ХОЧУ, – БУДЬ
ЧИСТИЙ!
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Згодом у прокаженої людини можуть почати руйнуватись частини тіла, порушується зір аж до сліпоти, западає ніс і може настати параліч. В деяких країнах, зокрема в деяких азійських країнах проказа донині становить серйозну загрозу для людей – настільки серйозну, що там існують спеціальні закони, створені саме для боротьби з цією хворобою.
Ця страшна хвороба була також поширена на Близькому Сході. Коли Ізраїль виходив із Єгипту, із дому рабства, то Бог теж дав особливі закони про те, як ставитись до прокажених людей, допоки вони не одужають. Такі люди у час подорожі до Обіцяного Краю мали перебувати поза табором, а якби до них наближались інші люди, то вони мали би попереджувати інших про свою небезпечну і заразну хворобу голосними криками: «Нечистий! Нечистий!»
Людина, яка чула такі крики, мала зрозуміти небезпеку спілкування з такою хворою і заразною людиною і триматися від прокаженого чи прокаженої віддалік. Повернення такої людини в суспільство, до людської спільноти дозволялось лише після того, як таку людину огляне священик і, впевнившись що вона тепер не має симптомів хвороби, оголосить її чистою. В таборі на марші, в містах і селах Божого народу могли жити лише чисті.
А прокажені, нечисті, мали перебувати поза табором. Долі прокажених звісно не позаздриш. Ми можемо легко зрозуміти горе Наамана, сирійського воєначальника, про якого ми сьогодні чули у читанні зі Старого Заповіту і який був захворів на проказу. Для нього поїздка в до Єлисея, пророка в Ізраїлі, була практично останньою надією.
Ми чули про відчай царя Ізраїлю, який боявся сирійців і не уповав на Бога. Бо він теж добре знав про те, що таке проказа і вилікувати він її не міг. А про Бога і про Його пророків, проповідників, як то буває і з нами, він не дуже добре пам’ятав чи й хотів знати та пам’ятати. Та через пророка Єлисея Бог виявив милість до Наамана, сирійського воєначальника і коли той занурився сім разів у Йордані, то зцілився. Його зцілив Бог.
Минуло майже 900 років, а проказа не відступала. Люди хворіли на проказу і в тридцятих роках нашої ери – ери нашого Господа, християнської ери – ери, коли в Ізраїлі ходив Божий Син і проповідував Євангеліє Царства Божого. Наше Євангеліє сьогодні переносить нас саме в таке місце, де був прокажений, який чув про Євангеліє Христове і який бачив Христа і чув не лише Його Слова, але й чув про чуда, вчинені Христом.
Пам’ятаєте, як повинні були поводитись прокажені? Вони повинні були кричати: «Нечистий! Нечистий!» Вони повинні були так кричати, аби не заразити своїх ближніх. Та й ближні остерігались прокажених і нічим самі допомогти їм не могли. Але наш прокажений він не кричить: «Нечистий! Нечистий!», хоча й добре знає, що він – нечистий, хворий і прокажений.
Ні, він іде до Ісуса. А чому він іде до Ісуса? Бо він знає, що Ісус любить людей і ще не було нікого, кому Ісус відмовив би у Своїй божественній допомозі. Він знає, що Христос може йому допомогти. Він іде, уповаючи на Христа, на Його милість і на Христову любов. Як і ми, любі брати і сестри, знаємо, що Бог любить нас. Ми знаємо, що Бог – милостивий і хоче нашого спасіння. Так само і ми можемо, і навіть повинні завжди підходити до Сина Божого, уповаючи на Нього.
Ось так і наш прокажений благає Христа, і на коліна впадає та й каже Йому: «Коли хочеш, – Ти можеш очистити мене!» Він не сумнівається у всемогутності Спасителя-Христа. Він упевнений у Христовій всемогутності. Тож він лише просить про очищення, якщо Христос цього хоче. Який це гарний приклад молитви. Ми теж знаємо і віруємо, що Ісус – всемогутній Бог і ми теж можемо до Нього звертатись з усіма нашими проханнями. І ми теж, звісно, у всіх проханнях, що стосуються нашого життя в цьому грішному світі, маємо додавати ці слова «коли хочеш Ти» або «якщо воля Твоя».
Господь зцілював усіх, хто до Нього звертався у вірі. Тож і тут змилосердився Він, – простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: «Хочу, – будь чистий!» Коли юдеї бачили прокажених, вони від них відходили, втікали. Але не Ісус. Він виявляє милість, бо по-іншому Він не може, адже Він є невичерпне джерело милості. Він торкається прокаженого і промовляє Своє могутнє Слово.
І відбувається чудо – «проказа зійшла з (хворого) хвилі тієї, і чистим він став». На ньому не залишилось і сліду від хвороби. Тепер він – колишній прокажений, колишній хворий. Тепер він міг відновити своє членство у спільноті народу Божого і радіти товариством Божих людей своїх домашніх і у спільноті віруючих поклонятися Богові.
Цього хоче, звичайно, для нього й Ісус, Який наказує зціленому чоловікові: «Гляди, – не оповідай нічого нікому. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво». Ісус прийшов не зруйнувати Закон, а виконати Закон на місці усіх підзаконних. І Він також свідчить, що Закон – добрий. Адже, що вимагає Закон? Він не лише виявляє нам гріх, але й настановляє нас на те, як нам слід жити задля добра не лише нашого, але й задля добра цілого суспільства.
А ще Закон спонукав ізраїльтян свідчити про Божий гнів на гріх і про Божу милість і любов, яка в Старому Заповіті проливалась на них через Христа грядущого. Все свідчило про Христа. А тут вже Христос перебуває і виливає Свою милість і любов на всіх людей довкола, як написано: «З Його повноти ми одержали всі, а то благодать – на благодать. Закон-бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа (Ів. 1:16, 17).
Про Христа мали би свідчити усі священики у храмі, адже про Христа і про Його чуда було стільки свідчень. Таж Господь скеровує нашого зціленого до храму, до священиків. Але зцілений чоловік настільки переповнений радістю, що він не може стримати її. «Він», чуємо про нього, «вийшовши, став багато оповідати й говорити про подію, так що Христос не міг явно ввійти вже до міста, але перебував віддалік по самітних місцях». Коли ви, любі брати і сестри, свідчили про те, як Господь Христос допоміг вам у вашому житті, – наприклад через церкву? Я впевнений, що ви це робите і то робите з радістю.
І у нас є причина робити це щодня. Бо ми маємо у нашій плоті щось гірше від прокази. Від самого нашого зачаття ми заражені гріхом наче проказою. А подібність гріха і прокази вражає. Як проказа спотворює людське тіло, так і гріх вражає не лише наше тіло, але й нашу душу, і наш розум. Як проказа може привести до паралічу і навіть до смерті, подібним чином і гріх паралізує людину, захоплюючи над нею владу так, що вона стає неспроможною до добра, до щирого та справжнього служіння своїм ближнім.
Аби ми були чисті від наших гріхів, Ісус забрав усі наші гріхи на Себе і Він усі до одного обмив їх Свою святою і невинною кров’ю на хресті Голгофи. Він приніс Себе Самого у повну, святу і досконалу жертву за наші гріхи і провини. Чому? Бо Він нас любить! Він хоче нашого спасіння. Він нас так полюбив, що помер на нашому місці і замість нас, за наші гріхи! Але смерть тримати Христа Божого не змогла.
На третій день Він воскрес із мертвих. І сьогодні Він живе і царює, як Цар над царями і Пан над панами, і наш люблячий Спаситель, Друг і Брат! Він все це зробив для нашого спасіння, щоб кожен із вас, любі віруючі брати і сестри, мав прощення гріхів, спасіння, воскресіння і вічне життя. Ісус хоче, щоб ви і я були чистими! Ісус хоче, щоб ми були чистими від духовної прокази – від усіх наших гріхів і провин.
Завжди, коли ми каємось у наших гріхах і просимо заради Христа Божого прощення, яку відповідь ми чуємо від Ісуса? «Хочу, – чистий!» – каже нам Ісус. Твої гріхи прощені. Ти виправданий від усіх своїх провин. Ти маєш спасіння і вічне життя. Кожен, хто вірує в Христа – очищений і має спільноту з Богом і з усіма святими та спадщину вічного життя у Божому Царстві.
Сьогодні ми будемо стояти на сповіді, визнавати наші гріхи і просити Божого змилування заради Христа. Яку відповідь ми почуємо? Ми добре цю відповідь знаємо. У ній будуть ці золоті слова, які Господь доручив промовити пастиреві: «Ось цим заявляю вам змилування Боже і прошення усіх ваших гріхів в Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа».
Сьогодні ви, любі віруючі, будете приступати до Святого Причастя істинними тілом і кров’ю Сина Божого у хлібові та вині Святої Євхаристії. Христос торкається нас у цьому Святому Таїнстві і очищує нас від усіх наших гріхів, даруючи нам прощення гріхів, спасіння і вічне життя. Христос любить нас і хоче, щоб ми були чисті. Пам’ятаєте про реакцію зціленого чоловіка, як він ішов і в радості розповідав про Христа? Робімо і ми так, і сьогодні, і завтра, і завжди. В Христове святе Ім’я. Амінь.
І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай
береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. (Фил. 4:7). Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар