Про мудрість в управлінні

   Якщо князь сам не мудріший за своїх юристів і знає не більше від того, що записано в збірниках законів, то він, звісно ж, буде правити відповідно до вислову в Приповістях 28: «Володар, позбавлений розуму, утискатиме багатьох несправедливістю»[1]. Бо, незважаючи на те, наскільки добрими та справедливими є закони, всі вони мають винятки у разі потреби з огляду на яку, їх строго дотримуватись не можна.  Тож князь повинен в руці тримати закон настільки ж міцно як і меча та на власний розсуд визначати, де закон слід застосовувати строго, а чи з помірністю, аби закон торжествував у всі часи та в усіх справах, а розум був найвищим законом і паном усякого застосування закону. Аби провести аналогію, візьмімо голову сім’ї, який визначає і час, і об’єм усього, коли діло доходить до роботи і їжі для його слуг і дітей: та все ж він повинен за собою зберігати право змінювати чи відкладати ті правила, якщо його слуги захворіють, потраплять до в’язниці, їх затримають, обмануть або вчинять їм якісь інші перепони і, наприклад, він не повинен до хворих ставитись так само строго, як до здорових.  Кажу це, аби люди не думали, що достойним похвали є просто слідувати за написаним законом або думкою юристів. Бо все набагато складніше.

---

[1] Приповісті 28:16 (Вульгата).