Я наведу з Писання
причини, які спонукають мене вірити, що Христос був євреєм, народженим від Діви,
аби я міг, можливо, також навернути деяких євреїв до християнської віри. Наші
дурні — папи, єпископи, софісти і ченці (ці тупі осли) — досі так поводилися з
євреями, що кожен, хто бажав бути добрим християнином, мав би майже стати
євреєм. Якби я був євреєм і бачив, як такі бовдури та телепні керують і
навчають християнської віри, я б швидше став свинею, ніж християнином.
Вони поводилися з
євреями як із собаками, а не як із людьми; вони мало що робили, окрім як
висміювали їх і відбирали їхнє майно. Коли вони христять їх, вони не показують
їм нічого з християнського вчення чи життя, а лише підпорядковують їх папству
та чернецтву. Коли ж євреї бачать, що юдейство має таку сильну підтримку в
Писанні, а християнство стало порожнім лепетом без опори на Писання, як вони
взагалі можуть заспокоїтися і стати справжніми добрими християнами? Я сам чув
від побожних охрищених євреїв, що якби вони у наші дні не почули Євангеліє, то
залишалися б юдеями під маскою християнства до кінця своїх днів. Бо вони
визнають, що ніколи нічого не чули про Христа від тих, хто їх хрестив і навчав.
Я сподіваюся, що
якщо поводитися з євреями доброзичливо і ретельно навчати їх на основі Святого
Письма, багато з них стануть справжніми християнами і знову повернуться до віри
своїх батьків, пророків і патріархів. Але вони лише сильніше злякаються і
відсахнуться, якщо їхнє юдейство буде настільки цілковито відкинутий, що нічого
не залишиться, і до них ставитимуться лише із зарозумілістю та зневагою. Якби
апостоли, які також були євреями, поводилися з нами, язичниками, так, як ми,
язичники, поводимося з євреями, серед язичників ніколи не було б жодного
християнина. Оскільки вони поводилися з нами, язичниками, по-братерськи, ми,
своєю чергою, повинні ставитися до євреїв по-братерськи, щоб ми могли навернути
деяких із них. Адже навіть ми самі ще не всі пройшли довгий шлях, не кажучи вже
про те, що досягли мети.
Коли ми схильні
хвалитися своїм становищем, ми повинні пам'ятати, що ми всього лише язичники,
тоді як євреї походять від роду Христового. Ми – чужинці та родичі через шлюб;
вони – кровні родичі, двоюрідні брати та рідні брати нашого Господа. Тому, якщо
й хвалитися плоттю та кров'ю, то євреї насправді ближчі до Христа, ніж ми, як
каже святий Павло в Посланні до Римлян 9 (:5). Бог також продемонстрував це
Своїми діями, бо жодному народу серед язичників Він не дарував такої високої
честі, як євреям. Бо з-поміж язичників не постало ні патріархів, ні апостолів,
ні пророків, та й справжніх християн також дуже мало. І хоча Євангеліє було
проголошено всьому світу, все таки Святе Письмо, тобто Закон і Пророків, Він не
довірив жодному народу, окрім євреїв, як каже Павло в Посланні до Римлян 3 (:2)
та в Псалмі 147 (:19-20): «Він звіщає слово Своє Якову, устави Свої та суди
Свої Ізраїлеві. Не вчинив Він так жодному іншому людові, і судів Його не знають
вони».
Відповідно, я прошу моїх дорогих папістів: якщо вони втомляться називати мене єретиком, скористатися нагодою і назвати мене євреєм.
Мартін Лютер
Немає коментарів:
Дописати коментар