Мирське духовне життя представлене пороками
фальшивої і само-вигаданої доктрини, в якій душа живе без Слова Божого, у
невірстві і зневазі до Бога або ще гірше: зловживає Божим Словом і Йменням
Христовим у фальшивій доктрині, роблячи їх прикриттям або прикрасою для
нечестивого шахрайства, використовуючи фальшиво їх під виглядом правди та вдаючи
християнську любов.
Це
мирська поведінка духовного виду. Немає гіршої від неї і немає від неї шкідливішої,
оскільки вона є не лише особистим гріхом, але й інших людей заманює до подібного
переступу. Про це зло у Посланні про Великдень згадує Апостол Павло, як про «давню
розчину» і «розчину злоби і лукавства». А в 2 Коринтян 7:1 він такими само рисами
наділяє духовний і плотський гріх, кажучи: «очистьмо себе від усякої нечисти
тіла та духа». Під нечистю духа він має на увазі ті таємні, витончені пороки,
якими людина забруднює і псує своє внутрішнє життя в очах Божих – гріхів її у
світі не видно, але є омана людського розуму і мудрості.
Якщо
ж ми – християни, то мусимо, перше за все, бути мертвими саме для ось такої
поведінки. Ми не повинні ані приймати, ані терпіти мирської доктрини та
зіпсутих винаходів, які мають наше походження: чи то в природі розуму, філософії
чи законі – теорії, які ігнорують Боже Слово або ж фальшиво прикриваються його назвою.
Адже вони цілком від світу цього, під їхнім впливом людина не зважає на Божу
волю і не шукає Божого Царства та вічного життя. Вони призначені лише для того,
що звеличувати особисту честь людини, її гординю, славу, мудрість, святість або
щось інше…
Хто далі шукає плотського і прагне в тому перебувати, то такий ще не помер із Христом для світу. А не померши і не воскрес. Воскресіння Христове ніяк на нього не вплинуло. Христос для нього – мертвий, а він – мертвий для Христа.
Мартін Лютер
Немає коментарів:
Дописати коментар