Після служби Божої їхав із дружиною провідати родину і біля Новоград-Волинського зауважили новий меморіал невинно убієнним під час сталінських репресій. Згадали, що родина дядька дружини походить якраз із цих місць на Житомирщині. За спогадами Модеста Марковича, родича дружини, його рідне село і сусіднє село, просто перестали існувати, бо всі до одного жителі, окрім тих, що зуміли 
прорватися на західно-українські землі (які в той час були під Польщею), померли від голоду, організованого радянською владою. Про таке анти-людяне, безбожне ставлення до нашого народу, забувати ніколи не можна. Історія, як відомо, любить повторюватися. Молімося до Господа, аби Він далі благословляв Україну доброю владою, а всіх нас пам’яттю та бажанням перебувати у Його Слові.
прорватися на західно-українські землі (які в той час були під Польщею), померли від голоду, організованого радянською владою. Про таке анти-людяне, безбожне ставлення до нашого народу, забувати ніколи не можна. Історія, як відомо, любить повторюватися. Молімося до Господа, аби Він далі благословляв Україну доброю владою, а всіх нас пам’яттю та бажанням перебувати у Його Слові.
Немає коментарів:
Дописати коментар