ЄВАНГЕЛІЗАЦІЯ У ЧЕРКАСАХ

В суботу, 18 жовтня разом із частиною нашої парафії «Воскресіння», із Головою Київської Єпархії, о. Вадимом Зінченком, парафіянами з Черкас і їхнім пастирем, о. Вадимом Колесником ми провели євангелізацію в місті Черкаси. Було роздано багато запрошень до церкви, хороших християнських журналів та книг. З багатьма черкащанами ми поспілкувалися про Спасителя Христа і Його Євангеліє, про християнство в цілому і про Українську Лютеранську Церкву зокрема. Хай Господь благословляє це чудове українське місто на Дніпрі, а посіяні зерна Його Слова, хай проростають, як на те Його ласка і воля, у вічність у Його Царстві! До речі, за прогнозом погоди, на цей день намічався дощ, але благодатний Господь затримав дощ аж до нашого від’їзду з міста. Дорогою додому побачили аварію на Черкаській греблі: слава Богу, що авто, яке перевозило хліб і в якого, як нам пояснили, лопнула ресора, не звалилося у Дніпро. Вашій увазі пропоную декілька знімків з євангелізації і після неї.

МОЛИТВА ЗА ВЛАДУ

РОЗКЛАД НА НЕДІЛЮ, 19 ЖОВТНЯ:

Катехізис – 9:30 ранку.

Біблійний урок – 10:00.

Служба Божа – 11:00.

В неділю, 19 жовтня ми будемо вивчати про Божий дар власності (Сьома Заповідь).

Про царів Ізраїлю та Юдеї та їхні взаємини із Богом, а також, як ці взаємини впливали на долі їхніх народів, ми довідаємося із 15 і 16 розділів 1 Книги Царів.

Тема проповіді під час служби Божої: «МОЛИТВА ЗА ВЛАДУ», 1 Тимофія 2:1-8. Ласкаво просимо до церкви, яка визнає можновладців за слуг Божих і молиться за українську владу!

ПРОЦЕДУРА ПОМИЛКИ

Сатана поставив на карту все, намагаючись відвести їх [Адама та Єву] від Слова та віри, тобто намагаючись їх відвести від Бога правдивого до бога фальшивого.

Всі фанатичні духи використовують цю процедуру Сатани. Таким чином Арій піднімає таке запитання: «Чи ви віруєте,що Христос є Бог рівно настільки, наскільки Він це чітко заявляє (Івана 14:28): «Більший за Мене Отець»? Так само і сакраментаріани: «Чи ви віруєте, що хліб є тілом Христовим, а вино Христовою кров’ю? Звичайно ж Христос навіть не думав про такі нерозумні ідеї!» Коли люди дають місце таким думкам, то вони поступово відходять від Слова і впадають у помилку.

НЕДІЛЯ ПОДЯКИ ЗА ВРОЖАЙ

РОЗКЛАД НА НЕДІЛЮ, 12 ЖОВТНЯ:

Катехізис – 9:30 ранку.

Біблійний урок – 10:00.

Служба Божа – 11:00.

В неділю, 12 жовтня ми будемо вивчати, що саме Бог вимагає від одружених людей.
Про дальший розвиток подій у розколотому царстві (Ізраїлі та Юдеї) ми довідаємося із 14 розділу 1 Книги Царів.


Тема проповіді під час служби Божої: "МИЛОСЕРДНИЙ ГОСПОДЬ ВІДВЕРТАЄ ЗЛО", Вихід 32:7-14).


Ласкаво просимо до церкви, яка вдячна Господу за дари нашого краю, а особливо за дар вічного життя у Сині Божому, Ісусі Христі!

ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Порадившись із братами з Церкви, я підписав звернення до українського народу, яке пропонується Вашій увазі. Дане звернення підписали також провідні православні, католицькі та протестантські церкви України. Текст звернення наводиться нижче.

Звернення керівників християнських Церков України
до українського народу


Дорогі браття і сестри, співвітчизники!

Усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться, і всяке місто чи дім, що розділився у собі, не встоїть.
(Мф. 12,25)

В умовах, коли знову в нашій державі загострюється політичне суперництво, що підриває основи нашої державності, коли провідні державні інституції не можуть знайти порозуміння, а розчарування, байдужість та зневіра опановують суспільство - християнські Церкви України вважають своїм обов'язком звернутися до вас з викладенням свого погляду на ці проблеми та можливі шляхи їхнього подолання.

Ми переконані, що незалежність нашої держави - дар Божий, яким ми повинні розпоряджатися мудро і зважено, примножуючи, а не марнуючи дане нам Господом. Заповідана Спасителем любов до ближнього, як до самого себе (Мф. 22,39) повинна виявлятися не тільки через любов до окремих осіб, але й через любов до всього українського народу, як до своєї великої родини.

Ознакою істинної любові є жертовність, коли заради того, кого любиш, готовий віддати - і віддаєш - найцінніше, включно з самим життям. «Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15, 13) - говорить Господь Ісус Христос. Заради спасіння свого народу від гніву Божого пророк Мойсей був готовий прийняти на себе покарання за його відступництво. «Я жадав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені по плоті» (Рим. 9, 3) - говорить апостол Павел. Ці приклади жертовної любові до свого народу повинні надихати кожного з нас, а особливо кожного, хто наділений владою, на служіння Україні.

Влада дається Богом для того, щоб її носій, тримаючи в руках меч закону, захищав добро і карав зло. Кожен представник влади є невід'ємною частиною народу, а не стоїть над ним. Той, в чиї руки дана влада, - законодавча, виконавча чи судова - повинен пам'ятати, що за її використання він дасть відповідь не тільки перед суспільством та судом історії, але й перед Самим Богом - чи служив він народові, виявляючи любов до нього, чи служив він самому собі?

Сьогодні ми вважаємо особливо актуальними винесені в епіграф євангельські слова. Це - нагадування всім, що боротьба за кращий політичний устрій, за утримання або перерозподіл владних повноважень може привести до остаточного руйнування нашого державного дому.
Не раз в історії українського народу непримиренна боротьба між його провідниками приводила до знищення державності. Міжусобні чвари князів, боротьба між собою гетьманів часів Руїни, взаємне поборювання керівників національно-визвольного руху в XX ст. - все це сумні приклади того, як у боротьбі за владу над Україною руйнувалася сама Україна, нищилася її державність, чим вміло користувалися супротивники. Не варто повторювати цих помилок!

Дорогі співвітчизники!

На керівниках лежить велика відповідальність за долю України, але це не означає, що частини цієї відповідальності не несе кожен з нас. Не потрібно чекати, доки хтось інший вирішить наші проблеми. Якщо кожен на своєму місці в міру можливого працюватиме на славу Божу та благо України - тоді ми дійсно зможемо виправити недоліки нашого державного і суспільного життя.

Не зважаючи на політичні конфлікти за час незалежності України наш народ ніколи не опускався до вуличних заворушень чи збройного протистояння, а громадянські протести завжди носили мирний характер. Це свідчить про мудрість і зваженість народу, яка є запорукою можливості знайти порозуміння.

Цим спільним зверненням ми хочемо показати приклад того, що, не зважаючи на об'єктивні відмінності між нами, ми можемо працювати разом. Віримо, що і політики та державні діячі, залишаючись прихильниками різних поглядів, зможуть знайти форми співпраці на благо України.

Зневіра і розчарування не повинні зупиняти нашого суспільного поступу, бо тільки на нас, громадянах України, лежить відповідальність за те, що буде з нашим спільним домом завтра. Молімося Богові за владу і народ, працюймо разом - і нехай Господь допоможе нам!

Закликаємо на всіх вас Боже благословення!

НЕМОЖЛИВА РЕАЛЬНІСТЬ

Якщо ви справді хочете зрозуміти таїнства, то треба починати з воплочення Сина Божого. Оскільки Писання навчає, що Ісус є по-правді Богом і по-правді людиною водночас, то немає причини сумніватися в тому, що фізичні елементи можуть бути засобом поширення духовної реальності.

З цим є проблема в людської логіки. Розум ніколи не може збагнути, як обмежене здатне на необмежене. Проте християнам завжди треба займати свою позицію відповідно до віри, а не до розуму. Саме віра, а не розум, привела пастухів до вбогого прихистку тварин, і віра привела їх побачити Господа всесвіту сповитого в пелюшки.

Не через те, що Лютеранська Церква не може просто відкинути стару до-реформаційну спадщину, тримається вона таїнств. Радше наша Церква – таїнственна, бо ми дуже серйозно ставимося до воплочення. Якщо в особі Ісуса Христа, на хресті помер Бог, а до Отця у славі вознеслася людина, то можливе все! Замість того, аби змушувати Біблію зазнавати перевірки правильності людським розумом, лютерани надають перевагу стати на коліна у визнанні таїни християнської віри.

Harold L. Senkbeil, Sanctification: Christ in Action, Evangelical Challenge and Lutheran Response. Milwaukee, NPH, 1992, стор. 150-151.

УЧНІ ЗРІКАЮТЬСЯ УСЬОГО

РОЗКЛАД НА НЕДІЛЮ, 5 ЖОВТНЯ:

Катехізис – 9:30 ранку.

Біблійний урок – 10:00.

Служба Божа – 11:00.

В неділю, 5 жовтня ми будемо досліджувати Божий дар одруження.

З 1 Книги Царів, розділу 13, ми довідаємося про дальший розвиток подій у розколотому царстві, про фальшивих пророків і про те, які наслідки приносить непослух до Божого Слова.

Тема проповіді під час служби Божої: «УЧНІ ЗРІКАЮТЬСЯ УСЬОГО» (Луки 12:25-33).

Ласкаво просимо до зібрання Христових учнів!

З ДНЕМ ПЕРЕКЛАДАЧА!

До привітання з цим днем мене спонукала святкова есемеска від пастиря Олега Юхименка, який також займається перекладами і є особливим фахівцем нашої Церкви з давньоєврейської мови. Я приєднуюсь до його віншувань і поздоровляю усіх, хто причетний до цієї важливої справи: перекладачів і редакторів, коректорів і оглядачів, дизайнерів і видавців перекладів, а також тих, хто невтомно організовує Вашу працю і поширює благочестиві переклади нашим рідним краєм. Хай Господь дає Вам сил, аби вся праця Ваша була спрямована на прославлення Імені Божого, а також зичу всім Вам Божих рясних благословень і покріплення Ваших талантів!

Варто окремо зазначити про історію цього свята. Власне, сьогодні - день Святого Єронима, а 1991 року Міжнародна Федерація Перекладачів проголосила це свято ще й Міжнародним днем перекладача. Адже Св. Єроним (IV-V століття по Р. Х.) був відомим перекладачем Біблії на латину. Його переклад, більше відомий, як Вульґата широко використовувався в Західній Церкві аж до Реформації. Саме тоді на перекладацькій ниві з'являється інший геніальний перекладач - Св. Мартін, доктор Мартін Лютер (XVI століття). Пересопницьке Євангеліє, на якому приймають присягу українські Президенти є перекладом, за твердженням доктора Івана Огієнка, з лютеранської Біблії.

Українська Лютеранська Церква є членом Українського Біблійного Товариства, а професор Роджер Ковасині з нашої Церкви, активно працює в УБТ над новим перекладом Біблії. Сьогодні наша Церква також особливо благословенна співпрацею із Фундацією "Лютеранська спадщина" (http://www.lhfmissions.org/), яка перекладає для українських читачів чимало лютеранських книг. Нещодавно Фундація видала коментарі на Євангеліє від Святого Марка.

На ілюстраціях: ліворуч - Св. Єроним-перекладач Біблії на латину, праворуч - Св. доктор Мартін - перекладає Біблію німецькою мовою.

ЛЕПКИЙ І ЛЮТЕР

Перечитуючи «Полтаву» Богдана Лепкого (Київ: Дніпро, 1992 р., стор. 209), зауважив вживання імені Лютера з малої букви. Написане викладено, як роздуми козаків сотника Мручка про тогочасні події. Щоправда Лепкий також не шкодує ані православних, ані католиків. Отже витримки з «Полтави»: «Цар Петро – то була легенда, то був демон, то був не чоловік, лиш антихрист, котрий заволодів людьми і провадив їх на бій з Господом Богом… Карло – це лютер, ворог Христа, котрий теж не чого другого хоче, лиш вигубити християнський народ, а «ізмєннік» Мазепа помагає йому в цьому безбожному ділі, бо він католик…» Ось так у творах письменника, творчість якого мені в цілому подобається, відбилися події на тогочасній Галичині, коли формувалося українське лютеранство, а за спогадами сучасників, фразу «ти, лютере, ти» вживали аби образити свого співрозмовника. Втім, можливо така фраза і вживалася за часів гетьмана Мазепи? Сама «Полтава» була видана у Львові 1929 року, а її автор виростав у сім’ї греко-католицького священика.

ЄПИСКОПСЬКА СПАДКОЄМНІСТЬ І ЛЮТЕРАНСТВО

Незважаючи на сплетіння історій англійської і континентальної Реформації, англіканська і лютеранська екклесіології відрізняються фундаментально. Правдива єдність церкви і проблема християнського воз’єднання розуміються абсолютно по різному. Коли порівняти Англіканський Чотирикутник із лютеранською «екуменічною платформою» АВ VII (Ауґсбурзьке Віросповідання, стаття VII - прим. В. Г.), то відмінність стане дуже чіткою. Перші дві «планки» англіканської платформи (Писання і Символи віри) відповідають чисто проповідуваному Євангелію АВ, а третя (таїнства) є паралельною до здійснюваних таїнств у АВ VII. Четвертою англіканською «планкою» є «історичний єпископат» Тут у нас є пряме протиріччя до АВ VII, яке наполягає на тому, що чистого Євангелія і таїнств «достатньо». Сповідання віри виразно додає, що згода та одноманітність у людських традиціях і обрядах є «необов’язковими для правдивої єдності християнської церкви». А за власним визнанням Церкви Англії «історичний єпископат» є не божественне запровадження, а людська традиція.

Англіканське розуміння «Віри і порядку» в цілому поділяє наголос на «порядку» з кальвінізмом, а щодо єпископату зокрема, наголос поділяється з римо-католицизмом і східним православ’ям. Саме в цьому, без сумніву, полягає чимало екуменічної привабливості і важливості англіканства, як це також відображено в Лімській похвалі «знаку єпископської спадкоємності». Лютеранська церква в принципі простує іншим шляхом.

Курт Маркворт (The Church and Her Fellowship, Ministry and Governance. The Luther Academy, St. Louis, Missouri, 1990, стор. 83).

ДЕНЬ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Сьогодні Східна Церква святкує день Хреста Господнього, який ми ще називаємо Святом Перемоги Християнства. Пропоную відвідувачам блоґу цікавий коментар доктора Мартіна Лютера з його лекцій про Послання Св. Апостола Павла до римлян, де він піднімає тему видимого вшанування часток чесного хреста і справжнього шанування хреста Господнього:

«Грубі, легковажні і навіть лицемірними є ті люди, які вшановують найбільшою зовнішньою пошаною частинки чесного хреста, а потім утікають від своїх страждань і бід і проклинають їх. Це – очевидно, бо в Писанні біди чітко називаються хрестом Христовим, як у 1 Кор. 1:17: «щоб безсилим не став хрест Христа»; «І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний» (Мт. 10:38); Гал. 5:11: «Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрізання ще проповідую? Тоді спокуса хреста в ніщо обертається» і Филип. 3:18: «Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового». Але сьогодні наші богослови і священики думають що «вороги хреста Христового» це тільки турки та юдеї, як робили це богослови із Кельна проти Йоганна Ройхліна та продовжують це робити папські булли та тлумачення юристів.
Але насправді вони самі є «ворогами хреста Христового». Бо правдою є те, що лише друзі хреста є його ворогами, відповідно до Псалма 38:11: «Друзі мої й мої приятелі поставали проти Мене», «Ті, хто славив Мене, заприсяглися проти Мене» (Пс. 102:8). Бо хто ненавидить біди і страждання більше від священиків і юристів? Справді, хто шукає багатства, задоволень, відпочинку, честі і слави більше від них?»

Мартін Лютер "Лекції на римлян: тлумачення і коментарі",1516 р.

КОМЕНТАРІ НА ЄВАНГЕЛІЄ ВІД СВЯТОГО МАРКА

На 17-ому Соборі Української Лютеранської Церкви в м. Кременці делегатам Собору було представлено черговий том Біблійних коментарів із серії «Народна Біблія» - коментарі на Євангеліє від Св. Марка. Книгу видано Фундацією «Лютеранська спадщина». Автором даних коментарів є богослов Вісконсинського Євангельського Лютеранського Синоду Гарольд Віке. Одержати дану книгу можна написавши на адресу електронної пошти: vhorpynchuk@hotmail.com

17-ИЙ СОБОР УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮТЕРАНСЬКОЇ ЦЕРКВИ

18-19 вересня ц. р. у м. Кременці, в приміщенні парафії Хреста Господнього відбувся черговий, 17-ий Собор Української Лютеранської Церкви. На Соборі на черговий п’ятирічний термін було переобрано Єпископом – пастиря громади Воскресіння з Києва, Вячеслава Горпинчука, і Віце-Єпископом – пастиря Івано-Франківської громади УЛЦ, о. Сергія Романюка. Собор заслухав та обговорив есе Голови Галицької Єпархії, пастиря Тернопільської церкви Св. Апостолів Івана та Якова, о. Тараса Коковського «Бо то Бог будує дім і місто: християнська сім’я і Церква». Собор також заслухав та обговорив звіти посадових осіб Єпископату та Голів Єпархій УЛЦ: Галицької, Київської і Таврійської. Собор схвалив продовження повноважень двох членів Синоду УЛЦ від Галицької Єпархії: о. Тараса Коковського та диякона Василя Андрейчука (їх було переобрано на черговий п’ятирічний термін до служіння відповідно Головою і Секретарем Галицької Єпархії). Собор також схвалив введення до складу Синоду УЛЦ новообраного секретаря Таврійської Єпархії, бр. Павла Богмата. Собор схвалив Бюджет УЛЦ та прийняв рішення щодо місійної праці. Собор подякував усім жертводавцям, які прилучилися до підтримки проповіді Євангелія в УЛЦ. Особливою подією Собору стало висловлення подяки двом пастирям, які вірно служили упродовж десяти років своїм парафіям: о. Сергієву Зуєву, який служить Запорізькій парафії і служив місіонером у місті Токмаку та о. Олександрові Сімашку, який служить пастирем Львівської парафії УЛЦ. Під час Собору молитовним життям делегатів Собору опікувалися о. Олександр Фещенко, пастир церкви Святої Трійці з міста Токмак; о. Олег Стецюк, Голова Таврійської Єпархії; о. Віктор Хаустов, пастир церкви Усіх Святих з міста Харкова. Соборну літургію провели: Єпиcкоп Вячеслав Горпинчук; Голова Галицької Єпархії, о. Тарас Коковський; Ректор Семінарії, о. Джон Воґт; о. диякон Степан Ксьондзик і настоятель парафії Хреста Господнього в м. Кременці, о. Роман Андрунців, який також служив Соборові проповідником. Окрасою Собору став святковий виступ місцевого парафіяльного хору.

ЗАГАЛЬНА ПАСТИРСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ

17 вересня ц. р. в нашій церковній будівлі в місті Кременці було проведено Загальну Пастирську Конференцію Української Лютеранської Церкви. Цього разу доповідачем був пастир Кертіс Лаєн із Вісконсинського Євангельського Лютеранського Синоду. Запрошення до участі в Конференції було надано паном Ніколасом Лейпером з Благодійного Фонду «Дар життя». Пастир Лаєн, який упродовж трьох десятиліть служить Словом і Таїнством поділився з українськими пастирями досвідом про особливості християнського консультування на основі Святого Письма. Англомовним пастирям з УЛЦ отець Кертіс подарував свою книгу «Радництво біля хреста».