(Богословські) школи правильно говорять про те, що при Хрищенні усувається формат прабатьківського гріха, а матеріал залишається. Бо Павло, який уже був обмитий і освячений у Хрищенні, все одно разом із усіма святими скаржиться про те, що цей радикальний гріх усе ще живе в тілі і що він це робить так, що породжує в людині усілякі пожадання. Фактично, він поневолює людину законом гріха, який знаходиться в її членах так, що вона повинна постійно поборювати в собі Святим Духом той гріх, який живе в ній і безупинно молитися, аби заради Христа Бог не зарахував їй ті природні гріхи, як про це каже Амвросій. (Рим. 7:8, 18, 23-24; Гал. 5:17).Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар