До віри не змусиш

 Ніхто не повинен і не може змушувати будь-кого вірувати; можна лише дозволити, аби Євангеліє вільно залучало тих, кого воно залучає.

  Мартін Лютер

День Свв. Захарія і Єлисавети

 Cьогодні ми згадуємо святих Захарія і Єлисавету та дякуємо за них Богові. Захарій і Єлисавета були "праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні" (Луки 1:6). Захарія, священика у єрусалимському храмі, привітав ангел Гавриїл, який оголосив про те, що в Захарія і Єлисавети народиться син. Спочатку Захарій не повірив оголошенню ангела, через свій і Єлисаветин літній вік. За таке невірство Захарія було покарано німотою. Народивши сина, Єлисавета назвала його Іваном. Захарій підтвердив вибір дружини, і його здатність говорити було відновлено. У відповідь він заспівав "Благословенний Господь, Бог Ізраїлів..." - гімн - величний підсумок Божих обітниць у Старому Заповіті та передбачення діла Івана, як Предтечі Христа (Луки 1:68-79). Захарій і Єлисавета згадуються, як приклади вірності та побожності.

 Молитва на День Свв. Захарія і Єлисавети: 

Боже! Лише Ти тчеш усіх немовлят в утробі. Ти обрав слуг старих і бездітних, аби вони зачали та виховали Предтечу Христа і таким чином Ти знову виявив Свою силу в слабкості. Подай нам, аби ми, такі ж слабі й немічні, як Захарій і Єлисавета, мали нагоду любити Тебе і служити Тобі відповідно до Твоєї доброї і благодатної волі; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

 Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Пророка Мойсея

    Сьогодні ми згадуємо Св. Пророка Мойсея і дякуємо за нього Господу.  Мойсей народився у Єгипті через декілька поколінь по тому, як Йосип перевіз туди свого батька Якова та своїх братів, які таким чином врятувалися від голоду в ханаанському краї.  Згодом нащадки Якова були уярмлені єгиптянами. Єгиптяни також віддали наказ убивати всіх новонароджених єврейських хлопчиків.  Коли народився Мойсей, його мати поклала його в кошик, а кошик в очерет біля Нілу, де його знайшла дочка фараона і виховала Мойсея, як свого сина, найнявши рідну матір Мойсея на годувальницю (Вихід 2:1-10). У віці сорока років Мойсей, захищаючи єврея, убив єгипетського наглядача і втік у мідіянський край, де знайшов притулок і впродовж сорока років працював пастухом.  Звідти Господь покликав його повернутися до Єгипту і сказати фараонові: «Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!» (Вихід 5:1).  Вкінці, після десяти кар Господніх, фараон поступився і, після того, як ізраїльтяни відсвяткували першу Пасху, Мойсей вивів їх із Єгипту.  У водах Червоного моря було знищено єгипетську армію, а ізраїльтяни перейшли море по сухому дні (Вихід 12-15).  Біля гори Сінай їм було дано Закон і там було збудовано скинію (Вихід 19-40).  Але через непослух, вони мали блукати в пустині упродовж сорока років. Самому Мойсеєві не було дозволено увійти в Обіцяний Край, хоча Бог дозволив йому той край побачити (Повторення Закону 34).  У Новому Заповіті Мойсей згадується як законодавець і пророк, чуда і пророцтва якого свідчили про грядущого Месію-Христа.  Перші п’ять книг Біблії написані ним. 

                Молитва на День Св. Пророка Мойсея:

    Господи Боже, Отче Небесний, через пророка Мойсея, Ти розпочав пророцький взірець навчання Твого народу в правдивій вірі і, через чуда, Ти виявив Свою присутність у творінні, щоб зцілити його від руйнування. Подай, аби Твоя Церква могла бачити у Твоєму Сині, нашому Господі, Ісусі Христі, завершального Пророка останніх часів, вчення і чуда Якого, тривають у Твоїй Церкві через цілющі ліки Євангелія і Таїнств; через Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Ганни

 Сьогодні ми згадуємо Св. Ганну (Анну) і дякуємо за неї Господу. Ганна була улюбленою дружиною Елкани, єфремлянина і благочестивою матір'ю Св. Пророка Самуїла. Він народився в неї через багато років гіркої бездітності (1 Самуїлова 1:6-8) та палких молитов про сина (1-а Самуїлова 1:9-18). Після відлучення сина, Ганна виявила свою вдячність Господу, повернувши свого сина до служіння Господу в Шіло (1 Самуїлова 1:24-28).  Її молитва (псалом) подяки (1 Самуїлова 2:1-10) починається словами "Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі". Ця пісня передвіщає "Величальну", пісню, яку, через багато століть, проспіває Св. Діва Марія (Луки 1:46-55). Ім'я Ганна походить з єврейського слова благодать. Ганну згадують і вшановують за радісне виконання обітниці, яку вона принесла до народження сина і за те, що вона віддала сина на довічне служіння Господу.     

Молитва на День Св. Ганни:

Боже, Отче Всемогутній!  Ти - Творець усього.  Ти зглянувся на біду Твоєї бездітної слуги, Ганни і не забувся про неї, а відповів на її молитви даром сина.  Почуй так і наші благання та прохання і наповни нашу порожнечу, даруючи нам довіру у Твоє піклування, щоб і ми, як Ганна, могли приносити Тобі подяку і славити Тебе, і радіти чудесним народженням Твого Сина, Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Ісуса Навина

Сьогодні ми згадуємо Св. Ісуса Навина і дякуємо  за нього Богові. "Ісус, син Навина, був служитель і наступник Мойсея, і провідник народу Ізраїлю, який провів їх через сухе русло Йордану у Край Ханаанський.  Він мав таке саме ім'я, як наш Спаситель, Ісус Христос [оскільки єврейською мовою імена "Єгошуа" та "Ісус" звучать однаково]. Він був прототипом Христа, Який привів дітей Авраама через Йордан життя бід і смерть у спочинок вічного життя...

    Коли першого дня 2493 року від створення світу помер Мойсей, Єгошуа повів народ Ізраїлю у Край Ханаанський, який був обіцяний їхнім батькам. Він здобув відмінні і дивовижні перемоги для Божих обранців. Подолавши царів Ханаану, він розділив край і в кінці помер у віці 110 років. Єврейською мовою його ім'я звучить Єгошуа або Йосуа, тобто "Спаситель", "Помічник". Грецькою мовою його ім'я звучить Іесус або Єсус".

Давид Хитрей

Молитва на День Св. Ісуса Навина:
Господи Ісусе Христе!  Твій слуга Ісус Навин провів дітей Ізраїлю через хвилі ріки Йордану в край, що тік молоком і медом.  Ісусе Христе!  Веди нас крізь води нашого Хрищення ув Обіцяний Край нашої вічної домівки, в якому Ти живеш і царюєш з Отцем і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

День мучеництва Св. Івана Христителя

 Сьогодні ми згадуємо День мучеництва Св. Івана Христителя. На противагу Різдву Св. Івана Христителя, яке ми святкуємо 24 червня, цей день присвячений споминові про те, як Св. Іван Христитель помер як мученик від рук тетрарха Ірода Антипи, який наказав відсікти йому голову (Марка 6:14-29).  З погляду світу, такий кінець життя Св. Івана був безславний.  Але насправді це була шляхетна участь у хресті Христовому і для Івана це була найбільша слава. Сам Господь Христос сказав був, що серед людей більшої людини ніж Іван Христитель не з'являлося (Матвія 11:11).  Він був останній з пророків Старого Заповіту, а також провісник Нового Заповіту.  Будучи Предтечею Христа, Іван виконав пророцтво про те, що перед великим і страшним Днем Господнім прийде великий пророк Ілля (Малахії 4:5; Матвія  17:10-13).  Своєю проповіддю  і Хрищенням покаяння Іван привертав "серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків" (Малахії 4:6). Ходячи слідами пророків, які були перед ним і очікуючи на Христа, дорогу для Якого він готував, цей слуга Господній, свідченням власної смерті проголосив про хрест.

Молитва на День мучеництва Св. Івана Христителя:

  Всемогутній Боже, Ти дав, аби Твій слуга, Іван Христитель, був Предтечею Твого Сина Ісуса Христа, і в проповідуванні покаяння, і у своїй невинній смерті.  Подай, аби й ми, що померли і воскресли з Христом у Святому Хрищенні, могли щоденно каятися у наших гріхах, терпляче страждати заради правди,  і безстрашно нести свідчення про Його перемогу над смертю; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Августина, пастиря і богослова

 Cьогодні ми згадуємо Св. Августина і дякуємо за нього Господу.  Августин був одним з найбільших отців Латинської Церкви і справив значний вплив на формування західного християнства, з лютеранством включно.  Він народився 354 р по Р. Х. в Північній Африці і спочатку прославився, як винятковий учитель риторики.  В своїй книзі Сповідь він описує власне життя перед наверненням до християнства, коли він був втягнутий у розбещеність і навіть став батьком позашлюбного сина.  Через побожність віруючої матері, Моніки, та проповіді Амвросія, єпископа міланського (339-397 по Р. Х.), Августин навернувся до християнської віри. Під час великих пелагіанських суперечок Августин ставив наголос на загальній благодаті Бога в спасінні людства.  Будучи єпископом і богословом у Гіппо, в Північній Африці, від 395 року по Р. Х. аж до смерті в 430 році по Р. Х., Августин виявився мужем високого розуму, палким захисником православної віри і визначним письменником. Окрім Сповіді величезний вплив на Церкву впродовж Середньовіччя і Ренесансу справляла ще й його книга Місто Боже.

     Молитва на День Св. Августина, пастиря і богослова:

     Господи Боже! Ти - Світло умів, які знають Тебе; Ти - життя душ, які люблять Тебе і Ти - сила сердець, які служать Тобі.  Подай і нам сили повторювати приклад Твого слуги, Св. Августина, аби пізнаючи Тебе, ми могли по-правді любити Тебе, а люблячи Тебе, ми могли служити Тобі з усіх наших сил, бо досконала свобода полягає у служінні Тобі; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Моніки, матері Св. Августина

  Сьогодні ми згадуємо Святу Моніку, матір Св. Августина і дякуємо за неї Господу..  Господь Святий Дух навчає нас через Писання: "Безперестанку моліться!" (1 Солунян 5:17). Ревність цієї святої молитвениці робить її чудесним прикладом палкої і частої молитви для кожного християнина і християнки.

       Будучи уродженкою Північної Африки, Моніка (333 р. - 387 р. р. по Р. Х.) була відданою матір'ю Св. Августина. Упродовж усього свого життя вона прагнула духовного добробуту для своїх дітей, особливо для її талановитого сина, Августина.  Овдовівши у молодому віці, вона присвятила своє життя сім'ї, молячись упродовж багатьох років за навернення Августина.  Коли Августин з Північної Африки відправився до Італії, вона пішла за ним до Риму, а потім до Мілану. Там вона раділа від того, що була свідком навернення її сина до християнської віри. Ослаблена подорожами, Моніка померла в італійській Остії під час тієї мандрівки, яка мала би, як вона сподівалася, привести її назад до рідної Африки.

Молитва на День Св. Моніки, матері Св. Августина:
Господи!  Ти зміцнив Твою терплячу слугу Моніку через духовну дисципліну, аби вона наполегливо несла свою любов, підносила свої молитви і проливала свої сльози за навернення її чоловіка і Августина, її сина.  Поглиб нашу відданість Тобі, аби ми приводили інших людей, особливо членів наших сімей до визнання Ісуса Христа Спасителем і Господом, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Не годиться одній людині робити все підряд

 Не годиться кожній окремій людині розпочинати чи робити все підряд, навіть якщо воно й добре; достатньо, щоб кожен чинив по правді у тому, що стосується особисто його та на нього покладено. Там, де цей порядок перекручений, ніщо не є правильним, яким би добрим воно не було в іншому разі. 

Мартін Лютер

Наслідувачі Богові: проповідь на 12-у неділю по П'ятидесятниці

                               НАСЛІДУВАЧІ БОГОВІ

    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

       Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму, вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець, вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю. Але ви не так пізнали Христа, якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі, щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях, та відновлятися духом вашого розуму, і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у праведності й святості правди.  Тому-то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного. Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві, і місця дияволові не давайте! Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному. Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує. І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу. Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!  

      Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти, і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі (Ефесян 4:17-5:2). 

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти (Об. 1:4). Амінь.

Любі брати і сестри, уявіть собі людину із самого дна світу. Вона роками живе на вулиці та у підворіттях. Вона ночує, де вийде. І їжу їсть, яку знайде – часто на сміттєвих баках. Одяг її брудний і смердючий.  Власне кажучи те ганчір’я, яке вона носить, навіть одягом назвати важко. 

Але раптом цю людину знаходить король. Він її усиновлює, дає їй князівський титул і запрошує на чудесний, званий королівський банкет. Слуги беруть цю людину, відмивають її від бруду, одягають у білосніжний дорогий одяг і вдягнувши її, ідуть виконувати інші завдання, бо король – добрий і щедрий, і відомий тим, що намагається всім дати добре і достойне життя.

 Але щойно помита та гарно вдягнена людина раптом озирається довкола, бачить неподалік купу свого смердючого рваного дрантя, яке ще не встигли забрати і біжить туди. Поверх чистесенького і класного одягу, вона намагається натягнути просякнуте запахом немитого літа та рване, покрите всяким брудом із каналізації, шмаття. 

Що відбувається? Чи діє ця людина правильно? Чи вона взагалі поводиться як людина зі здоровим глуздом? Ні, своїм бажанням жити в старому одязі, і використовувати старі звички вона руйнує своє аристократичне життя, вона відрікається від статусу королівської родини і, звісно, сильно короля не лише засмучує, але й ображає. 

Вона відкидає його любов, піклування і відверто зневажає його шляхетність і милість. Вона сама є руйнівником свого чудового теперішнього і славного майбутнього. А якщо в неї колись з’являться діти, то й для них вона готує життя не в королівських маєтках, а життя на дні, з якого її нещодавно сам король витягнув. 

Любі брати і сестри, сьогодні Апостол Павло, а через нього Господь Святий Дух нагадує нам про те дно, яке до цього часу існує у світі і з якого ми були витягнені Царем Небесним. Те старе лахміття, бруд, сморід – воно до цього часу присутнє на дні. Це старе ганчір’я – це наше колишнє життя без Бога. 

Життя без Бога – це життя в поганстві, тобто в невірстві. Життя без Бога – це життя без Ісуса Христа. Як поводяться погани в марноті свого розуму? Апостол відповідає: «Вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець». Можна кінчити університет чи академію, аспірантуру і докторантуру, але мати запаморочений розум і бути неуком.  

Бо коли не знаєш Ісуса Христа, то живеш наче в постійному запамороченні і коїш огидні гріхи і про них зовсім не жалкуєш. Чому? Бо маєш затверділе серце. Інколи Господь називає такі серця кам’яними. Таким серцям байдуже до долі інших людей і навіть цілих країн. Серце яке не знає Бога, розум без Ісуса Христа викликає отупіння. 

Людині здається, що вона дуже розумна і вельми дотепна, але насправді вона в отупінні і віддається розпусті. Часто так буває, що ті, хто не вірує в Ісуса Христа, не просто самі віддаються розпусті, але й шалено її пропагують. Святий Дух каже, що ці люди віддаються розпусті, аби чинити всяку нечисть – масу гріхів із зажерливістю. Вони хочуть бути дуже багатими. Це їхня головна мета, яка виправдовує будь-який спосіб, навіть мародерство у часи війни. Ось так живуть і діють люди, які не вірують в Ісуса Христа. 

Це – дно і проживання у засмородженому ганчір’ї гріха та в підворіттях. І ніякі особняки, золоті унітази, фірмові одежі та парфуми того дна і смороду від Бога не приховають. Власне кажучи вони не зможуть приховати його і від віруючих, проникливих християн, дітей Божих – тим більше, що ми й самі були забрані нашим Царем Небесним із нашого дна, із нашого гріха. 

Однак ми були забрані не для того, щоб далі зодягатися в брудне лахміття і опускатися на дно і жити в тому отупінні, розпусті і зажерливості, як нео-язичники нашого часу. Апостол нагадує нам, що ми не для того пізнали Христа, не для того скинули старого чоловіка, не для того топили старого Адаму або стару Єву у купелі Хрищення, аби знову вертатись на дно. 

Ні, ми відкинули весь той бруд, все те жахливе минуле, аби «відновлятися духом вашого розуму, і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у праведності й святості правди». Ось ті дорогі шати в які нас зодягнув Господь у нашому Хрищенні, у нашій спасенній християнській вірі: «праведність і святість правди». 

Ця праведність – праведність Христова. Усі ми, що в Христа охристилися у Христа зодягнулися (Гал. 3:27). І наша віра в Ісуса Христа зараховується в праведність. Наше тіло – храм Духа Святого і ми маємо вже не запоморочений розум, а розум Христів. І разом із Апостолом Павло ми сповідуємо: «І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе» (Гал. 2:20). 

Син Божий нас так полюбив, що помер за всіх нас на хресті. Всі наші гріхи Ісус обмив Своєю святою і невинною кров’ю. На третій день Він воскрес із мертвих, аби кожен, хто вірує в Нього був оголошений невинним, виправданим і мав вічне життя. Ісус Своїми святими стражданнями, смертю і воскресінням здобув для нас прощення гріхів, мир з Богом, усиновлення Богом Отцем і вічне життя в Його Царстві. Ми ще дорогою до вічного життя у Царстві, але ми вже маємо це вічне життя. 

Через це наше життя інше, аніж поган, людей із дна. Раз ми живемо у святості правди, то й будемо говорити правду один одному. Апостол каже, щоб ми так робили, бо ми – члени один для одного. Ми всі належимо до одного тіла – до Церкви, а вона – тіло Христове, а Христос Бог – її Голова. 

В інтересах усіх членів тіла, аби всім в цьому тілі було добре. Язичники, безбожники, як ми знаємо і часто чуємо, живуть у брехні і часто кажуть неправду і нам, і один одному. Вони руйнують і себе, і людей довкола себе. Наше життя – зовсім інше.  Життя людини з дна – це життя не лише брехні, але й життя гніву та мстивості, життя крадіжок, а також життя огидної брудної мови – мови пересипаної матами, розпустою і всякими іншими брудними виразами та словами. Апостол називає це гнилими словами. Бо яке єство – такі і слова. 

Ви ж – діти Царя Небесного. Тож і наша поведінка – інша, аніж у дітей диявола.  Замість брехні, ми вчимось говорити правду і то говорити її в любові. Бо так ми будуємо одне одного, і Церкву, і навіть нашу рідну Україну. Церква – це зібрання дітей Божих, князів і князівн, спадкоємців Царства Небесного. Тож і поведінка християн, істинних віруючих – шляхетна. 

Ця поведінка – поведінка великодушних людей, а не дріб’язкових, які переповнюються гнівом за будь-що і не заспокоюються, аж поки не досягнуть якоїсь своєї помсти. Ми – діти Божі. Ми далі маємо грішну плоть, а отже і грішимо, навіть якщо грішимо мимоволі. Але Бог не мститься нам. Ми – прощені. Бог милостивий і ми повинні бути не мстивими, а милостивими, як і наш Цар Небесний. 

Це поведінка без крадіжок, але поведінка людей, що працюють і заробляють так, щоб не лише утримати себе та свою родину, але й щоб допомогти нужденним, бо довкола нас будуть і сироти, і вдовиці, і немічні, і люди літнього віку, які не можуть більше працювати і не мають підтримки. Тож наша шляхетна відповідальність не просто не красти, але й ефективно працювати. 

Ну і нарешті мова. Ви вже не люди з дна, відомі своїми гнилими словами, сороміцькими словесами та анекдотами. Ми – діти царського, небесного роду. Наша мова, слова, мовлення мають бути чистими, благородними – такими, що будують інших людей, а не руйнують. Наші слова мають бути такими, що подають благодать, тобто, засвідчують про любов Божу в Його Сині, а нашому Спасителі Ісусі Христі. 

Любі брати і сестри, ми зодягнуті в нову, царську одежу в нашому Хрищенні, носімо її достойно, з гідністю дітей Божих.  Усе те брудне лахміття: гріхи, брехня, крадіжки, гнів і лайка хай залишаються на смітнику, ми ж будьмо зодягнуті в правду, працьовитість і чесність, милостивість, доброзичливість і чисту, приємну мову. 

І звичайно, прощаймо один одному, «як і Бог через Христа вам простив». І сьогодні Він прощає наші гріхи через Слово прощення і через Христові істинні тіло та кров, у яких і з якими ми отримуємо прощення гріхів, спасіння і вічне життя, і підтвердження Божої любові. 

І самі хочемо наслідувати Бога, прощаючи наших ближніх,  і поводитися в любові завжди. В любові у сім’ї, у Церкві, у суспільстві. І в любові у нашій рідній Україні, за яку завжди молимось до Господа. Заради Христа. Амінь. 

Ісус каже: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Ів. 14:27) Амінь.

Молитва на День Незалежності України

 Боже! Ти - наша Допомога у віки минулі.  Ти - наша Надія у роки грядущі. Ми дякуємо Тобі за річницю проголошення Декларації про Незалежність, за безцінні благословення свободи, яка з Твоєї ласки була здобута 24 серпня 1991 року.  Господи, дай щоб я завжди цінував життя, свободи та можливості мати в Україні щастя. Дай мені готовність служити моєму народові усіма моїми талантами.  

Понад усе навчи мене цінувати ту дорогоцінну свободу совісті та віросповідання, без яких інші свободи не виживуть. Дай, щоби я ніколи не спричинився до втрати цих прекрасних благословень через мої особисті егоїзм, амбіції чи байдужість.

     Навчи мене, Господи, розуміти, що радість свободи приносить також відповідальність служити.  Зроби, щоби я бажав шанувати закони моєї країни, служив моїм співвітчизникам на тій посаді, на яку можу бути обраний, вірно виконував свій привілей голосувати та надавати мою вірну підтримку громадянським інституціям.

      Благослови, Боже, всіх, хто має владу.  Дай їм мудрості та вірності на їхніх посадах. Бережи їх, аби вони не впали жертвами себелюбних груп і дай їм бажання служити інтересам української громади та вести наполегливу боротьбу проти корупції, підступного внутрішнього ворога, що руйнує наш народ ізсередини.

      Зупини, Господи, російську агресію проти України, розпорош демонічну, кровожерну Росію, а наших воїнів покріпи, опережи їх силою Твоєю, аби вони дали могутню відсіч ворогам нашого народу, зберегли Українську Державу та відновили для неї всі її землі.  Подай тривалого миру нашій країні і всім її установам,  щоби Твоє Євангеліє могло без перепон повернути серця всіх людей від ярма гріха до свободи, здобутої кров'ю нашого дорогого Викупителя, Ісуса Христа, в Ім'я Якого я молюся. Амінь.

День Св. Пророка Самуїла

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Самуїла. Він - останній із Старозаповітних суддів і перший з пророків (після Мойсея), який жив упродовж XI століття до Різдва Христового. Будучи сином Елкани (з племені Єфрема) і Анни, Самуїл від раннього дитинства був присвячений батьками священному служінню і підготовлений до нього священиком Ілієм в домі Господньому в Шіло. Сам Бог установив авторитет Самуїла, як пророка (1 Самуїлова 3:20). Самуїл помазав Саула на першого царя Ізраїлю (1 Самуїлова 10:1). Пізніше, внаслідок Саулового непослуху Богові, Самуїл  відкинув лідерство Саула і на місце Саула царем помазав Давида (1 Самуїлова 16:13). Вірність Самуїла Богові, його духовні глибокі погляди і його здібність надихати інших людей, учинили його одним із великих лідерів Ізраїлю. (Ілюстрація: Анна приводить свого сина Самуїла до первосвященикові Ілія на служіння в скинії).

Молитва на День Св. Пророка Самуїла:

     Всемогутній Боже!  У милосерді Твоєму Ти дав Самуїлові мужність закликати Ізраїль до покаяння і до віднови їхньої посвяти Господу. Клич нас до покаяння так як кликав до покаяння Натан Давида, аби кров'ю Ісуса, Сина Давидового, ми змогли отримати прощення всіх наших гріхів; через Ісуса Христа. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Бернарда з Клерво

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Бернарда з Клерво. Св. Бернарда, як одного з провідників християнської Європи в першій половині XII століття, вшановують не лише у Франції, але й по всьому світі.  Народившись у шляхетній сім'ї в Бургундії,  1090 року, Бернард у віці 22 років залишив достаток своєї спадщини і вступив до монастиря Сіто.  Провівши там два роки, він заснував новий чернецький дім в Клерво. Там його праця принесла рясні плоди. Монастир у Клерво зростав у місійній ревності та служінні, заснувавши понад 60 сестринських домів. Бернарда згадують не лише за його благодійність і політичні здібності - особливим чином ми згадуємо його за його проповідування і написання гімнів. Тексти гімнів "Ісусе, Царю найчудесніший" та "Свята глава зранена" - частина спадщини віри, залишеної Св. Бернардом.

Молитва на День Св. Бернарда з Клерво:

       Боже!  Твоя любов спонукала, аби слуга Твій, Бернард з Клерво, став яскравим світильником у Твоїй Церкві. Милістю Твоєю подай, аби ми також палали духом любові та дисципліни, і зажди ходили у Твоїй присутності, як діти світла; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Йоганна Ґергарда, богослова

 Сьогодні ми згадуємо Св. Йоганна Ґергарда і дякуємо за нього Господу. Йоганн Ґергард (1582-1637 р. р.) - великий лютеранський богослов у традиції Мартіна Лютера (1483-1546 р. р.) та Мартіна Хемніца (1522-1586 р. р.) і найвпливовіший догматик XVII століття. Його монументальна праця Loci Theologici (двадцять три великих томи) і надалі вважається за вичерпну заяву лютеранського православ'я. Ґергард народився в Кведлінбурзі, Німеччина.  У віці 15 років він захворів на небезпечну недугу.  Цей період життя, разом із проводом його пастиря Йоганна Арндта, став для молодого Йоганна вирішальним. Решту свого життя він присвятив богослов'ю.  Він став професором в університеті Єни і впродовж багатьох років служив суперінтендантом Гельдбурґа. Ґергард був мужем глибокої євангельської побожності та любові до Ісуса.  Він написав багато книг з екзегетики, богослов'я, молитовних роздумів, книг з історії і полемічних творів.  Його проповіді  далі видають і читають.

Молитва на День Св. Йоганна Ґергарда, богослова:
Всевишній Боже! Ми дякуємо Тобі за життя Св. Йоганна Ґергарда, якого Ти покликав до плідного служіння Євангелія Твого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа.  Просимо Тебе - посилай Церкві Твоїй, Христовій Нареченій, вірних богословів, аби Наречена Христова завжди знала голос її Наречного, Твого Сина, а нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви