понеділок, 29 червня 2015 р.

Як Бог віру створює, так і вберігає

     Через те, що плоть не може впевнено вірувати, що обітниці Божі – правдиві, вона опирається духові. Тому вона змагається із духом і, як каже Павло, полонить дух (Рим. 7:23), аби він не увірував так непохитно, як хоче (Гал. 5:17).  Ось чому ми постійно навчаємо, що знання про Христа та віру – не людське діло, а цілковито божественний дар – як Бог віру створює, так Він її у нас і вберігає. І так само, як на початку Він дає нам віру через Слово, так само тим Словом Він  у нас її вишколює, збільшує, зміцнює і вдосконалює.  Тому верховне поклоніння Богові, яке може запропонувати людина, субота субот, є практикувати правдиве благочестя, слухати й читати Слово. З іншого боку немає нічого небезпечнішого ніж стомитися від Слова.  Тому коли хтось є настільки холодний, що думає, що знає достатньо і поступово починає почувати до Слова відразу, той втратив Христа і Євангеліє. Він думає, що знання отримав з власних припущень і, як каже Св. Яків: «подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є» (Як. 1:23-24). Саме й це вкінці відбувається із фривольними фанатиками.

Мартін Лютер, з Лекцій на Галатів 

Немає коментарів: