(Христос) - такий Добрий Пастир, який не лише не бажає втрачати Свою вівцю, але й з нетерпеливістю шукає її, а знайшовши, несе її додому у радості і розпочинає такий радісний банкет, що всі ангели і святі на небесах, і всі створіння радіють і так щиро усміхаються, що навіть сонце починає все миліше сяяти. Бо коли людина засмучена, то й сонце і все інше здається їй темним, але коли серце радісне, то все здається яснішим і світлішим. Той, хто непохитно віруватиме, що Христос - саме такий Пастир, - той отримає правдиву втіху і радість у Господі Христі, бо тут він має обітницю, що горнучись до Христа і дозволяючи, аби Христос ніс його на плечах Своїх, він буде любим гостем у Царстві Небесному і буде прийнятий з великою радістю.
Мартін Лютер
Немає коментарів:
Дописати коментар