Оскільки правдивий
християнин живе і трудиться на землі не лише для самого себе, але й для свого
ближнього, – він робить це через саму природу його духа навіть тоді, коли сам у
цьому потреби не має, але це потрібно та корисно для його ближнього. Позаяк меч
надзвичайно корисний і необхідний для цілого світу з метою збереження миру, покарання
гріха і стримування нечестивих, то християнин цілком охоче кориться правлінню
меча, платить податки, шанує тих, хто у владі, служить, допомагає і робить усе,
що може, аби допомогти діючій владі, аби вона могла функціонувати та щоб до неї
мали пошану і страх. Хоча християнинові нічого з нього не потрібно – бо це для
нього не суттєве – він попри це переймається тим, що служить іншим та приносить
їм користь, як про це навчає Павло в Ефесян 5 (:21-6:9).
Так само, як він робить інші діла любові, які сам не потребує – він не провідує
хворих, аби одужати самому і не годує інших, бо сам потребує їжі – так само він
служить і діючій владі не через те, що він цього потребує, але заради інших –
аби вони були захищені та щоб нечестивці не ставали гіршими. Цим він нічого не
втрачає – така служба нічим йому не шкодить, але вона приносить велику користь
світові. Якби він так не служив, то не діяв би як християнин, а робив би
всупереч любові – він також подавав би поганий приклад іншим людям, які подібним
чином не корилися би владі, навіть якщо вони не є християнами. Таким чином зневажалося
б Євангеліє так начебто воно навчає бунтам і породжує свавільних людей, які не
бажають принести іншим людям користь або їм послужити, коли насправді Євангеліє
робить християнина слугою всіх людей. Так і в (Євангелії від Св.) Матвія Христос
заплатив пів-шекеля податку, аби їх не спокушувати, хоча потреби сплачувати
такий податок він не мав.
Мартін Лютер
Немає коментарів:
Дописати коментар