(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава
Горпинчука)
Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна! Скажіть тим, що
вони боязливого серця: «Будьте міцні, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста прийде,
як Божа відплата, – Він прийде й спасе вас!» Тоді-то розплющаться очі сліпим і
відчиняться вуха глухим, тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати
безмовний язик, бо води в пустині заб'ють джерелом, і потоки в степу! І місце
сухе стане ставом, а спрагнений край – збірником вод джерельних; леговище
шакалів, в якім спочивали, стане місцем тростини й папірусу (Ісаї 35:3-7).
Божій Церкві… посвяченим у Христі
Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа
Ісуса Христа! (1 Кор. 1:1, 2) Амінь.
Дорогі брати і сестри, в нас в
Україні є традиція зустрічі випускників. На одній з таких зустрічей випускників,
яка відбувалася через три десятиліття після випуску, один із колишніх
випускників школи говорив до іншого, свого колишнього однокласника: «Ти бачиш
того, чоловіка? Ти знаєш він настільки розтовстів і став полисів, що мене
навіть не упізнав!» Звісно, це жарт, але сувора правда полягає в тому, що після
молодості і зрілого віку починається вік літній, а після розквіту сил
починається занепад сил. Зміни не завжди відбуваються на краще і в літньому
віці буває ми потребуємо часом такого догляду, як малі діти.
Наша старість, і хвороби, і
слабкість, а особливо смерть є постійним нагадуванням про те, що ми живемо в
грішному світі. І про те, що ми платимо за гріх, який має свій початок ще в
Еденському саду. «Тому-то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а
гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили», –
нагадує нам Апостол Павло в листі до церкви у Римі.
Проте, хоча
ми відступилися від Господа, Бог не відступився від нас. Він не залишив нас
наодинці із нашою бідою, з гріхом, із дияволом, із смертю. Бог любить Своє твориво. І ще в раю Він дав
був обітницю про Спасителя, Який спасе нас від гріха, від влади диявола і
смерті. І Він Свою обітницю виконав. І Він виконає так само Свої усі обітниці.
Сьогодні
через пророка Ісаю Господь кличе і юдеїв, які жили, за днів Ісаї, і так само
кличе нас. Він каже: «Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна!»
Бог звертається до нас, що стомилися від щоденних проблем, від тих викликів,
які постають перед нами, від усіх житейських тягарів, які тиснуть на нас і
створюють враження, що ми опинилися у безвиході і без майбутнього.
«Це не
так!» – каже нам Бог. «Звісно, ви стомилися», наче каже Він. «Ваші руки охляли
і вам буває страшно про ваше власне майбутнє і майбутнє ваших дітей і внуків.
Але не падайте у відчай! Бог – на боці Своїх віруючих дітей. Він – на вашому
боці і Він вас підтримає».
Будьте
бадьорі, адже Я вас ніколи не полишав. Щоразу, коли ви нарікали на відсутність
Моєї допомоги, Мого піклування, Моєї присутності, так було, бо ви, як
неслухняні діти полишали Мене. Ви полишали Божий дім, люблячого благодатного
Господа, і відходячи все далі й далі, неминуче потрапляли у халепу».
Але, ви,
розкаяні грішники, зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна. Будьте
сильні! – каже нам Бог, любі брати і сестри. А чому нам пора зміцнити охлялі
руки і перестати боятися наших ворогів і їхнього воєначальника, самого диявола?
Чому, коли
нам буває страшно від їхньої міці і їхньої потужності, їхнього впливу, їхнього
багатства і їхніх зв’язків і контролю над світом, нам Святий Дух каже: «Будьте
міцні, не лякайтесь!?» Як можна не лякатись такої потуги і такої могутності, і
такого контролю, який демонструє сатана і його підручні?
Відповідь
ми чуємо далі. «Ось ваш Бог, помста прийде, як Божа відплата, – Він прийде й
спасе вас!» Наш Бог називається тут
помстою. В Новому Заповіті нам сказано: «Не мстіться самі, улюблені, але дайте
місце гніву Божому, бо написано: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить
Господь» (Рим. 12:19).
Бог називає
Себе нашою помстою і нашою відплатою. За днів Ісаї ці слова були дуже утішливі.
Народ страждав і від зовнішніх ворогів, і від безчинстві усередині країни.
Країну прагнули загарбати войовничі сусіди, а всередині її грабували хабарні
правителі, які руйнували правосуддя і знущалися із найбільш безправних людей.
Бог обіцяв
їм помсту і Бог обіцяв бути відплатою для тих, що на Нього надіялися. Так само
ці слова утішливі і за наших днів. Як бачимо, доволі швидко змінюються
технології, але людська грішна природа залишається незмінною, чи то в Юдеї за
700 років до Христа, чи то в Україні, через 2019 років по Різдві Христовому.
Ми знаємо,
що Бог помстився і ворогам Юдеї, і безбожним у самій Юдеї. Але найбільше Бог
помстився пізніше, через 700 років після того, як Він був уклав у вуста Ісаї це
пророцтво. Бо тоді виконались дальші слова з Ісаї: «Він прийде й спасе вас!»
Тоді-то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим, тоді буде скакати
кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик…»
Бог-Спаситель
стався людиною. Божий Син народився, аби спасти всіх людей. Він прийшов не для
якоїсь легкої прогулянки цим світом і не для того, аби вразити нас Своїм
розумом, Своєю мудрістю і навіть Своїми чудами. Метою Його приходу було, є і
залишається (поки є цей світ, який лежить у злі) наше спасіння. Він прийшов, щоб спасти кожного з нас, любі
брати і сестри.
Віруючі
впізнавали Спасителя за виконанням багатьох пророцтв, які про Ного звіщали
святі Божі мужі, яких водив Святий Дух. Одним із таких Божих мужів, пророків,
був і наш Ісая, слова якого ми сьогодні чуємо в нашому Писанні. Він пророкував,
що коли прийде Бог спасати, то розплющаться очі сліпим. Коли лишень до Сина Божого зверталися сліпі,
Він повертав їм зір або й створював той зір тим, що були сліпонароджені і
ніколи зору не мали. Сьогодні в
Євангелії ми чули, як Господь сліпих робить видющими.
Іншим видом
великих чуд, які робитиме Спаситель, мали «відчиняться вуха глухим». Ті, що
втратили слух або ніколи слуху не мали, і були глухими від народження, коли
лишень зверталися до Христа і коли лишень Господь до них звертався або торкався
– починали чути. Вони були зцілені від страшної недуги, яку мали до цього.
Ісая
пророкував, що коли прийде Христос, то «тоді буде скакати кривий, немов олень».
Маси юдеїв на власні очі бачили чуда, коли зцілювались не лише криві, але й
піднімалися ті, що упродовж довгих років були розбиті паралічем, і вони могли
вільно ходити, бігати і стрибати, бо були зцілені Божим Сином.
Тоді «буде
співати безмовний язик», – пророкував Ісая. Ісус розкривав уста німим. Немови
починали говорити і виспівувати хвалу Богові. Ті, що не могли вимовити жодного
слова, дивували всіх чудовою мовою і співами.
В пустині
забили води джерелом – жива вода Євангелія щедро проливалася на всю Юдею. Кожен
розкаяний отримував прощення гріхів. Кожен засмучений був утішений. Ісус нікому
не відмовляв у Своїй милості, у Своїй благодаті, у Своїй невимовній любові.
І
найголовніше – Ісус став нашою помстою і нашою відплатою. Диявол досягнув високої
майстерності, заплутуючи людський рід, аби ми боролися із наслідками, нехтуючи
причинами і не вміли проводити причинно-наслідкові зв’язки насамперед у
духовній сфері. Головна наша проблема – гріх, який Писання називає ще
ворожнечею. Бо, згадайте, гріхом увійшла в світ смерть і всі інші нещастя і
біди.
Сам Бог
виявився нашою досконалою помстою і святою відплатою. Ісус Христос, Бог і
Людина в одній Особі, забрав на Себе усі наші гріхи і провини і поніс їх на
Голгофський хрест. Він обмив усі до одного наші гріхи Своєю святою і
дорогоцінною кров’ю. Він
приніс за кожну нашу провину – дорогоцінну заплату – Своє життя, Самого Себе.
І Христове
воскресіння на третій день із мертвих стало нашою відплатою усім наших ворогам:
гріхові, дияволові і самій смерті. Бо Його воскресіння і Його перемога над
гріхом, дияволом і смертю, через віру в Нього, стає нашою і Його праведність
вірою зараховується у праведність кожному з вас, любі брати і сестри.
Ці слова з
Ісаї стосуються не лише Юдеї за 700 років до Христа, не лише часу земного
служіння, смерті і воскресіння Сина Божого, і не лише нашого часу, любі брати і
сестри. Ці слова з Ісаї стосуються ще й нашого майбутнього, до якого
залишається все менше і меншу часу. Вони стосуються повернення нашого Господа і
Спасителя, Ісуса Христа, у славі, Останнього Дня, або як його ще називають той
День, Страшного Суду.
Багато-хто
боїться того Дня. І навіть чимало з тих, що називають себе християнами
висловлюють сподівання, що той день затримається. Але молитва істинної Церкви Христової
завжди була такою: «Прийди, Господи Ісусе!»
Ми чекаємо на той День, бо то буде день завершення історії грішного
світу і початок історії нашого вічного життя у воскреслих, преображених,
духовних тілах у Царстві Божому. Ми впізнаємо один одного у всій досконалості і
святості без жодних проблем.
Коли
Господь повернеться у славі, то Він справді буде Помстою і Заплатою для диявола
і всього війська, а також для тих, хто у невірстві відкидав Христа Спасителя.
Бо вони будуть укинуті того Дня у вічний огонь пекла і всю вічність
перебуватимуть у муках аду. Таку помсту здійснить Бог усім, хто відкидав Божу
любов, воплочену в Ісусі Христі.
Але для
вас, що віруєте в Христа і уповаєте на Нього, Він творить нове небо і нову
землю, без гріха, але сповнену святості, праведності і блаженства, де не буде
ніякої біди і навіть жодної сльозинки не впаде з вашого ока через якийсь біль
чи страждання, а чи біду. У Царстві Божому буде лише щастя і блаженство повіки
віків.
А до того
Дня Господь кличе нас, як і кликав юдеїв у дні Ісаї, аби ми Христовим Словом,
Його істинними тілом і кров’ю під виглядом хліба і вина Святої Вечері
зміцнювали руки охлялі, і підкріплювали спотикливі коліна! І казали тим, що
вони боязливого серця: «Будьте міцні, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста прийде,
як Божа відплата, – Він прийде й спасе вас!» Прийди, Господи Ісусе! Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса
нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар