Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Іллю. Ім’я пророка Іллі означає: «Мій Бог – Ягве [Господь]». Він пророкував у північному царстві – Ізраїлі в основному упродовж царювання Ахава (847-953 р. р. до Р. Х.) Під впливом своєї поганської дружини Єзавелі, Ахав спонукав своє царство до поклоніння Ваалові, а Єзавель робила все, аби заборонити поклоніння Ягве. Іллю було покликано Богом осудити це ідолопоклонство і закликати народ Ізраїлю назад до поклоніння Ягве, як єдиному правдивому Богові (як він це зробив у 1 Царів 18:20-40). Ілля був різкою та показною особою, живучи в пустині та носячи одяг із верблюжої шерсті і шкіряного поясу (2 Царів 1:8). Він був пророком на слові та ділі. Через Іллю було здійснено багато чуд, з воскресінням мертвого (1 Царів 17:17-24) та впливом на довготривалу посуху в Ізраїлі (1 Царів 17:1), включно. Наприкінці свого служіння, його було забрано на небеса. Це бачив його наступник, пророк Єлисей (2 Царів 2:11). Пізніше пророк Малахія проголосив, що Ілля повернеться перед приходом Месії (Мал. 4:5-6). Це пророцтво збулося у пророцькому служінні Івана Христителя (Мт. 11:14).
понеділок, 20 липня 2026 р.
День Св. Пророка Іллі
пʼятниця, 17 липня 2026 р.
Просто йди сміливо вперед!
Просто йди вперед
сміливо та впевнено; у світлі істинної віри перед очима своїми постав Бога і
повернися спиною до світу з його наріканнями та порожнім чванством, і не слухай
та не дивись, як за тобою тонуть Содом і Гоморра або що там з ними відбувається!
Нехай Бог милосердя, який через Ісуса Христа, Господа нашого, знову засяяв на нас світлом своєї благодаті, просвітить, підбадьорить і зміцнить твоє серце силою Свого Духа Святого в непохитній вірі та палкій любові, щоб у цьому і в усьому іншому ти виконував Його Вітцівську та милостиву волю, на честь і хвалу Його святого Євангелія, а також на втіху та добро усім віруючим у Христа. Йому дяка, хвала і слава повіки. Амінь.
Мартін Лютер
четвер, 16 липня 2026 р.
День Св. Рут
Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Рут, моавитянку, яка є чудесним прикладом Божої благодаті. Хоча вона була язичницею, Бог учинив її прабабусею царя Давида (Рут 4:17) і одним з предків Самого Ісуса (Матвія 1:5).
Голод в Ізраїлі змусив Елімелеха та Ноомі з Віфлеєму та їх двох синів емігрувати до сусіднього народу, Моаву. Сини одружилися з моавськими жінками, Орпою і Рут, але через 10 років Елімелех і його сини повмирали (Рут 1:1-5). Тож Ноомі вирішила повернутися до Віфлеєму, а своїх невісток спонукала залишитися із їхніми родинами. Орпа послухалася поради Ноомі, але Рут відмовилася залишатися зі своїм народом і промовила вражаючі слова: "Куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій - мій Бог" (Рут 1:16).
Після того, як Рут прибула до Віфлеєму, Боаз, близький родич Елімелеха, погодився бути "викупителем" Рут (Рут 3:7-13; 4:9-12). Він взяв її за дружину і Рут народила Оведа, Давидового діда (Рут 4:13-17), зберігши таким чином родовід Месії. Доброта Рут і її безкорислива відданість Ноомі, і її віра в Бога Ноомі, гріють серця вірних Божих і сьогодні, і спонукають нас повторювати приклад її віри.
Молитва на День Св. Рут:
Вірний Боже! Ти обіцяв оберігати Твій народ і спасати насліддя Твоє. Ти використовував неймовірні на несподівані посудини для поширення родоводу, з якого вийшов благословенний Твій Син. Подай нам відданості Рут і такої довіри до Тебе, як у неї, аби й ми могли шанувати Тебе нашою покорою і пошаною та, щоб ми були залічені до Твого вибраного народу: Святої Християнської Церкви - благодаттю Ісуса Христа, нашого Господа і Святого Духа, які живуть і царюють з Тобою, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.
Зі Скарбниці щоденної молитви
середа, 15 липня 2026 р.
День Св. Володимира Великого, християнського правителя, День Хрищення Русі-України, День Української Державності
Сьогодні ми дякуємо Богові за Великого Київського Князя – Св. Володимира Великого. Саме він став тим правителем Русі-України, який домігся офіційного запровадження християнства у нашому краї. Будучи великим полководцем і політиком, він також сам став християнином і піклувався, аби його народ був спасенним. Переоцінити роль св. Володимира (Василя у Хрищенні) Великого у історії Русі-України, неможливо. Адже християнство не лише долучало Русь-Україну до сім’ї європейських народів, але найголовніше - благовістило Христа Спасителя, а отже принесло і продовжує приносити спасіння величезній кількості людей, які воскреснуть до вічного життя у Божому Царстві.
вівторок, 14 липня 2026 р.
Обітниця безшлюбності дорівнює обітниці чинити перелюб
Ми всі були
створені для того, щоб чинити так, як чинили наші батьки – народжувати дітей та
виховувати їх. Це обов'язок, який Бог поклав на нас, заповів і заклав у нас і
це доводять наші тілесні органи, наші щоденні емоції та приклад усього людства.
Тож якщо cам Бог не здійснить чуда, а ти даєш обітницю безшлюбності й залишаєшся
неодруженим, ти чиниш точно так само, як той, хто обіцяє чинити перелюб або
щось інше, заборонене Богом. Оскільки твоя обітниця неможлива та безглузда, ми
бачимо й розуміємо, чому вона не виконується сама по собі, і чому розпуста стає
настільки нестримною та безсоромною, що про це навіть важко говорити. І все ж
ті упертюхи хочуть осідлати емоції: чоловік у них не повинен відчувати свою
чоловічу природу, а жінка – свою жіночу природу.
субота, 11 липня 2026 р.
День Св. Ольги, княгині київської і християнської правительки
Сьогодні ми дякуємо Господу за святу княгиню Ольгу, першу християнську правительку Русі-України. Мати великого князя Святослава, бабуся Володимира Великого, була мудрою володаркою і вірною християнкою, яка прагнула, аби Євангеліє поширилося цілим її краєм.
І сказала йому: «Люди мої — погани, і син мій,
Тож хай збереже мене Бог від усілякого зла».
І рече патріарх: «Чадо вірнеє! У Христа ти хрестилась
І в Христа одягнешся,
І Христос збереже тебе, як Еноха зберіг у перші часи,
І потім Ноя в ковчезі, Аврама від Авімелеха,
І Лота від содомлян, Мойсея від фараона
І Давида від Саула, трьох отроків від печі,
І Данила від звірів,— так і тебе збавить від ворога
І від сітей його».
І благословив її патріарх.
І пішла вона з миром у землю свою,
І прийшла в Київ.
І було це, як і при Соломоні:
Прийшла цариця Ефіопська, бажаючи почути мудрість Соломонову,
І велику мудрість видіти і знамення.
Так і ця блаженна Ольга шукала доброї мудрості Божої,
Але цариця ефіопська — людської, а Ольга — Божої.
«Ті, що шукають премудрість,— знайдуть».
«Премудрість на початках [дороги] співається,
На шляхах дерзновення водить,
На краю стін із заборолами проповідується,
При воротях градних сміливо говорить;
Скільки-бо років незлобивії тримаються правди?»
І ця-бо від зрілості блаженна Ольга шукала мудрістю,
Що є найліпше всього на світі цьому,
І бісер знайшла многоцінний, яким є Христос" (Повість врем'яних літ, оповідь про 955 рік).
середа, 8 липня 2026 р.
Дорогоцінне і шляхетне добре діло
В очах Бога це
дорогоцінне і шляхетне добре діло — ростити дітей і виховувати їх, керувати
своєю дружиною та слугами в побожності, утримувати себе в поті чола (Буття
3:19), і терпіти багато нещасть та прикрощів від своєї дружини, дітей, слуг та
інших. Таке добро мало помітне. «Це зло (каже папа) і перешкода для служіння
Богові», тобто (перешкода) для приємного, ледачого життя. Але той, хто вірує і правильно
розуміє ці слова, бачить, наскільки це добре для душі, навіть якщо це зло для
плоті та її прагнень.
Саме тому Бог
виявив шлюбу честь, помістивши його в Четверту Заповідь, одразу після честі, що
належить Йому Самому, де Він наказує: «Шануй батька свого і матір свою» (Вихід
20:12). Лишень подивіться! Покажіть мені честь на небі чи на землі, окрім честі
Бога, яка могла б зрівнятися з цією честю! Ні світський, ні духовний стан не
були так високо вшановані. І якби Бог не сказав нам про подружнє життя нічого
більше, окрім цієї Четвертої Заповіді, ми все одно достатньо дізналися б лише з
неї однієї, що в очах Бога немає вищого служіння, стану, становища чи праці
(поруч із Євангелієм, яке стосується Самого Бога), ніж стан шлюбу.
Мартін Лютер
понеділок, 6 липня 2026 р.
День Св. Яна Гуса, пастиря і мученика
Сьогодні ми згадуємо Св. Яна Гуса і дякуємо за нього Господу. Професор і проповідник, мученик за християнську віру, він проповідував Христове Євангеліє, незважаючи на опір церковного істеблішменту. Як священик Св. Ян Гус, проповідував спочатку в церкві Св. Михайла, а потім у Віфлеємській Каплиці в Празі. Св. Ян Гус відверто засуджував порочні вчення і практики, які вже в той час заповнювали західну частину Церкви і домагався повернення Церкви до Христа і Його Слова. Як добрий і відданий Христові воїн, він терпів лихо аж до смерті на вогнищі 1415 року. Як чесний атлет, він змагався за Христове Євангеліє відверто та за правилами і одержав вінця слави від Спасителя. Як працьовитий хлібороб, він скуштує на небесному банкеті, накритому Самим Христом (2 Тим. 2:1-11). Тарас Шевченко писав про вогняний хрест чеського сповідника Яна Гуса і про майбутній прихід Реформатора Церкви, Мартіна Лютера:
Ченці осудили,
Запалили...
та Божого Слова не спалили,
Не вгадали,
що вилетить
Орел із-за хмари
Замість гуся
і розклює
Високу тіару.
Через сто з лишком років віттенберзький професор, Мартін Лютер, довершив діло Яна Гуса і, з ласки Божої, успішно відновив у Церкві проповідування Євангелія і належну відправу Таїнств.
Молитва на День Св. Яна Гуса, пастиря і мученика:
Господи Боже! Отче Небесний! Ти послав Церкві Твоїй вірного пастиря Яна Гуса, Який через відданість Євангелію став мучеником, але не зрікся Твого святого Слова. Подай усім нам такої вірності Тобі і Слову Твоєму, аби по всі дні нашого життя, ми перебували у Тобі та Твоєму Слові, а в кінці увійшли у Твоє Царство Слави. Заради Ісуса Христа, Твого Сина, а нашого Господа. Амінь.
четвер, 2 липня 2026 р.
Відвідини Св. Єлисавети Св. Дівою Марією
Сьогодні ми згадуємо відвідини Дівою Марією її родички Єлисавети. Ці відвідини відбулися після Благовіщення і слів промовлених Архангелом Гавриїлом: "Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото твоя родичка Єлисавета - і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо для Бога нема неможливої жодної речі!" (Лк. 1:35-37)
середа, 1 липня 2026 р.
Зассе про майбутнє або кінець протестантизму
Велике пророцтво
про майбутнє протестантизму, яке Гете висловив у своєму останньому діалозі з
Еккерманном[1] і
яке підсумувало ідеї Просвітництва, здається, збулося:
І нещасна протестантська схильність до розділення на секти також припиниться... Тоді, як тільки чисте вчення і любов Христа будуть осягнуті та прищеплені такими, якими вони є насправді, людина відчує себе людиною, великою і вільною. І вона надаватиме дуже мало значення дрібницям зовнішнього поклоніння (Kultus). І ми всі, дедалі більше, переходитимемо від християнства Слова і віри до християнства почуття та діла.
Чи це буде майбутнім протестантизму? Або, можливо, його кінцем? Ми, що побачили здійснення пророцтва Гете в сучасній американській концепції Церкви, відчуваємо, як у наших душах лунає зовсім інше твердження – дуже старе й немодне: «Est autem ecclesia congregatio sanctorum et vere credentium in qua evangelium recte docetur et recte administrantur sacramenta» («Церква є зібранням святих і тих, хто істинно вірує, серед яких Євангеліє правильно проповідується і Таїнства правильно уділяються»).[2] Чи є ця концепція Церкви застарілою? І якщо ні, то чому вона не добралась до Америки? Вона не зробила цього тому, що з невблаганною серйозністю ставить питання, яке для нашої релігійної думки є остаточним і найважливішим: питання істини.
Американська
концепція Церкви в основі своїй уникає цього питання. Вона відмовляється від
догмату та літургії як від чогось несуттєвого – «дрібниць», як висловився Гете.
Для нас, однак, і те, і інше належить до суті Церкви: Слово і Таїнство,
сповідання та літургія. Ми розуміємо протест проти закостенілої ортодоксії та одноманітної
обрядовості, і ми згодні з цим протестом. Але ми віримо, що Церква володіє у Verbum
Dei («Слові Божому») вічною істиною, яка протистоїть усьому релятивізму
людського знання. І ми віримо, що в євангельськи зрозумілих Таїнствах Хрищення
та Господньої Вечері, у літургійному житті Церкви, яке ґрунтується на них,
присутні сили, здатні встановити нове і справжнє людське братство навіть у ту
епоху, коли всі людські спільноти розпадаються.
Подібно до того,
як неможливо осягнути концепцію істини, не допускаючи можливості помилки, так і
нашу концепцію Церкви неможливо осягнути без одночасного розгляду понять
відступництва та єресі.
Герман Зассе
[1] Йоганн Петер Еккерманн (1792–1854) був німецьким письменником і «другом та літературним помічником Гете» (Біографічний словник Вебстера (Спрінгфілд, Массачусетс: G. & C. Merriam, 1964), 463). (Примітка Меттью Гаррісона)
[2] Це читання латинського тексту Аугсбурзького віросповідання (AC VII 1) є таким самим, як і в «Триглотті» (с. 46), з додаванням слів et vere credentium, «і тих, хто істинно вірить». Текст, знайдений у BS (с. 61), містить pure docetur замість recte docetur. (Примітка Меттью Гаррісона).
вівторок, 30 червня 2026 р.
Хто забороняє одружуватись
Забороною одружуватись вони[1],
як справжні душогубці, спротивились Богові та Його святому Слову і наповнили весь
світ розпустою, засудили Боже Слово, зробили диявола своїм фальшивим Богом і піднесли
себе понад Бога та керовані виключно бісівським натхненням, а не Святого Духа –
були вони не єпископами і вчителями, а
вовками, злодіями, вбивцями та спокусниками.
Тож
перше вони повинні визнати ці мерзоти, покаятися в них і спокутувати їх,
добровільно упокорившись перед усім світом і знову шануючи Слово Боже, яке вони
так ганебно придушували, хулили та безчестили по всьому світу. Щойно вони це
зроблять – і не раніше – ми будемо приймати їхні дозволи та згоду і будемо ними
керуватись.
понеділок, 29 червня 2026 р.
День Апостольської ревності (Свв. Апостолів Петра і Павла)
Сьогодні ми дякуємо Господу за святих Апостолів Петра й Павла. Церковні джерела стверджують, що ці два стовпи Новозаповітної Церкви стали мучениками в один і той самий день, під час переслідування Нерона.
Новий Заповіт багато розповідає про цих двох апостолів. Петро був з Ісусом від початку Його служіння і служив як речник учнів. Незважаючи на непохитну віру, Писання свідчить також про декілька його падінь, як-от: докір Ісусові (Матвія 16:21-23) і його потрійне відречення від Господа (Матвія 26:69-75). Після Ісусового вознесіння, Петро далі залишався лідером у Церкві (Дії 1:15; 2:14; 15:7).
Павло, побожний єврей, відомий також як Савл, вийшов на сцену світової історії, як переслідник Церкви. Після чудесного навернення, у якому Савлові з'явився Сам воскреслий Христос, Павло став могутнім проповідником благодаті Божої. Під час своїх трьох місіонерських подорожей (Дії 13-14; 16-18; 18-21) Павло пройшов сучасну Туреччину і Грецію. Новозаповітна оповідь про його життя закінчується тим, що Павла взято під домашній арешт в Римі (Дії 28:16), хоча церковне передання притримується того, що перед поверненням до Риму, Павло побував у Іспанії.Молитва на День Апостольської ревності (Св. Апостолів Петра і Павла):
Милосердний і вічний Боже! Твої святі Апостоли, Петро і Павло, отримали благодать і силу покласти власне життя заради Твого Сина. Покріплюй нас Твоїм Духом Святим, аби ми могли сповідувати Твою правду і завжди були готові покласти власне життя за Того, Хто поклав Своє життя за нас - Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.
Зі Скарбниці щоденної молитви
субота, 27 червня 2026 р.
День Св. Кирила Александрійського, пастиря і сповідника
Сьогодні ми дякуємо Господеві за Св. Кирила Александрійського, пастиря і сповідника. Кирило (прибл. 376-444 Р. Г.) став архієпископом Александрійським 412 року Господнього. Упродовж всієї своєї діяльності він захищав Біблійні доктрини, серед яких було вчення про те, що Марія, матір Ісуса ("також правильно називається і є Мати Божа", Формула Злагоди, VIII, 12).
Молитва на День Св. Кирила Александрійського, пастиря і сповідника:
Отче Небесний! Твій слуга, Кирило, непохитно проголошував Сина Твого Ісуса Христа як одну Особу, повністю Бога і повністю людину. З Твого безмежного милосердя вберігай нас непохитними у вірі і в поклонінні Сина Твого, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог нині і повіки віків. Амінь.
Зі Скарбниці щоденної молитви
пʼятниця, 26 червня 2026 р.
День Св. Пророка Єремії
Сьогодні ми дякуємо Господу за cвятого пророка Єремію. Він служив у південному царстві Юдеї приблизно від 627 по 582 роки до Р. Х.. Будучи пророком, він передвіщав, свідчив, і пережив Вавилонську облогу та остаточне руйнування Єрусалиму 587 року до Р. Х.. У своєму проповідуванні він часто використовував такі символи, як мигдалева галузка, кипляче горня (Єремії 1:11-14), винні бурдюки (13:12-14) і образ гончаря за працею (18:1-17). Його пророцьке служіння було проповіддю, яка через слово і вчинок передавала Божий гнів на Свій бунтівний народ. Водночас Єремія утішав вірний залишок Божого народу, пророкуючи про прихід Христа-Спасителя і про грядуще Царство Боже. Єремія страждав від неодноразового відречення і переслідування від своїх співвітчизників. Наскільки відомо, Єремія помер у Єгипті - туди забрали його силоміць. Його згадують і вшановують за безстрашний заклик до Божого народу про покаяння.
