середа, 31 серпня 2022 р.

День Св. Ісуса Навина

 Сьогодні ми згадуємо Св. Ісуса Навина і дякуємо  за нього Богові. "Ісус, син Навина, був служитель і наступник Мойсея, і провідник народу Ізраїлю, який провів їх через сухе русло Йордану у Край Ханаанський.  Він мав таке саме ім'я, як наш Спаситель, Ісус Христос [оскільки єврейською мовою імена "Єгошуа" та "Ісус" звучать однаково]. Він був прототипом Христа, Який привів дітей Авраама через Йордан життя бід і смерть у спочинок вічного життя...

    Коли першого дня 2493 року від створення світу помер Мойсей, Єгошуа повів народ Ізраїлю у Край Ханаанський, який був обіцяний їхнім батькам. Він здобув відмінні і дивовижні перемоги для Божих обранців. Подолавши царів Ханаану, він розділив край і в кінці помер у віці 110 років. Єврейською мовою його ім'я звучить Єгошуа або Йосуа, тобто "Спаситель", "Помічник". Грецькою мовою його ім'я звучить Іесус або Єсус".

Давид Хитрей

Молитва на День Св. Ісуса Навина:

Господи Ісусе Христе!  Твій слуга Ісус Навин провів дітей Ізраїлю через хвилі ріки Йордану в край, що тік молоком і медом.  Ісусе Христе!  Веди нас крізь води нашого Хрищення ув Обіцяний Край нашої вічної домівки, в якому Ти живеш і царюєш з Отцем і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

вівторок, 30 серпня 2022 р.

Залишатись учасниками Христа: проповідь на 11-у неділю після П'ятидесятниці

                ЗАЛИШАТИСЬ УЧАСНИКАМИ ХРИСТА

         (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)           

Тому-то, як каже Дух Святий: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині, де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років. Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: «Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх», тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!»

Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха. Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця, аж поки говориться: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!» (Євреїв 3:7-15). 

            Благодать (вам), милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого! (2 Тим. 1:2) Амінь. 

Дорогі брати і сестри, можна лише уявити радість ізраїльтян, коли вони виходили із Єгипту, з дому рабства.  Ми добре памятаємо, як єгиптяни ставились до ізраїльтян, своїх рабів. Оскільки Господь благословляв Свій народ навіть на чужині, то народ сильно виріс так, що єгиптяни вдалися до геноциду, вимагаючи вбивати всіх первородних хлопчиків. 

            З ізраїльтян єгиптяни знущались, змушуючи їх до важкої праці, вони їх били і карали за найменші провини. Життя Ізраїлю ставало нестерпним, тож народ Божий взивав до Господа.  На провідника народу Господь вибрав Мойсея і промовив до нього: «Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його. І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом» (2 М. 3:7, 8). 

            Тож найперша Пасха, коли Господь перейшов Єгипет і зберіг доми, в яких споживали тіло пасхального ягняти, а кровю його намастили одвірки, була справжнім торжеством Ізраїлю, що вирушає в Обіцяний Край. Дорогою до Обіцяного Краю за ізраїльтянами гналась єгипетська армія, яка втопилась у Червоному морі, крізь яке Ізраїль пройшов наче суходолом – таке велике чудо створив Господь для Свого народу, що здавалось, що відтепер народ буде відданий Богові доки існуватиме світ!  

            Проте так не було. Було сходження Мойсея на гору Сінай, де Господь дав Своєму народові Закон. І було масове відступництво народу від Господа поки Мойсея не було. Було покаяння і був марш, і була готовність Господа ввести Свій народ в Обіцяний Край, на оглядини якого було відправлено 12 розвідників – по 1 від кожного племені Ізраїлю. 

            І що вони там побачили? Край, що тече молоком і медом? Так!  Але крім цього вони побачили там укріплені міста, озброєні армії і дуже великих та міцних людей. Десятьом розвідникам стало страшно від самої думки іти і завойовувати Ханаан так наче Господь зовсім недавно не знищив найпотужнішої армії на світі у Червоному морі! То був сумнів не у власних силах, а сумнів у Господі! 

            Лише двоє розвідників залишились вірні Богові та довіряли Його обітниці: Ісус Навин і Калев. «Калев утихомирював народ перед Мойсеєм та й сказав: «Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!» (4 М. 13:30). А коли народ вкінець збунтувався, то «Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою, та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: «Той Край, що перейшли ми по ньому, щоб розвідати його, Край той дуже-дуже хороший! Якщо Господь уподобає Собі нас, то впровадить нас до того Краю, і дасть його нам, Край, який тече молоком та медом. Тільки не бунтуйтесь проти Господа, і не бійтеся народу того Краю, бо вони хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, не бійтеся їх!» (4 М. 14:6-9).  Саме Ісус Навин стане провідником народу після Мойсея і великим полководцем народу Божого!

            Знаєте, що ізраїльтяни захотіли зробити з цими двома вірними розвідниками? Вкаменувати!  І вони б убили цих двох мужів Божих, якби не втрутився Господь, а Його слава  «появилася в скинії заповіту всім Ізраїлевим синам...» (4 М. 14:10).  Через цей бунт проти Господа Ізраїль змушений був ходити в пустині цілих сорок років, допоки не помер останній дорослий заколотник проти Божої волі.  Ось про які бунти нам повідомляє сьогодні Писання в Посланні до євреїв, цитуючи Псалом 94 (95). 

            І саме від таких бунтів Господь Святий Дух застерігає нас сьогодні. Наші виклики сьогодні теж дуже серйозні. На нас напав дуже могутній ворог, Росія. Росія сама про себе вихвалялася, що в неї друга за могутністю армія світу, а білоруський Лукашенко заявляв, що за 3-4 дні Україну буде повністю завойовано. Перед цим вони роками намагались розколоти наш народ, ослабити нашу економіку і армію. І при цьому постійно вели духовну війну проти українських віруючих. 

            Коли ми бачимо, як росіяни захоплюють наші міста і села, руйнують усе, що потрібне для нашого життя, убивають і катують українців і українок, в нас можуть зявлятись різні думки. Багато-хто зі страху взагалі тікає за межі України. Тож через автора Послання до євреїв нас Господь кличе: «Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!» 

            Зле серце невірства – це серце відступника. Це серце людини, яка нібито ще перебуває у зборі праведників, тобто людей, які уповають на Христа, але у своєму серці вона покинула Христа і Його Слово. Для неї Десять Заповідей Божих – порожній звук. Вона не вірує, що Бог виконає Свої погрози. Памятаєте Підсумок Закону Божого? Бог каже нам: «Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді» (5 М. 5:9, 10). 

            Коли в серце закрадається невірство, то серце нехтує погрозами Божими і тоді з нього починаються реалізуватися гріхи. Як каже нам Господь Христос: «Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги. Оце те, що людину опоганює» (Мт. 15:19, 20). Ось чому Господь хоче, аби ми стереглися в особливий спосіб – не просто стергли самих себе, але й стерегли один одного, слідкували, насамперед за мовою один одного, бо в ній першій може проявлятись невірство. 

            Яким чином? Це необовязково можуть бути слова відречення від Христа. Це може бути схвалення зла в будь-якому його прояві. Це можуть бути брудні жарти. А можуть бути пропозиції доєднатись до якогось гріха. Через це ми повинні стерегтися самі. І через це ми повинні стерегти наших братів, аби хтось із них, інколи сам того не відаючи, не впав у якийсь явний гріх, маючи перед тим заражене гріхом серце. 

            Тож пильнування вкрай необхідне. Далі нам Господь каже: «Кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха».  Як можна стати запеклим через підступ гріха? Залишатись нерозкаяним грішником!  Цікаво, що в грецькій мові тут використовується слово «склеринті» - затверділим і це слово має пряме відношення до нашого українського слова «склероз». 

            Ми можемо перефразувати і сказати, щоб ми заохочували один одного, аби наші брати і сестри не стали склеротиками гріха, хворими на склероз гріха! А отже аби вони не стали людьми, що не знають нічого окрім гріха, і не оточені нічим іншим, а самим гріхом.  Тож одна справа стерегтися самим і стерегти братів, а інша справа – заохочувати. 

            Це заохочування до того, щоб ми залишались учасниками Христа.  Адже Христос став нашим учасником. Сам вічний Бог Син стався людиною у визначений час, аби прожити на нашому місці і замість нас досконале життя. Він стався нашим учасником, як ми, але без гріха. Проте на Себе Він забрав усі наші гріхи і провини і приніс Себе в досконалу жертву за кожного з нас. На третій день Він воскрес із мертвих, аби кожен, хто вірує в Нього мав прощення гріхів, праведність, воскресіння і вічне життя. 

            Чому Син Божий став нашим учасником? Бо Він так сильно нас полюбив. Бо Він так сильно нас любить! І Він нас учинив Його учасниками – щоб ми перебували в Ньому, а отже з Ним мали вічне життя. А як Він нас учинив Його учасниками? Через Хрищення, через Своє Слово – Його Дух створив у нас спасенну віру. І ми залишаємось Його учасниками, коли віруємо Христові, довіряємо Йому, уповаємо на Христа. 

            А як ми заохочуємо один одного залишатись учасниками? Нагадуючи один одному про любов Христову, про Його Слово, як і Сам Він каже: «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє – то правдиво пожива, Моя ж кров – то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, – той в Мені перебуває, а Я – в ньому.  Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, – той жити буде повік!» (Ів. 6:54-58). 

            Бути учасниками Христа означає вірувати в Христа, і це означає також причащатися Христом у Його Святій Вечері. Власне кажучи саме грецьке слово «метохої» означає «брати участь» - брати участь у Христові. Брати участь у Його смерті, у Його воскресінні і житті. Ось що означає бути учасниками Христа. 

            І Господь кличе нас заохочувати один одного до такої участі, втішати один одного любовю Христовою, прощенням, яке Він здобув для нас на хресті Голгофи, вічним життям, яке ми маємо у Первісткові з покійних – у Христі. Ми ж теж як і Старозаповітний Ізраїль ще перебуваємо на марші. Вони йшли в Обіцяний Край, а ми йдемо до воскресіння і Царства Небесного. 

            Щоправда в Обіцяний Край увійшли ті, хто шукав небесної батьківщини, тобто вірував у Христа грядущого. Так само і воскресіння для життя вічного матимуть ті, хто вірує в Христа розпятого і воскреслого, і чекає на Його повернення у славі. Нам ще багато чого слід витерпіти і пройти через багато випробувань, але нас чекає Край кращий від того, що тече молоком і медом, бо Обіцяний Край – лише тінь Царства Небесного, яке для нас приготував Син Божий. Заради Христа. Амінь. 

            Благодать з вами! Амінь (2 Тим. 4:22).

субота, 27 серпня 2022 р.

День Св. Моніки, матері блаженного Августина

 Сьогодні ми згадуємо Святу Моніку, матір Августина Блаженного і дякуємо за неї Господу..  Господь Святий Дух навчає нас через Писання: "Безперестанку моліться!" (1 Солунян 5:17). Ревність цієї святої молитвениці робить її чудесним прикладом палкої і частої молитви для кожного християнина і християнки.

       Будучи уродженкою Північної Африки, Моніка (333 р. - 387 р. р. по Р. Х.) була відданою матір'ю Св. Августина. Упродовж усього свого життя вона прагнула духовного добробуту для своїх дітей, особливо для її талановитого сина, Августина.  Овдовівши у молодому віці, вона присвятила своє життя сім'ї, молячись упродовж багатьох років за навернення Августина.  Коли Августин з Північної Африки відправився до Італії, вона пішла за ним до Риму, а потім до Мілану. Там вона раділа від того, що була свідком навернення її сина до християнської віри. Ослаблена подорожами, Моніка померла в італійській Остії під час тієї мандрівки, яка мала би, як вона сподівалася, привести її назад до рідної Африки.

Молитва на День Св. Моніки, матері блаженного Августина:
Господи!  Ти зміцнив Твою терплячу слугу Моніку через духовну дисципліну, аби вона наполегливо несла свою любов, підносила свої молитви і проливала свої сльози за навернення її чоловіка і Августина, її сина.  Зроби нашу відданість глибшою, аби ми приводили інших людей, особливо членів наших сімей до визнання Ісуса Христа Спасителем і Господом, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

середа, 24 серпня 2022 р.

Молитва на День Незалежності України

 Боже! Ти - наша Допомога у віки минулі.  Ти - наша Надія у роки грядущі. Ми дякуємо Тобі за річницю проголошення Декларації про Незалежність, за безцінні благословення свободи, яка з Твоєї ласки була здобута 24 серпня 1991 року.  Господи, дай щоб я завжди цінував життя, свободи та можливості мати в Україні щастя. Дай мені готовність служити моєму народові усіма моїми талантами.  

Понад усе навчи мене цінувати ту дорогоцінну свободу совісті та віросповідання, без яких інші свободи не виживуть. Дай, щоби я ніколи не спричинився до втрати цих прекрасних благословень через мої особисті егоїзм, амбіції чи байдужість.

     Навчи мене, Господи, розуміти, що радість свободи приносить також відповідальність служити.  Зроби, щоби я бажав шанувати закони моєї країни, служив моїм співвітчизникам на тій посаді, на яку можу бути обраний, вірно виконував свій привілей голосувати та надавати мою вірну підтримку громадянським інституціям.

      Благослови, Боже, всіх, хто має владу.  Дай їм мудрості та вірності на їхніх посадах. Бережи їх, аби вони не впали жертвами себелюбних груп і дай їм бажання служити інтересам української громади та вести наполегливу боротьбу проти корупції, підступного внутрішнього ворога, що руйнує наш народ ізсередини.

      Зупини, Господи, російську агресію проти України, розпорош демонічну, кровожерну Росію, а наших воїнів покріпи, опережи їх силою Твоєю, аби вони дали могутню відсіч ворогам нашого народу, зберегли Українську Державу та відновили для неї всі її землі.  Подай тривалого миру нашій країні і всім її установам,  щоби Твоє Євангеліє могло без перепон повернути серця всіх людей від ярма гріха до свободи, здобутої кров'ю нашого дорогого Викупителя, Ісуса Христа, в Ім'я Якого я молюся. Амінь.

субота, 20 серпня 2022 р.

День Св. Пророка Самуїла

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Самуїла. Він - останній із Старозаповітних суддів і перший з пророків (після Мойсея), який жив упродовж XI століття до Різдва Христового. Будучи сином Елкани (з племені Єфрема) і Анни, Самуїл від раннього дитинства був присвячений батьками священному служінню і підготовлений до нього священиком Елієм в домі Господньому в Шіло. Сам Бог установив авторитет Самуїла, як пророка (1 Самуїлова 3:20). Самуїл помазав Саула на першого царя Ізраїлю (1 Самуїлова 10:1). Пізніше, внаслідок Саулового непослуху Богові, Самуїл  відкинув лідерство Саула і на місце Саула царем помазав Давида (1 Самуїлова 16:13). Вірність Самуїла Богові, його духовні глибокі погляди і його здібність надихати інших людей, учинили його одним із великих лідерів Ізраїлю.

Молитва на День Св. Пророка Самуїла:
     Всемогутній Боже!  У милосерді Твоєму Ти дав Самуїлові мужність закликати Ізраїль до покаяння і до віднови їхньої посвяти Господу. Клич нас до покаяння так як кликав до покаяння Натан Давида, аби кров'ю Ісуса, Сина Давидового, ми змогли отримати прощення всіх наших гріхів; через Ісуса Христа. Амінь.

пʼятниця, 19 серпня 2022 р.

День Преображення Господнього

 Сьогодні ми святкуємо Преображення Господнє. Про цю чудесну подію читаємо в Євангелії від Св. Марка 9:1-9:  "І сказав Він [Ісус Христос] до них: «Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі». А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі! І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: «Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...» Бо не знав, що казати, бо були перелякані. Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: «Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!» І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса. А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне".

Молитва на День Преображення Господнього:

Боже!  У славетному Преображенні Твого Сина Єдинородного Ти свідченням стародавніх отців підтвердив був тайни віри, а в голосі з яскравої хмари Ти чудесно передвістив наше усиновлення благодаттю.  Учини нас милосердно співспадкоємцями слави з нашим  Царем і приведи нас до повноти Твоєї спадщини на небесах; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

четвер, 18 серпня 2022 р.

Про що ми просимо Бога в молитвах

    (Апостол Павло перераховує види молитов у Филип'ян 4:6; 1 Тимофія 2:1; 1 Коринтян 14:15, 16; Ефесян 5:18-20). Ми просимо Бога, що Він дарував нам добро і зберігав, покріпляв і підсилював те, що вже був дав або ж ми просимо про захист від неминучого зла, аби Він відвернув його від нас, захищав і визволяв нас від нього, підтримував нас під хрестом, стримував наші біди, подавав нам терпіння і втіху, або ж ми дякуємо Богові за отримане добро, або підносимо та величаємо Його Ім'я, тобто всемогутність, славу, праведність, благодать і доброту, або у відвертій сповіді визнаємо та сповідуємо наші власні гріхи і водочас оплакуємо наші немочі (Даниїла 9:5-11).

Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства 

середа, 17 серпня 2022 р.

День Св. Йоганна Ґергарда, богослова

 Сьогодні ми згадуємо Св. Йоганна Ґергарда і дякуємо за нього Господу. Йоганн Ґергард (1582-1637 р. р.) - великий лютеранський богослов у традиції Мартіна Лютера (1483-1546 р. р.) та Мартіна Хемніца (1522-1586 р. р.) і найвпливовіший догматик XVII століття. Його монументальна праця Loci Theologici (двадцять три великих томи) і надалі вважається за вичерпну заяву лютеранського православ'я. Ґергард народився в Кведлінбурзі, Німеччина.  У віці 15 років він захворів на небезпечну недугу.  Цей період життя, разом із проводом його пастиря Йоганна Арндта, став для молодого Йоганна вирішальним. Решту свого життя він присвятив богослов'ю.  Він став професором в університеті Єни і впродовж багатьох років служив суперінтендантом Гельдбурґа. Ґергард був мужем глибокої євангельської побожності та любові до Ісуса.  Він написав багато книг з екзегетики, богослов'я, молитовних роздумів, книг з історії і полемічних творів.  Його проповіді  далі видають і читають.

Молитва на День Св. Йоганна Ґергарда, богослова:
Всевишній Боже! Ми дякуємо Тобі за життя Св. Йоганна Ґергарда, якого Ти покликав до плідного служіння Євангелія Твого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа.  Просимо Тебе - посилай Церкві Твоїй, Христовій Нареченій, вірних богословів, аби Наречена Христова завжди знала голос її Наречного, Твого Сина, а нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

вівторок, 16 серпня 2022 р.

День Св. Патріарха Ісака

 Сьогодні ми згадуємо Св. Патріарха Ісака і дякуємо за нього Господу.  Ісак, давно обіцяний і довгоочікуваний син Авраама і Сарри, народився коли його батькові було 100 років, а матері - 91.  Проголошення його пристарілим батькам про його народження принесло і радість, і сміх (звідси й ім'я Ісак, яке означає "сміх").  Будучи молодим чоловіком, Ісак супроводжував свого батька до гори Морія, на якій Авраам, у послухові до Божого наказу, приготувався принести Ісака в жертву цілопалення. Але в останню мить втрутився Бог, пощадивши Ісакове життя, а навзамін у жертву дав барана (Буття 22:1-14), вказуючи таким чином на замісницьку жертву Христа за гріхи світу.

    Ісак одружився з Ревекою (Буття 24:67) і в них народилися двійнята: Ісав і Яків (Буття 25:19-26).  В старому віці, вже будучи сліпим і немічним, Ісак хотів передати благословення  і головну спадщину своєму улюбленому і старшому синові, Ісавові. Але, використавши обман, Ревека натомість допомогла отримати благословення батька Якову.  Внаслідок цього почалася сімейна ворожнеча.  Ісак помер у віці 180 років і був похований своїми синами, які на той час помирилися, у фамільній печері Махпела (Буття 35:28-29).

Молитва на День Св. Патріарха Ісака:

     Всемогутній Боже, Отче Небесний!  Через Патріарха Ісака Ти вберіг насіння Месії і приніс нове твориво.  Бережи далі Ізраїль Божий, яким є Церква Твоя, коли вона виявляє славу Твого святого Імені, далі поклоняючись Синові Твоєму, Дитині Марії; через Ісуса Христа, нашого Господа.  Амінь.


Зі Скарбниці щоденної молитви

понеділок, 15 серпня 2022 р.

День Успіння Св. Діви Марії, Богородиці

 Сьогодні ми згадуємо Св. Діву Марію, Богородицю і дякуємо за неї  Господу.  Саме її Бог обрав на Матір Сина Свого Єдинородного, Ісуса Христа. Діва Марія раділа спасінням, яке вона одержала вірою в Свого Сина, Спасителя. Радіючи тим, що вона Його народить, Марія співала: «Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі Спасі моїм» (Євангеліє від. Св. Луки 1:46).  Св. Богородиця залишила нам чудесний приклад безумовної покори волі Божій "Нехай буде мені згідно зі словом твоїм" (Луки 1:38), і вірності її Синові  та готовність виконувати Його Слово: "Зробіть усе те, що Він вам скаже!" (Івана 2:5).   Господь Св. Дух через Свою слугу Єлисавету проголосив про найвищу честь, що Св. Богородиця матиме понад усіх жінок: "Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!" (Луки 1:42).  Євангелія і Книга Дій переповідають чимало випадків із її життя, які виявляють її опіку про Спасителя і віру в Нього.     

       У годину смерті  на Голгофському хресті, Спаситель доручив опіку над Своєю матір'ю Своєму улюбленому учневі,  Св. Іванові, апостолові та євангелістові.  Своє земне життя Св. Богородиця завершила в Ефесі - саме там жив і проповідував Св. Іван.  28 серпня східна частина Християнської Церкви згадує саме, як День Успіння Св. Богородиці, коли її душа у сні покинула тлінне тіло і була перенесена до її Сина, нашого Спасителя, Ісуса Христа. У літургії Української Лютеранської Церкви ми прагнемо повторювати приклад віри Св. Діви Марії словами: «За прикладом Діви Марії і всіх праведних себе самих і все життя наше, Христу Богу доручімо!» 

Молитва на День Успіння Св. Діви Марії, Богородиці:

     Всемогутній Боже!  Ти обрав Діву Марію, аби вона стала матір'ю Твого Єдинородного Сина. Дай, аби ми, викуплені Його кров'ю, могли разом із нею тішитися славою Твого вічного Царства; через Ісуса Христа, Твого Сина, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

пʼятниця, 12 серпня 2022 р.

Христос шукає Свою вівцю

     (Христос) - такий Добрий Пастир, який не лише не бажає втрачати Свою вівцю, але й з нетерпеливістю шукає її, а знайшовши, несе її додому у радості і розпочинає такий радісний банкет, що всі ангели і святі на небесах, і всі створіння радіють і так щиро усміхаються, що навіть сонце починає все миліше сяяти. Бо коли людина засмучена, то й сонце і все інше здається їй темним, але коли серце радісне, то все здається яснішим і світлішим.
     Той, хто непохитно віруватиме, що Христос - саме такий Пастир, - той отримає правдиву втіху і радість у Господі Христі, бо тут він має обітницю, що горнучись до Христа і дозволяючи, аби Христос ніс його на плечах Своїх, він буде любим гостем у Царстві Небесному і буде прийнятий з великою радістю.

Мартін Лютер

четвер, 11 серпня 2022 р.

Бажати виправлення грішників

Багато-хто, на жаль, палають заздрістю до інших, які є праведними і через те, що вони знають, що пороки невдоволені чеснотами, то озброюються ненавидіти тих, чиї приклади вони не повторюють. Але слуги Божі та учні істини люблять навіть тих, хто до них неподібний і проголошують війну радше проти пороків, а не проти людей, щоб нікому "не повертати злом за зло", але завжди бажати виправлення грішників. Воістину гарно і подібно до божественних чеснот, коли всі думають про себе в інших і люблять свою власну природу навіть у ворогові.

Ми знаємо, що багато-хто повернувся до доброго життя від поганого, стали тверезими від сп'яніння, стали милосердними, а були жорстокими, стали щедрими, а були зажерливими; стали чистими, а були розпусними; стали мирними, а були розлюченими. Як сказав був Господь: "Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння" і ніякому християнинові не дозволено когось ненавидіти, бо ніхто не спасається окрім як відпущенням гріхів. Ми не знаємо наскільки безцінними благодать Духа зробить тих, кого опустила світська мудрість.

Св. Лев Великий

середа, 10 серпня 2022 р.

День Св. Лаврентія, диякона і мученика

 Сьогодні ми згадуємо Св. Лаврентія і дякуємо за Нього Господу Богу. На початку третього століття Лаврентій, який ймовірніше за все народився в Іспанії, перебрався жити до Риму.  Там його було призначено старшим над сімома дияконами і він відповідав за майно та фінанси Церкви.  Тодішній імператор, який вважав, що Церква мала багато цінностей, які варто конфіскувати, наказав Лаврентієві видати "скарби Церкви".  До імператора Лаврентій привів бідних, до життя яких доторкнулося християнське благодійництво.  Тож Лаврентія ув'язнили, а потім, 258 року, стратили, спаливши на рашпері. Його мучеництво справило глибоке враження на молоду Церкву.  Майже одразу дата його мученицької смерті, 10 серпня, увійшла до раннього календаря Церкви.

Молитва на День Св. Лаврентія, диякона і мученика:

Всемогутній Боже!  Ти покликав Лаврентія, аби він був дияконом у Твоїй Церкві та служив святим Твоїм учинками любові і Ти дав Йому вінець мученика.  Дай нам такої самої добродійності серця, аби ми могли виконувати Твою любов, захищаючи і підтримуючи бідних, щоби люблячи їх, ми усім серцем могли любити Тебе; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

Зі Скарбниці щоденної молитви

вівторок, 9 серпня 2022 р.

Теорія про еволюцію суперечить Другому Законові Термодинаміки

     Зверніть увагу на деякі очевидні приклади. Купи руїн не мають тенденції самі перетворюватись на собори або космічні кораблі. З іншого боку, собори і космічні кораблі, полишені самі на себе, таки перетворюються поступово на купу руїн. Бомби, скинуті на будинки, утворюють нагромадження цегли, але бомби, скинуті на нагромадження цегли, ніколи не створюють будинків. Кухлик чаю не самоорганізується в половину гарячого і половину холодного, але чай швидко змішається і матиме однакову температуру навіть, якщо гаряча вода заливалась з одного боку кухлика, а холодна - з іншого.

      Тож природа - вулиця в одному напрямку, рух якою відбувається від ладу до безладу. Її головним законом руху є славетний Другий Закон Термодинамікм, також відомий, як Закон Ентропії. У первісному вигляді цей закон заявляв, що коли частина пари була використана, скажімо, для виконання механічної роботи у паровому двигуні, то для системи вона вже втрачена і для дальшої роботи вона вже недоступна.  Це зростання недоступної енергії називається "ентропія". Пізніше цей закон було розширено до мови про те, що закрита система - тобто система відрізана від дальшого постачання енергії - зростатиме не в ладу, а в безладі. Полишений сам на себе лад розкладеться на безлад. Статистично неподібний взірець розпадеться на статистично можливу невпорядкованість. Тож якщо еволюція істинна, то вона повинна рухатись у абсолютно зворотному напрямку.  

Курт Маркворт

понеділок, 8 серпня 2022 р.

Не лякайтеся! - Проповідь на 8-у неділю після П'ятидесятниці

                         НЕ ЛЯКАЙТЕСЯ!

                      (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)           

Учень не більший за вчителя, а раб – понад пана свого. Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, – скільки ж більше назвуть так домашніх його! Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться. Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте – проповідуйте те на дахах. І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні. Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.  А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, – бо вартніші ви за багатьох горобців (Євангеліє від Св. Матвія 10:24-31). 

            Нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Еф. 1:2) Амінь. 

Дорогі брати і сестри, здається, що у війни є властивість притуплювати страх. Водночас страх – природня річ, яка покликана допомагати нам захищати власне життя. Проте інколи наш страх може діяти і проти нас, змушуючи робити нас учинки, які, можливо, посприяють нам зберегти наше життя або посаду, або приязні взаємини з якоюсь людиною на певний час, але порушать наші взаємини з Богом. 

Скажімо, людина боїться відмовити своєму начальникові, який вимагає від неї скоїти якийсь злочин. Її страх не дає їй висловити протест і відмову, а натомість вона мовчазно, виконує розпорядження, які завідомо є неправильними і заборонені законами країни. Такий страх може зберегти взаємини із начальником, але наражає таку людину на більшу небезпеку – покарання держави, коли злочин буде виявлено, або ще більше – кару Божу. 

А скільки прикладів ми бачили за останні місяці війни! Чим керуються ті люди, що відверто зраджують свою країну і народ? В когось можуть бути корисливі інтереси, а в когось може бути страх перед втратою власного життя. Убивці в російській уніформі – самі боягузи і хочуть залякати усіх українців. Хтось чинить цим залякуванням опір і не здається. А хтось не є настільки сильним. 

Сьогодні Господь кличе нас не лякатись тих, хто хоче від нас відібрати нашу віру, а з нею Господа Христа, спасіння і вічне життя. За такими людьми стоїть князь цього світу, диявол. А він, як каже наш Господь: «був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44). Тож він прагне нашої смерті. І то смерті не просто фізичної, а смерті вічної. 

Чому диявол і його слуги у світі так запекло переслідували та переслідують християн? Вони не хочуть, щоб ми мали спасіння і вічне життя. Вони не хочуть, щоб інші люди теж почули спасенну проповідь Слова Христового і увірували. Бо коли вони почують і увірують, то будуть не просто вирвані з-під влади диявола, але й будуть переставлені до світла Христової істини та стануть дітьми Божими і спадкоємцями Царства Небесного, і вічного життя. 

Тож диявол і його раби в цьому світі настільки розлючені на вірних Богові людей, на істинних віруючих християн, що якби могли, то повбивали б нас усіх за одну мить. А засобів у них для цього є багато. Погляньте лише на росію, яку колись Рональд Рейган, віруючий американський президент, влучно назвав був імперією зла, що брутально переслідувала інакомислячих, а особливо – християн. В росіян бажання убивати та кидати в концтабори усіх неподібних до послідовників єресі «рускава міра» лише зростає. 

Господь перше нагадує нам сьогодні, чому в богоненависників є таке сильне бажання вбивати віруючих, дітей Божих. Він каже: «Учень не більший за вчителя, а раб – понад пана свого». Господь дуже добре знає, що ми будемо перебувати у цьому світі наче вівці посеред вовків. І Він навчає нас, щоб ми були до цього готові. 

Одна з перших назв християн спонукала до готовності до переслідувань світу. Від самого початку віруючі в Сина Божого, називались учнями. Це вже пізніше «в Антіохії найперш християнами названо учнів» (Дії 11:26). Найперша назва дітей Божих у Новому Заповіту – дуже влучна і нам не слід її забувати. 

Ми весь час навчаємось. Ми весь час пізнаємо Христа. Ми залишаємось Його учнями. Ми маємо Дух нашого Учителя-Христа. А як світ ставився і ставиться до Христа? Як переслідник – до гнаного, до переслідуваного. Так само, ми – слуги Господні. Чи слуга більший за пана? Звісно ж ні. Тим більше людина не може бути вища за Бога. А Христос, наш Пан і Господь – не лише досконала людина, але й святий та істинний Бог. 

«Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його», – каже нам далі Господь і продовжує: «Коли Вельзевулом назвали господаря дому, – скільки ж більше назвуть так домашніх його!» Христа Вельзевулом або ж дияволом називали фарисеї – так вони намагались обчорнити Бога Сина, Який виганяв бісів із нещасних людей, яких біси мучили. 

Тож природне питання як будуть називати домашніх Божих, якщо Бога називають дияволом? Ах, ми чули багато назв, «сектанти, фундаменталісти» – це, напевно, найменш образливі з усіх. Суть сказаного нашим Господом полягає в тому, що ми повинні бути готовими до усіх видів брехні та глузувань від світу – від людей, над якими панує диявол і розуміти, що це природна, нормальна ситуація, бо якщо нашого Господа Христа називали Вельзевулом, то звісно ще гіршими назвами будуть розкидатись і щодо нас, Його домашніх. 

А ми – воістину Його домашні. Він нас викупив від гріха Своєю святою і невинною кровю. Він приніс Себе у досконалу жертву за всі наші гріхи на хресті Голгофи. Він воскрес із мертвих на третій день, аби кожен, хто вірує в Нього, мав виправдання, спасіння і був домашнім для Бога, був сином Божим і Божою донькою. Ми маємо вже прощення гріхів, ми – члени Божої сімї і спадкоємці Царства вічного, тож диявол і світ так лютують. 

Господь каже нам: «Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться. Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте – проповідуйте те на дахах». Наші гріхи всі обмиті кровю Ягняти Божого. А вороги Божі не визнають своїх гріхів, тож вони залишаються на них. 

Наші гріхи прощені і на суді Божому вони згадуватись не будуть. Гріхи ж слуг диявола, якими б потаємними вони не були, будуть виведені на яскраве світло Божого суду. Це зараз їм здається, що вони професійно можуть брехати, обчорнювати Божих слуг, плести інтриги проти домашніх Божих і все це їм зійде з рук. Ні, нічого не зійде! Все буде згадане на суді Божому і за все вони понесуть кару у вічному вогні аду. 

А нас Господь кличе, щоб ми не забувались Євангелія. Через це Він і каже нам, щоб ми усе, чому були навчені, чи то читаючи Слово приватно, чи чуючи у проповіді на службі Божій, чи дізнаючись на Біблійному уроці – щоб ми все це проголошували публічно. Бо коли ми проголошуємо Слово Христове, то Святий Дух діє через Слово Христове і творить віру тоді, коли забажає і в тих, в кому забажає. 

Ми таємниць Духа не знаємо, але ми точно маємо завдання Божим Словом ділитись і його проголошувати – кожен в міру свого поклику і талантів, якими нас наділив Бог. Проте ворог людського року не спиняється лише на брехні. Ми памятаємо, що він – також убивця, а його слуги готові виконувати не лише його накази про брехню, але вони, як це ми нині щодня бачимо від росіян – убивати. 

Господь каже нам: «Не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні». Росіяни і всі інші вороги Христові убивають тіла. Проте вони не можуть вбити наші душі. Наші душі викуплені Христом і належать Богові. І поки ми вірні Христові, поки не зрікаємось Його, наші душі – в безпеці. 

Як і каже Син Божий: «Кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм» (Мт. 10:32, 33).  Зречення Христа – рівнозначне втраті прощення гріхів і вічного життя. І тоді губиться не лише тіло, але й душа. 

Але, коли збережена душа, то в час повернення Христа у славі, буде воскресіння мертвих, і Господь пробудить наші душі, возєднає їх у воскресінні з нашими вже прославленими тілами і ми будемо жити вічно. Тож нам за будь-яких обставин слід боятися більше Бога ніж людей. Бо люди можуть убити лише тіло, а Бог може і душу, і тіло вкинути на вічні муки у геєну вогненну. 

А потім Господь нагадує нам про те, наскільки ми цінні для Бога. Він каже: «Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.  А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, – бо вартніші ви за багатьох горобців». Горобці не високо цінувались за днів земного служіння Спасителя. 

Гріш – ціна одного горобця. Водночас Отець Небесний тримає під Своїм святим контролем усі живі істоти. Усі пташки, які гинуть, не гинуть без волі Отця Небесного, Який допускає багато-чому відбуватись у цьому світі після гріхопадіння наших прабатьків, даючи нам можливість мати поживу і зберігати наше власне життя.  Він знає про кожного горобчика, який гине. 

А ми – вінець Його творіння. У нас в нашому Хрищенні відновлено образ Божий. Тож ми – набагато цінніші ніж горобці. Нам і волосся все на голові пораховане. Ми усіх своїх волосинок не знаємо, але їх дуже добре знає Отець наш Небесний. Тож Він думає про нас, дбає про нас і про нас піклується. І якщо Він дбає про малесеньких і простеньких горобців, то наскільки більше Він дбає про нас. 

А це означає, що Він ніколи не буде нас ігнорувати чи нехтувати нами. Адже ми – не просто Його створіння, а у Христі і через Христа – ми Його улюблені діти. І, будучи нашим Отцем, Він прагне нам добра і чинить для нас добро. І Господь кличе нас не лякатись ворогів, які можуть нам завдати навіть смерті – Отець Небесний про це знає і Він подбає про нас, щоб наша душа жила і щоб ми воскресли Останнього Дня до вічного життя у Його Царстві. 

А до того часу Він дбає про нас, даючи нам і сонце, і дощ, і поживу, і одяг, і все, що необхідне нам для життя в цьому світі.  Він також дає нам усе, аби жила наша душа, аби жива була наша віра – Він посилає нам Своє Слово, яке нам звіщають проповідники Христові. Господь Святий Дух утішає нас Словом. 

А яке велике чудо підтримки і духовної поживи ми маємо у Святій Вечері!  Тут Сам Господь Христос причащає нас Своїми істинними тілом і кровю у хлібові та вині Святої Євхаристії, аби ми мали прощення гріхів, вічне життя. І аби ми мали мужність і не лякались. Заради Христа. Амінь. 

Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь (Еф. 6:24).

субота, 6 серпня 2022 р.

Коли відбувається справжня молитва

 (Справжня молитва відбувається) не тоді, коли люди просто проказують своїми вустами багато гарних слів, бездумно і без посвяти (Матвія 6:7); 1 Коринтян 14:19; Ісаї 29:13; Матвія 15:8).

Справжня молитва є тоді, коли ми перед Богом виливаємо своє серце (Псалом 62:8; 25:1, 2; 86:4; 143:8) і, приступаючи таким чином до Престолу Благодаті (Євреїв 4:16), звертаємо із синівською покорою і правдивою відданістю наші серця до Бога, Отця нашого, Який присутній і чує нас (Галатів 4:6) і, зворушені Його Заповіддю та уповаючи на Його обітницю, перед Ним виливаємо свої турботи і бажання, шукаючи з правдивдою вірою, через і заради Христа, милість, благодать та поміч у тому, що належить до Його слави і є для нас необхідним, корисним і цілющим (Євреїв 4:16; Івана 16:23, 24) або дякуємо Йому за отримані благословення, і славимо та величаємо Його Ім'я (1 Тимофія 2:1; 1 Коринтян 14:16). 

Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства  

пʼятниця, 5 серпня 2022 р.

Допоможуть лише Божі обладунки

 Обмани та фальшиві проголошення лукавого настільки розпалені злобою і отруйні, що якби лишень вони могли, то запалили б увесь світ. А серця їхні палають від ненависті... Ось чому праведний мусить віддавати свою справу в Божі руки і уповати на Нього і таким чином гасити огненні стріли щитом віри... (Коли) голова непокрита (шоломом спасіння), то князь цього світу (Ефесян 2:2), може мати до неї вільний доступ...

Мартін Лютер

четвер, 4 серпня 2022 р.

Немилостиві правосуддя не установлять

 Люди немилостиві тоді, коли вони є чужинцями для правди, як і не можуть осягнути правосуддя ті, яким недосяжне милосердя. Ті, що не обдаровані цими двома чеснотами, не радіють ні однією з них.

Лев Великий

середа, 3 серпня 2022 р.

День Св. Іванни, Марії і Саломеї, жінок-мироносиць

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Іванну, Марію і Саломею, жінок-мироносиць (в деяких інших традиціях вони ще відомі як "вірні жінки"). Про відвідування цими трьома та іншими жінками гробу Ісусового в перший Великодній ранок пишуть у Євангелії Матвій (28:1), Марко (16:1) і Лука ((24:10).  Іванна була дружиною Хузи, Іродового урядника (Луки 8:3).  Марія, мати Якова (сина Алфеєвого) була однією з жінок, які вірно піклувалися про Ісуса та Його учнів від часу Його Галілейського служіння аж до розп'яття і поховання. Саломея, мати синів Зеведеївих (Матвія 27:56), приєдналася до жінок біля хреста і в принесенні пахощів до садового гробу.  Ці вірні жінки впродовж багатьох століть вшановуються Церквою, як приклади покірного та відданого служіння Господу.

Молитва на День Св. Іванни, Марії і Саломеї, жінок-мироносиць:

     Всемогутній Боже!  Твій розп'ятий і похований Син Єдинородний в гробі пробув недовго.  Дай нам радість у тих завданнях, які стоять перед нами, аби ми могли виконувати своє служіння настільки вірно, як це робили Іванна, Марія і Саломея, приносячи Тобі солодкі пахощі наших вдячних сердець, аби й ми могли побачити славу Твого воскресіння і проголошували Добру Звістку в нестримній палкості та ревності, що чиняться в нас через нашого Господа Ісуса Христа, Який воскрес і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків! Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

вівторок, 2 серпня 2022 р.

Винаходи і винахідники

     Здається очевидним, що коли машини не можуть з'являтися випадково, тоді так само не можуть з'являтись рослини з тваринами, які поодинці і всі разом набагато складніші ніж будь-яка машина і всі машини разом.

     Вільям Пейлі, прославив саме цю думку своєю аналогією про годинник. Він доводив, що на відміну від каменя такий хронограф, як годинник не можливо вважати таким, що був завжди. Він так само не з'явився внаслідок природного процесу. Годинник "створено", тобто змайстровано якимоcь цілеспрямованим розумом.  Тож слід допускати існування годинникаря, навіть якщо поблизу його не видно. Рослини і тварини - ще очевидніший наслідок осмисленого дизайну.  Органи такі як очі виявляють незрівнянно більший ступінь складності і точності, аніж їхні грубі механічні відповідники такі як телескопи. В цьому полягала суть доказу Пейлі в його класичному Природному богослов'ї, яке швидко заволоділо увагою освіченої публіки і залишалось впливовим упродовж ХІХ століття. Ця книга безперечно допомогла щепити громадську думку в англомовному світі проти антихристиянських фурій, вивільнених Французькою Революцією.

Курт Маркворт

понеділок, 1 серпня 2022 р.

Милосердя, любов і благодать: проповідь на 7-у неділю після П'ятидестниці

МИЛОСЕРДЯ, ЛЮБОВ І БЛАГОДАТЬ

  (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)           

Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, – спасені ви благодаттю, і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,  щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі. Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то – дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився. Бо ми – Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували (Ефесян 2:4-10). 

 Нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Еф. 1:2) Амінь. 

Дорогі брати і сестри, лише у деяких фантастичних фільмах, або радше у фільмах жахів мертві встають самі по собі і починають витворяти чудні речі. Вони ходять, нападають на інших людей, руйнують усталене і нормальне життя, і коять всякі інші неподобства. Втім, навіть у таких страшилка є певна доля правди. 

Згадаймо про те, чи ми ніколи не бачили таких «ходячих мерців» у нашому житті. Вони могли виглядати досить пристойно. Вони можуть носити гарний одяг, бути чистими та охайними, але їхня поведінка – жахлива. Вони можуть нас кривдити. Вони можуть красти, брехати і навіть убивати. Врешті-решт необовязково бути росіянином, щоб убивати, грабувати, катувати і коїти всі види зла.  Такі люди трапляються і посеред нас. 

Вони наче «ходячі мерці» проте не з фільму жахів, а з нашого реального життя. Роблячи зло вони вважають, що роблять наче щось добре або принаймні нормальне, необхідне для себе.  Вони не усвідомлюють своїх гріхів ні проти Бога, ні проти людей.  

Разом із цим згадаймо і наше життя.  І ми, до нашого відродження, були колись такими людьми. Господь Святий Дух через Апостола Павла нагадує нам, що ми «мертві були через прогріхи». Це ми зараз розуміємо той жахливий стан, в якому ми перебували. А тоді ми теж діяли подібним чином. Нам теж здавалось нормальним те, чого ми нині жахаємось і чого ми нині стидаємось. 

Нам соромно і прикро за наші колишні гріхи – і нам соромно, і прикро, коли ми нині, коїмо гріхи, навіть ненавмисно, не бажаючи того. Адже наш Бог кличе нас до святості. І то не просто кличе. Він наказує: «Будьте святі, бо святий Я, Господь, Бог ваш!» (3 М:19:2). Ми ж не хочемо ображати нашого Отця Небесного. Ми хочемо жити так, як хоче Він. Бо наш Бог – милосердний, люблячий і благодатний. 

Апостол каже нам сьогодні: «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом». Чому нас Бог оживив? Через те, що ми були зробили щось добре? Ні, нічого доброго зробити для Бога ми не могли. Бо ми «мертві були через прогріхи». 

Бог оживив нас, бо Він – багатий на милосердя. Він не просто милосердний. Він багатий на милосердя. Він переповнений милосердям. Він хоче виявляти милосердя до Свого творива постійно і безупинно. Як часто ми про це забуваємо. Як успішно трудиться ворог людського роду, диявол, змальовуючи нам Бога, Який подібний до диявола – жорстокий, брехливий тиран і убивця, який бажає, якщо не звести нас із цього світу, то принаймні добряче нам насолити. 

Але Бог не просто милосердний. Він багатий на милосердя. Про Його милість виспівує Псалмоспівець: «Господньої милости повна земля!» (32:5). І ще: «Милосердя Твого, о Господи, повна земля» (118:64). Звісно ж, Він хоче виявляти Свою милість до нас, любі брати і сестри. І то виявляти Він хоче її не один раз, і не два, а завжди. Бог оживив нас, бо Він – багатий на милосердя. 

Бог оживив нас «через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив». Воістину велика Божа любов, якою Він нас полюбив ще тоді, коли ми були мертві у гріхах наших. Щоб краще зрозуміти цю любов, ми маємо згадати, що ті, хто перебуває у гріхах – вороги Божі. Але бачите, любі брати і сестри, як сильно нас полюбив Бог – Він нас полюбив ще тоді, коли ми були грішниками і Його ворогами. 

І, далі каже Апостол: Бог нас «оживив разом із Христом». Без Христа таке оживлення було б неможливим. Адже Бог святий і вимагає святості від нас. Бог справедливий і жоден гріх не може залишатись безкарним. Але Він також багатий на милосердя або ж як сказано в іншому місці «многомилостивий». І Він люблячий і Свою любов Він виливає на нас. 

Тож Він так «полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Божий Єдинородний Син стався людиною, аби стати нашим Спасителем. Він забрав на Себе всі наші гріхи і провини. Він обмив їх усі до одного Своєю святою і невинною кровю і помер за всіх нас на хресті Голгофи. 

І Він воскрес на третій день із мертвих, аби так само воскресли до вічного життя ті, що вірують у Нього. Ісус воскрес, бо Він  - жертва досконала і свята, і безгрішна, і праведна. Христос був мертвий і ожив через всемогутність Божу – смерть утримати Христа не змогла. І оскільки Христос приніс повну плату за всі наші гріхи, то причина нашої мертвості усунена – Бог оживив нас. 

Бог оживив нас разом із Христом. Без Христа таке оживлення не було можливим і не є можливим. Через Христа наші гріхи від нас відібрано. У Христі нам ми оживлені. І тепер ми не мертві в гріхах, хоча гріх ще живе у нашій грішній плоті, але ми вже духовно живі. Наші очі розкриті. Ми знаємо Бога і Христа. Ми прагнемо Христа пізнавати все більше і ми хочемо бути з Христом повіки віків. Ми тепер – спасенні. 

А далі Апостол каже: «спасені ви благодаттю».  Це необхідні слова і їх не може бути надто мало. Грішна плоть дуже любить пишатись собою. Диявол, який сам сповнений гордині, гординею намагається надути і нас, аби ми собі приписували бодай якусь частку в нашому оживленні і в нашому оживленні. Тож це нагадування про те, як ми спаслися – абсолютно необхідне, щоб не потрапити у оманливі пастки, розставлені ворогом людського роду. 

Апостол каже нам сьогодні: «Спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то – дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився». Все для нашого спасіння зробив Бог з благодаті Своєї – з невимовної до нас любові, якої ми не заслужили і не заробили, і ніяк заробити чи заслужити не могли і не можемо. Тож у мить нашого оживлення, коли в нас Господь Святий Дух створив спасенну віру в Христа і ми стали спасенні – усе це сталось благодаттю. 

Бог нас воскресив духовно і вчинив нас Своїми любими дітьми і спадкоємцями Свого славного, святого і вічного Царства. Апостол каже, що Бог нас «разом із (Христом) воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,  щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі». Нас чекає славна і свята вічність у раю, в Царстві Небесному. Для кожного з нас вже забезпечене небесне місце, тобто місце в раю.  Але зверніть увагу, любі брати і сестри, як Павло знову наголошує: «у Христі Ісусі». 

Іншими словами – де є Христос і віра в Нього – там є небеса і там є місце на небесах. А де Христа немає і немає віри в Христа, там немає небес, а є лише суд, смерть і вічні муки в аду. Ось що й на нас чекало до нашого оживлення, тобто до тієї миті, коли Господь Святий Дух створив у наших серцях спасенну віру в Сина Божого. 

А що чекає на нас тепер? Апостол каже, що Бог нас спас «щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі». Ми буквально перебуваємо на порозі Царства Небесного, любі брати і сестри. Ми вже належимо Царству, перебуваючи в Христовій Церкві, ми вже причасні до таємниць Царства і Христа – до Його Таїнств. 

І нас чекає Царство слави, в якому ми будемо жити у перемінених і воскреслих тілах по віки віків із нашим люблячим Господом. Ось чому ми молимось, аби Господь Христос повертався у Своїй славі, бо тоді настане кінець усім бідам, хворобам, війнам і смертям. Тоді ми будемо перебувати у святому щасті Царства Божого повіки віків. Бо ми спасенні. І наше спасіння – це винятково дар Божий. Наше вічне життя в Царстві слави – винятково дар Божий.   

Апостол каже, що ми – Боже твориво «створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували». Бачите, любі брати і сестри, ми – Боже створіння, нові створіння у Христі і тепер Бог очікує, що так само як Адам і Єва, які були створені Ним для піклування про райський сад, щоб і ми перебували у добрих ділах. Але не в добрих ділах з погляду світу, бо у світі все часто буває навпаки, а в тих ділах, які Бог для нас приготував наперед. 

            Не випадково Апостол також каже, щоб ми «перебували» в добрих ділах. Іншими словами ми не будемо марнувати часу на те, щоб не робити добрі діла, а будемо робити їх постійно. Але ми будемо робити їх не для того, щоб спастись. А ми робимо і будемо їх робити, бо ми вже спасенні. Це – не діла світу, а діла добрі, приготовлені для нас Богом. Тобто, приготовлені Самим Господом для нас наперед. 

            Як сказав був відомий богослов, Ленскі: «Як сонце було створене для того, щоб сяяти; як троянди були створені для того, щоб поширювати приємні пахощі; як птахи створені для того, щоб літати – так і ми створені по новому, аби робити добрі діла і таким чином прославляти Того, Хто створив нас такими, якими ми є в Христі Ісусі». Ми не створені, щоб ховатись від світу. Навпаки. 

            Як каже наш Господь Христос у Нагірній проповіді: «Ви – світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:14-16).  

            Любі брати і сестри, діла Отець Небесний для нас вже приготував і вони чекають на нас. Їх особливо багато у час, коли диявол через своїх російських дітей, приносить стільки бід, руйнувань і страждань у наш рідний край. А ми робімо добро, аби люди бачили наші добрі діла і славили Отця Небесного, Який ці діла для нас наперед приготував. У Христі, через Христа і заради Христа. Амінь. 

            Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь (Еф. 6:24).