ВИТЕРПІТИ ДО КІНЦЯ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: «Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!» Ісус же до нього сказав: «Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!» Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його на самоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій: «Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має?» Ісус же почав промовляти до них: «Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: «Це Я». І зведуть багатьох. І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець. Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних. Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм. Але перше Євангеліє мусить бути народам усім проповідувана. Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють. І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, – той буде спасений! (Євангеліє від Св. Марка 13:1-13).
Сам Господь миру нехай завжди дасть вам мир усяким способом (2 Сол. 3:16). Амінь.
Любі брати і сестри, що відбувається із тілом, коли його полишає душа? Екклезіяст проповідує: «І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!» (12:7). Мудрець називає тіло порохом, бо без душі тіло практично одразу починає перетворюватись на порох. Таким чином ми пожинаємо наслідки наших гріхів, починаючи з прабатьківського гріха і закінчуючи вже тими гріхами, які ми коїмо в нашому житті.
Гріх – це дуже серйозно. А найбільшим гріхом, гріхом, який не прощається, є гріх богохульства проти Святого Духа – тобто гріх невірства у Христа. Сьогодні ми чуємо, як наш Господь пророкує про те, що має статись із храмом в Єрусалимі. Той храм був вражаючий за своєю величчю і красою. І ось наш Син Божий побував у храмі і промовив там свої останні слова. Більше туди Він вже не зайде.
Чому Він більше туди не зайде? Бо Святого Ізраїлевого за кілька днів слуги первосвященика заарештують у саду Гетсиманському, заведуть на допити і знущання до первосвященика, а потім передадуть для розп’яття римській владі. Тож це був останній візит Господа Христа до храму і остання там Його проповідь.
Учні до самого останнього часу, як ми знаємо, сподівались, що Ісус, всупереч Його неодноразовим пророцтвам про смерть на хресті і воскресіння, все таки на смерть не піде. Вони надіялись на довге життя у славі та добрі, і навіть на нескіченний золотий вік Ізраїля. Хтозна, можливо, хтось із них мріяв теж проповідувати в їхньому славетному храмі, в їхній столиці – Єрусалимі? Поки що вони, як то буває і з нами, бачили в світі лише чудові перспективи.
Але Слово Боже так часто нас повертає від ілюзій до реалій. Святий Дух наче постійно знімає з нас рожеві окуляри, які нам намагається почепити диявол. І ось Господь знімає з учнів їхні рожеві окуляри, коли вони замріяно дивлять на храм і кажуть, звертаючись до Христа, один з них каже: «Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!» Яка майстерна робота! Яка архітектурна довершеність! – наче каже учень Христів.
Однак Господь промовляє річ, яка його і всіх їх шокує: «Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!» На цьому наше Євангеліє розмову перериває. А продовжується вона лише коли Господь залишається зі Своїми учнями на самоті. А найближче його коло: Петро, Іван і Яків, а також Андрій питають Ісуса, те, що їм хочеться знати, а саме: коли це настане. Вони вірять словам Господа, що це настане. Однак вони не знають, коли саме це станеться і які будуть ознаки наближення тієї катастрофи.
І Господь розповідає їм, що має бути по Його смерті, воскресінні та вознесінні. І ось, коли вони сидять на Оливній горі і дивляться на храм, який має бути зруйнований і таки буде зруйнований через 37 років і то буде зруйнований так, що там не залишилось навіть жодного цілого каменя. Христа в храмі більше немає. В храмі більше потреби немає. Він перетворюється на порох. Все, що каже Господь Христос – істина. Все збувається і виконається все те, про що Він каже далі.
А далі Господь Христос застерігає нас, щоб нас бува хто не звів, обманувши нас, що він – то Христос. Бо Христос – лише один. Син Божий, зачатий від Святого Духа і народжений Дівою Марією, істинний Бог та істинна людина в одній Особі. Христос – це лише Ісус Назарянин, Який забрав на Себе всі наші гріхи і за кожного з нас помер на хресті, щоб ми мали прощення гріхів. І на третій день Він воскрес із мертвих, щоб кожен, хто вірує в Нього, був виправданий і мав теж воскресіння і вічне життя.
Всі інші люди, які будуть називати себе Христом – христи фальшиві. Єврейський народ чекав на виконання обітниці Божої про Христа-Спасителя. І коли Бог ту обітницю виконав, то багато євреїв увірували в Христа, але провід єврейського народу Христа відрікся, а віруючих в істинного Христа жорстоко переслідував. Вірувати в Ісуса Христа часто було небезпечно для життя.
Тож не дивно, що з’являлись самозванці і оголошували себе іншими христами. З’являються вони й донині. Здається, останнім доволі відомим таким випадком був якийсь Віссаріон із Росії, який оголосив себе Христом і звів частину людей та в Сибіру зібрав секту послідовників. Я не знаю як там далі склалась їхня доля. Але пророцтво Господа Христа виконується. Він нас попередив, що так буде і ми знаємо, що всі, хто зараз з’являються тут або там це все – фальшиві христи.
А далі Господь говорить про час такий як зараз. Він каже: «І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець». Нічого дивного у війні немає. Диявол любить накладати на людей рожеві окуляри, переконуючи людство в тому, що світ іде до загального благоденствія, аби потім люди були шоковані від початку війни, розрухи і всього іншого.
Так було приблизно з Україною і з українським народом. Але хіба Господь десь сказав, що припиняться війни, поки у світі є гріх? Ні, Господь Христос попередив про зворотне. Він попередив Своїх любих християн, аби ми не лякались, коли чуємо про війну – це поширений стан грішного світу, який лежить у злі. І це свідчення того, що Господь завжди каже правду, а також те, що Він повернеться у славі, як і був обіцяв. До Його ж повернення у славі у світі будуть війни та воєнні чутки.
«Бо», – каже Спаситель далі, «повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод». Чи не це бачили учні Христові по Його вознесінні? Чи не це вони бачили, як римська армія генерала Тита увійшла в Єрусалим 70 року по Різдві Христові і знищила місто і храм? Чи не це бачимо ми нині? Все відбувається точно так, як нас попередив розп’ятий і воскреслий Божий Син.
Але війни, голод, голодомори – це ще не кінець світу. Господь називає це «початок терпінь породільних». Породільні терпіння свідчать, що дитина скоро народиться. І після мук в матері буде радість. Так само всі ці події свідчать, що Ісус Христос гряде у славі і ми повинні бути готовими до Його повернення. Бо тоді ми ввійдемо у вічне життя і будемо радіти. Проте перед тим, каже Господь на Його учнів, на віруючих чекають великі випробування.
«Пильнуйте ж самі», – каже Господь, «бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм». З тих чотирьох, хто поставив питання Господу, а ставили питання Петро, Яків, Іван та Андрій, Петро, Яків та Андрій помруть мученицькою смертю та й Іван зазнає серйозних переслідувань. Врешті-решт з Дванадцяти Апостолів лише Іван помре у глибокій старості. Всіх інших Апостолів замучать або стратять вороги Христові.
Але таке було не лише в першому столітті. Ще кілька століть християни зазнавали жорстоких гонінь як від юдеїв так і від язичників. А згадайте історію не настільки далеку – гоніння і жахливі переслідування християн в Радянському Союзі. А скількох християн нині переслідують. Навіть наших пастирів оголошують безпричинно в розшук, аби стримати Христа і Його Євангеліє. А ще подумайте про жахливі переслідування ісламістами християн в Нігерії, про які згадував Президент США, Дональд Трамп. Все сказане Христом збувається.
Господь нас утішає, щоб ми не переймались тим, що маємо говорити нашим переслідникам, якщо вони раптом нас теж схоплять і хтозна які складуть обставини. А нам же хочеться все сказати про Христа правильно, правда ж? Тож Господь каже: «Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий».
Дух Святий дасть потрібні слова дітям Божим. І говоритимуть вже не вони, а через них з переслідниками говоритиме Сам Господь. А переслідників і ненависників Христа і Його любих християн буде багато. Сьогодні ми це теж бачимо. При чому Господь каже, щоб ми не дивувались, якщо нас за християнську віру будуть ненавидіти навіть наші найближчі родичі. В нашій історії вже було таке, коли діти видавали своїх батьків радянській владі. Бувало й навпаки.
В сім’ях донині є такі нечестиві брати і сестри, які готові зробити все, аби знищити своїх віруючих братів або сестер. Вони можуть навіть цього не усвідомлювати, але вони ненавидять віруючих через нашого Господа – через Христа. Тож те про що попередив Господь теж відбувається. Світ діє точно так, як про це попередив нас Ісус.
Найголовнішою ж ознакою про Христове скоре повернення у славі, а отже і про наше воскресіння до життя в Царстві Небесному є, каже Господь, така ознака: «Євангеліє мусить бути народам усім проповідуване». Коли Євангеліє буде проповідуване всім народам, це буде час дуже близький до повернення нашого Спасителя Христа у славі. А сьогодні Євангеліє проповідується практично вже по цілому світові.
Ця неділя, любі віруючі називається ще неділею Торжествуючих святих. Це ті, про кого Господь наш говорить в кінці сьогоднішнього Євангелія: «А хто витерпить аж до кінця, – той буде спасений!». Терпеливості нам додає Христове Євангеліє у Слові і в Таїнстві Христовому, в якому Сам Господь наш покріплює нас Своїми істинними тілом і кров’ю у хлібові та вині Святої Вечері. Христос додасть нам терпеливості. У Ньому, в Христі, який нас безмежно любить – наша сила. Будьте міцні, любі брати і сестри, горнімось до Христа. Прийди, Господи Ісусе! Амінь.
Ісус сказав: «Зоставляю вам мир,
мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не
тривожиться, ані не лякається!» (Ів. 14:27) Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар