Тим, що бояться і вже налякані тягарем своїх гріхів, треба проголошувати
Христа Спасителя і подарунок, а не Христа-приклад і законодавця. А самовдоволеним і впертим треба викладати
приклад Христа, щоб вони не використовували Євангелія, як привід для свободи
плоті і таким чином ставали самовдоволені.
Тому хай кожен християнин навчиться струшувати фальшиву ідею про Христа,
яку йому нав’язує сатана у страхові та біді і каже: «Сатано,
чому ти сперечаєшся зі мною зараз про діла?
Я вже достатньо наляканий і занепокоєний через свої вчинки та
гріхи. Насправді через те, що я вже
занепокоєний і обтяжений, дай мені
почути не тебе, з твоїм звинуваченням і осудом, а Христа-Спасителя людського
роду, Який каже, що Він прийшов на світ, аби спасти грішників (1 Тим. 1:15),
втішити тих, що у відчаї, і проголосити свободу полоненим (Лк. 4:18). Цей Христос, а не хтось інший – справжній
Христос у найточнішому сенсі цього слова.
Я можу знайти приклад святого життя в Авраама, Ісаї, Івана Христителя,
Павла та інших святих. Але вони не
можуть простити мені моїх гріхів, визволити мене від твоєї влади і від смерті,
спасти мене і дати мені життя. Зробити
це може лише Христос, Той Кого Своєю печаттю позначив Бог. Тому я не слухатиму тебе, як свого вчителя, а
слухатиму Христа, про Якого Отець сказав (Мт. 17:5): «Це Син Мій Улюблений, що
Його Я вподобав. Його слухайтеся!» Навчімося підбадьорювати себе вірою у такий
спосіб посеред спокус і переконань фальшивої доктрини. Інакше диявол через своїх агентів зведе нас
або вб’є нас своїми вогняними стрілами (Еф. 6:16).
Vocation to worship. . .
1 годину тому
Немає коментарів:
Дописати коментар