Неодноразово я зазначав: християнський
світ не є настільки безвадним, що серед нього не замішались якісь фальшивці та
нечестивці, як і серед пшеничного поля ви завжди разом із пшеницею знайдете
зілля і кукіль або й дику гірчицю. І той, хто досліджуватиме Церкву, аби знайти
в ній вади та недоліки серед тих, хто називається християнами, Церкви той не зауважить,
як і не зауважить Євангелія і Христа – та й Церкви такий ніколи не знайде.
Та
ми маємо втіху у знанні про те, що коли ми маємо Євангеліє чистим, то маємо скарб,
який Бог дає Своїй Церкві і ми не можемо зійти манівці та й не хочемо. Але оскільки
ми ще не досягли того ступеню досконалості, коли всі слухачі Євангелія осягають
його цілковито й повністю і не є безвадними
у вірі та житті, то завжди буде хтось, хто не вірує, і хтось слабкий, і
недосконалий. Проте той великий скарб і рясне благословення – тут. В ньому
немає хиби і він діяльний і родючий. Той факт, що хтось не вірує, не робить
Хрищення, Євангелія або й Церкву слабшими. Загалом – де залишається Слово, там безперечно
є також і Церква. Бо де лишень є чиста доктрина, там буде в чистоті Хрищення,
Таїнство, Відпущення гріхів, Десять Заповідей, Господня Молитва, добрі діла і
всі покликання, а де лишень ви знайдете якусь ваду чи непослідовність, то докорити
тому, виправити те і направити те, можна Словом.
Немає коментарів:
Дописати коментар