ЗНАХОДИТЬ І
СПАСАЄ ТЕ, ЩО ЗАГИНУЛО
(Нарис проповіді
пастиря В’ячеслава Горпинчука)
І, ввійшовши Ісус, переходив через
Єрихон. І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був
багатий, бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на
зріст. І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він
мав побіч нього проходити. А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору
до нього й промовив: «Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені
бути в домі твоїм!» І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю. А всі,
як побачили це, почали нарікати, і казали: «Він до грішного мужа в гостину
зайшов!» Став же Закхей та й промовив до Господа: «Господи, половину маєтку
свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо». Ісус
же промовив до нього: «Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син
Авраамів. Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!» (Євангеліє
від Св. Луки 19:1-10).
Нехай
буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Еф.
1:2). Амінь.
Дорогі
брати і сестри, останній номер популярного журналу «Новое Время» вийшов
покритий чорною траурною фарбою на першій сторінці. Червоною фарбою по чорному
тлі великими буквами написано «Наволоч» і потім пояснення: «Вищі чиновники
вкрали мільярди вже після революції, за яку українці заплатили сотнями життів».
А в основній статті відомі економісти пишуть: «Побори, підкупи, контрабанда і
рейдерство не перемістилися слідом за своїми хазяями в Москву або Ростов на
Дону. Торгівля «хлібними» кріслами в державних органах – від 10 тисяч доларів
оптом до 4 мільйонів доларів за штучний товар – знову в масовому обороті…
Доходи від хабарів, відкатів, поборів наповнюють каси політичних об’єднань, які прийшли на хвилі боротьби з корупцією».
Надзвичайний
і Повноважний Посол США в Україні Джеффрі
Пайєтт в інетрв’ю ще одному популярному
тижневику «Дзеркало тижня» заявив: «Але сьогодні я абсолютно впевнений: якщо ви
продовжите вести справи так, як вони йшли до цього, або якщо політичні і
бізнес-еліти будуть намагатися організувати свою взаємодію так, як це робилося
зазвичай, тоді виникне питання: «Чи виживе
Україна?» Це питання життя і смерті».
Не випадково Україна стала найбільш
корумпованою країною у Європі. Не
випадково ми втратили Крим, не випадково тривають бойові дії на Донбасі. Не
випадково гинуть тисячі українців, часто найкращі сини українського народу, які
кинулися свій нещасний народ захищати. Господь Святий Дух устами Своїх речників
промовляє: «Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його» (Пр.
29:4). «Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить
серце» (Екл. 7:7). «Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять
усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не
доходить...» (Іс. 1:23).
А ось який суд виголошує Божий пророк на народ, яким керують
злодії і хабарники: «Почуйте ж це, голови дому Якового та начальники дому
Ізраїля, які нехтують справедливість, а все просте викривлюють, вони кров'ю
будують Сіона, а кривдою Єрусалима. Його голови судять за хабара, і навчають за
плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони
опираються, кажучи: «Хіба не Господь серед нас? Зло не прийде на нас!» О так,
через вас Сіон буде на поле заораний, а Єрусалим на руїни обернеться, а гора
храмова стане взгір'ями лісу...» (Мих. 3:9-11). Країна, якою керують хабарники,
каже Божий пророк, приречена до того, що вона буде зруйнована ворогами. І
навпаки, край, де хабарів не беруть, де є справедливість і правосуддя, буде
благословенний миром і процвітанням.
Корумповані чиновники завжди служать окупантам – чи то
реальним, як-от: росіяни, чи то потенційним, яким може стати будь-яка держава,
котра зрозуміє, що в країні, від якої вона хоче віддерти шмат території або й
всю загарбати, чиновники мають менталітет, про який писав ще Шевченко «за шмат
гнилої ковбаси, ти навіть матір продаси, лиш попроси». На таких чиновників
зазвичай дивляться як на посібників окупантів. Не винятком цьому були і
митники, які жили у час Ісуса в Юдеї.
Одним із таких чиновників, одним із таких митників був
Закхей. Він мешкав у Єрихоні. І був він не просто одним із митників, а старшим
над митниками. Для корупції в нього було дуже широке поле. Його, очевидно,
ненавиділи дуже багато людей. Адже окрім того, що Закхей прислуговував римським
окупантам, він був ще й здирником і хабарником. Він міг чути прокльони і
нарікання інших людей. Але, як це буває у випадку, з переважною більшістю
корупціонерів, їх людське ставлення не обходить.
Проте Закхей чув не лише людське обурення через його злочини.
Він також чув докори сумління за власні гріхи. А ще він, можливо, чув про
одного зі своїх колег, Матвія, який пішов слідом за Ісусом. Закхей чув Божий Закон, який говорить: «Не
кради!» Не бери хабарів! Не визискуй свого ближнього! Не відбирай у
твого ближнього грошей чи його власності у нечесний спосіб, а навпаки допомагай
ближньому твоєму захищати його власність і поліпшувати справу!
Закхеєві дорікав Божий Закон.
Так само як Божий Закон звинувачує будь-якого корупціонера в будь-якій
країні, з Україною включно. Наш сьогоднішній поважний чиновник, старший над
митниками, Закхей, усвідомив, що він робить зло. Закхей зрозумів, що він руйнує своїх
ближніх. Закхей осмислив шлях погибелі,
на якому стоїть він сам і те, як він руйнує свій рідний народ. І він розкаявся.
Він просить в Бога прощення. Він хоче
почути солодкі слова про відпущення гріхів.
Він чув про Ісуса Назарянина, Божого Сина, Який відпускає
гріхи і зцілює людей, і проповідує Царство Небесне. Він хоче Ісуса побачити особисто. Хоча він старший над митниками, він маленький
на зріст, напевно такий як Володимир Путін. Але, на відміну від сьогоднішнього
Путіна і наших запеклих і заклятих корупціонерів, Закхей – розкаяний грішник.
Йому байдуже, що про нього подумають люди, він дуже хоче хоча
би побачити Ісуса, Сина Давидового. Крізь людей йому не пробитися. Та й навряд
чи хтось поступиться місцем біля Божого Сина зі святих Його послідовників, адже
всі знають, що Закхей – великий грішник, грішник-корупціонер.
Отже, «забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити
Його, бо Він мав побіч нього проходити». Розкаяний грішник хоче лише побачити Ісуса.
Але отримує набагато більше. «А коли на
це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: «Закхею, зійди
зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!»
Ісус
не може пройти мимо розкаяного грішника, навіть якщо той, по-ідеї, не міг
потрапити в поле зору Спасителя. Ісус – воплочений Бог. Він – всезнаючий. Він
знає, що там, на фіґовому дереві сидить нещасний, занепокоєний і розкаяний
грішник, який потребує Божої втіхи. Тож Ісус не проходить мимо. Ісус
зупиняється. Ісус дивиться вгору і промовляє до розкаяного: «Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні
потрібно Мені бути в домі твоїм!»
Сходь зараз. Не відкладай надовго. Сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм. Не «можу» бути в домі Твоїм, а «потрібно Мені бути в домі твоїм». В Ісуса
є потреба бути в домі Закхея. Ісус –
воплочення і об’явлення людям благодаті Божої –
незаслуженої нами Божої любові. У відповідь на запрошення Христа, Закхей «зараз додолу ізліз,
і прийняв Його з радістю». В Ісуса,
любі брати і сестри, є потреба бути
у вашому домі, у вашому серці. В Ісуса є потреба
спасти вас. В Ісуса є ця потреба, бо Він вас любить.
Аби
Закхей міг злізти з дерева додолу з радістю, Ісуса буде піднесено на дерево. На
дерево Голгофського хреста. Його буде
розіпнуто за усі Закхеєві побори, хабарі, крадіжки, за усі без винятку Закхеєві
гріхи. Христа було піднесено на дерево за гріхи всіх без винятку українських
корупціонерів і найголовніше, і найважливіше – за всі без винятку ваші гріхи,
любі брати і сестри, розкаяні грішники і грішниці. Христос помер за кожного з вас, аби ваше
дерево було не хрестом розп’яття за власні
гріхи, а хрестом учнівства, який кладеться
на всіх віруючих, що простують до Царства Небесного, яке здобув для нас Своїм
життям, смертю і воскресінням Ісус.
Сьогодні
Закхей радіє. До нього в гості іде Ісус, святий і праведний Спаситель від гріха.
Ісусова гостина в нього вдома – доказ того, що його гріхи прощені. «Святе – для
святих», – чуємо ми запрошення до Господньої Вечері. Святий іде до святого.
Закхей – розкаяний грішник. Закхей – водночас радісний святий. Ісусова гостина
в нього – повний вияв Божої ласки і любові. «Радійте в Господі завжди, і знову
кажу: радійте!» – навчає нас Апостол Павло (Фил. 4:4). Як тут не радіти?
Як
не радіти нам, любі брати і сестри, коли Христос хоче бути з нами, розкаяними
грішниками, кожен день нашого життя, а особливо сьогодні, коли ми є гостями
Господнього Столу – Його Святої Вечері, у якій Він причащає нас Своїми
істинними тілом і кров’ю, даруючи нам
прощення гріхів і вічне життя у Його Царстві?! «Радійте в Господі завжди, і
знову кажу: радійте!» Радійте, як радіє прощений Закхей. Радійте разом із ним і
радійте за кожного прощеного грішника, навіть якщо то – колишній найбільший
корупціонер села, міста, області чи навіть цілої країни.
Гріх
не хоче радіти прощенням – ні своїм, ні чужим. Диявол і його послідовники
обурюються і нарікають: «Ісус до грішного
мужа в гостину зайшов!» А до кого Йому ще заходити? До вас, самоправедні
добродії, яким нема в чому каятися і яким, власне кажучи, Спаситель не
потрібен? Ісус не каже нерозкаяному фарисеєві: «потрібно Мені бути в домі твоїм». У фарисеїв і всіх нерозкаяних грішників місце
почесного гостя вже давно зайняте – там сидить сатана або один з його
підступних демонів. Їм добре разом і їм недобре, коли хтось радіє гостиною
Христовою, адже свято лише починається. Банкет з Христом, для Закхея і для
кожного з вас, любі віруючі брати і сестри, буде продовжено у вічності, в
Царстві Небесному.
А тости, які чудесні тости на славу Христа лунають вже
сьогодні в нашому житті! Від цих тостів з’являється оскома на зубах диявола і його слуг. Ось тост
Закхея: «Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а
коли кого скривдив був чим, верну вчетверо». Можливо, колись ми почуємо
такі чудесні адреси і від українських корупціонерів?! Пам’ятаймо, що «для Бога нема неможливої
жадної речі!» (Лк. 1:37).
Але
сьогодні Ісус гостює в нас, а ми в Нього! Радіймо, любі брати і сестри, як
радіє прощений Закхей. Не звертаймо
уваги на нарікання і бурчання тих, хто не бажає нам спасіння. Натомість
проголошуймо наші тости за столом Господу і впроваджуймо їх у життя. Адже ваше
минуле залишилося на дереві
Ісусового хреста.
Там
само залишилося і минуле Закхея, про якого Господь каже: «Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів. Син бо
Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!» Ісус Христос прийшов
в Україну, аби знайти і спасти вас і дати через вас надію вашим ближнім і цілій
Україні. І промовити про вас сьогодні: «Сьогодні
на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів. Сьогодні на дім цей
спасіння прийшло, бо й вона донька Авраамова». Радійте! Син Божий. Донька
Божа. І прекрасна, надзвичайно багата спадщина в Царстві Небесному. І життя
нескінченне. Повіки віків. І все це заради Ісуса. Амінь.
Благодать
зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь (Еф. 6:24).
Немає коментарів:
Дописати коментар