(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Ви-бо були колись темрявою, тепер же ви – світло в Господі, поводьтеся,
як діти світла, бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і
правді. Допевняйтеся, що приємне для Господа, і не беріть участи в неплідних
ділах темряви, а краще й докоряйте. Бо соромно навіть казати про те, що роблять
вони потаємно! Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне
стає, то світло. Через це то й говорить: «Сплячий, вставай, і воскресни із
мертвих, і Христос освітлить тебе!» Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не
як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні-бо лукаві! Через це не будьте
нерозумні, але розумійте, що є воля Господня. І не впивайтесь вином, в якому
розпуста, але краще наповнюйтесь Духом, розмовляючи поміж собою псалмами, і
гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа,
корячися один одному у Христовім страху (Ефесян 5:8-21).
Нехай буде вам благодать та мир
від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Еф. 1:2) Амінь.
Дорогі брати і сестри, 85 років
тому над Україною темрява стала найгустішою, напевно, за всю історію людства.
Ця темрява була особливою, неприродною. У природі все відбувалося, як завжди –
Бог посилав сонце і дощ для віруючих і для невіруючих. Сходило і заходило
сонце. Зароджували щедрим урожаєм лани, наповнювались зерном та всякими
щедротами від Господа українські селянські обійстя.
Темрява була духовною. Народ,
який не знав Христа, захопив був наш край. Люди, які ходили в темряві і
прагнули в ній залишатись, чинили діла темряви: діла страшні і злі.
Комуністичний режим, принесений на російських штиках, в 20-их роках минулого
століття, вів запеклу боротьбу проти Бога і проти всього, що було пов’язано з
Богом, а отже і проти тих, хто сповідував Христа і проти тих, хто хотів жити
відповідно до Божих приписів.
Урожай 1932 року був великий.
Українці могли б прогодуватися самі і прогодувати багатьох інших людей, але
окупанти, атеїсти, безбожники, вороги Христові, силоміць забрали усю їжу. За
одну зиму і весну 1932-1933 років на
українських землях, що перебували під владою Радянського Союзу, загинуло майже
10 мільйонів наших одноплемінників. Воістину під проводом Сталіна, Якіра,
Кагановича і їхніх однопартійців і одновірців, на Україні мала владу
безпросвітна темрява, що славилась і поширювалась обманщиками і убивцями, на
чолі яких стояв сам ворог людського роду, сатана.
Упродовж довгих семидесяти років
ці обманщики і убивці намагались назавжди закріпити владу цієї темряви, сіючи серед
нас ненависть, розбрати, закликаючи нас ненавидіти Христа і всіх тих, хто
поклоняється істинному Богові-Христові. Багато-хто з нас ходили у тій темряві.
І не лише ходили, але й брали участь у неплідних ділах темряви.
Звісно, найжахливішими ділами темряви
є відверта боротьба проти Христа. Кожен, хто відрікався від Христа, хто вів
атеїстичну пропаганду, чи глузував із Церкви, винен у цьому гріхові проти
Господа. Але неплідними ділами темряви є будь-який гріх проти Господа і проти
Його Десяти Заповідей.
Ви коїли гріхи проти Бога і проти
свого ближнього. Ви чинили зло, а отже перебували в темряві. І то непросто ви
перебували в темряві, каже нам сьогодні Апостол, але й самі були темрявою. Нічого
світлого у вас без Христа не було. Але тепер, каже Святий Дух через Апостола,
ви – світло в Господі.
Світло в Господі. Ви – не світло
самі по собі, бо самі по собі, ми світлом стати не можемо, як і не може темрява
раптом перетворитись на світло. Ви – світло у Господі, тобто лише тоді ви
світло, коли доєднані до Господа, частинкою Його тіла. Господь каже: «Я –
Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але
матиме світло життя» (Ів. 8:12). Господь Святий Дух покликав вас, любі брати і
сестри, іти вслід за Христом. Для цього Він створив у ваших серцях віру в
Христа. І вірою ви поєднані з Христом.
Віра наче рука, яка тримається за
руку Христову і йде вслід за Ним. Вірою Христос, Який є Світло, живе у вас так,
що у вас не залишається ніякої темряви, але вся темрява розвіяна Христом, як і
всі ваші гріхи обмиті Христовою кров’ю, яку Він проливає за кожного з вас на
хресті Голгофи.
У час смерті Сина Божого за нас і ради нас на
хресті, по всій землі запанувала темрява, аби у Його світлому воскресінні
кожен, хто вірує в Христа, більше не залишався у темряві, у владі вічної смерті
та диявола, а ходив із Світлом і у Світлі життя, і сам був світлом у Господі.
Де є віра в Христа, там є Христос-Світло і там немає темряви, там не
залічуються гріхи, а є те, що властиве Світлу – милість, а отже і прощення
гріхів, праведність, воскресіння і вічне життя в Царстві Божому.
Через це виспівує Апостол,
звертаючись до тих, що сплять у темряві гріха: «Сплячий, вставай, і воскресни
із мертвих, і Христос освітлить тебе!» Вставай сплячий! Тебе будить Святий Дух через Слово, покайся
за гріхи свої, і Христове світло охопить тебе і ти станеш світлом у Господі. Ти
більше не покійник, що не має надії, а навіки приречений до вічних мук у аду.
Просинайся до вічного життя у Світлі істинному, у Христі, розп’ятому і
воскреслому. Все твоє минуле – наче
поганий сон, а тепер живи у справжності із Христом, твоїм Спасителем – так ми
можемо продовжити слова цього славного гімну, який співає нам сьогодні Апостол
Павло.
А далі йде нове життя, життя
людини, яка є світлом у Господі. Апостол кличе нас поводитись, як діти світла.
В темряві у нас були свої плоди, темні і негідні. А діти світла приносять свої
плоди. І ці плоди – чудесні. Вони виходять з нас, наче проміння світла,
адже ми діти світла! Апостол каже, що ці
плоди визначаються добрістю. І він тут говорить не просто про доброту, як
властивість людського характеру. Св. Павло говорить про усяке добро, яке чинять
і якого не можуть не чинити діти світла, віруючі в Христа.
В Євангелії від Івана написано:
«Кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не
зганено вчинків його. А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його
виявились, бо зроблені в Бозі вони» (3:20, 21).
Нам не соромно за наші діла, бо вони зроблені в Бозі. І Господь Святий
Дух спонукає вас, любі брати і сестри чинити всяке добре.
Ще ваші плоди, плоди дітей світла
визначаються праведністю. На вас стоїться печать Судді Небесного – виправданий
заради Ісуса Христа, Мого Сина Єдинородного.
«Це», – наче каже Отець, «Моє дитя, адже Я усиновив цього чоловіка,
цього хлопця цю дитину, удочерив цю жінку, цю дівчину заради Мого Сина. Ці діти
зодягнуті у праведність Христову, тож вони праведні і все, що вони роблять у
вірі, вони роблять у праведності, і Я тішуся їхнім кожним добрим ділом. Тішуся
навіть більше, ніж земний батько тішиться успіхами своєї дитини».
Плоди дітей світла, ваші плоди,
любі віруючі у Христа також позначені правдою. Вони – істинні, вони не
позначені лицемірством, типовою печаттю людей, що перебувають у темряві. В
світі стандарти міняються залежно від ситуації на даний час. Діти Божі стоять
завжди на правді і ми хочемо відповідно до цієї правди жити і цю правду
відстоювати. Є Божа істина, Христове Слово, яке визначає нашу реальність і воно
не змінюється, як думки світу.
А коли в нас виникає питання, про
те чи маємо ми рацію і що нам робити, то Господь Святий Дух кличе нас не
вагатися і не шукати поради в світу, а допевнятися,
що саме є приємним для Господа. А як ми можемо допевнятися, що саме приємне для
Господа? Слухаючи Його голос! Звідки ми чуємо Його голос? Із Святого Писання.
Господь каже: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,
і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:31, 32).
Правда, Слово Христове, робить
нас вільними також від стандартів світу і виявляє нам, що приємне для нашого
Господа і Бога. Коли ми перебуваємо із Христом, коли ми годуємось Його
істинними тілом і кров’ю у Його Святій Вечері, коли ми слухаємо Його Слова, то
ми знаємо, де ми є і що є правда, яка ніколи не змінюється, і що є добро та
зло, які теж не змінюють своєї суті. І тоді ми не лише самі уникаємо зла, але й
докоряємо тим, що ходять у темряві і коять зло.
Ось так і ми виводимо інших людей
на світло. Лише коли засяє світло, коли ті, кому ми докоряємо, розкаються, то
ми скажемо їм: ««Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить
тебе!» Хай Господь поблагословить усіх
нас мудрістю і присутністю Його Духа Святого, аби ми були Божими інструментами
у пробудженні інших людей від темряви до світла Христової віри.
Апостол нас ще й застерігає, аби
ми наш час не марнували, а використовували його мудро. Дні в цьому світі –
лукаві. І в нас може виникнути самозаспокоєння, що у нас ще з’явиться не одна нагода уникнути зла
самому, докорити людині, яка живе в темряві і пробудити сплячого. Яким
благословенням буде сказати Господу в день воскресіння: «Пане мій, п'ять
талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів». І почути у
відповідь: «Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим
поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!» (Мт. 25:20, 21)
Але дні – воістину лукаві.
Подивіться лишень, як ці лукаві дні
руками наших сусідів, які ведуть забудову, відібрали в нашої церкви, у наших
вірних братів і сестер стільки дорогоцінного часу! Впродовж місяців ми
змагаємось за те, аби зберегти землю нашої Церкви, а тепер ще й потерпаємо від
того, що в нас більше тижня незаконно відрізали воду. Над віруючими, над нашою церквою, відбувається
відверта наруга і, здається, що нікому до цього немає діла, бо всі наші
звернення до тих, хто мав би нас захистити і прийти нам на поміч, ігноруються.
Але так лише здається. Бо є Той,
Кому ми ніколи не будемо байдужі і Кого дзвін монет ніколи не підкупить. І це
наш люблячий Господь. Він з нами. А ми – з Ним і в Ньому. І ми маємо Його
обітницю, що брами адові Церкви ніколи не здолають. Лише залишаймося Йому
вірними. Не слідуймо за світом у його пияцтві та наповненні всякою іншою
марнотою.
Натомість наповнюймося Духом не
лише сьогодні через Слово і Таїнство, але й щодня, «розмовляючи поміж собою
псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для
Господа, дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса
Христа, корячися один одному у Христовім страху» аби світла в Україні ставало
все більше й більше. Заради Христа.
Амінь.
Благодать зо всіма, що незмінно
люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь (Еф. 6:24).
Немає коментарів:
Дописати коментар