ДРУГА ЗАПОВІДЬ
Не призивай Ймення Господа, Бога твого, надаремно!
Що це означає? – Відповідь: Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не вживати Його Імені для прокльонів, присягання, ворожіння, брехні чи обману, але звертатись до Божого Імені у кожній турботі, молитися до Нього, прославляти Його та дякувати Йому.
Тому, коли запитають: “Як ви розумієте Другу Заповідь, чи що маєте на увазі під надаремним призиванням Господнього Ймення, чи зловживанням Його Іменем?” – коротко відповідайте: “Зловживання Йменням Господнім – це коли ми, без різниці, яким чином, звертаємося до Господа Бога з метою неправдивого свідчення або здійснення будь-якого іншого зла”. Тобто ця Заповідь наказує, щоб до Імені Божого не зверталися неправдиво, щоб Воно не з’являлося на вустах, коли серце знає достатньо добре чи повинне знати по-іншому. Як серед тих, що присягають на суді, коли одна сторона неправдиво свідчить на другу.
Бо не може бути більш гіршого зловживання Іменем Божим, ніж використання Його для підтримки неправди та обману. Хай це залишається точним … та найпростішим значенням цієї Заповіді.
Та найбільше зловживань чиниться в духовних ділах… коли з’являються лжепроповідники, котрі висувають свої неправдиві і марні вигадки, видаючи їх за Слово Боже.
З Малого та Великого Катехізисів доктора Мартіна Лютера.
Немає коментарів:
Дописати коментар