З Днем народження Тараса Шевченка!

Переспів Тарасом Шевченком Псалма 1

Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
А в Законі Господньому
Серце його й воля
Навчається, і стане він,
Як на добрім полі
Над водою посаждене
Древо зеленіє,
Плодом вкрите. 

Так і муж той
В добрі своїм спіє,
А лукавих, нечестивих
І слід пропадає,
Як той попіл над землею
Вітер розмахає.
І не встануть з праведними
Злії з домовини,
Діла добрих оновляться,
Діла злих загинуть.

Теологія не має потреби маскуватись під "науку"

 Сама теологія, звісно, не має потреби вишукано маскуватись під «науку» – врешті-решт, вона володіє чимось незрівнянно більшим, ніж крихтами емпіричного припущення!  Її скарб – життєдайне Євангеліє Лоґоса, Який Стався Плоттю і служити Якому є істинна свобода.

Курт Маркварт 

Ми поєднані з Христом спільними статками

   Ми, звісно, повинні знаходити велику радість у Христовому приході і тому, що Він стався людиною, щиросердечно приймаючи той факт, що людиною став Божий Син. Він не прийшов до нас, як посланець із поганою новиною, але поєднався Він з нами, ставши правдивою людиною, аби набувши нашу людську природу, вже ніколи від нас не відділятися. У такий спосіб Він прийшов до нас, щоб ніколи від нас не відділитись. Хоча й зараз ми не бачимо Його, це не має значення. Бо Він сказав, щоб ми чекали на День Суду – ось тоді ми Його побачимо, зодягненого в нашу плоть і кров і побачимо, що і ми маємо таке саме тіло, як і Він.

   Через це ми повинні радіти і дякувати Богові. Хто ж цього не робить, той – нещасна людина… Хто лишень тримається Христа і горнеться до Нього, той має стільки ж всього, що і Він, бо Христос воістину ділиться з нами Своєю спадщиною, якщо ми віруємо, що ми тепер поєднані з Ним спільними статками. Навіть якщо на нас накинеться диявол, то зжерти нас він не зможе, бо Христос стався людиною в усьому – як ми, але без гріха. Цей Самий Христос промовляє до нас у Своєму Слові: «Перебувайте в Мені, Я вас не полишу. Так само як диявол, смерть і пекло не змогли втримати мене, так само не зможуть вони втримати і вас».

Мартін Лютер

Чотирискладовий обов'язок керівника держави

 Обов’язок князя – чотирискладовий. Перше, до Бога в нього мусить бути істинна впевненість та щира молитва. По-друге, до своїх підданих мусить в нього бути любов і християнське служіння. По-третє, щодо своїх радників і посадовців він повинен ставитись із нескутим розумом та ухвалювати рішення на власний розсуд. По-четверте, щодо злочинців він мусить виявляти стриману жорстокість і непохитність. Тоді княжа праця буде виконуватись правильно і зовні, і всередині. Вона буде угодна Богові та людям. Але йому слід буде очікувати через неї чимало заздрощів і смутку, а на плечі такого князя незабаром ляже хрест.

Мартін Лютер

День Св. Маттія, Апостола

Сьогодні ми згадуємо Св. Маттія - одного із менш відомих Апостолів і дякуємо за Нього Господу. Відповідно до отців ранньої Церкви, Маттій був одним із тих семидесяти двох, яких Ісус послав звіщати Євангеліє в Луки 10:1-20.  Після Вознесіння, Маттій жеребкуванням був обраний заповнити вакансію серед Дванадцятьох, яка утворилася внаслідок зради та смерті Юди Іскаріота (Дії 1:16-25).  Передання ранньої Церкви згадують про декілька місць служіння Св. Маттія. Деякі історики вважають, що він пішов в Ефіопію, інші розташовують його у Вірменії - це була перша нація, яка прийняла християнство за національну релігію. Маттій, можливо, став мучеником за віру в Колхіді, в Малій Азії (на території теперішньої Грузії) приблизно 50 року по Різдві Христовім.  Церква Св. Маттія в Трірі, Німеччина, заявляє про те, що саме в ній поховано Св. Маттія, єдиного з Дванадцятьох, які поховані в Європі, північніше від Альп.

Молитва на День Св. Маттія, Апостола:

Всемогутній Боже!  Ти обрав слугу Твого, Маттія, аби Він був зарахований до Дванадцятьох. Подай, аби Церква Твоя, була завжди бережена від фальшивих учителів і, аби її завжди навчали та вели вірні та істинні пастирі; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог нині і повіки віків.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Полікарпа Смирнського, пастиря і мученика

 Сьогодні ми згадуємо Св. Полікарпа і дякуємо за нього Господу.  Народився він приблизно 69 року по Р. Х. і був важливою постаттю у ранній Церкві. Будучи учнем євангеліста Івана, він cлужив як сполучна ланка між  першим поколінням віруючих з дальшими християнами.  Прослуживши чимало років єпископом Смирни, Полікарп був заарештований, допитаний і, у такий день, як сьогодні, 155 або 156 року по Р. Х. страчений за віру. Очевидець його мучеництва записав оповідь про його смерть, яка називається Мучеництво Полікарпа і ця оповідь далі залишається підбадьоренням для віруючих у часи переслідувань.

Молитва на День Св. Полікарпа Смирнського, пастиря і мученика:

    Боже!  Ти створив небеса й землю.  Ти дав слузі Твоєму превелебному, святому і лагідному Полікарпові, мужність сповідувати Ісуса Христа Царем і Спасителем, і Ти дав також йому непохитність померти за  віру.  Подай нам благодаті повторювати його приклад участі у чаші Христових страждань, аби ми також взяли участь у Його славетному воскресінні;  через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Наша плоть і кров по правиці Божій

 Постійно та зі щирого серця ми повинні дякувати нашому Господу Богу за те, що Він наділив нас такою честю у тому, що дозволив, аби Його Син стався людиною, аби тепер наша плоть і кров сиділи по правиці Божій – Бог і людина в одній Особі царює над небом і землею. Блаженний той, хто вірує і бере близько до серця те, що ми, люди, маємо вищу природу ніж ангели, які є найвеличнішими зі створінь. Це дуже звеличує Послання до євреїв: «Бо Він не піддав Анголам світ майбутній, що про нього говоримо» (2:5). А також: «Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння. Тому мусів бути Він у всьому подібний братам» (вірші 16, 17).

 Мартін Лютер

День Св. Ярослава Мудрого, християнського правителя

     Сьогодні ми згадуємо Св. Ярослава Мудрого і дякуємо за нього Господу. Св. Ярослав Мудрий був сином Св. Володимира Великого і гідно продовжив діло свого батька із поширення християнства нашим рідним краєм. Св. Ярослав Мудрий, будучи надзвичайно освіченою людиною і знаючи багато мов, поширював освіту, створював бібліотеки та будував храми. Саме він збудував найвеличнішй храм Русі - Святу Софію Київську. За Ярослава Мудрого, якого ще називають «тестем Європи», прагнули родичатися з Руссю-Україною європейські держави. Минуло лише покоління, а християнська Русь-Україна Ярослава Мудрого, сина Володимира Великого, стала світовим лідером, як і Ізраїль за Соломона, Давидового сина, став світовим лідером свого часу. Силу та всі інші благословення дає Бог. Господь силу і всі Свої рясні благословення дає Своїм віруючим у Христа дітям і цілим націям. Так само нашому народові силу і благословення подавав  Бог через таких  християнських правителів, як Св. Ярослав Мудрий.

Молитва на День Св. Ярослава Мудрого, християнського правителя:

Отче Небесний, у цей день ми приносимо Тобі щиру подяку за Великого Князя Київського, Ярослава Мудрого, якого Ти вчинив Своїм інструментом для поширення і зміцнення християнства на просторах Русі-України. Просимо благословляти наш рідний край правителями, які наслідуватимуть приклад Св. Ярослава Мудрого і сприятимуть утвердженню спасенної християнської віри в Україні і по цілому світові. Заради Христа. Амінь.

Про опір і війну

      Правлячій владі не можна чинити опір силою, а лише сповіданням істини. Якщо на неї це сповідання справляє вплив, то – славно і добре. А якщо ні, то ти в цьому невинен, ти страждаєш заради Бога. Проте, якщо твій супротивник тобі рівня, нижчий за тебе або це – іноземний уряд, то перше ти повинен запропонувати йому справедливість і мир, як про це навчав Мойсей дітей Ізраїля. Якщо ж він відмовляється, тоді, пам’ятаючи про те, що є найкращим для тебе, захищайся проти сили силою, як це так гарно описує Мойсей у  Повторенні Закону 20 (:10-12). Однак у цьому разі ти не повинен зважати на свої власні інтереси або на те, як тобі зберегти особисту владу, а зважати ти повинен на своїх підданих, яким ти повинен допомагати і яких ти повинен захищати, аби такі дії чинились у любові. Оскільки у небезпеці перебуває вся твоя країна, то ти повинен робити все, аби з Божою поміччю не було все втрачене. Якщо ти не можеш запобігти тому, аби внаслідок цього жінки ставали вдовами, а діти – сиротами, то ти повинен принаймні подбати про те, щоб не все було зруйноване і щоб в країні не залишились лише вдови та сироти….

      А коли здобудеш перемогу, то тим, що здаються і впокорюються, слід пропонувати милосердя і мир…

 Мартін Лютер

День Св. Мартіна Лютера, доктора і сповідника

 Сьогодні, відповідно до стародавньої християнської традиції, ми дякуємо Господу за доктора Мартіна Лютера. Народився він 10 листопада 1483 року в Айселебені (Німеччина). Спочатку він вивчав юриспруденцію. Проте після близької зустрічі зі смертю він почав досліджувати богослов'я і вступив до августинського монастиря. 1505 року його було ординовано на священика і 1512 року він здобув докторський ступінь. В час професорства в новоствореному університеті у Віттенберзі його дослідження Писання поставили під сумнів чимало вчень і практик Церкви, особливо щодо продажу індульгенцій. Його відмова відступитися від своїх переконань закінчилася відлученням його від Римської церкви 1521 року. Після періоду ізоляції у Вартбурзькому замку, Лютер повернувся до Віттенберґу, де провів решту свого життя, проповідуючи та навчаючи, перекладаючи Писання і пишучи гімни та численні богословські трактати. Його пам'ятають і вшановують насамперед за поверненення доктрини і практики Церкви до тієї Біблійної істини, що заради Христа Бог проголошує нас праведними благодаттю через саму віру. До небесної домівки Господь покликав доктора Мартіна Лютера 18 лютого 1546 року, коли Реформатор відвідував місто в якому народився.

Молитва на День Св. Мартіна Лютера, доктора і сповідника:

Боже! Ти наша Твердиня і сила наша. Ти підніс слугу Свого, Мартіна Лютера, аби він реформував та обновив Твою Церкву у світлі Твого живого Слова, Ісуса Христа, Господа нашого. Захищай і очищуй Церкву в наш час і подай, аби ми сміливо проголошували Христову вірність аж до смерті і Його воскресіння, яке виправдовує усіх, віруючих в Сина Божого, як дав це Ти пізнати слузі Твоєму, Мартіну через Ісуса Христа, нашого Спасителя, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Незначні речі - великі дії: проповідь на 6-у неділю по Богоявленні

            НЕЗНАЧНІ РЕЧІ – ВЕЛИКІ ДІЇ

      (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука) 

      А Нааман, начальник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений. А сирійці вийшли були ордами, і взяли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину, і вона услуговувала жінці Наамана. І сказала вона до своєї пані: «Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!» А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: «Отак і отак говорила та дівчина, що з Ізраїлевого краю». І сказав сирійський цар: «Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя». І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін одежі. І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: «Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його». І сталося, як Ізраїлів цар перечитав цього листа, то роздер свої шати й сказав: «Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки». І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: «Нащо роздер ти шати свої? Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!» І прибув Нааман зо своїми кіньми та з колісницею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. І послав Єлисей до нього посла, говорячи: «Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся». І розгнівався Нааман, і пішов і сказав: «Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого... Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим?» І повернувся він, і пішов у гніві. І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: «Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!» І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий! (2 Царів 5:1-14). 

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Кор. 1:2) Амінь. 

Любі брати і сестри, де є справді Бог, в якій церкві або радше конфесії Він справді присутній? Час від часу ми чуємо різні аргументи на користь того, яка церква або конфесія правдива і в якій справді діє Бог. Хтось каже: «Ми – правдива церква, бо в нас багато монахів. А ще в нас є антимінси, спеціальні хустини, в яких зашиті частки мощей святих. А найбільшим доказом того, що саме ми є істинна церква є сходження вогню у гробі Господньому напередодні Воскресіння Господнього, якраз перед запланованими авіарейсами, щоб доставити «благодатний вогонь» по всіх головних наших храмах. Таке величне чудо ніде більше не побачиш!»

 Хтось скаже: «А в наших соборах поховані святі Апостоли і сам Святий Миколай. А ще наша конфесія – найбільша на світі, а наш Єпископ – справжній спадкоємець Св. Петра і справжній глава держави. Таких величних соборів і поховань святих, як у нас ніде більше не побачиш!» 

Якщо ми потрапимо під чари такого величання, тоді ми загубимо з поля зору Бога, Який не потребує величі і помпезності світу, не потребує гріха і єресі, які супроводжують ці вихваляння і претензійність на монополію на Бога і на Його діяння. Якщо ми потрапимо під чари ось таких мирських аргументів, то наша земна мандрівка має всі шанси скінчитись не Царством Небесним, а пеклом, бо ті, хто використовує такі аргументи і величання, зазвичай намагаються власними ділами і величчю також затьмарити Христа і уповання на Нього замінити упованням на власні діла і заслуги. 

Бо те, що є великим у очах світу часто є нічим в очах Бога, як про це каже Апостол Павло: «Тож усе я вважаю за втрату ради переважного пізнання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа, щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою» (Фил. 3:8, 9). 

Сьогоднішня наша оповідь із Старого Заповіту переносить нас до Дамаску, столиці сирійців, запеклих ворогів Ізраїлю, які руйнували Ізраїль, грабували його і забирали в полон його населення. Воєначальником війська, який здобував перемоги над ізраїльтянами був Нааман. Він був видатний воїн, але мав серйозну хворобу – він був прокажений. Він мав шансів на порятунок і життя його згасало доволі швидко не від старості, а від невиліковної хвороби. 

Він помер би не від старості, а в жахливих муках, якби не одна дівчинка, яка «услуговувала жінці Наамана. І сказала вона до своєї пані: «Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!» Писання раз за разом наводить нам приклади дітей, що вірують у Христа – Христа грядущого в Старому Заповіті і в Христа, Який воплотився – у Новому Заповіті. 

Ось і ця мала дівчина вірувала в Христа грядущого і прислуховувалась до проповідей Пророка Єлисея. Вона чула, що він говорить і вона знала про ті ознаки, які супроводжували цього наступника іншого могутнього пророка – Св. Іллі, бо Св. Єлисей був його учнем. Тож своєю вірою і знаннями про Господа та Його слуг вона ділилась із своїми ближніми – навіть тими, що захопили її у полон, позбавивши її рідного дому і батьківщини. 

Для Наамана – це була дуже добра новина, яка розбудила в його серці надію на одужання і на повноцінне життя. Він звернувся до свого царя, а той написав листа до царя Ізраїля з вимогою: «Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його». Цар Сирії, очевидно, був упевнений, що цар Ізраїля був віруючий і сам часто прислухався до Божого пророка у своїй вітчизні. 

Але цар Сирії був надто високої думки про царів Ізраїля. Царі Ізраїля не вірували в Христа грядущого і часто гнали проповідників Христових, переслідували їх і навіть убивали. Через своїх нечестивих керівників сам Ізраїль зазнавав постійних нападів ворогів, територія його весь час зменшувалась, а населення ставало все менше, бо багато ізраїльтян опинялось під владою загарбників, як наша віруюча мала дівчина. 

Тож не дивно, що отримавши листа від дужого ворога, цар Ізраїля, почав панікувати. Замість того, аби звернутися до Бога в молитві і згадати про славного Божого пророка в своєму царстві і в своєму місті, можливо навіть у своєму кварталі, він «роздер свої шати й сказав: «Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки». Це відбувалось на очах усього двору, тож звістка про це долинула і до пророка Єлисея. Хоча, можливо він і сам міг чути верещання царя. 

Єлисей не пішов сам до царя – пам’ятайте, що царі Ізраїля були зазвичай нечестивцями, які ненавиділи проповідників Христа. Натомість Єлисей відправив до нього посланця зі словами докору: «Нащо роздер ти шати свої? Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!» Тож незабаром до Ізраїля і то до пророка Єлисея прибув і сам хоробрий полководець ворожої Сирії, Нааман. Зі своїм почетом він став при вході до Єлисеєвого дому. Але й до нього Єлисей теж не вийшов.

І до нього Єлисей відправив свого посла із дуже простим посланням: «Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся». Нааман розгнівався. Він був думав, що якщо Бог діє через Своїх пророків, через Своїх проповідників, то Бог має використовувати щось грандіозне – щось таке, від чого перехоплює подих. 

А тут таке просте послання та ще й купатись треба в Йордані, невеликій річці. Це зараз річки, про які згадує Нааман через людську діяльність звелись на ніщо. А тоді вони перевершували Йордан своєю величністю і повноводністю. Тож розчарування Наамана тотальне. І через це він каже: «Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого... Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим?» 

Він очікує від Божого пророка не простих слів, не простих дій, а чогось справді величного. І через це він мало не втратив зцілення і спасіння. Слава Богу за його мудрих радників – його рабів, які вірили Слову Божому «і сказали: «Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!» І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий!» 

Любі брати і сестри, не ми вирішуємо, як має діяти Бог. А Бог вирішує, як діяти і як нас спасати. І величні Свої діла чинить Бог через незначні в очах людини речі. Більшість юдеїв очікували, що Христос прийде, як Цар-Завойовник, що підкорить їм під ноги інші народи. А Бог Син прийшов під виглядом Слуги-Страдника, Який «бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...» (Фил. 2:6-8). 

Бо саме так Він приніс Себе у жертву за всі наші гріхи. На третій день Ісус Христос воскрес із мертвих, аби кожен, хто вірує в Нього, був виправданий від усіх своїх гріхів, проголошений невинним і мав спасіння, воскресіння, і вічне життя. Більшість юдеїв повелись як хотів повестись Нааман, відвернулись у гніві від Ісуса Христа. А хто повірив у Нього, той має спасіння і вічне життя. 

А як зараз діє Бог, аби нас спасати? Як відбувається Хрищення – наше народження згори? Хіба воно не відбувається через просту воду, яка поєднана зі Словом Божим, із Заповіддю Христовою? Для когось це просте проливання води на голову дитини чи дорослої людини, а для нас це купіль відродження, народження згори. Це мить, коли ми стаємо громадянами Царства Небесного. 

Або візьміть Святу Вечерю. Що бачать невіруючі? Вони бачать, що ми споживаємо хліб і п’ємо декілька краплин вина. Дуже проста їжа і дуже простий напій. Але саме в цьому такому, на перший погляд, простому Таїнстві, Божий Син причащає нас Своїми істинними тілом і кров’ю у них і з ними даючи нам прощення гріхів, спасіння і вічне життя. 

І так само Слово Боже і відпущення гріхів. Його проголошують звичайні проповідники, але це Слово – Хліб Життя і Меч Духовний, у ньому Бог розкриває нам мудрість і дає нам невимовні духовні скарби. Бог діє великі діла, чинить чуда духовного зцілення від жахливої прокази гріха, прощення і вічного життя через прості речі – Його Слово і Його Слово, поєднане відповідно до Його Заповіді із такими простими земними елементами, як вода, хліб і вино. Ось так ми і впізнаємо Його Церкву і чуємо голос Христа, Який скоро повернеться у славі, аби судити живих і мертвих, і нам дати вічне життя в Його Царстві. Прийди, Господи Ісусе! Амінь. 

Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого! (Рим. 15:13) Амінь.

День Св. Валентина, мученика

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Валентина. Св. Валентин, який був лікарем і пастирем, і мешкав у Римі під час правління Імператора Клавдія ІІ, став одним із найбільш визначних мучеників ІІІ століття. Спомин про його мученицьку смерть, яка настала 270 року по Різдві Христовім, стала частиною поминального календаря Західної Церкви перших століть. Причиною арешту цього пастиря могло бути вінчання ним пар, що прагнули одружитись, всупереч забороні тодішнього імператора, Клавдія ІІ, який вважав, що шлюб заважатиме чоловікам воювати. Передання каже, що у день його мученицької смерті за християнську віру Валентин залишив записку із підбадьоренням для доньки в'язничного сторожа, яку, на прохання сторожа, він навчав Катехізису. Записка з підбадьоренням плекати християнську віру була написана на клаптику паперу з підписом "Твій Валентин". Таке привітання стало взірцем для написання записок про підбадьорення, любов і піклування, що стали популярними серед багатьох народів саме в день спомину Св. Валентина.

Молитва на День Св. Валентина, мученика:

Всемогутній і віковічний Боже! Ти розпалив полум'я Твоєї любові у серці Твого святого мученика, Валентина. Подай нам, Твоїм покірним слугам, подібної віри та любові, аби ми, радіючи Христовим торжеством, були втіленням Його любові в нашому житті; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Свв. Акили, Прискилли та Аполлоса

 Сьогодні ми згадуємо святих Акилу, Прискиллу та Аполлоса і дякуємо за них Господу. Акила та його дружина, Прискилла, були єврейськими сучасниками Св. Павла і багато подорожували.  Через переслідування в Римі, вони перейшли до Коринту, де познайомилися з Апостолом Павлом, який приєднався до них у ремеслі з виготовлення наметів (Дії 18:1-3). Своєю чергою вони приєдналися до Павла в його місії проголошення християнського Євангелія.  Пізніше це святе подружжя мандрувало з Павлом з Коринту до Ефесу (Дії 18:18), де вони мали домівку, яка служила осередком гостинності для новонавернених християн.  Аполлос був одним із багатьох єврейських учнів віри.  Будучи красномовним, Аполлос "палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав" (Дії 18:25). Пізніше він здійснив подорож від Коринту до провінції Ахая та "переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус - то Христос" (Дії 18:28).  Ми вшановуємо Акилу, Прискиллу та Аполлоса за їхню велику місійну ревність.

Молитва на День Свв. Акили, Прискилли та Аполлоса:

Триєдиний Боже!  Ти святий Єси у природі Своїй!  Навчи нас бути вірними Твоєму Слову, палати Духом, як Аполлос, аби ми правильно навчали і настановляли на правдиву дорогу тих, хто був зведений до фальші й помилки, щоб ми могли повторювати приклад Акили й Прискили задля добра Твоєї Церкви, яку Ти установив тут і доручив її під нашу покірну опіку, бо Ти, Отець, Син, і Святий Дух - один Триєдиний Бог, живеш і царюєш, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Сили, співробітника Св. Петра і Св. Павла

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Силу. Він був одним із провідників Церкви в Єрусалимі і Св. Павло вибрав його для супроводу під час другої місіонерської подорожі з Антіохії до Малої Азії і Македонії.  Силу, разом із Павлом було незаконно побито і ув'язнено у Филипах і вони пережили заворушення в Солуні та Верії.  Знову приєднавшись до Павла в Коринті, Сила, очевидно,  залишався там впродовж тривалого часу.  Дещо пізніше він, очевидно, став супутником Апостола Петра і, можливо, служив його секретарем (1 Петр. 5:12). Згідно з Переданням, Сила став першим єпископом Коринту.

Молитва на День Св. Сили, співробітника Св. Петра і Св. Павла:

Всемогутній і віковічний Боже!  Твій слуга, Сила, проповідував Євангеліє поряд із Апостолами Петром і Павлом народам Малої Азії, Греції і Македонії. Ми дякуємо Тобі за те, що Ти в нашому краї і в кожній землі, піднімаєш євангелістів і проповідників Твого Царства, щоби Твоя Церква могла далі проголошувати недослідимі багатства нашого Спасителя Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви