всього людства, ваші і мої гріхи і всі їх Ісус поніс на хрест Голгофи. І там Він їх обмив Своєю святою і невинною кров’ю.
На хресті Син Божий приніс Себе у жертву за гріхи цілого світу. Він помер за всіх на світі людей. Він помер за кожного з нас, любі брати і сестри. Немає такого гріха, за який би не помер Ісус Христос. Немає такого гріха, який би диявол міг узяти і обвинуватити в ньому віруючих у Христа. На хресті виконалась та обітниця, яку ще наші прабатьки почули в Божих словах, якими Він проклинав диявола: «Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту».
Ісус на хресті стер голову дияволові. Його бій проти диявола був переможний, хоча й Сам Ісус «був вражений у п’яту» і помер. Але на третій день по Своїй смерті Він воскрес із мертвих і є Первістком з померлих. Він відкрив гріб не лише свій, але й Він відкрив наші гроби, адже кожен, хто вірує в Христа розп’ятого і воскреслого, теж воскресне до вічного життя з Ісусом у Царстві Божому. Пророцтво Даниїла виконалось. Син Божий народився, жив і помер, і воскрес і далі перебуває повіки віків при синах і доньках Божих – при всіх віруючих.
Так, ми Його зараз не бачимо зором фізичним, бо Він вознісся на небеса, аби там царювати, як наш Господь, Спаситель і Цар. Але Він присутній, бо Він далі залишається Бог всюдисущий і людина в одній Особі. Він промовляє до нас через Його Слово. Він причащає нас Своїми істинними тілом і кров’ю у хлібові та вині Святої Євхаристії. Він захищає нас також посилаючи нам на поміч Своїх ангелів на чолі із Архангелом Михаїлом.
А нас є від чого захищати. Нас
прагне знищити диявол. Апостол Петро попереджує нас: «Будьте тверезі,
пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, рикаючи, як лев, що шукає пожерти
кого. Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й
вашому братству по світі» (1 Петр. 5:8, 9). Зауважте, любі брати і сестри, що
атаки диявола спрямовані не лише, скажімо на українських християн, але й на
християн по світі.
І подекуди вони добиваються успіхів. Погляньте, наприклад, на
ті українські землі, які захопила тиранічна Росія. Скільки там уже зачинено
церков! Скількох пастирів було піддано катуванням і гонінням! Скількох вірних
Божих було вкинуто у в’язниці! Та й ми повинні постійно вести боротьбу за те,
аби й з українських церков не забирали проповідників Слова Христового.
Тож таким буде життя Церкви і християн, вірних Богові людей аж до повернення Христа у славі. Бо, коли Даниїл говорить про великі утиски, то він пророкує якраз про час від Вознесіння Господнього аж до Другого Пришестя Христа у славі. Але якою буде доля тих, хто зазнаватиме утисків? Даниїл пророкує: «І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі».
Господь Христос казав Своїм учням, які раділи тим, що їм корились біси: «Не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!» (Лк. 10:20). На небі імена віруючих у Христа – ваші імена, любі віруючі і моє ім’я записані у книгу життя. Кожен, хто вірує в Христа – записаний у книгу життя на небі. А коли твоє ім’я записане в книгу життя, то ти врятований, ти спасенний, ти вже маєш вічне життя. І що би тільки з тобою не робив диявол і світ – воскресіння і вічне життя від тебе їм не відібрати. Ти вже маєш спасіння. Кожен, хто вірує в Христа, хто уповає на Сина Божого – має спасіння. Ти наче та хмелинка, яка в’ється довкола міцного дерева, завжди захищений Христом.
Свого часу, утішаючи віруючих, Мартін Лютер був написав: «Чи живе християнин, а чи помирає, – він завжди перебуває у кращому стані. Яке благословення – бути християнином і вірувати в Христа! Ось чому Павло каже: «Бо для мене життя – то Христос, а смерть – то надбання» (Фил. 1:21). В Римлян 14 (:8) він каже: «коли живемо – для Господа живемо, і коли вмираємо – для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми – Господні!» Цю безпеку Христос здобув для нас Своєю смертю і воскресінням, аби бути Господом і живих, і мертвих, і мати змогу тримати нас у безпеці як у смерті, так і в житті… Милість Божа у нашій слабкості показує нам, що хоча смерть і не щезає, сила її зменшена Христом до простої тіні. Ось чому в Писанні смерть називається радше сном, а не смертю».
І про це ж саме далі пророкує Даниїл, кажучи: «І багато-хто з
тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на
наруги, на вічну гидоту». Усі хто помер – вони наче просто сплять не на ліжках,
а у земному поросі. І з нього всі вони пробудяться, бо «багато-хто» у Біблії
означає часто «всі». Коли пророк каже збудяться, то він має на увазі
«воскреснуть». Бо воскресіння буде наче пробудження зі сну. Ми помираємо, наче
впадаємо в дуже глибокий сон. А коли воскреснемо, то наче пробудимось із того
сну.
Пекло описує Господь по різному. Тут воно названо місцем, де ті що не вірують у Христа, і звісно, ті, що переслідують християн зазнаватимуть наруг і це також місце вічної гидоти або ж зневаги чи відрази. Той, хто хотів мучити інших – того самого будуть мучити і його мукам, на відміну від мук християн, кінця не буде ніколи.
Ми ж будемо радіти вічним життям у Божому Царстві. Ми будемо наче сяяти у славі, бо ми будемо зодягнуті в нові прославлені тіла у спасінні, яке для нас здобув Син Божий. Але особлива честь буда проповідникам і всім тим «хто привів багатьох до праведності», тобто до віри в Христа. Такі будуть сяяти «немов зорі, – навіки віків». Хай Бог благословить Україну, аби в нас таких було багато. В Ім’я Христове. Амінь.
А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а
непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід
Господа нашого Ісуса Христа! Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте! (1
Сол. 5:23, 24). Йому нехай буде слава повіки! Амінь.