ТВОЯ ВІРА СПАСЛА
ТЕБЕ
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь (Рим. 15:33).
Любі брати і сестри, чи у вас було таке, що вас хтось стримував від того, щоб піти у церкву? Я маю на увазі людей. Бо диявол, звісно, хоче, щоб ми в церкву не ходили. Церква для диявола і його бісів – жахливий подразник. Зокрема жахливим подразником для диявола і його слуг є така церква як наша, де Євангеліє проповідується чисто і Таїнства відправляються відповідно до Божого Слова.
Але є й люди, які не хотіли би, аби ви йшли до церкви. Вони вважають, що з ходіння до церкви немає толку. Краще, мовляв, у неділю відпочити і набратись сил на наступний тиждень. Або цей час можна використати на якусь корисну працю на дачі чи на городі. А ще можна поїхати в якусь цікаву подорож і теж відпочити.
Сьогодні наше Євангеліє теж згадує таких людей. Вони були недалеко від Вартимея, чоловіка, який сидів на одній з доріг, що вели з Єрихону. Вартимей мав велику біду. Він був сліпий. А це означало, що він не міг працювати і не міг заробити собі на життя. Сліпота була наче вироком про убоге життя і не залишала звичайній людині вибору окрім як жебракувати.
Тож Вартимей жебрав на дорозі, яка виходила з Єрихону. Він повністю залежав від милості перехожих – скільки вони дадуть йому, стільки він і матиме. Скільки буде в нього милостині, таким буде його сніданок, обід і вечеря, а, можливо, їх і не буде зовсім, якщо ніхто над ним не змилується і не подасть йому милостині.
Життя сліпих – важке. Тож Вартимей мусив сидіти біля дороги і просити милостиню. Водночас життя біля дороги – це життя в розмовах. Адже часто мандрівники не ходять і не їдуть мовчки. Мандрівники спілкуються між собою, а інколи навіть із тими, кому дають милостиню. Мандрівники обмінюються новинами. Розповідають про власні пригоди. А хворі часом люблять поговорити про свої болячки.
А якщо вони зцілилися від якоїсь болячки в чудесний спосіб, і особливо, якщо зцілення настало від Бога, то вони мовчати не будуть. В Євангеліях ми часто чуємо, як Ісус забороняв зціленим іти і розповідати про те, що Він зцілив недужих, паралізованих, прокажених, німих, сліпих, глухих, біснуватих і багатьох інших важко хворих. Але що вони робили, щойно зцілились? Чи вони слухали Ісуса і мовчали?
Ні, вони говорили! Вони славили Бога і проголошували свої послання про Ісуса Назарянина, Сина Давидового, Який зцілив їх і дав їм нове життя! Тож про Ісуса Ізраїль говорив! Не було таких, хто про Ісуса Христа не чув, нічого про Нього не знав і дивувався з того, як Він проповідує, навчає і зцілює. Ми ж теж якось почули про Христа, правда ж? Звісно ж, що про Ісуса чув і Вартимей, наш сліпий, що змушений був жебракувати.
Тож коли Вартимей зрозумів, що серед великого натовпу Сам Ісус Христос проходив дорогою неподалік від того місця, де він сидів, то він зрозумів, що це – його шанс на зцілення і шанс цей пропускати не можна, адже це шанс – від Самого Бога! І Вартимей цей шанс використовує сповна.
«Прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: «Сину Давидів, Ісусе, змилуйся наді мною!» Він звертається до Ісуса, як до Сина Давидового. Що означало це звернення? Воно означало, що Вартимей вірував, що Ісус Назарянин – то Месія, Христос, Спаситель світу. Він вірував, що Ісус Христос – то Цар Ізраїлю, в якому виконується пророцтво, дане Давидові від Бога.
Те пророцтво проголосив був Давидові Божий пророк Натан. Він промовив: «Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство. Він збудує дім для Ймення Мого, а Я зміцню престола його царства навіки» (2 Сам. 7:12, 13). Ісус Христос, Божий Син – також Син Людський, а саме давно обіцяний Богом нащадок славного царя Ізраїля – Давида, тобто Син Давидів, Месія, Цар Ізраїлю, Спаситель світу!
Ось що означало те звернення Вартимея до Ісуса. Раз Ісус – Христос, Син Давидів, то Він – Бог Ізраїлю, милостивий і люблячий Спаситель, Всемогутній і Многомилостивий! Звісно ж Він простить усі гріхи Вартимея. Звісно ж Він змилується над ним і зцілить його! Ось чому Вартимей звертається саме так до Христа. Як і ми у нашій літургії теж часто просимо: «Господи, помилуй!»
Але там був великий натовп людей. І за галасом натовпу Ісус міг і не розчути слів цього молільника. А тут ще й «радники» з людей, які нагадують тих, що нас, буває, відмовляють від того, що ми йшли в церкву до Христа, до Його Слова і Таїнств. Що ж ті «радники» біля Єрихону радили Вартимеєві?
«І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав». Бачите, не один сварився хтось на Вартимея і не двоє. А багато-хто сварилися. Багато людей хотіли, щоб він перестав взивати до Христа. Багато людей хотіли, щоб він не молився до Господа про милість. Багато людей не вірили в Христа або й просто не хотіли Вартимеєві добра. Серед них, напевно, були й такі, що вважали, що Ісус надто поважний і надто зайнятий, аби перейматися такими неважливими людьми, як Вартимей.
Ось, мовляв, якби то з проханням звернувся мер Єрихону до Христа, або наприклад цар Ірод, тоді зовсім інша справа. Для таких важливих людей у Христа час знайдеться. А то якийсь нещасний сліпий жебрак просить у Христа аудієнції! Та хто він такий! Хай мовчить собі і сидить тихенько на своїй ділянці дороги і жебрає собі!
Можливо, і ви, любі брати і сестри, чули щось подібне від людей, які переконували, що ви не такі важливі для Бога. А може ви й самі мали чи маєте такі думки: «Ну, хто я такий, що на мене звертатиме увагу Сам Господь?» Або: «Ну, хто я такий, що мені можна ось так просто звертатись до Христа і просити щось в Нього?»
Любі брати і сестри, ви – дуже важливі для Христа! Це заради вас і задля вашого спасіння вічний Бог Син стався людиною. Це заради кожного з вас, вас особисто, Він прийшов у цей світ, аби забрати саме ваші гріхи і провини на Себе Самого. Це саме заради вас, вас особисто, Ісус приніс Себе, Сина Божого і Сина Давидового, у повну і досконалу жертву за всі до одного ваші гріхи. За всі ваші, саме ваші гріхи помер Ісус Христос. І саме для того, щоб ви були виправдані і мали вічне життя у Його Царстві, Ісус Христос воскрес із мертвих на третій день.
Тож віруйте, як Вартимей! І дійте, як Вартимей! А як він діяв? Він не зважав на сваріння світу і на поради тих, які вважали його недостойним уваги Христа. Він вірував, що Ісус – Син Давидів, а отже – його, віруючого Вартимея, єврея, – рятівник, цілитель, лікар, пастир і Спаситель! Ісус – і наш, незважаючи на наше походження, – рятівник, цілитель, лікар, пастир і Спаситель! Вартимей вірував, що Ісус – його люблячий і милостивий Господь. Ісус – і наш люблячий і милостивий Господь, любі брати і сестри!
Тож попри сварки і спроби зацитькати його, Вартимей «іще більше кричав: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!» І його наполегливість спрацювала, його молитва була почута. І нас Господь, до-речі теж кличе: «Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому» (Мт. 7:7, 8). Звісно ж, Господь завжди відповість Своїм любим дітям – Своїм віруючим, які на Нього, розп’ятого і воскреслого Господа, уповають.
«І спинився Ісус та й сказав: «Покличте його!» Тепер Вартимея має кликати не одна людина, а щонайменше декілька. І Вартимей вже замість сварок, дорікань, зацитькувань, чує чудесне запрошення: «Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе». І Вартимей не просто встає. Він скидає плаща свого. А чому? Бо він готується до забігу! Він підстрибує і щодуху мчить до Ісуса!
Чи бачили ви коли-небудь, як
бігають сліпі? Мені не доводилось. Зазвичай я бачу дуже обережну ходу, з білою
тростинкою, з постукуванням, щоб бува когось або щось не зачепити і не впасти особливо на наших київських тротуарах.
А тут сліпий біжить(!) до Ісуса. А чому він біжить? Бо знає, що Ісус любить
його і обов’язково допоможе йому в його біді.
І він не помиляється.
Коли Вартимей прибіг до Сина Божого, то «Ісус відповів і сказав йому: «Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі?» Сліпий же Йому відказав: «Учителю, нехай я прозрю!» Ісус же до нього промовив: «Іди, твоя віра спасла тебе!» І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою. Вартимей вірував, що Ісус не просто Цілитель. Вартимей вірував, що Ісус – Син Давидів, обіцяний Месія-Христос, Спаситель світу. Ось така віра спасла Вартимея – не просто забрала його сліпоту і зробила його зрячим, але й спасла до вічного життя.
Вартимей мав спасенну віру і ця віра потім спонукає його іти вслід за Ісусом. Любі брати і сестри, Ісус перебуває з нами сьогодні і завжди і буде з нами повік віку. Ісус любить кожного з вас. Диявол через Путіна і росіян хоче нашої погибелі. А Ісус хоче кожному з вас добра, спасіння і вічного життя. Бог любить вас, любі брати і сестри!
Аби мати добро, віруючий Вартимей біг до Ісуса. Біжімо, приступаймо до Ісуса й ми. Ісус промовляє до нас через Його Слово. Ісус торкається нас і навіть живить нас Своїми істинними тілом і кров’ю у хлібові та вині Святої Вечері. В них дає Він нам прощення гріхів, спасіння і вічне життя. Євангелієм Христовим у Слові і в Таїнствах Святий Дух творить і покріплює нашу віру в Господа Христа. Приступаймо до Христа і завжди йдімо за Ним, щоб у воскресінні радіти тим, що ми, як і Вартимей, спасенні самою вірою в Христа. Амінь.
А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух
ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого
Ісуса Христа! Вірний Той, Хто вас кличе, – Він і вчинить оте! (1 Сол. 5:23,
24). Йому нехай буде слава по віки віків. Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар