(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава
Горпинчука)
Зберіться й прийдіть, наблизьтеся разом, урятовані всі із поганів! Не
знає нічого, хто дерево носить, боввана свого, та що молиться богові, який не
поможе. Розкажіть та наблизьте, і хай разом нарадяться: «Хто розповів це
віддавна, із давніх часів це звістив?» Чи ж не Я, ваш Господь? Бо ж немає вже
Бога, крім Мене, окрім Мене нема Бога праведного та Спасителя! Зверніться до
Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я – Бог, і нема більше іншого Бога! Я
Собою Самим присягав, справедливість із уст Моїх вийшла, те слово, яке не повернеться:
усяке коліно вклонятися буде Мені, усякий язик присягне й Мені скаже: Тільки в
Господі праведність та сила! Прийдуть до Нього та засоромляться всі, що на
Нього запалюються. Через Господа будуть виправдані, і буде прославлене всяке
насіння Ізраїля! (Ісаї 45:20-25).
Благодать вам і мир! (1 Сол. 1:1) Амінь.
Дорогі брати і сестри, наш світ – мультирелігійний. У ньому є безліч
різних релігій. І походження усіх релігій, окрім однієї тягнеться до однієї
події у історії людства – до гріхопадіння наших прабатьків, Адама і Єви. До
того часу вони мали спілкування винятково з люблячим Творцем, Який розташував
їх у раю, де вони мали б у щасті та блаженстві жити вічно, плекаючи рай, і
наповнюючи землю своїми нащадками.
Проте після спокуси сатани усе
змінилося. Наші прабатьки почали Бога боятися і соромитися. І тепер вони Йому не поклонялися, а втікали
від Нього. Через них у світ увійшов гріх, а з гріхом увійшла смерть. Ми всі
відтоді у гріхах зачаті і народжуємось у гріхах. Гріх став невід’ємною частиною
нашої плоті.
Гріх, який живе в нас, також
прагне втікати від святого Бога. Наш розум, заражений гріхом, прислухається до
диявола і до його повчань, і засновує нові релігії, в яких немає місця для
істинного Бога, а є місце для богів фальшивих, для ідолів, які нічого не дають,
а лише відвертають нас від люблячого Творця.
Скільки горя і бід були у світі,
і далі тривають через те, що люди і цілі народи відступалися і далі відступають
від живого та істинного Бога, а навертаються до ідолів! Від принесення дітей у
жертву молохові через спалення їх на вогні – до принесення дітей у жертву
новітньому молохові через убивства їх через аборти. Від храмової проституції у
поклонінні Ваалові і Астарті – до масових випадків «сожительства» чоловіків і
жінок без шлюбу та масованої пропаганди перелюбу і содомії через усі можливі
канали.
Воістину «немає нічого нового під
сонцем», як пише Екклезіяст (1:9). Так само, як не мають нічого спільного із
спасінням і вічним життям усі інші релігії, окрім однієї істинної релігії, яку сповідує
Ісая, чекаючи на прихід Христа Спасителя. Людська природа, заражена гріхом,
залишається незмінною. Різні релігії, починаючи від відвертого ідоловірства і
закінчуючи намаганнями заслужити спасіння через діла, так само залишаються
незмінними у своїй істинній суті – відступництві від істинного Бога та Його
Слова.
Сьогодні Господь через Свого
пророка, Ісаю, звертається до всіх народів, аби всі, хто живий, наблизились до
Нього та осмислили своє минуле, свій теперішній стан і не втрачали свого життя
навіки, але спаслися. Господь кличе покинути невігластво. Адже той, хто носить
дерев’яного ідола, насправді
нічого не знає. Так само як насправді нічого не знає про своє майбутнє той, хто
поклоняється ідолові, вибудованому у його розумі: грошам, владі, власному
здоров’ю, бо ідолом і
божеством для нас є те, на що ми покладаємо нашу надію – те, на що ми уповаємо
і очікуємо всякого добра.
Що буде в кінці з дерев’яним ідолом? Він згорить або
зотліє. А той, хто йому поклонявся, опиниться у аду. Те саме буде і з людиною,
яка уповає на гроші, на владу, на здоров’я, на все що завгодно, окрім живого Бога. Вони свого майбутнього не
знають. А воно – жахливе. Як кажуть у народі – і ворогові не побажаєш.
І виправдання їхньому невігластву
немає. Адже Господь звіщає про єдиний спосіб спасіння – через віру в Христа –
від самого початку людської історії. Проте сила гріха, який живе в нас
настільки велика, що навіть всесвітній потоп, під час якого спаслися всім душ
на чолі з проповідником Христовим, Ноєм, не став достатньо тривалим
застереженням для наших предків, які маючи у вухах ще відлуння Ноєвих
проповідей, взялися за будування Вавилонської вежі.
Але який милостивий і люблячий
Бог! Він не мовчить. Він звіщає: «Бо ж немає вже Бога, крім Мене, окрім Мене
нема Бога праведного та Спасителя!» Є лише один Бог, Який об’явився нам як Отець, Син і Святий Дух.
Крім Нього іншого Бога праведного немає. Світ духовний, звісно, великий, але
праведність і святість є лише в Бога і в тих, кого Він нею наділив.
Окрім цього лише істинний Бог –
Спаситель. Всі інші – не лише фальшиві боги, але й вони не дають спасіння, а
приводять до погибелі. Всі ідоли, всі релігії поза християнством, не приносять
спасіння і Господь дуже чітко про це нас застерігає, кажучи: «Окрім Мене нема
Бога праведного та Спасителя!» Хто не
має цього істинного, праведного Бога, той немає праведності. Отже, залишається
не виправданим, а засудженим. І хто не має Христа, той має не спасіння, а
погибель.
Бог же хоче спасіння усім нам.
Бог хоче спасіння усім людям. Він кличе всіх людей і звертається до всіх без
винятку людей: «Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я – Бог, і
нема більше іншого Бога!» Це – щирий
заклик. І це заклик, сповнений невимовної Божої любові. Це заклик сповнений
благодаті.
Господь наче каже: «Не грає ролі,
де ти народився. І не грає ролі, де ти зараз живеш. Не грає ролі, яка в тебе
національність. І не грає ролі, яке в тебе громадянство. Ніякої ролі не грають твої статки: ти можеш
бути дуже бідним або дуже багатим. Твоя стать не грає теж ніякої ролі, і нічого
не значить твій вік.
І так само не грають ролі твої
гріхи. Ти зараз поклоняєшся ідолам і якомусь чужому, фальшивому богові? Ти
нехтував Божим Словом? Ти зневажив свого батька і свою матір? Ти завдав
фізичних і словесних ран своєму ближньому? Ти скоїв перелюб? Ти не міг
контролювати свій язик і обчорнював інших людей? Тебе переповнює заздрість і ти
бажаєш, аби інші мали менше і гірше від того, що маєш ти? Це не спинить Моєї
благодаті».
«Звертайся до Мене», – кличе нас
Бог, «і ти спасешся!» Не буде такого
грішника, який звернеться у каятті до Бога і не буде спасенний. Спасуться усі
люди, що звернуться до нашого благодатного та істинного Бога. Бо Він – Бог
істинний, праведний і люблячий. І Він хоче, аби спасися всі люди. Він хоче, аби
спаслися всі ви, любі брати і сестри.
Він каже далі: «Я Собою Самим
присягав, справедливість із уст Моїх вийшла, те слово, яке не повернеться:
усяке коліно вклонятися буде Мені, усякий язик присягне й Мені скаже: Тільки в
Господі праведність та сила!» Господь
Самим Собою присягав. Ми пам’ятаємо
той день на горі Морія, коли Бог, випробовуючи Авраама, наказав йому принести в
жертву свого сина Ісака. І коли Авраам, довіряючи Богові, вже був заніс ножа
над своїм сином покладеним на дрова жертівника, Ангел Господній зупинив
Авраама.
І тоді були промовлені слова, про
які сьогодні нагадує через пророка Ісаю Бог: «Клянуся Собою, це слово Господнє,
тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого, то
благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє,
немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє
внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм
благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу» (1 М. 22:16-18).
Коли чи чуємо ці слова Бога «Я
Собою Самим присягав», ми також згадуємо солодкі, утішливі слова із Євангелія
від Св. Івана: «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб
кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав
Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» (Ів.
3:16, 17).
Бог Слово, «Світло від Світла,
Бог істинний від Бога істинного», вічний і Єдинородний Божий Син Сам стався
людиною, аби Самим Собою учинити справедливість, забравши на Себе, святого і
досконалого, усі наші гріхи, усі наші провини проти Бога і проти наших ближніх.
Ось так Божа справедливість – забрати всі наші гріхи на Себе і на хресті
Голгофи обмити їх Своєю святою, невинною і дорогоцінною кров’ю. Взяти на Себе весь суд і гнів Божий і
померти на нашому місці і замість нас, аби звершити план нашого викуплення.
Воскреснути на третівй день із мертвих, аби кожен, хто вірує в Христа розп’ятого і воскреслого, був
виправданий і називався праведним. Ось така Божа справедливість, що виходить із
Божої невимовної любові, із Його благодаті.
Господь сьогодні кличе усіх людей
вірувати в Христа, нашого Господа. Кожен, хто вірує в Нього, не буде
засоромлений. Але засоромлений диявол, бо йому немає що виставити проти вас,
любі віруючі брати і сестри. Бо, що він
може виставити проти вас, що сповідуєте, присягаєте сьогодні: «Тільки в Господі
праведність та сила?»
Ми кажемо: «Я – грішний. Я
зачатий і народжений в гріху. Все моє
життя – жалюгідне і вимазане у бруд гріха. І навіть сьогодні я приходжу і стаю
перед Господом із гріхами, бо хоча я прагну жити праведно, однак гріх пролазить
крізь якісь шпаринки і весь час про себе заявляє то якоюсь думкою, то якимось
словом, а то й якимось ділом, Але – слава Богу!
В Господі тільки праведність і сила. Не в мені, а в Господі! А я належу Йому і, як каже Апостол Павло: «живу
вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в
Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе» (Гал. 2:20).
Через це всі претензії, дияволе,
пред’являй Христові, бо я –
вірую в Христа і отже належу Йому і Він живе в мені, тож змагайся з ним, а мене
залиш у спокої, бо я – Христів, а Христос – мій. Бо через Нього, каже Ісая, я –
виправданий і маю воскресіння, і вічне життя у Царстві Божому!»
Авраам і все насіння Ізраїля
прославилось Христом, у Христі, вірою в Христа. А ми ще в більш привілейованому
стані ніж Авраам. Бо Авраам пригощав Христа хлібом і телятиною, а Христос годує
нас Своїми істинними тілом і кров’ю під виглядом хліба та вина Святої Вечері,
аби ще більше запевнити Своїх дітей про прощення гріхів, про праведність і про
вічне життя, у яке ми увійдемо у воскресінні, у час Його славетного повернення.
Прийди, Господи Ісусе! Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса
Христа нехай буде з вами. Амінь! (1 Сол. 5:28).
Немає коментарів:
Дописати коментар