Хто має Сина - той має життя: проповідь на 7-у неділю Великодня

       ХТО МАЄ СИНА – ТОЙ МАЄ ЖИТТЯ

      (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

 Коли ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже – вартніше, бо це свідчення Бога, яким свідчив про Сина Свого.  Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого. А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це –  у Сині Його. Хто має Сина, – той має життя; хто не має Сина Божого, – той не має життя. Оце написав я до вас, що віруєте в Ім'я Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя. І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас. А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього (1 Івана 5:9-15).

 Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти (Об. 1:4). Амінь.

Любі брати і сестри, від самого початку нашого життя ми всі маємо учителів. Першими нашими вчителями зазвичай є наші батьки. До них долучаються дід і баба, старші брати і сестри. І найчастіше їхні слова ми сприймаємо за істину. А потім ми йдемо до школи. Там нам дають Букваря, Читанку, інші підручники і ми вивчаємо їх. Не просто читаємо, а вивчаємо. Як і вивчаємо решту предметів в інших класах та навчальних закладах, куди йдемо далі вчитись. Ця наука необхідна нам для нашого життя.

       Коли ми хворіємо, то йдемо до лікаря і прислухаємось до його свідчення, коли він ставить нам діагноз та призначає курс лікування. Його свідчення, його рекомендації необхідні нам для того, щоб жити. У час цієї жахливої війни, яку проти нас розпочала і веде єретична Росія, ми дослухаємось до тих чи інших експертів, які радять, як у цій війні нам вижити. Фактично, упродовж усього нашого життя, ми вчимось тому або іншому від інших людей. Ми прислухаємось до їхнього свідчення. 

      А як щодо свідчення Божого? Чи Бог має нам що сказати?  Чи має нам що сказати Бог, Який створив усе, що тільки є? Чи має нам що сказати Бог, Який є Сам джерелом усього добра і розуму, і мудрості, і врешті-решт життя? Чи діємо ми розумно, коли витрачаємо інколи цілі години, аби слухати людські свідчення потім приймаємо їх за істину, а на свідчення Бога не знаходимо й кількох годин на тиждень? Вже не кажу про те, щоб слухати Його Слово, Його свідчення, бодай по 15-20 хвилин щодня?

       Такі само виклики мали люди і в І столітті, коли Апостол Іван писав ці слова «Коли ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже – вартніше». А чим воно вартніше? Апостол пояснює: «бо це свідчення Бога, яким свідчив про Сина Свого». Святе Письмо має дуже багато цікавих і корисних повчань і порад для нашого життя. Якщо ви будете читати Біблію щодня упродовж року і кожного року, то щодня будете відкривати для себе щось нове. 

      Проте, якщо ми будемо із тих настанов вибудовувати для себе список діл, за допомогою яких ми спасемось і здобудемо вічне життя, то ми за деревами й лісу не побачимо. Бо хоча все у Біблії «корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тим. 3:16, 17), все Писання, вся Біблія свідчить про Христа. 

      Апостол Іван кличе нас повірити цьому свідченню Божому. Якщо ми довіряємо свідченням людей, то свідчення Бога – вартніше за людське. І коли щось каже Бог, то на сказане Богом слід звертати увагу понад усіма свідченнями. Боже свідчення – головне. 

      Юдеї пишались тим, що вони мали Писання Старого Заповіту і таким чином у них мали вічне життя. Їхня біда була і залишається донині в тому, що вони не бачать там Божого Сина. Він був про це говорив їм Сам: «Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене! Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя» (Ів. 5:39, 40). Але, хто вірує в Сина Божого, у тому живе Святий Дух і Він свідчить про Христа вже з середини нас. А ми цьому свідченню радіємо і радісно його приймаємо. 

      Проте є дуже багато тих, хто відкидають це свідчення. Якщо ви увімкнете якийсь телеканал, який претендує на те, що він робить науково-популярні передачі і такий канал буде говорить навіть щось про Христа, то зазвичай ви там почуєте відкидання і заперечення багатьох фактів із того свідчення, яке нам дав Бог. За такими запереченнями стоїть сам сатана. 

      Це диявол із самого початку намагався зобразити Бога неправдомовцем. В Саду Еденському він закликав нашу праматір, Єву, засумніватись у правдивості Божого Слова – Божого свідчення. І стратегія диявола спрацювала. Єва повірила, що правду каже диявол, а Бог – неправдомовець. Потім вона спокусила Адама, нашого прабатька – він згрішив і через нього у світ увійшов гріх, а гріхом – смерть.

       Сатана побачив, що його стратегія успішна і він використовує її аж донині. Робити це йому тепер ще легше, бо всі люди народжуються від своїх батьків уже грішними і невіруючими. Аби відродити нас до вічного життя, Бог посилає пастирів, проповідників, які проголошують Євангеліє, свідчать про Христа, а через це свідчення Святий Дух творить у нас віру в Христа і відроджує нас до життя вічного у Божому Царстві. 

      Бо через віру в нас живе Христос. А де є Христос – там є життя. І то не просто життя, але вічне життя. Життя на цьому світі для більшості людей триває менше століття. Помирають усі люди. І не грає ролі, багатий ти чи бідний, маєш заводи-пароходи, чи є жебраком, ти все-одно помреш. Навіть якщо ти будеш довгожителем і будеш отримувати вітальні телеграми зі століттям від уряду, в кінці на всіх нас чекає смерть. 

      Пам’ятаєте, як увійшла у світ смерть? Вона увійшла тоді, коли наші прабатьки послухали намови сатани і відкинули свідчення Боже. Бог свідчить нам сьогодні і каже, що коли ми віримо в Його свідчення, тоді ми маємо вічне життя і зі смерті переходимо до життя, і ми воскреснемо, аби жити вічно вже в наших прославлених тілах. Для цього ми маємо бути долученими до життя вічного. 

      А це вічне життя – у Божому Сині, Ісусі Христі. Чому це вічне життя саме в Христі. Для нас насправді було б достатньо вірувати в це через те, що так засвідчив Бог. Але наш люблячий Бог розповів нам дуже багато всього про Христа. Ісус Христос – це вічний Бог Син. Він є життям споконвіку і в Ньому, у Божому Сині – життя всіх людей. Він нас творив і творить. Але коли ми опиняємось по за Богом, у Якому наше життя, то життя ми втрачаємо, а натомість нашою перспективою є смерть і вічні муки в аду. 

      Тож є вічний Бог Син, Який є Сам Життя і в Якому є життя для всіх людей на світі. Через гріх ми приречені до смерті тимчасової і вічної, але Божий Син – святий. Він істинний Бог і Бог люблячий. Диявол, який працює над тим, аби ми відкидали свідчення Боже, Його Слово, хоче нашої погибелі. А Бог хоче, щоб ми жили і то жили вічно. Чому Він має таке бажання? Бо Він нас любить. Ми – Його твориво. Ми були створені на Його образ і подобу.

      З цієї великої любові до нас Бог Син, Який має життя всіх людей, стався людиною. Ми народились у гріхах від наших батьків. Ісус Христос був зачатий від Святого Духа, тож Він – святий Бог і свята людина. На Ньому немає ні плями, ані вади гріха. У Ньому немає гріха і тління, тобто смерті, а є лише праведність і життя. 

      Він стався людиною, аби ми теж мали вічне життя. Бог не лише люблячий, але й справедливий. Божа справедливість вимагає кари за гріх. І та кара за будь-який гріх однакова – смерть. Божий Син Ісус Христос прийшов, аби забрати усі наші гріхи на Себе і аби понести кару за всі наші провини і переступи проти Бога. Він – Ягня Боже, Яке на Себе гріх світу бере.

       Син Божий, будучи невинним і святим, помер за нас, неправедних і грішних, аби Своєю святою і невинною кров’ю, обмити нас від усіх наших гріхів. Його жертва за гріхи світу – повна і досконала. Він поніс повну кару за всіх нас. І Він, Який є Життя, помер за нас, аби знову взяти Своє життя, воскреснувши із мертвих, щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.

       Апостол Іван каже нам сьогодні: «А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це –  у Сині Його. Хто має Сина, – той має життя; хто не має Сина Божого, – той не має життя». Любі брати і сестри, ця істина – дуже проста і солодка. І саме проти цієї істини дуже сильно змагається диявол і всі його слуги на цьому світі, починаючи від фальшивих пастирів, закінчуючи антихристиянськими засобами масової інформації і навіть урядами.

       Вони дуже хочуть, щоб це свідчення Боже не лунало. Вони – раби диявола, вони не вірують в Христа, не мають вічного життя і хочуть ще й нашої вічної погибелі. Через це так запекло вони воюють проти цього свідчення і проти Церкви, яка це свідчення проголошує. Бог же хоче нашого спасіння і запевнює нас про Свою любов у Христі, у Якому – прощення наших гріхів і наше вічне життя. Христос воскрес, Він живе в нас і Він воскресить нас до вічного життя, коли повернеться у славі судити весь світ.

       Вірте в це, довіряйте Божому Слову і пам’ятайте, що сатана і його слуги будуть хотіти вас відвернути від Божого Слова і припинити християнське свідчення, християнську проповідь. Але ви уповайте на Христа і віруйте, знайте, що коли ви віруєте в Христа, то ви Його маєте, як Свого Царя і Спасителя і – Життя! Віруєте в Христа – вже маєте життя!  А хто в Христа не вірує – той життя не має.     

      Апостол Христів наголошує: «Оце написав я до вас, що віруєте в Ім'я Божого Сина, щоб ви знали, що ви, віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя». Він не пише, що ви будете мати вічне життя. Він не пише, що ви на початку дороги до вічного життя, яке вам ще слід заслужити своїми ділами. Ні. Він дуже чітко заявляє: «Ви, віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя».

       Не зважаючи ні на які зовнішні обставини на цьому світі, незважаючи на війну і всі біди, незважаючи на всіх тиранів і ненависників Бога і Його Христа, ви вже маєте вічне життя. А це підстава для нашого християнського оптимізму і радості у часи навіть найбільших випробувань, і навіть самої нашої фізичної смерті. 

      Бог любить нас і у Христі ми маємо вічне життя. Ми – Божі діти, а отже й маємо відвагу до Бога просити про все, що відповідає Його волі, і Він те нам, через Христа і заради Христа, подасть. Бо Він нас любить і слухає. Молімось до нашого люблячого Отця, в Ім’я Христа. Амінь.

       А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує. Йому слава та влада на вічні віки, амінь (1 Петр. 5:10, 11).