Молитва напередодні Нового року

 Отче Небесний!  Ти весь час піклуєшся про душі всіх людей.  Простягни Свою всемогутню руку та захисти мене від нещасть, коли я ввійду в новий рік благодаті. Відмежуй мене від шкоди і небезпек, які можуть зустрічатися мені на шляху.  Захисти мене від нещасних випадків і хвороб, і вбережи мене в спасенній вірі, яка зробить мене переможцем над будь-якими спокусами, сумнівами та невірством.

     Сьогодні я згадую про свої гріхи та переступи і прохаю Тебе - у ласці Твоїй і любові обмий їх усі без винятку дорогоцінною кров'ю мого Спасителя. У доброті Своїй наближуй мене до Себе, аби я міг ходити дорогами праведності. Хай моєю радістю і скарбом буде мир розуму та надія на небеса.
     Зміцни, Боже, наше українське військо! Хай Твої Ангели стануть табором посеред їхніх таборів і баз. Оберігай наших воїнів і їхні сім'ї від руки зловмисника і волі нечестивців. Покарай, Владико неба і землі, лукаву і жорстоку Росію за все те горе, біди, руйнування і убивства, які вона принесла в Україну. А наш рідний край, Україну, благослови миром і спокоєм.
     Збережи в нашому суспільстві Своє спасенне Євангеліє і вчини успішною працю Церкви, яку заснував Твій Син, Ісус Христос, аби всі до останнього краю землі знали, що немає під небом іншого Імені, яке спасає, окрім Імені Сина Твого, нашого розп'ятого Спасителя і Господа. 
     Боже!  Ти єси зажди добрим до мене у ласці Своїй.  Ти прощаєш мені гріхи мої щодня. Зішли мені благодать, аби в новому році я непохитно перебував у спасенній вірі і продовжував свій шлях, як дитя Твоєї родини, за допомогою Ісуса Христа, мого вічного Викупителя.  Амінь.

З Молитовника

День пам'яті Віфлеємських Немовлят

 Євангеліє від Св. Матвія розповідає нам про жорстокий замисел царя Ірода проти немовляти Ісуса після того, як його були "обманули" Мудреці зі Сходу.  Відчуваючи загрозу від "народженого Царя Юдейського", Ірод замордував всіх дітей віком від двох років і молодших, як у Віфлеємі, так і в його околицях (Матвія 2:16-18).  Цих Віфлеємських Немовлят ми згадуємо вже на третій день по Різдві Христовому і це служить нам як спомин не лише про жахливу брутальність, до якої схильні людські істоти, але й про те переслідування, якого зазнавав Ісус вже від самого початку Свого земного життя.  Хоча Божим Промислом, Ісусове життя було цього разу збережене, через багато років інший правитель, Понтій Пілат, винесе Ісусові смертний вирок.

Молитва на День пам'яті Віфлеємських Немовлят:

     Всемогутній Боже!  Невинно убієнні Немовлята Віфлеємські прославили Тебе не життям своїм, а смертю своєю. Умертвлюй в нас, благаємо Тебе, все те, що перебуває у конфлікті з волею Твоєю, аби наше життя несло свідчення про ту віру, яку ми сповідуємо вустами своїми;  через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Святкуємо 12 днів Різдва Христового

 

Немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння, якщо ви спробували, що добрий Господь (1 Соборне Послання Св. Апостола Петра 2:2, 3).

Даний нам Син: проповідь на Різдво Христове

                      ДАНИЙ НАМ СИН

                         (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)           

Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними! Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич! Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма. Усякий-бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню! Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям і справедливістю відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить! (Ісаї 9:1-6). 

            Христос народився!  Славімо Його! 

Дорогі брати і сестри, коли ми чуємо ці слова Божого пророка Ісаї, ми можемо бути вражені наскільки точно він описує тих, хто гнобить Божий народ – тих, хто прагне його знищення. Ісая, а через нього і Господь Святий Дух чітко описують як бажання тиранії так і дії тих, хто прагне стерти з лиця землі віруючих людей або хоча б завдати їм якомога більше страждань. 

Як нині Росія намагається знищити демократичні країни, в яких існує свобода віросповідання і де люди сповідують істинного Бога та вклоняються Христові, так і раніше вороги Божого народу прагнули стерти з лиця землі Ізраїль, а з ним і віру в Христа грядущого. Як росіяни бажають нам смерті, так смерті бажали юдеям і деякі їхні сусідні народи, яким ізраїльтяни нічого поганого не зробили. 

Сатана просто ненавидить Божих людей і прагне нас завжди знищувати. Його лють особливо зростає тоді, коли він бачить, що ми залишаємось непохитні у своїй вірі в Бога. Він переповнюється лютою ненавистю, коли бачить як ми любимо Бога і любимо наших ближніх у нашому рідному краї і не тільки. Так було завжди – Каїни будуть ненавидіти Авелів і будуть прагнути нас знищити. Так було за днів Ісаї – так є і нині. 

Загалом диявол використовує два підходи для знищення Божих людей. Один з них – через фізичні убивства, як це він робить через російських військових. Другий і теж дуже ефективний спосіб – відвести людей від віри в Христа.  Якщо ми оглянемось у нашу історію, то згадаємо, що ми всі – нащадки Ноя. А чим був відомий Ной? Своєю непохитною вірою в Бога, в грядущого Христа. Наш праотець Ной, його дружина, діти та невістки, а це – наші прабатьки, пережили потоп, але найголовніше – всі вони чули проповіді Ноя, в яких дуже чітко проголошувалось Слово Боже. 

Але що сталось потім? А потім настало занурення в темряву. Наші предки, які немов зіницю ока, мали берегти Боже Слово і обітницю про грядущого Христа, цього не зробили і над ними запанувала духовна темрява. Світло сяяло лише над Авраамом, його родиною, а потім вибраним народом. 

Як воно сяяло?  Воно сяяло через Слово Боже! Спочатку в проповідях Авраама, Ісака, Якова, Йосипа, а потім і зі сторінок Писання. Це було справжнє світло. Тож не дивно, що диявол так часто і багато разів намагався знищити Божий народ, аби з ним знищити й світло Божого Слова, яке свідчило про істинне Світло – грядущого Христа! 

Але Господь не давав, аби Світло згасло посеред Його народу. І навіть більше – Господь через Свого святого пророка Ісаю обіцяє, що навіть ті люди, які перебувають у темряві і які у темряві ходять, тобто живуть, не знаючи нічого про Христа і про спасіння, теж побачать Світло і воно буде таке велике, що осяє навіть тих, що сидять у краю тіні смерті! Не буде такого закутка на землі, де не засяє це Світло!   

Ісая тут говорить про Христа. Бо Він є тим Світлом, як написано в Євангелії від Св. Івана: «Життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його» (Ів. 1:4, 5). І Сам Господь про Себе говорить: «Я – Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя» (Ів. 8:12). 

Ісая кликав Свій любий єврейський народ, юдеїв чекати на прихід цього Світла-Христа. А коли це Світло прийде, то з народом станеться щось надзвичайне. Ісая пророкує: «Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!» 

А як же Бог помножить народ цей? Він помножить його через проповідь Євангелія, яка почнеться з Єрусалиму і Самарії, і сягне аж кінців землі. Саме так і ми, любі брати і сестри, стали частиною вибраного народу, тобто людей віруючих у Христа. До проповіді Євангелія у нашому рідному краї наші предки ходили в темряві. Ось чому таким великим святом для українського народу є День Св. Апостола Андрій Первозванного, бо згідно з переданням саме він приніс Євангеліє на українські землі. 

І саме через євангельську проповідь Господь Святий Дух творить в нас спасенну віру в Христа і саме так Бог помножує народ так, що ті, що ніколи не були євреями за плоттю, стають дітьми Авраамовими за духом та істинним Ізраїлем. І тоді Апостол проголошує про таких – таких як ви і я: «Ви – вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого, колись ненарод, а тепер – народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви – помилувані!» (1 Петр. 2:9, 10). 

Ісая пророкує, що Бог збільшить Своєму народові радість. Чи раділи спасінням люди ще до Різдва Христового?  Раділи і тішились! Ось як Господь Христос відповів фарисеям про Авраама, який вірував у грядущого Христа: «Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився» (Ів. 8:56). Але радість Божих людей збільшиться, коли настане Різдво, коли Син Божий ходитиме серед Ізраїлю і буде проповідувати Євангеліє і коли Він принісши Себе в жертву за гріхи цілого світу на хресті Голгофи, воскресне на третій день із мертвих. 

Гріхи прощено!  Владу диявола розбито!  Смерть знищено воскресінням Христовим!  Яка велика радість. А це ж лише початки!  А ще ж буде повернення Христа у славі. І буде в Його день воскресіння мертвих. І буде запрошення від нашого Господа Христа: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Мт. 25:34).  І буде нескінченне життя у Царстві Божому у блаженстві повіки віків. Радість нашу Бог збільшує і ще буде збільшувати. 

Ми вже радіємо, любі брати і сестри, коли живемо у прощенні, коли ми причащаємось істинними тілом і кров’ю Христовими, а з ними отримуємо прощення гріхів і вічне життя говорить Ісая. Але ще більшою буде наша радість, коли ми увійдемо в Царство Небесне і там повіки віків будемо радіти перед лицем Божим. Ось такі чудові слова пророкує Ісая. 

А потім його погляд раптом переноситься на Різдво Христове. Ісая бачить Віфлеєм, і Діву, і ясла, і сповите Дитятко і промовляє: «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син». Всі ці благословення, які Бог описує через Ісаю, настають через народження Дитини, через те, що Бог дає нам Свого Сина. А через сім сотень літ пролунає далі з уст Божих: «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). 

Ісая бачить, що на раменах, тобто на плечах Дитяти Ісуса – влада. Цієї влади не видо в сповитому Дитяткові у віфлеємських яслах, ані в Дитині Ісусі, Який навчає в Храмі. Її видно в Його проповідях, у Його науці, коли Він буде серед Ізраїлю після Хрищення в Йордані. І її видно буде в Його чудах.  Її не видно буде, коли його рамена вкриються кров’ю, що проливатиметься за наші гріхи. І тим більше її не буде видно, коли Ісуса сповитим у плащаницю покладуть у гріб багатого. Але її побачать у день Його воскресіння і римські воїни, і всі, хто матимуть зустріч з Христом розп’ятим і воскреслим. 

На раменах Христа, любі брати і сестри, влада прощати гріхи і дарувати вічне життя всім, хто вірує в Нього. І Він цією владою з радістю і великою охотою користується, даруючи прощення гріхів, праведність, спасіння, воскресіння і вічне життя кожному, хто вірує в Нього, хто уповає на Нього, на Сина, Який даний нам і Різдво Якого бачить Ісая, і Різдво Якого нині святкуємо ми. 

Ісая бачить Дивного Порадника, слова Якого дивували і дивують світ і словам Якого довіряють Його люди, Божий народ. А слова Його мають силу, адже слова Дивного Порадника – це слова Бога сильного, Який створив цей світ і Який був споконвіку і Який називається Отцем вічності.  Ось яке Дитятко бачить у Різдві Ісая і як про це Дитятко спонукає його промовляти до нас Господь Святий Дух. 

Про цього Дивного Порадника, Бога сильного і Отця вічності сповідує Євангеліст: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього» (Ів. 1:1-3). Ось це Дитя бачить Ісая, ось цим Сином він дивується і радіє, бо бачить він ще й Князя миру. 

Ісая бачить, як цей Князь миру зламав ярмо тягаря Божого народу, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.  Він бачить і сповідуєж, що «усякий-бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!» Усі диктатори, і тирани на кшталт російських путіних і їхніх прислужників будуть спалені і впродовж вічності будуть їжею для огню аду. 

А що буде з віруючими, з тими, хто поклоняється Дитяткові, народженому Дівою у Віфлеємі?  Ісая проголошує: «Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям і справедливістю відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!»  

Царство Давида – це Царство Боже, а Цар Його – Ісус Христос, Якого Ісая бачить сповитого у віфлеємських яслах. Мир, який дає Князь миру – це мир з Богом, а отже і вічне життя з Ним у Його Царстві. Якби не лютували нині росіяни і всі слуги сатани, цього миру вони від нас не відберуть. А буде цей мир, то Господь благословить миром і Україну. Бо Христос народився! Славімо Його! Амінь.

День Св. Апостола Хоми

 Сьогодні ми згадуємо Св. Апостола Хому і дякуємо за нього Господу. Чотириєвангеліє згадує Св. Хому, як одного з Дванадцяти учнів Ісуса.  Євангеліє від Св. Івана, яке називає його "близнюком", використовує запитання Хоми для того, аби об'явити істину про Ісуса. Саме Хома запитує: "Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?" На це запитання Ісус відповідає: "Я - дорога, і правда, і життя" (Івана 14:5, 6).  Євангеліє від Св. Івана розповідає нам про те як Хома наприкінці дня, коли відбулося Ісусове воскресіння, сумнівається у повідомленні учнів про те, що вони бачили Ісуса.  Пізніше "Хома невіруючий" стає "віруючим Хомою", коли сповідує Ісуса: "Господь мій і Бог мій!" (Івана 20:24-29).  Відповідно до Передання на П'ятидесятницю Хома вирушив на схід і дійшов до Індії, де й сьогодні є група людей, які називають себе "християнами Св. Хоми".  Св. Апостол Хома був замучений за віру, померши від удару списом.

Молитва на День Св. Апостола Хоми:

Всемогутній і віковічний Боже!  Ти зміцнив Свого Апостола Хому непохитною і певною вірою у воскресіння Твого Сина.  Подай нам такої віри в Ісуса Христа, нашого Господа і Бога, аби нам ніколи нічого перед очима Твоїми не бракувало;  через Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Катерини фон Бора-Лютер

 Сьогодні ми згадуємо Св. Катерину фон Бора-Лютер і дякуємо за неї Господу. Катерину фон Бора (1499 - 1552 р. р.) ще дитиною відправили в монастир і 1515 р. вона стала черницею. В квітні 1523 р. вона та восьмеро інших монашок були врятовані з жіночого монастиря та перевезені до Віттенберга. Там Мартін Лютер допомог деяким жінкам повернутися до їхніх рідних домівок, а решту розташував у добрих родинах.
      Катерина і Мартін одружилися 13 червня 1523 року. Їхній шлюб був щасливий і був благословенний шістьма дітьми. Катерина вміло керувала домом Лютера, який завжди наче зростав через щедру гостинність Реформатора.
     Після смерті Лютера 1546 р. Катерина залишилася у Віттенберзі, але життя закінчила в бідності. Катерина фон Бора-Лютер померла внаслідок травм, які отримала, подорожуючи зі своїми дітьми до Торґау.

Молитва на День Св. Катерини фон Бора-Лютер:

Боже!  Ти - наш притулок і наша сила. Ти підняв Свою слугу Катерину, аби вона підтримувала свого чоловіка у реформуванні та обновленні Твоєї Церкви у світлі Твого Слова. Захищай і очищуй Церкву Твою сьогодні і дай, аби через віру, ми могли сміливо підтримувати та підбадьорювати наших пастирів і учителів, які проголошують і роздають багатства Твоєї благодаті у Христі Ісусі, нашому Господі, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Прабатьків, Адама і Єви

 Сьогодні ми дякуємо Господу за наших прабатьків - Адама та Єву. Адам був першою людиною, створеною на образ Божий і йому було дано панування над усією землею (Буття 1:26).  Єва була перша жінка, створеною з одного з Адамових ребер, аби бути його супутницею та помічницею (Буття 2:18-24).  Бог розташував їх у Саду Еденському, щоби вони, будучи Його представниками, піклувалися про творіння.  Та вони покинули Боже Слово і занурили світ у гріх (Буття 3:1-7).  За цей непослух Бог із Саду їх вигнав. Єва страждатиме від болю в час народження дітей і буде роз'ятрюватися через покору Адамові.  Адам буде трудитися посеред терну та осоту і повернеться в порох земний.  Але Бог обіцяв, що Насіння жінки розчавить голову змія (Буття 3:8-24). Гріх увійшов був у Боже досконале творіння і змінив його аж до того часу, допоки Бог не відновить його через Христа.  Єва - праматір людського роду, Адам же - представник усього людства і гріхопадіння, як пише апостол Павло: "Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть" (1 Коринтян 15:22).

Молитва на День Св. Прабатьків, Адама і Єви:

Господи Боже, Отче Небесний!  Ти створив Адама на Свій образ і дав йому Єву за помічницю, а після їхнього падіння в гріх Ти обіцяв їм Спасителя, Який роздушить міць диявола.  Милосердям Своїм порахуй нас серед тих, що вийшли від великого горя з печаткою живого Бога на чолі і одежі яких були вибілені у крові Агнця.  Заради Ісуса Христа, нашого Господа.  Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Пророка Даниїла і трьох юнаків

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Даниїла. Даниїл і троє юнаків, Шедрах, Мешах і Авед-Неґо належали до еліти народу Юдеї, який було забрано у вавилонську неволю. Але навіть у чужому краю вони залишалися вірні єдиному правдивому Богові у своїй побожності, молитві та житті. Через таку непохитну вірність перед обличчям поганського ідолопоклонства, трьох юнаків було вкинуто у розпалену піч, з якої вони були врятовані Господом і вийшли неушкодженими (Даниїла 3).  Подібним чином Даниїла було вкинуто до лев'ячої ями, з якої він також був урятований (Даниїла 6).  Благословенні у всіх своїх починаннях Господом - і, незважаючи на ворожнечу деяких людей - Даниїл і троє юнаків піднялися до високих посад у Вавилоні (Даниїла 2:48-49; 3:30; 6:28).  Зокрема, Даниїлові Господь об'явив тлумачення снів і знаків, які давалися цареві Навуходоносорові і цареві Валтасарові (Даниїла 2, 4, 5).  Самому Даниїлові Господь дав видіння останніх часів.

Молитва на День Св. Пророка Даниїла і трьох юнаків:
Господи Боже, Отче небесний!   Через чудесне втручання ангела, Ти врятував Даниїла з лев'ячої ями, а трьох юнаків із розпаленої печі. Спаси нині й нас через присутність Ісуса, Лева з племені Юди, Який подолав усіх ворогів наших через Свою кров і забрав усі гріхи наші, будучи Агнцем Божим, Який править тепер із небесного престолу з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і по віки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Амвросія Медіоланського, пастиря і автора християнських гімнів

  Сьогодні ми  Св. Амвросія Медіоланського, пастиря та автора християнських гімнів і дякуємо за нього Господу. Він народився 340 року по Різдві Христовім у Трірі і став одним із найвеличніших латинських учителів Церкви (разом із Августином, Єронимом і Григорієм Великим). Св. Амвросій написав багато гімнів, найвідомішим з яких є Veni, Redemptor Gentium ("Спасителю народів, прийди").  Його ім'я також пов'язане з амвросіанським розспівом, який використовувала Церква в міланській провінції. 

     Маючи посаду світського губернатора, Амвросій намагався примирити християн у Мілані, що були поділені на фракції, між якими весь час точилися суперечки.  Коли 374 року по Р. Х. мав бути обраний новий єпископ, то хтось із натовпу вигукнув: "Амвросій - єпископ!"  А все зібрання таку ідею підтримало. 
    Така підтримка Амвросія, 34-річного чоловіка, який на той час вивчав Катехізис, привела до того, що 20 грудня він був охрищений, а потім висвячений на єпископа Міланського.  Будучи сильним захисником віри, Амвросій переконав римського імператора Ґратіана заборонити 379 р. по Р. Х.  аріанство на Заході. Наступник Ґратіана, Феодосій також, через спонукання Амвросія, чинив публічний опір аріанській єресі. Помер Св. Амвросій у Велику П'ятницю, 4 квітня 397 р. по Р. Х. Будучи мужнім учителем і музикантом, він навчав істинам Божого Слова.

Молитва на День Св. Амвросія Медіоланського, пастиря і автора християнських гімнів:

Боже!  Ти дав слузі Твоєму, Амвросієві, благодать красномовно та у силі проголошувати Євангеліє.  Будучи єпископом великої громади в Мілані, він безстрашно терпів зневагу заради Твого Імені. Милосердно дай таку досконалість у проповідуванні і вірності Слову Твоєму всім  пастирям і єпископам, щоби народ Твій причащався божественною природою; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

День Св. Миколая, єпископа Мир Лікійських

 Сьогодні ми дякуємо Господеві за Св. Миколая, єпископа з Мир Лікійських (на території сучасної Туреччини).  З багатьох святих, які згадуються Християнською Церквою, Св. Миколай (упокоївся 342 р. по Р. Х.) – один із найбільш відомих. Св. Миколай у багатьох країнах асоціюється із благодійністю, бо часто виявлявся справжнім другом тих, що перебувають у горі або біді.  Голландці називають Св. Миколая Сінте Клаас, звідси Санта Клаус в англійській та інших мовах, а також досить успішна й нині радянська мімікрія - Дід Мороз, яким атеїсти намагалися замістити реального християнського єпископа - благодійника - Св. Миколая.  

      Ми особливо вдячні Господу за життя цього святого, який виявив наполегливість у захисті Слова Божого на Нікейському Соборі (сцена з того славного Собору та Св. Миколаєм зображена у Надбрамній Церкві Св. Трійці в Києво-Печерській Лаврі) та благочестивому християнському житті піклування про інших. Сьогодні чудова нагода подякувати Богові за цього єпископа і самому допомогти бодай одній людині, яка має гірше становище за нас. 

Молитва на День Св. Миколая, єпископа Мир Лікійських:

     Всемогутній Боже!  Ти наділив Свого слугу Миколая з Мир Лікійських любов'ю і відданістю до Твого Слова та невпинним даром благодійництва.  Подаруй Твоїй Церкві благодаті ставитися у щедрості та любові до дітей та всіх бідних і згорьованих, а також ставати на захист тих, що не мають помічника, а особливо за тих, кого мучать сумніви або горе.  Просимо це заради Того, Хто віддав Своє життя за нас, Твого Сина, нашого Спасителя, Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

День Св. Апостола Андрія Первозванного

 Сьогодні ми дякуємо Господу за святого Апостола Андрія Первозванного. Св. Андрій, брат Симона Петра, народився у галілейському селі Віфсаїді. Будучи учнем Св. Івана Христителя, Андрій став першим з Ісусових учнів (Івана 1:35-40).  В Євангеліях його ім'я з'являється на початку списків Дванадцятьох. Саме він познайомив свого брата Симона з Ісусом (Івана 1:14-42). В повному сенсі цього слова він був першим місіонером у рідному краї, а також закордоном (Івана 12:20-22).     Передання свідчить, що Андрія було замучено на хресті у формі літери Х. Вважається, що 357 року по Р. Х. його тіло було перенесено до церкви Всіх Апостолів у Константинополі, а згодом перенесено до собору в Амалфі, в Італії.  Повість Врем'яних літ, наш давньоруський літопис, зазначає, що Св. Апостол Андрій Первозванний побував і на київській землі. Наш Український Лютеранський Служебник згадує про Св. Андрія Первозванного в гімні 119 "Понад крик юрби і гамір":

Так колись Андрій апостол
Кинув дім і всю рідню,
І на нашу Україну
Приніс Добру Новину.

     Молитва на День Св. Апостола Андрія Первозванного:

     Всемогутній Боже!  Благодаттю Твоєю Апостол Андрій виявив послух до поклику Твого Сина про те, щоби бути Його учнем. Дай нам також, аби ми слідували в серці і житті  за Господом Ісусом, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

День Св. Ноя, нашого праотця і патріарха віри

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Ноя, нашого праотця і патріарха віри. Ной, син Ламеха (Буття 5:30), отримав доручення від Бога збудувати ковчег, у якому його сім'я перебуватиме у безпеці від руйнівних вод спустошливого потопу, який наведе Бог на нечестивий і нерозкаяний світ.  Ной збудував ковчег і почався дощ. Вся земля опинилася під водою, знищуючи "усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного" (Буття 7:23). 

     Після того як вода потопу спала, ковчег зупинився на горі Арарат. Коли Ной визначив, що вже безпечно (а Бог підтвердив це), Ной, його сім'я і всі тварини покинули ковчег. Потім Ной збудував вівтар і приніс жертву подяки Богові за те, що Він спас його сім'ю від знищення. Бог проголосив, що веселка на небі буде знаком Його обітниці про те, що земля більше не буде знищена подібним потопом (Буття 8:20-22; 9:8-17). Ной - праотець усіх існуючих нині людей. Ноя ми згадуємо і вшановуємо за його послух, віруючи, що Бог виконає усе сказане Ним. 

Молитва на День Св. Ноя, нашого праотця і патріарха віри:

Всемогутній і вічний Боже!  Відповідно до Твого суворого суду Ти засудив невіруючий світ через потоп, але відповідно до Твого великого милосердя, Ти вберіг віруючого Ноя і його сім'ю, усього вісім душ. Дай, аби ми завжди перебували в безпеці у святому ковчегові Християнської Церкви, щоб з усіма віруючими в Твою обітницю, ми були проголошені гідними вічного життя; через Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь. 

Зі Скарбниці щоденної молитви

День пам'яті жертв Голодомору - Геноциду українського народу 1932/33 років

 Сьогодні ми поминаємо жертв Голодомору 1932-1933 років, Геноциду українського народу, а також жертв усіх політичних репресій та нищень українства, на які було щедрим ХХ століття, століття богоборчих ідеологій і їх застосування на практиці російськими окупантами до вінця Божого творива - людини. За традицією у цей день о 16 годині ми виставляємо свічки пам'яті на наших підвіконнях, аби нагадати про те, до якого народу ми належимо, про мільйони наших невинно-убієнних одноплемінників і про нашу відповідальність докладати всіх сил, аби наш рідний край, Україна, була богобоязливою, незалежною і демократичною, щоби ніколи більше такі і подібні події не повторилися.

    Молитва на цей день:

     Всемогутній і вічний Боже, Правителю людей і народів!  У покорі звертаємося до Тебе в цей день, коли ми згадуємо мільйони наших співвітчизників, які були вбиті російським, безбожним, окупаційним режимом у штучному голоді, тюрмах і концтаборах.  Просимо Господи благословити нас, аби над нашим краєм не панували вороги та окупанти.  Благослови Господи нас достатком і благодатно тримай Свою правицю захисту над нами.  Допоможи всім нам пізнати і визнати, що свобода, процвітання та інші благословення приходять від Тебе і вчини нас вдячними до Тебе за всі Твої дари.
     Ми сповідуємо Господи, що ми цілковито не заслуговуємо на Твої благословення.  Безбожність, похітливість, крадіжки, убивства, інші явні та приховані гріхи й злочини є ганьбою нашого рідного краю і разом із іншими людьми ми можемо лише схилитися в ганьбі перед Тобою. Милосердний Отче!  Заради Ісуса прости нам наші особисті гріхи і наші національні гріхи. Просвіти нас Твоїм Словом. Вчини нас вірними громадянами України та гідними членами спільноти серед якої ми живемо. Дай, щоби завжди на першому місці в нашому житті був Ти, благодатний Бог.  Навчи нас жити в рідному краї і захищати його так, як личить дітям Божим. Дай нам християнського відродження, і дай нам звернути до Тебе серця мільйонів людей, які живуть у невірстві.
      Коли наша пам'ять повертається до невинно убієнних, замордованих наших земляків, до тих, хто помер за наші свободи, учини нас вдячними та покірними. Подай нам сил робити все, аби зберегти свободу. Опережи силою наших воїнів і дай Україні перемогу над нечестивою Росією.  Вчини нас старанними у молитві за Україну і за тих, хто має владу, а особливо за наших воїнів. Подай нам сил свідчити, аби спаслися не тільки ті, хто вже є християнами.  Дай нам сили свідчити Твоїм Законом і Євангелієм, аби й ті, що поки що не вірують в Тебе, були приведені до вічного життя через віру в Христа Спасителя.  Заради Ісуса. Амінь.

День Св. Климента Римського, пастиря і єпископа

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Климента Римського, пастиря і єпископа Риму. Св. Климента (прибл. 35-100 р. р. по Р. Х.) пам'ятаємо, як учня Св. Павла, який установив взірець апостольської влади, що панувала в Християнській Церкві впродовж  І і ІІ століть. Він також наполягав на тому, аби в центрі поклоніння Церкви та євангелізації перебував Христос. В листі до християн у Коринті він наголошував на центральності Ісусової смерті та воскресіння: "Не зводьмо очей з крові Христової, розуміючи наскільки вона дорогоцінна для Його Отця, бо пролита була вона за наше спасіння і принесла благодать покаяння всьому світові" (1 Климента 6:31).  Перед тим як померти мученицькою смертю (його втопили на засланні в Херсонесі - тепер м. Севастополь, Україна), Климент виявив непохитну, Христоподібну любов до Божого викупленого народу і надихав майбутні покоління далі розбудовувати Церкву на основі пророків і апостолів, наріжним каменем якої є Христос.

     Молитва на День Св. Климента Римського, пастиря і єпископа:

     Всемогутній Боже!  Твій слуга, Климент Римський закликав Церкву в Коринті до покаяння і віри, аби об'єднати їх у християнській любові. Дай, аби Твоя Церква могла бути закорінена у Твоїй правді присутністю Святого Духа і залишалася непорочною у Твоєму служінні аж до приходу нашого Господа Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Сіль землі і світло для світу: проповідь на неділю Христа-Царя

       СІЛЬ ЗЕМЛІ І СВІТЛО ДЛЯ СВІТУ

   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)          

Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми. Ви – світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі (Євангеліє від Св. Матвія 5:13-16). 

            Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти (Об 1:4). Амінь. 

Дорогі брати і сестри, на початку війни, як ви добре пам’ятаєте, з’явився дефіцит солі. Солі раптом стало мало. Сіль почала різко зростати в ціні. А та, що почала заповнювати прилавки наших магазинів, була морською і не зовсім придатною для того, щоб заготовляти консервацію і всі інші закрутки. Ви, напевно, пам’ятаєте, як ми за підтримки наших американських братів купували сіль в мішечках, а потім ділили її тут, у нашій громаді між людьми. Без солі нормально жити неможливо. 

            Господь сьогодні порівнює нас із сіллю.  Він навіть каже, звертаючись до Своїх любих християн: «Ви – сіль землі». Іншими словами без нас землі не обійтись. Проте одразу після цих слів, що ми – сіль землі, Господь застерігає: «Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми». Тож виникає природне питання, чому ми зараз сіль землі і як ми можемо перетворитись на непотріб, який просто висипають на землю, аби його топтали люди? 

            Назовні ми нічим не відрізняємось від інших людей.  Проте інші люди – не сіль землі. Сіллю землі не є навіть представники інших релігій. Не є сіллю землі юдеї, мусульмани, індуси і всі інші представники світових і несвітових релігій. Сіллю землі є лише християни. Проте сіллю землі християни не народжуються від батьків, які є сіллю землі.  І сіллю землі християни не стають власними зусиллями. 

            Сіллю землі нас робить Бог. І, звісно, Він нас не перетворює на NaCl. В Бутті ми читаємо, як дружина Лота була перетворилась на соляний стовп, але таке перетворення сталося через спротив Божій волі, а не через послух Слову Божому. І з дружини Лота користі вже не було ніякої.  Чи може хтось із вас, любі брати і сестри, пригадати як її звали? А як звали дружину Авраама ми всі, звісно, дуже добре пам’ятаємо.           

            Ісусові слова: «Ви – сіль землі» стосуються віруючих в Нього. Він нас робить сіллю землі. Не хлоридом натрію, яким ми присмачуємо свої страви і використовуємо для приготування закруток, а тією сіллю, яка тримає цей світ і заради якої цей світ Бог ще тримає. Аби ми стали цією сіллю істинний Бог стався людиною. Аби ми були сіллю землі, а не непотребом, яким були раніше, Ісус забрав усі наші гріхи та провини і обмив їх усі Своєю святою і невинною кров’ю на хресті Голгофи. 

            Там Він помер за всіх нас, принісши Себе Самого у святу і досконалу жертву за все людство. Він хотів би, аби всі люди без винятку були сіллю землі, бо Він – Бог люблячий і благодатний і хоче, щоб усі люди спаслися. Проте сіллю землі стають лише ті, хто вірує у Христа розп’ятого і воскреслого. Лише ті виправдані і є сіллю землі, хто вірує, що Христос помер за всі його/її гріхи і воскрес для його/її виправдання. 

            Зазвичай сіль розчиняється у воді. Ми ж виринули з нашої купелі Хрищення, сіллю землі. Сіллю землі нас учинив Святий Дух, створивши у наших серцях спасенну віру в Ісуса Христа. І ми залишаємось сіллю землі, допоки віруємо в Христа. Наша солоність триває, допоки ми поєднані цією вірою з Христом. Наша солоність зростає або зменшується залежно від того, чи ми перебуваємо у Слові Христовому, чи ми вертаємось щодня у каятті та вірі до нашої купелі Хрищення і нарешті – чи ми споживаємо істинну сіль – істинні тіло та кров Христа під виглядом хліба та вина Святої Вечері. 

            Варто нам перестати вертатись до купелі Хрищення, варто перестати слухати Слово, причащатися Христом, як починається процес ізвітріння, а отже і перетворення на непотріб. А що роблять із непотребом – викидають геть. Втрата віри в Христа призводить до втрати Царства Небесного і до втрати життя вічного. Ті, що втратили віру, як каже Господь «повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...» (Мт. 8:12). 

            Про цю темряву нам нагадує і та темрява, яку нині довкола нас намагаються створити росіяни. Маючи темряву у власних серцях і перебуваючи в темряві духовній, вони намагаються занурити в темряву і холод українців. Колись вони пробували з голодом і в них вийшов геноцид-Голодомор.  Тепер же, зазнаючи поразок на фронтах війни, вони прагнуть знищити нашу енергетику, наші електростанції, підстанції і все, що може давати нам взимку світло і тепло. 

            Якби не носились вони із своїм православ’ям, якими б цибулинами не прикрашали свої храми, світла там немає. Навіть попри величезні панікадила та дорожезні люстри, там панує передпекельна темрява. Бо якщо немає Христа, то й немає світла, бо Христос є Світло істинне. І нам Він каже: «Ви – світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі». 

            Що має на увазі наш Господь, говорячи про те, що ми є світло? І чи справді видно це світло у нашу темну пору, коли так часто Київ через російські атаки і руйнування росіянами нашої енергетичної інфраструктури занурюється в темряву, а з нею, бува і в холод? Чи це світло означає говоріння про Христа? Чи це світло означає різні церковні заходи, як-от хресні ходи або й навіть концерти духовної музики? 

            Якби було так, то тоді будь-який лицемір, який багато говорить про Христа, про Церкву був би світлом для світу. Щоправда лицеміри зазвичай вилазять на верховини і намагаються залазити навіть на свічники, аби вдавати із себе світло, пропагуючи себе, свої доктрини і своїх спонсорів, які не проти зайнятись тероризмом проти сусідньої країни. 

            Тож бути світлом для світу – це не просто бути красномовним лицеміром і пропагувати, скажімо, русскій мір, який під маскою нібито християнства, сіє довкола себе лише темряву, голод, холод і смерть. Неможливо бути світлом для світу, не будучи сіллю землі. Неможливо бути світлом для світу без віри в Христа. 

            Аби поширювати світло, його треба мати. Зараз стали популярними павер-банки, потужні кишенькові акумулятори, які можуть заряджати телефони та інші електричні прилади. Проте, аби павер-банк віддав електроенергію, він повинен її перше накопичити. Він може її отримати від електромережі, від сонячних батарей і навіть від ручного генератора – всі засоби напевно годі перерахувати. Проте, аби віддавати електроенергію, він її спочатку повинен отримати. 

            Так само і ми. Ми тоді світло для світу, коли отримуємо світло від істинного Світла, тобто від Господа Христа, Який є вічним Світлом і джерелом усякого світла. Коли ми перебуваємо у Христі, тоді ми перебуваємо у Світлі і тоді ми самі стаємо світлом, бо ми світимось. Але як ми світимось?  На іконах святі зображені з колом світла над головою, який називається німбом. 

            Але як же тоді люди бачать наше світло?  Господь дає відповідь і каже: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі». Коли ми у Світлі, то ми будемо робити добро людям довкола нас. А коли у темряві, то будемо діяти так, як прихильники доктрини рускава міра. 

            Ось як про подібних любителів темряви і зла говорить Апостол Іван: «Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним (Христом), а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо!» (1 Ів. 1:6). І далі він каже: «Хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає. Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила» (1 Ів. 2:10, 11).

             Дуже легко впізнати тих людей, які у Світлі, у Христі, і тих, які в темряві – в гріхові. Ті, що у Світлі, будуть робити добрі діла. А ті що в темряві гріха, будуть вдиратися в чужу країну, руйнувати її, вбивати невинних громадян і руйнувати все на своєму шляху, зокрема і енергетичну інфраструктуру. Їхні очі засліплені темрявою, тож і діла їхні – злі. Вони думають, що коли в Москві у їхніх квартирах сяє світло, то вони – у світлі. Насправді, вони – у непроглядній темряві гріха і сатани. Вони по-іншому діяти не можуть. А якщо й можуть, то лише з нечистими намірами або під страхом кари. 

            А діти Світла теж не можуть по-іншому.  Ми не можемо не робити добрих діл.  І навіть коли наші міста і села занурені у темряву, бо росіяни поруйнували нашу енергетичну систему, ми далі перебуваємо у Світлі, бо віруємо в Христа. І ми сяємо, бо ми робимо добрі діла, не маючи змоги діяти по-іншому, адже ми любимо Бога, Який перше полюбив нас. 

            І ми любимо наших ближніх. Через це ми не лише молимось за всіх людей, не лише ділимось із ним Божим Словом, але й допомагаємо їм в міру своїх сил. З кимось ми ділимось їжею і одягом. Для когось відчиняємо двері наших осель, аби вони могли переночувати в теплі. Комусь допомагаємо ліками. Когось провідуємо в лікарні. А когось намагаємо витягнути з полону. 

            Через це ми й допомагаємо нашим воїнам, бо це теж виняткові добрі діла. Адже вони захищають нашу країну, захищають нашу свободу і наше життя, ризикуючи своїм життям. А ми, що не перебуваємо на передовій, далі покликані Господом залишатись світлом для світу. І Господь дуже виразно каже, що наше світло не повинне ховатись десь під якусь посудину, а має світити перед людьми. 

            Як же ми можемо світити перед людьми? Не втікаючи від них, а перебуваючи серед них. А коли ми перебуваємо серед людей, то Господь кличе нас робити добрі діла. Це світіння християн у світі дуже відрізняється від марнославного доброчинства лицемірів. Бо вони роблять все для того, щоб прославляти себе. 

            А ми робимо так, щоб славили люди не нас, а Отця нашого, що на небі. Хай освітиться штучна ніч, творена Росією, світлом наших добрих діл на славу нашого Бога. А ми – Його сіль і світильники. В Ім’я Христа і заради Нього. Амінь.

            Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим.16:24).

День Св. Архістратига Михаїла та всього війська небесного

Сьогодні ми дякуємо Господу за Архангела Михаїла та всіх святих ангелів.  Ім'я Архангела Михаїла означає: "Хто такий як Бог?" Про Михаїла згадано в Даниїла (12:1), а також в Юди (в. 9) та в Об'явленні (12:7).  Даниїл зображує Михаїла, як ангельського помічника Ізраїлю, який веде битву проти сил зла.  В Об'явленні Михаїл та його ангели воюють проти сатани і нечистих ангелів та завдають їм поразки, скидаючи їх із небес.  їхня перемога стала можливою  через Христову перемогою над сатаною в Христовій смерті та воскресінні, - перемогу, яка була проголошена голосом з небес: "Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його" (Об'явлення 12:10).  Разом із Михаїлом часто згадують Гавриїла і Рафаїла, інших головних ангелів або ж архангелів, які оточують престол Божий.  Передання називає Михаїла покровителем і захисником Церкви, особливо захисником християн в годину смерті.

    Молитва на День Св. Архістратига Михаїла та всього війська небесного:

      Вічний Боже!  Твоє мудре планування учинило та запровадило служіння людей і ангелів у дивовижному порядку. Милостиво дай нам, щоби так само як Твої святі ангели завжди служать Тобі на небесах, щоби Твоїм призначенням вони також допомагали та захищали нас тут на землі; через Ісуса Христа, Твого Сина, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом. Один Бог, нині і повіки віків.  Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Правила молитви - ІІІ

 Оскільки для посвяченої молитви потрібне щире каяття і правдива спасенна віра (адже Бог не слухає грішників, що не каються (Ів. 9:31; Іс. 1:15), той хто молиться належним чином, повинен перш за все подумати про те, чи Бог, до Якого він збирається молитись, зважає на нього так, що той може впевнено та вірно називати Його Отцем, бо саме на це потрібно найбільше зважати у молитві, аби ми мали прощення гріхів і милостивого Бога, Який як найкращий Отець, хоче нам допомагати  і нас підтримувати.

Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства 

Ми всі - духовні та священики

 Як я вже був писав раніше, саме через проклятий папський закон і правління ці дорогоцінні та звичні терміни "церква", "священик", "духовний" були відібрані від спільноти і почали застосовуватись лише до найменшого гурту, який ми нині називаємо духовним і священицьким станом, і справи якого ми називаємо справами Церкви. Однак всі ми - у спільній Церкві, ми всі - духовні та всі - священики до тієї міри, до якої ми віруємо в Христа.  Є лише доморядники, слуги, посадовці, опікуни, пастирі, охоронці та вартові. 

Мартін Лютер 

День Св. Юстиніана, християнського правителя і сповідника Христового

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Імператора Юстиніана, який правив Сходом від 527 по 565 роки по Різдві Христовім. Разом зі своєю дружиною, Феодорою, він відновив красу та велич візантійського двору. За його правління імперія пережила епоху відродження, значною мірою завдяки його амбіціям, розуму та сильним релігійним переконанням. Юстиніан також намагався принести єдність у розділену Церкву. Він захищав право-учительне християнство і прагнув згоди між різними сторонами у Христологічних суперечках про взаємини між божественною і людською природами Христа. За його царювання було проведено V Вселенський Собор, який цю суперечку розглянув.

Молитва на День Св. Юстиніана, християнського правителя і сповідника Христового:

Господи Боже,  Отче небесний!  Через керування християнських правителів таких як імператор Юстиніан, Твоє Ім'я вільно сповідується посеред нашого народу. Дай, аби ми завжди обирали гідних провідників, які би служили Тобі вірно в нашому поколінні і ухвалювали мудрі рішення на добро Твого народу; через Ісуса Христа. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви