(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
А Господь дав пізнати мені – й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла. А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: «Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!» Але, Господи Саваоте, Ти – Суддя праведний, що досліджуєш нирки та серце, – хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі! (Єремії 11:18-20).
Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! (2 Петр. 1:2). Амінь.
Любі брати і сестри, які проповіді лунали в Юдеї у час її воєн? Різні проповіді, бо були різні війни і різний стан народу. А ще були різні проповідники. Були вірні Богові пророки та проповідники, а були слуги диявола, які самі того не розуміючи, штовхали народ до тотальної руїни.
В часи Ісаї, коли народ ще на настільки відступився був від Бога і мав періодично вірних Богові царів та провідників держави, Бог через уста Своїх пророків підбадьорював народ не боятися ворогів, що з мечем приходили на Юдею. І Сам Господь воював тоді за Свій народ, знищуючи Своєю могутньою силою ворожі полчища. За днів Єремії все помінялось.
Народ вперто залишався у своїх гріхах відступництва від Бога. Плодами їхнього невірства в грядущого Христа було поклоніння чужим богам, масова розпуста і корупція, яка руйнувала і мораль, і економіку народу. Царі Юди прислухались не до пророків Божих, які кликали їх до покаяння і уповання на грядущого Христа, а слухались проповідників, які улещували вуха царів, підбадьорювали їхні грішні діяння і обіцяли нерозкаяним грішникам повну перемогу над загарбниками.
А ті пророки та проповідники, які виявляли гріхи народу і кликали народ до покаяння і уповання на Христа, ставали в очах усіх тих, хто слухав фальшивих пророків та улесливих проповідників, ворогами правителів і навіть цілого народу. До таких ворогів зарахували були і вірного Божого пророка Єремію.
Єремія ж був вірний Богові. І не лише був він вірний Богові. Він був також вірний Своєму народові. Він любив Свій рідний єврейський народ і прагнув йому добра. Єремія також знав, що добро для народу неможливе без Господа Месії-Христа, Який ще мав воплотитись, як про те (ще до Єремії) провіщали були інші пророки, особливо Ісая. Водночас ще до Свого воплочення Господь Христос завжди перебував зі Своїм народом і піклувався про Свій народ.
Тож Єремія проповідував грядущого Христа і служив Йому. І закликав народ до покаяння і до уповання на Господа. Але більшість народу, яка обрала собі інших богів і відповідний спосіб життя, не хотіла слухати вірного пророка і вірних проповідників Божого Слова. Але якби ж то вони просто не хотіли слухати проповідників! Єремія каже: «А Господь дав пізнати мені – й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла».
Єремія не міг читати думок інших людей. Проте Господь знає всі наші думки і помисли. Він знає всі думки і заміри сердець цілого людства. І Бог об’явив частину тих думок Своєму пророкові, аби попередити його про те, що було в серцях тих людей, до яких він проповідував Боже Слово, до яких він, у чистоті серця свого ніс Боже послання.
А Єремія мав чисте серце. Серце Єремії було очищене через віру в грядущого Христа. Господь дав в уста Єремії Свої слова. Тож Єремія був величезним благословенням для Юдеї і ніс народові тільки добро навіть тоді, якщо те істинне добро здавалось їм злом, бо вони вже були настільки засліплені у своєму невірстві і в гріхах своїх дияволом і його нечистими духами, духами обману.
Єремія каже: «А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії…» Кожен віруючий в Христа – мов лагідна вівця. Ми не хочемо зла іншим людям. Ми прагнемо всім добра. Ми любимо Бога і ми любимо наших ближніх. Однак через те, що ми свідчимо про Христа своїми устами і своїм життям, диявол і його слуги добра нам не бажають.
Що задумували лукаві люди для Єремії. Господь відкрив Своєму пророкові їхні нечестиві затії: «Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!» Вони хотіли убити Єремію разом із його плодом, тобто – словами Божими, які він проголошував. Вони думали, що таким чином вони позбудуться речника того, що противилось їхньому уявленню про світ і про те, як все має бути і обов’язково буде. Настільки вони були засліплені дияволом!
І сьогодні є чимало людей, які засліплені сатаною. Всі ті, хто відкидає Боже Слово, Божий Закон і Євангеліє Христове, хто глузує з Христа і з Його проповідників, усі вони вражені сліпотою від сатани, їхній розум засліпив князь світу цього, диявол і вони, звісно, теж не хочуть, аби Слово Христове чули українці або будь-які інші народи світу. В Юдеї невіруючі постановили розправитись із пророком, який свідчив їм про грядущого Христа.
Чи боявся Єремія їхніх намірів і погроз? Очевидно, що він остерігався тих людей. Таких погроз завжди слід остерігатись. В нашій церкві біля входу висить годинник з традиційним петриківським розписом. На годиннику є надпис «Верховна Рада України». Ми ж не Верховна Рада України, то звідки в нас такий годинник? Це подарунок нашій Церкві від колишнього Голови Верховної Ради України, Андрія Парубія.
Як ви знаєте цього поважного і щирого державного мужа, який дуже дбав про добро України, було недавно вбито посеред білого дня у Львові. Перед тим він отримував погрози і кажуть, що він звертався по захист до влади. Але захисту чомусь не отримав. Тож нечестивці його убили. Зовсім недавно інший нечестивець убив (цього разу в США ) ще одного політика з християнськими переконаннями, Чарлі Кірка. Диявол і його слуги ненавидять християнське послання, як і ненавиділи послання Божого пророка, Єремії. І не будьмо наївні – диявол бажає погибелі усіх християн.
Єремія усвідомлював усю небезпеку свого становища. Тож він звернувся по захист до Господа, Слово Якого він проголошував: «Господи Саваоте», – молився Єремія, «Ти – Суддя праведний, що досліджуєш нирки та серце, – хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!» Єремія молиться до Господа, як до Господа війська небесного. Було – Господь із військом небесним воював за Ізраїль і захищав Єрусалим і народ. Тож до цього Захисника звертається Божий пророк. Він Господу довіряє Свою справу. Чому він так каже і робить? Бо Єремія знає, що Господь зробить те, що є найкращим для Єремії.
Господь – Суддя праведний. А це означає, що в Ньому немає ні краплини гріха і суд Його буде виконуватись справедливо. Праведних Він карати не буде. А от злочинці, нерозкаяні грішники, нечестивці зазнають усю повноту Його справедливого суду та гніву. До того ж у цього Судді в арсеналі для виконання Його судових рішень увесь всесвіт. Бо Його – земля і все, що на ній. І то Він створив і землю, і цілу вселенну. Йому підпорядковуються не лише Його святі ангели, але й усяке створіння.
Тож Єремія просить у цього Судді побачити помсту над змовниками проти його життя. І Господь відгукнувся на молитву Свого вірного слуги. Всі пророцтва Єремії про руйнування Єрусалиму і неволю народу збулись. Змовники на життя Єремії, які були впевнені у власній винахідливості та безкарності, були покарані жахливою смертю і муками. Бог вилив Свою помсту на лукавих і нечестивих змовників проти Слова Христового.
Але найголовніше і найприємніше для нас, віруючих є те, що виконались пророцтва Єремії про грядущого Христа, про Його прихід. Коли ми чуємо слова Єремії, що він «був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення», то ми чуємо в цих словах також відлуння пророцтва Ісаї: «Як ягня був проваджений Він на заколення» (53:7).
Господь Саваот, Який не віддав Єремію, аби його повели на заколення, Сам став Агнцем Божим, що був проваджений на заколення і добровільно пішов на хрест Голгофи. Він на Себе, Праведного забрав усі наші гріхи, усю нашу несправедливість, усі до одного наші переступи проти Бога і проти всіх наших ближніх. Невинний, римськими цвяхами був прибитий до хреста за винних, за кожного з нас, любі брати і сестри.
Кров’ю Своєю невинною, що спливала з Його рук і ніг, з-під Його тернового вінця, кров’ю проколотого римським списом Ягняти Божого, обмиті ми від наших гріхів. І сьогодні «кров Ісуса Христа, … (Божого) Сина, очищує нас від усякого гріха» (1 Ів. 1:7). Змовники, які видали Ісуса Христа на розп’яття мали подібні думки до тих, що мали змовники проти слуги Христового, Єремії, які нараджувались поміж собою: «Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!»
І вони, і диявол торжествували, коли Божий Син помер на хресті. Навіть після Його смерті вони вимагали запечатати його гріб – так не хотіли і боялись вони бачити Христа і чути Його Євангеліє. Але Христос воскрес із мертвих, бо смерть тримати Його не змогла, бо у Господа – уся влада над життям і над смертю, бо Він Сам є Життя і хто вірує в Нього, той має життя і то – життя вічне у Божому Царстві, у правдивому Краї Живих, який є там, де є Живий навіки віків – де є Христос.
У Христа – всі живі. У Христа живий Єремія, який помер за 500 років до Христа. У Христа живий Андрій Парубій і живий Чарлі Кірк. У Христа живі всі наші полеглі за свободу України воїни, які вірували в Сина Божого. У Христа будемо живі і ми після нашої смерті, якщо ми до кінця нашого життя або до повернення Христа у славі, будемо вірувати в Сина Божого, уповати на Нього, прагнути Його Слова і Причастя Його істинними тілом і кров’ю у хлібові та вині Святої Вечері.
Христове Слово, Причастя Христом живлять нашу віру і нашу нову людину, у якій відтворений образ Божий. Господь Бог як і за днів Єремії, вислуховує усі наші молитви, і дає на них відповідь, інколи таку, як ми просимо, даючи нам фізичний захист, а інколи не зовсім або й зовсім не таку, як ми просимо, але найкращу для нас, хоча інколи так нам може не здаватись, бо ми не бачимо і не знаємо всього того, що знає і бачить наш Всевідаючий і люблячий Господь.
Однак ми точно знаємо, що Бог нас любить і виявляє до нас Свою невимовну і безмежну любов у тому, що за кожного з нас Він віддав Сина Свого Єдинородного, щоб ви і я, любі віруючі брати і сестри, не загинули, але мали життя вічне. Хай проповідь про цю Божу любов у Христі Ісусі лунає завжди і нашій рідній Україні, і по цілому світові. А в часи небезпек і завжди – довіряймо нашу справу Гсоподу Христу. Заради Христа. Амінь.
Господь стерегтиме тебе від
усякого зла, стерегтиме Він душу твою, Господь стерегтиме твій вихід та вхід
відтепер аж навіки! (Пс. 121:7, 8). Амінь.
