Класичний приклад допоміжного служіння

     Що стосується допоміжних служінь, то класичним прикладом є, звісно, приклад Сімох у Діях 6:1-6.  Хоча іменник "діаконос"(диякон) у цьому випадку не вживається, вживаються (вірші 1 і 2) іменник "діаконія" і дієслово "діаконео" (служити, особливо щодо їжі, Лк. 10:40). Служіння, яке тут утворене, не є новим Божественно запровадженим служінням, ані спеціалізацією всередині одного служіння Євангелія і Таїнств.  Радше це - допоміжна служба, запроваджена Церквою в християнській свободі, аби дати можливість єдиному апостольському служінню Євангелія (діаконіа ту лоґу), служінню Слова (зауважте його близький зв'язок із (просеухе - молитвою, в. 4), посвячувати себе належній праці.  Це - походження дияконії, особливою відповідальністю якої є піклування про потребуючих. У цьому технічному сенсі ми виявляємо, що "діаконоі" (диякони) протиставляються єпископам (Фид. 1:1, 1 Тим. 3:8).  Фіва, безперечно, була такою діаконос (дияконесою) церкви в Кенхреях (Рим. 16:1).

     Немає потреби казати, що наш сучасний світ з його масивним убозтвом забезпечує масу можливостей для вправляння у цілющій любові діаконіа.  Розрада в людському нещасті сьогодні вимагає багато винахідливості. Але громади, які діють наодинці або разом із іншими, потребують піклуватися, аби їхня дияконська праця правдиво від вівтаря виходила і до вівтаря вела, щоби їх не сприймали зсередини або ззовні, як еклезіологічне продовження бюрократії доброчинства. Церковні заклади В. Льое можуть бути яскравим прикладом любові. 

     Проте дияконія любові не є повною історією Семи. Виявляється, що Степан і Пилип, зокрема , і проповідували...  Ґергард вірив, що Сімох було "не просто виключено" з діла учительства, а "було поставлено відповідальними за столи".  Такі диякони "єдналися з пресвітерами, проповідували разом із ними Слово, відправляли Таїнства, відвідували хворих тощо..."

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"