Весь день я майже нічого не роблю

   Весь день я майже нічого не роблю окрім писання листів і через це я інколи вже й не пам’ятаю про те, чи я постійно повторююсь, втім це ти побачиш сам. Я – проповідник в монастирі, я – читець під час трапез,[1] мене просять, аби щодня проповідував  я у міській церкві,[2] я маю наглядати  за навчанням (послушників і монахів), я – вікарій (а це означає, що я одинадцять разів пріор),[3] я – доглядач ставка[4] в Ляйцкау, я представляю населення  Герцберґа на суді в Торґау, я читаю лекції на Павла,[5] і я збираю коментарі на Псалми. Як я вже згадував, значна частина мого часу заповнена роботою з написання листів. В мене ледь буває вільний час на Богослужбові Часи і святкування меси. Окрім цього є ще й моя власна боротьба з плоттю, світом і дияволом. Бачиш, який я ледар!

Мартін Лютер, Лист до Йоганна Л.

---

[1] В монастирях під час трапез був звичай, щоб братія, споживаючи їжу, слухала щось повчальне.

[2] Церква Св. Марії у Віттенберзі.

[3] Під юрисдикцією Мартіна Лютера перебувало 11 монастирів.

[4] Там монахи розводили рибу.

[5] Послання Св. Апостола Павла до галатів.