День Св. Йоганна Ґергарда, богослова

    

Сьогодні ми згадуємо Св. Йоганна Ґергарда і дякуємо за нього Господу. Йоганн Ґергард (1582-1637 р. р.) - великий лютеранський богослов у традиції Мартіна Лютера (1483-1546 р. р.) та Мартіна Хемніца (1522-1586 р. р.) і найвпливовіший догматик XVII століття. Його монументальна праця Loci Theologici (двадцять три великих томи) і надалі вважається за вичерпну заяву лютеранського православ'я. Ґергард народився в Кведлінбурзі, Німеччина.  У віці 15 років він захворів на небезпечну недугу.  Цей період життя, разом із проводом його пастиря Йоганна Арндта, став для молодого Йоганна вирішальним. Решту свого життя він присвятив богослов'ю.  Він став професором в університеті Єни і впродовж багатьох років служив суперінтендантом Гельдбурґа. Ґергард був мужем глибокої євангельської побожності та любові до Ісуса.  Він написав багато книг з екзегетики, богослов'я, молитовних роздумів, книг з історії і полемічних творів.  Його проповіді  далі видають і читають.

Молитва на День Св. Йоганна Ґергарда, богослова:

Всевишній Боже! Ми дякуємо Тобі за життя Св. Йоганна Ґергарда, якого Ти покликав до плідного служіння Євангелія Твого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа.  Просимо Тебе - посилай Церкві Твоїй, Христовій Нареченій, вірних богословів, аби Наречена Христова завжди знала голос її Наречного, Твого Сина, а нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Патріарха Ісака

   

Сьогодні ми згадуємо Св. Патріарха Ісака і дякуємо за нього Господу.  Ісак, давно обіцяний і довгоочікуваний син Авраама і Сарри, народився коли його батькові було 100 років, а матері - 91.  Проголошення його пристарілим батькам про його народження принесло і радість, і сміх (звідси й ім'я Ісак, яке означає "сміх").  Будучи молодим чоловіком, Ісак супроводжував свого батька до гори Морія, на якій Авраам, у послухові до Божого наказу, приготувався принести Ісака в жертву цілопалення. Але в останню мить втрутився Бог, пощадивши Ісакове життя, а навзамін у жертву дав барана (Буття 22:1-14), вказуючи таким чином на замісницьку жертву Христа за гріхи світу.
    Ісак одружився з Ревекою (Буття 24:67) і в них народилися двійнята: Ісав і Яків (Буття 25:19-26).  В старому віці, вже будучи сліпим і немічним, Ісак хотів передати благословення  і головну спадщину своєму улюбленому і старшому синові, Ісавові. Але, використавши обман, Ревека натомість допомогла отримати благословення батька Якову.  Внаслідок цього почалася сімейна ворожнеча.  Ісак помер у віці 180 років і був похований своїми синами, які на той час помирилися, у фамільній печері Махпела (Буття 35:28-29).

Молитва на День Св. Патріарха Ісака:

     Всемогутній Боже, Отче Небесний!  Через Патріарха Ісака Ти вберіг насіння Месії і приніс нове твориво.  Бережи далі Ізраїль Божий, яким є Церква Твоя, коли вона виявляє славу Твого святого Імені, далі поклоняючись Синові Твоєму, Дитині Марії; через Ісуса Христа, нашого Господа.  Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Успіння Св. Діви Марії, Богородиці

     

Сьогодні ми згадуємо Св. Діву Марію, Богородицю і дякуємо за неї  Господу.  Саме її Бог обрав на Матір Сина Свого Єдинородного, Ісуса Христа. Діва Марія раділа спасінням, яке вона одержала вірою в Свого Сина, Спасителя. Радіючи тим, що вона Його народить, Марія співала: «Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі Спасі моїм» (Євангеліє від. Св. Луки 1:46).  Св. Богородиця залишила нам чудесний приклад безумовної покори волі Божій "Нехай буде мені згідно зі словом твоїм" (Луки 1:38), і вірності її Синові  та готовність виконувати Його Слово: "Зробіть усе те, що Він вам скаже!" (Івана 2:5).   Господь Св. Дух через Свою слугу Єлисавету проголосив про найвищу честь, що Св. Богородиця матиме понад усіх жінок: "Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!" (Луки 1:42).  Євангелія і Книга Дій переповідають чимало випадків із її життя, які виявляють її опіку про Спасителя і віру в Нього.     
       У годину смерті  на Голгофському хресті, Спаситель доручив опіку над Своєю матір'ю Своєму улюбленому учневі,  Св. Іванові, апостолові та євангелістові.  Своє земне життя Св. Богородиця завершила в Ефесі - саме там жив і проповідував Св. Іван.  28 серпня східна частина Християнської Церкви згадує саме, як День Успіння Св. Богородиці, коли її душа у сні покинула тлінне тіло і була перенесена до її Сина, нашого Спасителя, Ісуса Христа. У літургії Української Лютеранської Церкви ми прагнемо повторювати приклад віри Св. Діви Марії словами: «За прикладом Діви Марії і всіх праведних себе самих і все життя наше, Христу Богу доручімо!» 

Молитва на День Успіння Св. Діви Марії, Богородиці:

     Всемогутній Боже!  Ти обрав Діву Марію, аби вона стала матір'ю Твого Єдинородного Сина. Дай, аби ми, викуплені Його кров'ю, могли разом із нею тішитися славою Твого вічного Царства; через Ісуса Христа, Твого Сина, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

Ніч - для Юди і день - для Івана

Ніч була сліпота. Ніч була, коли Юда отримав кусень хліба від Ісуса і в нього увійшов сатана. Для Юди, у якому був диявол, то була ніч, а для Івана, який схилився на груди Христа, то був день. Був день і для Петра, коли він побачив світло Христове на горі.[1] Для інших[2] то була ніч, але для Петра то був день. Але для того самого Петра була ніч, коли він зрікся Христа. Потім заспівав півень і він почав плакати, аби виправити своє зло, бо тепер наближався день.

Амвросій Медіоланський, З листів

---

[1] Преображення.

[2] Що не були на горі Преображення з Христом.

Доведи, що ти християнин своїми вчинками та ділами

   

Тож, хай той, хто хоче ходити безпечно і хто хоче довести, що він – християнин, хай пам’ятає, що доводити це слід своїми вчинками та ділами. Тоді люди знатимуть, що він не слідує за дияволом, як убивця і обманщик. А навпаки вони знатимуть, що він воістину та сердечно горнеться до Слова Божого, перейшовши від смерті до життя.

  Мартін Лютер, з проповідей

День Св. Лаврентія, диякона і мученика

   

     Сьогодні ми згадуємо Св. Лаврентія і дякуємо за Нього Господу Богу. На початку третього століття Лаврентій, який ймовірніше за все народився в Іспанії, перебрався жити до Риму.  Там його було призначено старшим над сімома дияконами і він відповідав за майно та фінанси Церкви.  Тодішній імператор, який вважав, що Церква мала багато цінностей, які варто конфіскувати, наказав Лаврентієві видати "скарби Церкви".  До імператора Лаврентій привів бідних, до життя яких доторкнулося християнське благодійництво.  Тож Лаврентія ув'язнили, а потім, 258 року, стратили, спаливши на рашпері. Його мучеництво справило глибоке враження на молоду Церкву.  Майже одразу дата його смерті, 10 серпня, увійшла до раннього календаря Церкви.  (На світлині праворуч - мозаїка із зображенням Св. Лаврентія із Собору Св. Софії у м. Києві). 

Молитва на День Св. Лаврентія, диякона і мученика:

Всемогутній Боже!  Ти покликав Лаврентія, аби він був дияконом у Твоїй Церкві та служив святим Твоїм учинками любові і Ти дав Йому вінець мученика.  Дай нам такої самої добродійності серця, аби ми могли виконувати Твою любов, захищаючи і підтримуючи бідних, щоби люблячи їх, ми усім серцем могли любити Тебе; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

Зі Скарбниці щоденної молимтви

Фатальний дефект прабатьківського гріха

Людина за природою має кволе тіло, слабку статуру, недосконале мовлення, але рішення для цього всього вона може знайти в природі. Сила може прийти через природні вправи, вільне мовлення через неодноразово повторювані зусилля, але немає  ніякої сили в людині, в її розумі чи у її волі, ні в освіті, ні в цілій скарбниці видимого чи інтелектуального, а чи морального світу, яка може полагодити цей фатальний дефект (прабатьківського гріха) і вчинити людину шанобливою до Бога, люблячою Бога і довірливою до Бога… 

Без віри неможливо догодити Богові, без святості ніяка людина не може побачити Господа, а за природою ми цілковито позбавлені віри та святості… «А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно» (1 Коринтян 2:14).

Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я

Я не мав знання про Христа

    

    Я сам був побожним монахом і священиком, служив щодня месу, в якій поклонявся Св. Варварі, Св. Анні, Св. Христофорові та іншим – більшій кількості святих, ніж їх згадує календар і про деяких з них нічого не відомо. Я не мав знання про Христа і не знав, чому я мав знаходити в Ньому втіху, ані того, що я повинен від Нього очікувати. Я боявся Його наче самого диявола, вважаючи Його більше за суворого Суддю, аніж за Спасителя. Скільки ганебних прощ було пройдено до мертвих ідолів, зроблених з дерева і каменю, до образів Марії і святих! Скільки паломництв було здійснено до гробів святих і до кісток, які називалися «святими мощами»! Ці мощі були явним обманом, вигаданим безсовісними самозванцями – втім саме таке поклоніння було установлене папою і єпископами, і з цією ж ціллю були запроваджені індульгенції.

            А як багато нових святих, нових братств, нових псалмів до Марії і нових молитов з чотками щоденно вигадували монахи! Власне кажучи, кожен окремий монах міг мріяти про якусь особливу форму поклоніння і ніхто з них не цікавився, чи була вона взагалі дозволена Божим Словом.

Мартін Лютер, з проповідей

Молитва після прийняття Святого Таїнства

    

Дякую Тобі і прославляю Тебе, віковічний Боже, Небесний Отче за цю Твою божественну лагідність і любов, що Ти знову дав мені благодать прийняти святе тіло і дорогоцінну кров Твого Єдинородного Сина, Ісуса Христа, мого Господа. Покірно благаю Тебе - наповнюй мене силою Твого Духа Святого, аби через це Таїнство, яке я отримав устами мого тіла, вірою ще більше я беріг скарби Твоєї благодаті, подаровані мені в цьому Таїнстві, а особливо: прощення гріхів, єдність з Христом і вічне життя.   Хай ця Твоя свята благодать спонукає мене непохитно ходити слідами мого Господа Ісуса Христа, анітрохи не сумніваючись, що в кінці Ти даси мені і всім, що несуть хрест заради Нього, вінець вічного життя. Почуй мене, Небесний Отче, заради Ісуса Христа, мого Господа і Спасителя. Амінь.

З лютеранського співаника

Як догоджають Богові добрі діла віруючих

 

(Добрі діла відроджених людей) не догоджають Богові з причини гідності чи досконалості, а догоджають вони Богові через те, що людина вже примирена з Богом вірою, заради Христа - тому заради Того Самого Христа, Бог як Отець приймає недовершений послух Своїх дітей, незалежно від того, який він є слабкий, недосконалий і забруднений гріхом, що ще залишається у тілі людини. Бо те, чого бракує в нашому послухові у цьому відношенні, дає та покриває повністю досконалий послух Христа, а саме: в тих (Римлян 8:1), хто у Христі Ісусі, хто ходить не за тілом, але водиться Духом та визнає свою недосконалість (1 Петра 2:5; Филип'ян 1:11; Євреїв 11:2).

Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства

Коли відбувається виправдання

Це виправдання – просто прощення наших гріхів. Або ж, якщо подивитися на це по-іншому, це – обмін провини та невинності між Христом і нами. Його досконала праведність зараховується нам і покриває нашу гріховність. Бог більше не вважає нас такими, якими ми є самі по собі, тобто грішниками, а такими, наче ми є Його любий Син Ісус. Все це відбувається у першу мить віри. Щойно ми віруємо в нашого Спасителя Ісуса, Його ціле величне спасенне діло щодо нас стає нашим, як безкоштовний дар.

Курт Маркворт, «Святе Писання: Книга Христова»

День Св. Іванни, Марії і Саломеї, жінок-мироносиць

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Іванну, Марію і Саломею, жінок-мироносиць (в деяких інших традиціях вони ще відомі як "вірні жінки"). Про відвідування цими трьома та іншими жінками гробу Ісусового в перший Великодній ранок пишуть у Євангелії Матвій (28:1), Марко (16:1) і Лука (24:10).  Іванна була дружиною Хузи, Іродового урядника (Луки 8:3).  Марія, мати Якова (сина Алфеєвого) була однією з жінок, які вірно піклувалися про Ісуса та Його учнів від часу Його Галілейського служіння аж до розп'яття і поховання. Саломея, мати синів Зеведеївих (Матвія 27:56), приєдналася до жінок біля хреста і в принесенні пахощів до садового гробу.  Ці вірні жінки впродовж багатьох століть вшановуються Церквою, як приклади покірного та відданого служіння Господу.

Молитва на День Св. Іванни, Марії і Саломеї, жінок-мироносиць:

     Всемогутній Боже!  Твій розп'ятий і похований Син Єдинородний в гробі пробув недовго.  Дай нам радість у тих завданнях, які стоять перед нами, аби ми могли виконувати своє служіння настільки вірно, як це робили Іванна, Марія і Саломея, приносячи Тобі солодкі пахощі наших вдячних сердець, аби й ми могли побачити славу Твого воскресіння і проголошували Добру Звістку в нестримній палкості та ревності, що чиняться в нас через нашого Господа Ісуса Христа, Який воскрес і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків! Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Йосипа з Ариматеї

    

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Йосипа з Ариматеї. Цей Йосип, про якого згадують всі чотири Євангелія, походив із невеликого села Ариматея в гірському краї Юдеї.  Він був шанованим членом Синедріону, юдейського релігійного суду в Єрусалимі.  Очевидно, він був дуже заможним, бо мав свій невикористаний гріб у саду, недалеко від місця розп'яття Ісуса (Матвія 27:60).  Йосип, будучи чоловіком, який терпляче чекав на прихід Царства Божого, по смерті Ісуса пішов до Понтія Пілата і попросив Ісусове тіло (Марка 15:43).  Разом із
Никодимом, Йосип зняв тіло з хреста і поклав Його у власний гріб (Івана 19:38-39).  Публічна відданість Никодима та Йосипа виявляється особливо разюче на фоні переляканих учнів, які Ісуса були покинули.

Молитва на День Св. Йосипа з Ариматеї:

     Милосердний Боже!  Твій слуга, Йосип з Ариматеї, приготував тіло нашого Господа і Спасителя до похорону і в благоговінні та благочестивому страху поклав Його у власний гріб.   Дай Твоєму вірному людові, аби наслідуючи приклад Йосипа, ми мали таку саму благодать і любов служити Ісусові зі щирою присвятою по всі дні нашого життя; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Коли правителі ганьблять дану Богом посаду

Найголовніші обов’язки, які Бог дав правителям полягають у тому, щоб чинити опір злу та карати зло і захищати та підтримувати добро.  Правителі, які забувають чи  терплять зло або чинять перепони добру, ганьблять ту посаду, яку дав їм Бог.  Давид присягається, що його уряд чинитиме опір злу і, що він не дозволить нечестивцям служити в його уряді.  Він хоче, аби його колегами та підлеглими були мужі благочестиві.  Він не буде підтримувати посадовців, які служать лише власній гордині або тих, що просуваються вперед, очорнюючи та зраджуючи інших людей. Давид зробить усе в своїх силах, аби вивести з краю зло.

Джон Бруґ, Народна Біблія, з коментаря на Псалом 100 (101)