понеділок, 6 червня 2022 р.

Коли за нас Бог, то хто проти нас? - проповідь на 7-у неділю Великодня

                      КОЛИ ЗА НАС БОГ, ТО ХТО ПРОТИ НАС?

              (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)           

Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. А кого Він призначив, – тих і покликав, а кого покликав, – тих і виправдав, а кого виправдав, – тих і прославив.  Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього? Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог – Той, що виправдує. Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас. Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Як написано: «За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення». Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім! (Римлян 8:29-39). 

            Усім… улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Рим. 1:7). 

Дорогі брати і сестри, здається, ми вже непогано вивчили одну з головних рис московитів – брехливість. Коли вони кажуть про те, що вони вірні друзі і навіть родичі, то вони брешуть. Коли кажуть, що не підуть на вас війною, то брешуть. Коли вони запевнюють, що бажають Україні добра, то брешуть. Коли кажуть, що не нападатимуть на Одесу, якщо українці, задля вивезення свого зерна, розмінують акваторію, то теж брешуть. 

Коли вони хваляться власними досягненнями, теж брешуть. І коли заявляють про якісь подвиги своїх героїв, то брешуть, бо зазвичай вони не мають ані подвигів, ані героїв. Їхні "подвиги і героїв" ми добре бачили в Бучі та в інших містах і селах України. Легше, напевно, сказати, коли вони НЕ брешуть, тож краще просто сприймати всі їхні слова, як обман і брехню. Здається, що саме з московитами диявол працював у історії світу найактивніше. Бо виховати у брехливості таку масу народу, потрібна справді якась виняткова бісівська сила. 

Господь Христос дає визначення основних рис диявола і каже: «Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44).  Тож коли хтось обманює або вбиває, то він діє так як диявол, і по-справедливості заслуговує на назву «дитина диявола». 

Їх зараз так багато в Україні, тих дітей диявола, що носять російську військову форму.  Їх так багато в Росії, які підтримують обман в Росії і убивства, що їх коять в Україні московити. Їх вистачає і посеред нас, адже кожна людина, яка зраджує свій рідний український народ і обманює або йде на вбивство, виявляє диявольські риси і засвідчує свою біснуватість. Образ диявола найвиразніше проявляється в цих двох речах – у брехні та вбивствах. 

Втім ми мусимо визнати, що й ми винні у гріхах проти Заповідей «Не вбивай!» і «Не свідчи неправдиво на ближнього свого».  Адже коли ми не були другом для нашого ближнього у всякій тілесній потребі ( у кожній потребі та небезпеці для життя і тіла, ми порушували заповідь «Не вбивай!»   

            І так само, коли ми хоч колись промовили якусь плітку про нашого ближнього і не захищали його, не говорили про нього добре і не сприймали його слова та вчинки в якомога ліпший спосіб, то ми тоді ставали винними в порушенні Восьмої Заповіді «Не свідчи неправдиво на ближнього свого!»  Тож чий образ ми тоді мали? Не образ Божий! Нам нема чим у самих собі хвалитись! 

            Але слава Богові, Який нас передбачив до спасіння!  Який всемогутній наш Господь, що ще задовго до нашого народження, Він передбачив, що ми не будемо загублені, а будемо спасенні. А як Він це спасіння здійснив? Апостол Павло каже, що Бог призначив нас на спасіння і «щоб були подібні до образу Сина Його». 

            Бог, любі брати і сестри, призначив нас на спасіння, щоб ми більше не були подібні до грішного образу, а щоб ми були подібні до образу Божого Сина, до образу Ісуса Христа. Бог наче усиновив нас і тепер Ісус – наш брат. Він – перворідний, а ми – Христові молодші брати і сестри. Ми були приречені до погибелі і до вічних мук у аду, але Бог нас усиновив у Христі і тепер ми в Божій родині у якій Ісус для кожного з нас – старший брат.  

            Ну хіба не чудово мати Бога за брата?!  Ось який чудовий і люблячий наш Господь! Апостол далі каже: «А кого Він призначив, – тих і покликав, а кого покликав, – тих і виправдав, а кого виправдав, – тих і прославив».  Бог покликав нас до спасіння?  Як? Через Євангеліє Христове.  Євангеліє Господь Святий Дух використав для того, щоб створити в наших серцях спасенну віру. І через цю віру в Христа ми – виправдані. 

            Ми не засуджені за наші гріхи, а виправдані, тобто проголошені невинними. Невинними нас проголошує Сам Бог!  Він каже про кожного з нас: «Виправданий!  Виправданий!  В Імя Христа Я не зараховую йому/їй ні однієї провини!  Бо за всі їхні провини вже принесена повна заплата! Тож тепер – це мої любі діти. Вони перебувають у славі Мого Єдинородного Сина вірою, а в Останній День вони увійдуть у Царство Слави, співспадкоємцями якого вони вже є у Христі!» 

            Дияволові і світові таке послання, звісно, не подобається.  Одна з головних причин, чому Росія напала на Україну криється у безбожності Росії та великому поширенню Євангелія в Україні. Диявол просто ненавидить Христа і Його Слово. І коли воно проповідується, він докладає усіх зусиль, аби зупинити євангельську проповідь. Ось так він і кинув своїх біснуватих вояк на український народ. Така величезна орда, друга за кількістю армія світу, кинулась на невелику країну. 

            Проте Господь став на наш захист. Ці апостольські слова, які ми чуємо, вони безпосередньо стосуються і українських християн у цій війні: «Коли за нас Бог, то хто проти нас?»  Проти нас диявол і світ, тобто невіруючі люди. Вони воюють не просто проти нас, а проти Бога, Який стоїть за нами і за нас. Вони хочуть знищити українських християн. Вони висувають проти нас всякі звинувачення – одне безглуздіше за інше.  Так роблячи, вони діють строго у парадигмі диявола. 

            Але Господь Святий Дух через Апостола Павла запевнює нас, що Бог – на нашому боці і за нас.  Які б звинувачення в наш бік не жбурляв би диявол, - ні одне з них не зараховуватиметься Богом. Чому? Бо ми – Божі обранці. Бо ми – діти Божі. Батькові байдуже, що про його дітей бреше якийсь хворий на голову і душу покидьок. Так само й Отцеві Небесному байдуже закиди диявола. 

            Бог навпаки нас благословляє. «Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?» Отець Небесний не пожалів для нас навіть Свого Єдинородного Сина. Безперечно, Він дасть нам усе необхідне.  І якщо перемога над Росією є необхідністю для нас, будьмо впевнені – Бог її нам дасть. Так само як дасть Він нам і все інше необхідне для життя ще навіть у цьому грішному світі. 

            Бо хто нас буде оскаржувати? Путін, його біснуваті пропагандисти та диявол? Нічого в них не вийде. Христів Апостол каже: «Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог – Той, що виправдує». Всі їхні оскарження Бог відкидає.  За всі наші гріхи приніс Себе у жертву святу і досконалу Його Син.  Тож, кожен, хто вірує в Христа – виправданий Самим Богом. 

            Хто нас збирається судити?  Диявол і його учні, російські прокурори? Апостол промовляє: «Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас». Ніякий суддя не зможе правдиво засудити Божих дітей. Бо за нас заступається Сам вознесенний Ісус, Який перебуває праворуч Бога, тобто має всю повноту влади і є нашим Небесним Царем і Адвокатом. Тож хай диявол і всі його підручні забирають свої обвинувачення геть. 

            Бо Христос за нас заступається і Він нас любить. Диявол і його слуги – такі як російські військові, можуть запускати по нас ракети, стріляти з гармат і автоматів, калічити і навіть убивати. Проте їм ніколи не вдасться відлучити нас від любові Христової. Бо це Він нас перше полюбив і Він ніколи не перестає любить Своїх братів і сестер. 

            Апостол каже: «Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Як написано: «За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення». Іншими словами, чому нас так нищать московити, чому так переслідують, чому піддають таким небезпекам і навіть смерті? За Христа! Вони вважають, що можуть з нами робити, що завгодно. Проте вони зазнають поразки. 

            Бо «в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив». Де Христос – там і перемога. Проте про яку перемогу говорить Апостол? Безперечно, чимало християнських полководців здобували перемогу на полі бою. Але майже всі Апостоли померли мученицькою смертю, як і багато пророків перед ними. Чи здобули вони перемогу? 

            Так, здобули! Бо війна, про яку говорить Апостол – духовна і перемога – перемога саме у духовній війні. Ось здобули московити Маріуполь? Вони перемогли? В очах диявола і його московських бісів – так. Але в очах Бога вони зазнали поразки, бо вони – невіруючі убивці і руйнівники, вони носять образ диявола і печать Каїна. Перемогли ж навпаки ті, що могли навіть померти, втрачаючи рідне місто, але перебуваючи у вірі в Христа і з відновленим образом Божим у собі. 

            Бо ніщо не може відділити нас від любові Христової, а отже і перемоги над гріхом, владою диявола і самою смертю. Як каже Апостол: «Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!» 

            Що б не витворяли біси, з російськими біснуватими воєначальниками та вояками включно, вони не зможуть нас відлучити від любові Божою. А любов цю Бог так чудово виявляє у Своєму Синові, а нашому Спасителеві та Господі Ісусі Христі. Господь Святий Дух відновив нас на подобу образу Христового. Христос – є нашим братом, люблячим і всемогутнім і Він нічому і ніколи не дозволить нас вирвати з Його люблячих, пробитих цвяхами рук.  Він любить нас і завжди буде любити. А Сам Бог за нас. І Він дасть нам перемогу. У Христі і заради Нього. Амінь. 

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).

Немає коментарів: