Навчати про те, що є гріхом, а що ні, і так само виносити нам, грішникам, вирок Божого гніву та вічного прокляття, є не функцією Євангелія, а функцією Закону (Рим. 3:20; 4:15; 2 Кор. 3:6-9). Але через те, що Євангеліє навчає про те, що Христос викупив нас і примирив нас із Богом Отцем, то водночас це свідчить про те, від чого Христос нас викупив, а саме - від осуду Закону (Гал. 3:13). Подібним чином це показує нам, як і якою ціною Христос здобув для нас примирення, а саме через те, що Він став під Закон, узяв на Себе всі наші гріхи і праведний Божий гнів за ці гріхи і, відповідно до суворості Закону, приніс заплату за наші гріхи Своїм послухом і смертю...
.....Різниця між Законом і Євангелієм залишається чіткою. Бо Євангеліє говорить про те, що Бог поставив Сина Свого під Закон за нас; що Він поклав на Нього всі наші гріхи і вилив на Нього весь Свій гнів та прокляття, які ці наші гріхи заслужили, аби ми могли мати мир (Іс. 53:5) і могли бути Божою праведністю в Ньому (2 Кор. 5:21).
Але Закон стримує саме наше єство, засуджує наші гріхи не в комусь іншому, а нас самих і виносить вирок гніву та прокляття через наші гріхи не комусь іншому, а а нам самим, допоки ми на покладаємося на примирення у Христі.
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
З висловів Мартина Лютера
6 годин тому
Немає коментарів:
Дописати коментар