субота, 30 квітня 2022 р.

Головне завдання Христової Церкви

 Християни повинні, звісно, зростати в новизні життя та послухові до Бога. Але таке зростання настає через Євангеліє, не через Закон (Гал. 3:2). Христос править Своєю Церквою, Своїм Царством благодаті не Законом, а Євангелієм. Ось чому правильні ухвали про доктрину, доктрину Євангелія залишаються центральними в Новозаповітні часи (Дії 15; Галатів 1-2) та в усі воістину величні віки Церкви. Єдність і чистота проголошення Євангелія і є тим головним завданням і опікою Соборів, синодів, конференцій та зібрань Христової Церкви!

Курт Маркворт, Спасенна істина: доктрина для мирян

четвер, 28 квітня 2022 р.

Хто причащається негідно - 3

  Цю небесну поживу приготовано саме для грішників. (Але є ті грішники), що споживають негідно...

Це ті люди, які приходять до Вечері без правдивої віри, тобто  ті, хто шукає благодать Божу, прощення гріхів та спасіння поза одними лише заслугами Христа або ті, хто загруз в епікурейській безпечності, голоді та спразі без істинного прагнення праведності, тобто Божої благодаті, примирення та спасіння. Бо той, хто не вірує, буде засуджений, навіть якщо він використовує Слово і Таїнства.

Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства 

Зовнішні ознаки Церкви

   Не Рим або те чи інше місце, а Хрищення, Таїнство і Євангеліє є тими ознаками, якими зовнішньо можна зауважити існування Церкви.  Де лишень є Хрищення і Євангеліє, там ніхто не повинен сумніватись у присутності святих - навіть якби вони були просто дітками в колисці. А Рим чи папська влада не є ознаками християнства, бо така влада не робить християнином так, як це роблять Хрищення і Євангеліє. Ось чому (папство) не належить до істинного христянства а є людським запровадженням.

Мартін Лютер

середа, 27 квітня 2022 р.

Основа і сила віри

 Хоча основу для діл творить віра, сила віри проявляється лише у ділах.

Лев Великий


понеділок, 25 квітня 2022 р.

Великодня проповідь: Живий Христос і ми будемо жити!

ЖИВИЙ ХРИСТОС 
І МИ БУДЕМО ЖИТИ!

               (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

           Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг.  І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. А Ангол озвався й промовив жінкам: «Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте. Нема Його тут,  – бо воскрес, як сказав. Підійдіть, – подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, – там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!» І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити. Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: «Радійте!» Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі. Промовляє тоді їм Ісус: «Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, – там побачать Мене!» (Євангеліє від Св. Матвія 28:1-10). 

            Христос воскрес! Воістину воскрес! 

Дорогі брати і сестри, минулого тижня дорогою через Бучу, ми на тривалий час застрягнули в корку. Це було навіть не через те, що наші мости поруйновано, а на їхньому місці збудовані тимчасові переправи і для того, щоб перебратися на інший бік річки Ірпінь, тепер потрібно значно більше часу. Причина нашої затримка була інша – з Бучі та інших довколишніх містечок якраз виїздили у супроводі поліції експерти, які досліджувати братські могили. 

У тих могилах поховані наші співвітчизники, наші земляки, яких закатували та повбивали безбожні росіяни. Експерти, кримінологи займались ексгумацією тіл замордованих українців, аби чітко вияснити причину їхньої смерті і, можливо, покарати убивць, які прийшли «визволяти» Україну від українців,  загарбувати нашу землю, грабувати наше майно. 

Скільки таких могил розташовано нині по всій нашій Україні. Скільки безвинних, беззбройних людей закатували росіяни в нашому рідному краї! В новинах нині можна натрапити на супутникові знімки братських могил у Маріуполі, які в десятки разів за розмірами більші ніж могили в Бучі та Ірпіні. Скільки ще таких могил буде виявлено по завершенні цієї жорстокої війни, яку безпричинно проти нас розвязала лукава та підступна Росія. 

Будь-які спроби виправдати цю війну, як то роблять деякі російські церковники та їхні українські прихвостні – марні і грішні, бо нагадують спроби Каїна відмахнутися від Бога і втекти від відповідальності за скоєне убивство. Ніколи виправдання Росії за її зло не буде! 

Звісно, ми українці – люди грішні. Як грішним був і Авель, якого убив був невіруючий Каїн. Але Авель свої гріхи визнавав і уповав на грядущого Христа. Тож його жертву Бог прийняв. А жертву невіруючого і самоправедного Каїна Бог відкинув. А потім поставив на чоло Каїну печать убивці.  Така печать стоїть нині на чолі усіх росіян – не лише тих, що прийшли в Україну убивати, мучити, ґвалтувати, катувати, грабувати, красти і руйнувати, але й на тих, хто їх підтримує у цій війні і на тих росіянах, хто цю війну не засуджує.   

Бо виправдання загарбницькій війні і убивствам немає і бути не може. Всі братські могили і всі могили в яких поховані українці за час цієї війни – найперше свідчення про національні гріхи Росії і росіян. Але хтось може спитатись: «А хіба не написано в Біблії, що заплата за гріх – смерть?»  Звісно, написано! І оскільки ми всі люди – грішні, то ми всі приречені до смерті. 

Але в Біблії ще написана Божа Заповідь: «Не вбивай!»  І про неї чудово знають убивці і кати українського народу: Путін, Кіріл і всі інші їхні послідовники та прихильники. Всі ці братські могили, безіменні могили та могили усіх убитих українців свідчать проти них. А кров убитих українців взиває до Бога із землі.  

Сьогодні наше Євангеліє теж спочатку має справу із смертю та могилою, яку доречніше називати гробом, бо він був висічений у скелі і належав багато чоловікові – Йосипові з Ариматеї. Бо наші євангельські жінки, дві Марії вони ішли саме до гробу, аби там намастити, відповідно до юдейських звичай тіло Ісуса Христа. Він два дні тому, у пятницю помер на Голгофі, на хресті. 

Його розпяття вимагав юдейський синедріон і натовп, підбурений провідниками юдейського народу. Ця сила підбурення до вбивства може творити справжні диявольські чуда. Памятаючи про Велику Пятницю і судилище над Сином Божим, ми не дивуємось тому, що диявол і біси вчинили із населенням Росії у їхній ненависті до українців і в їхньому бажанні нас убивати. Бо якщо таке ставлення до святого Христа міг мати Його рідний народ, то що говорити про росіян, де проповідь Євангелія замінена єрессю рускава міра? 

Господь так само як багато наших невинно убієнних не мав належного похорону, адже все робилося похапцем, бо наставало велике юдейське свято – Пасха в час якого більшість євреїв вже забулися про проповідь їхнього пророка, Івана Христителя про те, що Ісус Христос – є істинне пасхальне Ягня Боже, Яке на Себе забрало усі гріхи світу. Їхня увага була зосереджена на тіні Христа, на святкуванні Пасхи, виходу з єгипту, а не на Богові, не на Христові. 

Тож перед Маріями стояло важливе завдання і важке завдання. В іншому Євангелії сказано, що дорогою до гробу вони журились про те, як-то відкотити важкого каменя, що закривав вхід до місця, де був похований Ісус. Але їхня журба, як-то буває часто і з нашою журбою, виявилась даремною.  Бо «великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг». 

Коли зявляється Ангел, то це страшно. Ангели – Божі посланці, воїни небесні, але вони також духи служебні для тих, що мають успадкувати спасіння, тобто для віруючих (Євр. 1:14). Вони – святі і бездоганні. І вигляд їхній відповідний. Камінь, яким був закритий гріб, був дуже великий. Недаремно жінки журились про те, як його відкотити.  Але Ангел Господній легенько його відкотив і сів на нього немов на стільця, осяюючи довкола себе весь простір. 

Римські воїни – зовсім небоязкі люди. Якби до гробу підійшов такий  ангел, як людина, вони б на нього кинулися із своєю зброєю. Але тут їм було не до зброї. «Від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва».  Їх охопив такий страх, що вони мало від страху не померли. Вони завмерли, застигли немов вкопані. Їм дуже страшно, як і буде неймовірно страшно всім тим нелюдям, які убивали українців у час повернення Христа у славі. 

Не до них звернуті слова Ангела Господнього: «Не лякайтеся!»  Всі невіруючі і всі нечестивці хай лякаються, бо всі невіруючі будуть укинуті у ад на вічні муки. Але слова «Не лякайтеся!» звернуті до жінок і до всіх віруючих. Ангел далі пояснює: «Бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте». Він знає, що ці жінки віруючі, бо вони шукають Ісуса розпятого.  Вони люблять Христа Господнього. І навіть якщо Він помер, їхня любов до Нього жива. Вони хочуть віддати Йому принаймні останню честь і шану. 

Але честь і шана останніми  у разі з розпятим Ісусом не буде ніколи.  Ангел далі проголошує: «Нема Його тут,  – бо воскрес, як сказав». Господь Христос говорив про воскресіння часто. Учні могли частіше чути слова про Його розпяття і смерть , але вони промовлялися разом із словами про воскресіння.  Проте погане часто може затінювати добре. Як і наші страждання і хрести часто затінюють нам радість небес, нашого воскресіння і вічного життя. 

Тож перше Ангел нагадує про Слово Христове. Воно є істина, воно завжди збувається. Для створення віри і для підтримання віри достатньо лише Слова Христового. Власне про це й каже Ангел Господній. Усе, що каже Господь Христос – істина. Усе, що Він обіцяє, Він обовязково виконує. Він обіцяв, що Він забере гріх світу і помре за гріхи світу – так і сталось. Він обіцяв, що Він воскресне – так і сталось. Усе відбувається так, як каже Господь. 

А далі Ангел Господній наводить доказ: «Підійдіть, – подивіться на місце, де знаходився Він». Жінкам віддано наказ, аби вони підійшли до гробу і переконались, що гріб порожній. Ісус був у гробі, але тепер Його там немає. Він воскрес!  Він живий!  Він тепер більше не в стані пониження, у якому перебував з моменту Свого зачаття в утробі Діви Марії і до поховання в гробі. 

Тепер Ісус воскрес. Він звеличений. Він далі залишається Сином Людським, істинною людиною, але Він також – вічний Бог, Який не буде більше маскувати Свою божественність. Бо Його місія виконана. Гріхи людства обмиті Його святою та істинною кровю. Жало смерті вирване. Кожен, хто вірує в Сина Божого тепер має прощення гріхів, виправдання, воскресіння і вічне життя! 

Все тепер має зовсім інший вигляд, адже якщо воскрес Христос, то воскреснуть до вічного життя в Царстві і всі, хто вірує в Нього! Усі віруючі, що жили до Христа, але вірували в Христа грядущого і всі, хто живуть після Його Різдва, всі мають воскресіння і вічне життя. Всі воскреснуть до вічного життя у час Його повернення у славі. Воскреснуть усі ті віруючі, яких замучили в Єрусалимі, в Римі, в Станіславові, в Бучі, в Ірпіні та в інших українських містах і селах. 

Воскреснемо і ми, і ми будемо жити і царювати з нашим любим Спасом у Його святому Царстві повіки віків. Це – чудова новина і Господь хоче, щоб про неї почули всі люди. Через це Ангел Господній далі промовляє: «Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, – там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!» 

Ангел не каже іти і повідомляти членів Синедріону чи нерозкаяних воїнів. Він дає доручення звіщати Добру Новину, Євангеліє воскресіння розкаяним і віруючим учням. Він використовує слово «хутко». Він закликає їх не марнувати часу, а поспішати ділитись Доброю Новиною про воскресіння Сина Божого. 

А дорогою до учнів наших євангельських жінок зустрів Сам воскреслий Господь! Яка велика радість!  Яке щастя бачити розпятого Господа живим. Вони йшли намащувати Його тіло, а ось Він Сам їх зустрічає, вітає і теж підбадьорює після того, як вони Йому поклонились. «Не лякайтесь!» – каже Він їм. Адже Він Господь живий і Цар слави. А далі Він теж каже: «Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, – там побачать Мене!»  Так само, любі брати і сестри, Господь хоче, щоб і ми повідомляли цю Добру Новину всім людям. 

Адже пройде ще трохи часу і наш Господь повернеться у славі і ті, що увірують, почувши Євангеліє, у день повернення Христа воскреснуть до вічного життя. І будуть разом із нами тішитись вічним життям у Царстві Небесному. Бо Христос воскрес! Воістину воскрес! Амінь.

неділя, 24 квітня 2022 р.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

 А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив! (Євангеліє від Св. Матвія 28:5-7).

Христос воскрес!  Воістину воскрес!

Любі брати і сестри, посеред війни, страждань, руйнувань і смертей, попри всі біди та горе, що на нашу землю принесла безбожна росія, ми нині радісно проголошуємо: "Христос воскрес!  Воістину воскрес!"  Ніяким загарбникам, катам і убивцям не відібрати від нас Христа, любов Якого до нас ніколи не перестає і Який у ці дні ще сильніше нас пригортає до Себе у Слові і Таїнстві.  У Його силі припинити цю війну і дати нам у ній перемогу так само, як Він подарував нам перемогу над гріхом, над владою диявола і над самою смертю. Тож якби лютий московський ворог  і його натхненник з аду не немагалися нас залякати і пригнітити у ці Великодні дні, ми все одно будемо радісно вітатись: "Христос воскрес! Воістину воскрес!" Він живе, а з Ним і в Ньому живемо і ми. Як євангельські жінки поспішаймо ділитись Доброю Новиною про воскресіння Христа з нашими ближніми. Хай все більше людей долучаються до цієї радості і з упевненістю проголошують: "Христос воскрес! Воістину воскрес!"

У Христі розп'ятому і воскреслому,


+ В'ячеслав Горпинчук, Єпископ Української Лютеранської Церкви з родиною

пʼятниця, 22 квітня 2022 р.

Велика П'ятниця

   Сьогодні ми святкуємо Велику П'ятницю.  Велика П’ятниця є кульмінацією Святого Тижня, але не Церковного року, бо ми знаємо, що після Великої П’ятниці настає той день, коли смерть поступиться життю. Якби згадування Великої П’ятниці було відділено від Великодня, то ми би залишалися у наших гріхах і таким чином останнім словом Великої П’ятниці було би: «Ви – засуджені». Навіть, коли ми стоїмо біля підніжжя Хреста і розмірковуємо про плату за наші гріхи, ми збираємося тут, як діти, що примирені з Богом. На службах Великої П’ятниці Церква не залишає нас у темряві та тіні смерті, а радше наповнює нас певністю перемоги над гріхом, смертю і дияволом, вказуючи нам на кінцеву перемогу, яку ми будемо святкувати на Великдень.  Сьогодні в нас Служба Слова онлайн. Початок о 14:30.

Молитва на Велику П'ятницю:

Всемогутній Боже, благодатно поглянь на цю Твою сім’ю, за яку наш Господь Ісус побажав бути зрадженим, виданим у руки грішників і постраждати аж до смерті на хресті; Він живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.  Амінь.

     Зі Скарбниці щоденної молитви

четвер, 21 квітня 2022 р.

Чистий Четвер

 Сьогодні ми святкуємо Чистий Четвер. Цей день, найналежнішим чином стосується прикладу служіння, який показує наш Господь і також Його Заповіді любити так, як Він полюбив нас (Івана 13:14). І все ж таки, ми не повинні забувати про Заповідь, яка дана нам у Словах нашого Господа: "Робіть це на спомин про Мене". Цей день, зі згадуванням про запровадження Господньої Вечері, вирізняється з-поміж решти днів Святого Тижня, як день святкової радості (Світлина: Господь миє ноги учням - скульптура на кампусі Вісконсинського Лютеранського Коледжу, США).

Молитва на Чистий Четвер:

Господи!  В чудесному Таїнстві Святої Вечері Ти залишив нам спомин про Твої страждання. Дай, аби ми так приймали священну таємницю Твоїх тіла та крові, аби плоди Твого викуплення могли виявлятися у нас весь час; бо Ти живеш і царюєш з Отцем і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

середа, 20 квітня 2022 р.

День Св. Йоганна Буґенгаґена, пастиря і реформатора

 Сьогодні ми згадуємо Св. Йоганна Буґенгаґена (1485-1558), пастиря і реформатора та дякуємо за нього Господу. Йоганн Буґенгаґен народився у Померанії ( на півночі Німеччини) і завдяки Мартіну Лютеру був 1523 року призначений пастирем Віттенберґу. Отець Йоганн служив пастирем і сповідником Лютера. Він також допоміг здійснити один із перекладів Нового Заповіту та написав коментарі на Псалтир. Превелебний Буґенгаґен працював над облаштуванням Церкви на півночі Німеччини та Данії. У Данії він коронував короля й королеву, а також висвятив сімох чоловіків до єпископського служіння. [Використане джерело: "Commemorations Biographies," Lutheran Service Book, LCMS Commission on Worship].

Молитва на День Св. Йоганна Буґенгаґена, пастиря і реформатора:

Господи Церкви! Пастирю Добрий! Прийми нашу подяку за отця Йоганна Буґенгаґена, пастиря і сповідника доктора Мартіна Лютера та реформатора Церкви Данії. Благослови наші парафії вірними проповідниками та сповідниками, аби люди Твої зажди мали втіху, а Церква завжди перебувала у Твоїй істині. Заради Христа. Амінь.

пʼятниця, 15 квітня 2022 р.

Конституційна монархія

 Християнська Церква - конституційна монархія, в якій Сам Цар подав Своєму царству благодатну божественну конституцію у Святих Писаннях (Еф. 2:20). В Церкві може правити лише Боже Слово, а не людська думка, якісь погляди або якась влада.

Курт Маркворт, Спасенна істина: доктрина для мирян

середа, 13 квітня 2022 р.

Хто причащається негідно - 2

 Цю небесну поживу приготовано саме для грішників. (Але є ті грішники), що споживають негідно...

Це ті, що тривають у гріхах без каяття і не мають та не залишають у собі бажання провадити краще життя. Натомість вони воліють залишатись у гріхах як про це дорікає Апостол Павло декому з коринтян. Бо такі люди насміхаються з гірких страждань нашого Господа так, ніби гріх є чимось незначним, а не страшною гидотою, за яку Син Божий претерпів таку страшну смерть. Фактично, хто із таким ставленням підходить до Господнього Столу, той вважає Христа покровителем гріха так ніби у Вечері Він дає паливо для гріховного вогнища, роздмухує і посилює його. І через вони причащаються негідно.

Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства 

понеділок, 11 квітня 2022 р.

Наш Голова - лише Христос

 Чому ми називаємось "християни"? Через нашого Голову - хоча ми ще перебуваємо тут на землі. Це означає, що в усьому християнстві немає ніякого іншого голови окрім Христа, навіть на землі, бо немає іншої назви ніж та, яка походить від Христа. 

Мартін Лютер